Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аполлінер Гійо м Аполліне р фр Guillaume Apollinaire справжнє ім я Віл

Гійом Аполлінер

Гійом Аполлінер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аполлінер.

Гійо́м Аполліне́р (фр. Guillaume Apollinaire), справжнє ім'я — Вільгельм-Альберт-Володимир-Аполлінарій Кострови́цький (фр. Wilhelm Albert Włodzimierz Apolinary Kostrowicki; 26 серпня 1880, Рим, Італія — 9 листопада 1918, Париж, Франція) — французький поет, художник, критик. Один з основоположників літературного авангарду, що визначив напрямки розвитку французької та світової поезії у ХХ столітті. За українськими мотивами написав поетичний твір «Відповідь запорізьких козаків турецькому султанові», вміщений у збірці «Алкоголі. Вірші 1898—1913» (1913).

Гійом Аполлінер
фр. Guillaume Apollinaire
image
Ім'я при народженніпол. Wilhelm Albert Włodzimierz Apollinaris de Wąż-Kostrowicky
ПсевдонімFernand Laviet[1]
Народився26 серпня 1880(1880-08-26)[2][3][…]
Рим, Італія[5]
Помер9 листопада 1918(1918-11-09)[2][3][…] (38 років)
Париж, Франція[5]
·Іспанський грип
ПохованняПер-Лашез[6]
Країнаimage Франція[7]
Місце проживанняРим
Монако
Канни
Ніцца
Екс-ле-Бен
Ліон
Париж
d
Нім
Діяльністьпоет, письменник, драматург, художній критик, автор щоденника, оповідач, літературний критик, рисувальник
Alma materd
Мова творівфранцузька
Роки активностіз 1898
Жанрбілий вірш
Magnum opusАлкоголі. Вірші 1898 — 1913
Членствоd
У шлюбі зd
Автографimage
УчасникПерша світова війна
Нагороди
image Гійом Аполлінер у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився 26 серпня 1880 року в Римі. Був позашлюбним сином дворянки Анжеліки Костровицької. Мама мала польське та італійське коріння, була дочкою польського шляхтича білоруського походження Міхала Аполлінарія Костровицького герба Вонж (мали маєтки біля Новогрудка, що в Білорусі (тоді в Російській імперії)). Спочатку Гійом Аполлінер був записаний як син невідомих батьків під прізвищем Дульчіні, потім мати визнала його і записала під іменем Вільгельм Альберт Влодзімєж Александер Аполлінаріс Костровицький. Його характеру були властиві «південні», «латинські» середземноморські риси. Рідними мовами були італійська та польська мови, оскільки мати зуміла прищепити йому інтерес до польської культури, французьку він опанував згодом.

Дитинство пройшло в Італії, у 1887 р. разом з матір'ю і молодшим братом Альбером переїхав до Монако, де навчався у релігійному коледжі Св. Карла, потім до Канн, де вступив до ліцею Станіслава, а згодом до Ніцци, де в 1896—1897 роках навчався в ліцеї. Проте через п'ять місяців покинув ліцей, щоб стати вільним літератором. Багато читав, захоплювався романтизмом, фольклором, середньовічними романами, писав вірші, перекладав Боккаччо. За характером був емоційним, дотепним, вразливим, меланхолійним, товариським, наївним, схильним до розіграшів і одночасно до самітності. Поширював легенди про те, що його батьком є син одного з Наполеонів Бонапартів або ж Папа Римський.

У 1899 році разом із матір'ю і молодшим братом перебрався в Париж. Влаштувався службовцем банківської контори. Жив у скруті, підробляв «літературним негром», згодом оселився окремо від сім'ї. Дебютував 1901 року невеликою добіркою віршів у газеті «Ґранд Франс», підписаних прізвищем Костровицький (серед них — вірш «Місто і серце», у якому сполучається любовна лірика з урбаністичними мотивами, що стало характерно для всієї подальшої творчості).

У 1901 влаштувався домашнім учителем у графині Міло. Разом з нею та її дітьми подорожував по Рейну, наступного року — південною Німеччиною, Австрією та Чехією. У цей час пережив бурхливе нерозділене кохання до гувернантки англійки Анни Плейден, яка теж працювала у Міло. Результатом став цикл «Рейнські вірші» і поема «Пісня нелюбого».

Повернувшись 1902 р. до Парижа, став редактором фінансового видання «Супутник рантьє». Займався журналістською діяльністю, писав невеликі статті для журналів «Європеєць», «Сонце», «Мессідор», «Соціальна демократія». Того ж року опублікував кілька віршів і оповідань, один з яких — «Єресіарх» уперше підписаний псевдонімом Ґійом Аполлінер.

У липні 1904 року познайомився з Пікассо.

Для заробітку писав еротичні і порнографічні романи. Найвідоміший з них — «Одинадцять тисяч різок», опублікований 1907 року, містив новий погляд на творчість маркіза де Сада.

У березні 1911 вийшла перша поетична збірка «Звірослов або Почет Орфея» невеликим накладом (120 примірників). Ідея збірки народилася в майстерні Пікассо: Аполлінер спостерігав, як Пікассо гравірує зображення тварин, і спробував те саме створити в поезії.

З 1911 року Аполлінер почав вести у газеті «Французький Меркурій» рубрику «Курйози» (вів її аж до смерті).

7 вересня 1911 вибухнув скандал: Аполлінера і Пікассо звинуватили у крадіжці з Лувра «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Причиною стало те, що Аполлінер прийняв секретарем пройдисвіта Жері П'єре. Одного разу той приніс у подарунок Аполлінерові старовинні іберійські статуетки, викрадені з Лувру; Аполлінер вважав їх джерелом свого натхнення. Через кілька років П'єре вирішив зробити дарунок Пікассо і приніс йому жіночий бюст з тієї ж колекції. Пікассо відмовився взяти його, проте Аполлінер погодився залишити її в себе. Коли в 1911 пропала «Джоконда», він трохи запанікував і наказав П'єре покинути Францію, хоча той був непричетний. Коли в домі Аполлінера знайшли викрадений жіночий бюст з Лувра і листи, з яких було зрозуміло, що він свідомо зберігав у себе викрадене майно, його арештували. Аполлінера ув'язнили в тюрмі Санте, але під впливом протестів громадськості 12 вересня 1911 відпустили. Судовий процес тривав 4 місяці; Пікассо заявив, що не знайомий з Аполлінером, в чому потім каявся.

У 1911 Аполлінер просив французького громадянства, але йому відмовили.

У 1912 разом із друзями Аполлінер заснував журнал «Паризькі вечори»; з 1913 став його директором.

В лютому 1912 опублікував вірш «Міст Мірабо», натхненний коханням до художниці Марі Лорансен (1883—1956), що став візитною карткою любовної лірики ХХ ст.

У травні 1913 Аполлінер видав книгу «Художники-кубісти: Міркування про мистецтво» в якій виклав принципи кубізму, намагаючись перенести його принципи на літературу, У 1913 вийшла друга поетична збірка «Алкоголі. Вірші 1898—1913 років», На фронті Аполлінер показав себе сміливим солдатом, дослужився до лейтенанта і 9 березня 1916 отримав французьке громадянство. Проте через тиждень, 17 березня 1916 року він отримав важке поранення осколком в голову, йому було проведено трепанацію черепа. Він демобілізувався, проте від травми так і не отямився, почав пиячити.

Після повернення до Парижа видав збірку оповідань «Убивство поета».

На початку 1918 року він одружився з красунею Жаклін Кольб. Тоді ж Аполлінер написав містерію-буфф «Барви часу». Проте через півроку 9 листопада 1918 помер у Парижі, заразившись іспанкою; похований 13 листопада на цвинтарі Пер-Лашез. Його мати, побачивши на труні подарований нею килим, розрізаний навпіл, вигукнула: «О Боже! Він його порізав!». Анжеліка Костровицька померла через місяць, тоді ж помер його молодший брат Альбер.

Поезія

Однією з перших поетичних збірок Аполлінера став цикл коротких віршованих фрагментів «Бестіарій, чи кортеж Орфея» (Le Bestiaire ou le cortège d'Orphée, 1911), де старовинна поетична форма катрена і прийоми емблематичного листа поєднувалися зі сповідальною меланхолійною інтонацією. У році Аполлінер об'єднав свої кращі вірші в перший великий збірник «Алкоголі» (Alcools). Сучасники звернули увагу на новаторський характер збірника (відсутність пунктуації, перепади тону, барокові образи). У 1916 році вийшла збірка новел «Убивство поета» (Le poéte assassiné), що відкривається містифікованою і трагічною автобіографією; в 1918 з'явився збірник «ліричних ідеограм» «Калліграмми» (Calligrammes), який частково передбачив «автоматичне письмо» сюрреалістів, а також — проголошений в 1924 році румунським художником-сюрреалістом Віктором Браунером синтетичний «Маніфест піктопоезіі».

Новаторство

До своєї першої великої поетичної збірки «Алкоголі. Вірші 1898—1913 років» (1913) Аполлінер включив вірші, створені в різні часи, у тому числі «рейнські».

Спочатку Аполлінер хотів назвати збірку «Вода життя». Але зміна назви на «Алкоголі» робила поета немовби спадкоємцем теми сп'яніння, розвинутої Ш. Бодлером і А. Рембо.

Збірка відкривається віршем «Зона» (1912), взірцем аполлінерівського «нового ліризму». Свої почуття і переживання Аполлінер змальовує на тлі панорами суспільного життя сучасної Європи. «Зона» написана як вільний, іноді іронічний діалог поета з самим собою; сюди ж вмонтовані, ніби кадри кінохроніки, найважливіші події його життя.

Друга велика поетична збірка, видана Аполлінером за життя, дістала назву «Каліграми. Вірші миру і війни (1913—1916)» і вийшла друком 1918 року. Збірка присвячена пам'яті друга-поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 року.

«Каліграми» складаються з шести розділів і містять 84 поезії. Розділивши книгу на шість частин за хронологічним принципом, Аполлінер ніби підкреслив, що «Каліграми» — ліричний літопис епохи.

Вірші, що увійшли до збірки,— зразок аполлінерівського поетичного експерименту: частина віршів видрукована у вигляді «ліричних ідеограм» чи «каліграм», тобто таким чином, щоб їх текст утворював графічний малюнок.

Основні твори

image
Каліграма «Ейфелева вежа»

Поетичні збірки

Проза

  • роман «Одинадцять тисяч різок» (1907);
  • стаття «Поезія символістів» (1909);
  • повість «Гниючий чарівник» (1909);
  • збірка оповідань «Єресіарх і компанія» (1910);
  • книга «Художники-кубісти: Міркування про мистецтво» (1913);
  • стаття «Футуристична антитрадиція» (1913);
  • збірка оповідань «Убивство поета»
  • стаття «Новий дух і поети» (1918);

П'єси

  • «Соски Тіресія»
  • «Казанова»

Видання українською мовою

  • Аполлінер, Гійом. Поезії / пер. з французької М. Лукаша; передм. Д. Наливайка. — К.: Дніпро, 1984. — 225 с. (Перлини світової лірики)
  • Аполлінер, Гійом. Поезії / пер. з фр. М. Лукаша. — Харків: Фоліо, 2014. — 253 с. — .

Примітки

  1. https://archive.org/details/lesdiablesamoure0000apol/page/250
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Guillaume Apollinaire
    d:Track:Q17299517
  4. Guillaume Apollinaire // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2017. — — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00006213
    d:Track:Q217595d:Track:Q1547776d:Track:Q24255573d:Track:Q103905711
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118503634 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Gabrielli D. Dictionnaire historique du Père-Lachaise — 2002. — P. 179. —
    d:Track:Q14905669d:Track:Q14905678
  7. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  8. L'Humanité, l'humanité, لومانيتي — RF: 2005. — ISSN 0242-6870; 2496-8617
    d:Track:Q142d:Track:Q1137404

Література

  • Аполлінер, Ґійом // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 53. — .
  • «Поезії» Ґійома Аполлінера [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Е-бібліотека «Чтиво»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Apolliner Gijo m Apolline r fr Guillaume Apollinaire spravzhnye im ya Vilgelm Albert Volodimir Apollinarij Kostrovi ckij fr Wilhelm Albert Wlodzimierz Apolinary Kostrowicki 26 serpnya 1880 Rim Italiya 9 listopada 1918 Parizh Franciya francuzkij poet hudozhnik kritik Odin z osnovopolozhnikiv literaturnogo avangardu sho viznachiv napryamki rozvitku francuzkoyi ta svitovoyi poeziyi u HH stolitti Za ukrayinskimi motivami napisav poetichnij tvir Vidpovid zaporizkih kozakiv tureckomu sultanovi vmishenij u zbirci Alkogoli Virshi 1898 1913 1913 Gijom Apollinerfr Guillaume ApollinaireIm ya pri narodzhennipol Wilhelm Albert Wlodzimierz Apollinaris de Waz KostrowickyPsevdonimFernand Laviet 1 Narodivsya26 serpnya 1880 1880 08 26 2 3 Rim Italiya 5 Pomer9 listopada 1918 1918 11 09 2 3 38 rokiv Parizh Franciya 5 Ispanskij gripPohovannyaPer Lashez 6 Krayina Franciya 7 Misce prozhivannyaRim Monako Kanni Nicca Eks le Ben Lion Parizh d NimDiyalnistpoet pismennik dramaturg hudozhnij kritik avtor shodennika opovidach literaturnij kritik risuvalnikAlma materdMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnostiz 1898Zhanrbilij virshMagnum opusAlkogoli Virshi 1898 1913ChlenstvodU shlyubi zdAvtografUchasnikPersha svitova vijnaNagorodiMort pour la France Gijom Apolliner u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodivsya 26 serpnya 1880 roku v Rimi Buv pozashlyubnim sinom dvoryanki Anzheliki Kostrovickoyi Mama mala polske ta italijske korinnya bula dochkoyu polskogo shlyahticha biloruskogo pohodzhennya Mihala Apollinariya Kostrovickogo gerba Vonzh mali mayetki bilya Novogrudka sho v Bilorusi todi v Rosijskij imperiyi Spochatku Gijom Apolliner buv zapisanij yak sin nevidomih batkiv pid prizvishem Dulchini potim mati viznala jogo i zapisala pid imenem Vilgelm Albert Vlodzimyezh Aleksander Apollinaris Kostrovickij Jogo harakteru buli vlastivi pivdenni latinski seredzemnomorski risi Ridnimi movami buli italijska ta polska movi oskilki mati zumila prishepiti jomu interes do polskoyi kulturi francuzku vin opanuvav zgodom Ditinstvo projshlo v Italiyi u 1887 r razom z matir yu i molodshim bratom Alberom pereyihav do Monako de navchavsya u religijnomu koledzhi Sv Karla potim do Kann de vstupiv do liceyu Stanislava a zgodom do Nicci de v 1896 1897 rokah navchavsya v liceyi Prote cherez p yat misyaciv pokinuv licej shob stati vilnim literatorom Bagato chitav zahoplyuvavsya romantizmom folklorom serednovichnimi romanami pisav virshi perekladav Bokkachcho Za harakterom buv emocijnim dotepnim vrazlivim melanholijnim tovariskim nayivnim shilnim do rozigrashiv i odnochasno do samitnosti Poshiryuvav legendi pro te sho jogo batkom ye sin odnogo z Napoleoniv Bonapartiv abo zh Papa Rimskij U 1899 roci razom iz matir yu i molodshim bratom perebravsya v Parizh Vlashtuvavsya sluzhbovcem bankivskoyi kontori Zhiv u skruti pidroblyav literaturnim negrom zgodom oselivsya okremo vid sim yi Debyutuvav 1901 roku nevelikoyu dobirkoyu virshiv u gazeti Grand Frans pidpisanih prizvishem Kostrovickij sered nih virsh Misto i serce u yakomu spoluchayetsya lyubovna lirika z urbanistichnimi motivami sho stalo harakterno dlya vsiyeyi podalshoyi tvorchosti U 1901 vlashtuvavsya domashnim uchitelem u grafini Milo Razom z neyu ta yiyi ditmi podorozhuvav po Rejnu nastupnogo roku pivdennoyu Nimechchinoyu Avstriyeyu ta Chehiyeyu U cej chas perezhiv burhlive nerozdilene kohannya do guvernantki anglijki Anni Plejden yaka tezh pracyuvala u Milo Rezultatom stav cikl Rejnski virshi i poema Pisnya nelyubogo Povernuvshis 1902 r do Parizha stav redaktorom finansovogo vidannya Suputnik rantye Zajmavsya zhurnalistskoyu diyalnistyu pisav neveliki statti dlya zhurnaliv Yevropeyec Sonce Messidor Socialna demokratiya Togo zh roku opublikuvav kilka virshiv i opovidan odin z yakih Yeresiarh upershe pidpisanij psevdonimom Gijom Apolliner U lipni 1904 roku poznajomivsya z Pikasso Dlya zarobitku pisav erotichni i pornografichni romani Najvidomishij z nih Odinadcyat tisyach rizok opublikovanij 1907 roku mistiv novij poglyad na tvorchist markiza de Sada U berezni 1911 vijshla persha poetichna zbirka Zviroslov abo Pochet Orfeya nevelikim nakladom 120 primirnikiv Ideya zbirki narodilasya v majsterni Pikasso Apolliner sposterigav yak Pikasso graviruye zobrazhennya tvarin i sprobuvav te same stvoriti v poeziyi Z 1911 roku Apolliner pochav vesti u gazeti Francuzkij Merkurij rubriku Kurjozi viv yiyi azh do smerti 7 veresnya 1911 vibuhnuv skandal Apollinera i Pikasso zvinuvatili u kradizhci z Luvra Dzhokondi Leonardo da Vinchi Prichinoyu stalo te sho Apolliner prijnyav sekretarem projdisvita Zheri P yere Odnogo razu toj prinis u podarunok Apollinerovi starovinni iberijski statuetki vikradeni z Luvru Apolliner vvazhav yih dzherelom svogo nathnennya Cherez kilka rokiv P yere virishiv zrobiti darunok Pikasso i prinis jomu zhinochij byust z tiyeyi zh kolekciyi Pikasso vidmovivsya vzyati jogo prote Apolliner pogodivsya zalishiti yiyi v sebe Koli v 1911 propala Dzhokonda vin trohi zapanikuvav i nakazav P yere pokinuti Franciyu hocha toj buv neprichetnij Koli v domi Apollinera znajshli vikradenij zhinochij byust z Luvra i listi z yakih bulo zrozumilo sho vin svidomo zberigav u sebe vikradene majno jogo areshtuvali Apollinera uv yaznili v tyurmi Sante ale pid vplivom protestiv gromadskosti 12 veresnya 1911 vidpustili Sudovij proces trivav 4 misyaci Pikasso zayaviv sho ne znajomij z Apollinerom v chomu potim kayavsya U 1911 Apolliner prosiv francuzkogo gromadyanstva ale jomu vidmovili U 1912 razom iz druzyami Apolliner zasnuvav zhurnal Parizki vechori z 1913 stav jogo direktorom V lyutomu 1912 opublikuvav virsh Mist Mirabo nathnennij kohannyam do hudozhnici Mari Loransen 1883 1956 sho stav vizitnoyu kartkoyu lyubovnoyi liriki HH st U travni 1913 Apolliner vidav knigu Hudozhniki kubisti Mirkuvannya pro mistectvo v yakij viklav principi kubizmu namagayuchis perenesti jogo principi na literaturu U 1913 vijshla druga poetichna zbirka Alkogoli Virshi 1898 1913 rokiv Na fronti Apolliner pokazav sebe smilivim soldatom dosluzhivsya do lejtenanta i 9 bereznya 1916 otrimav francuzke gromadyanstvo Prote cherez tizhden 17 bereznya 1916 roku vin otrimav vazhke poranennya oskolkom v golovu jomu bulo provedeno trepanaciyu cherepa Vin demobilizuvavsya prote vid travmi tak i ne otyamivsya pochav piyachiti Pislya povernennya do Parizha vidav zbirku opovidan Ubivstvo poeta Na pochatku 1918 roku vin odruzhivsya z krasuneyu Zhaklin Kolb Todi zh Apolliner napisav misteriyu buff Barvi chasu Prote cherez pivroku 9 listopada 1918 pomer u Parizhi zarazivshis ispankoyu pohovanij 13 listopada na cvintari Per Lashez Jogo mati pobachivshi na truni podarovanij neyu kilim rozrizanij navpil viguknula O Bozhe Vin jogo porizav Anzhelika Kostrovicka pomerla cherez misyac todi zh pomer jogo molodshij brat Alber PoeziyaOdniyeyu z pershih poetichnih zbirok Apollinera stav cikl korotkih virshovanih fragmentiv Bestiarij chi kortezh Orfeya Le Bestiaire ou le cortege d Orphee 1911 de starovinna poetichna forma katrena i prijomi emblematichnogo lista poyednuvalisya zi spovidalnoyu melanholijnoyu intonaciyeyu U roci Apolliner ob yednav svoyi krashi virshi v pershij velikij zbirnik Alkogoli Alcools Suchasniki zvernuli uvagu na novatorskij harakter zbirnika vidsutnist punktuaciyi perepadi tonu barokovi obrazi U 1916 roci vijshla zbirka novel Ubivstvo poeta Le poete assassine sho vidkrivayetsya mistifikovanoyu i tragichnoyu avtobiografiyeyu v 1918 z yavivsya zbirnik lirichnih ideogram Kalligrammi Calligrammes yakij chastkovo peredbachiv avtomatichne pismo syurrealistiv a takozh progoloshenij v 1924 roci rumunskim hudozhnikom syurrealistom Viktorom Braunerom sintetichnij Manifest piktopoezii NovatorstvoDo svoyeyi pershoyi velikoyi poetichnoyi zbirki Alkogoli Virshi 1898 1913 rokiv 1913 Apolliner vklyuchiv virshi stvoreni v rizni chasi u tomu chisli rejnski Spochatku Apolliner hotiv nazvati zbirku Voda zhittya Ale zmina nazvi na Alkogoli robila poeta nemovbi spadkoyemcem temi sp yaninnya rozvinutoyi Sh Bodlerom i A Rembo Zbirka vidkrivayetsya virshem Zona 1912 vzircem apollinerivskogo novogo lirizmu Svoyi pochuttya i perezhivannya Apolliner zmalovuye na tli panorami suspilnogo zhittya suchasnoyi Yevropi Zona napisana yak vilnij inodi ironichnij dialog poeta z samim soboyu syudi zh vmontovani nibi kadri kinohroniki najvazhlivishi podiyi jogo zhittya Druga velika poetichna zbirka vidana Apollinerom za zhittya distala nazvu Kaligrami Virshi miru i vijni 1913 1916 i vijshla drukom 1918 roku Zbirka prisvyachena pam yati druga poeta literatora Rene Daliza vbitogo na fronti 1917 roku Kaligrami skladayutsya z shesti rozdiliv i mistyat 84 poeziyi Rozdilivshi knigu na shist chastin za hronologichnim principom Apolliner nibi pidkresliv sho Kaligrami lirichnij litopis epohi Virshi sho uvijshli do zbirki zrazok apollinerivskogo poetichnogo eksperimentu chastina virshiv vidrukovana u viglyadi lirichnih ideogram chi kaligram tobto takim chinom shob yih tekst utvoryuvav grafichnij malyunok Osnovni tvoriKaligrama Ejfeleva vezha Poetichni zbirki Zviroslov abo Pochet Orfeya 1911 Alkogoli Virshi 1898 1913 1913 Vitam impendere amori 1917 Kaligrami Virshi Miru i Vijni 1918 opublikovano posmertno Proza roman Odinadcyat tisyach rizok 1907 stattya Poeziya simvolistiv 1909 povist Gniyuchij charivnik 1909 zbirka opovidan Yeresiarh i kompaniya 1910 kniga Hudozhniki kubisti Mirkuvannya pro mistectvo 1913 stattya Futuristichna antitradiciya 1913 zbirka opovidan Ubivstvo poeta stattya Novij duh i poeti 1918 P yesi Soski Tiresiya Kazanova Vidannya ukrayinskoyu movoyu Apolliner Gijom Poeziyi per z francuzkoyi M Lukasha peredm D Nalivajka K Dnipro 1984 225 s Perlini svitovoyi liriki Apolliner Gijom Poeziyi per z fr M Lukasha Harkiv Folio 2014 253 s ISBN 978 966 03 4519 5 Primitkihttps archive org details lesdiablesamoure0000apol page 250 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Guillaume Apollinaire d Track Q17299517 Guillaume Apollinaire Benezit Dictionary of Artists OUP 2017 ISBN 978 0 19 977378 7 doi 10 1093 BENZ 9780199773787 ARTICLE B00006213 d Track Q217595d Track Q1547776d Track Q24255573d Track Q103905711 Deutsche Nationalbibliothek Record 118503634 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Gabrielli D Dictionnaire historique du Pere Lachaise 2002 P 179 ISBN 978 2 85917 346 3 d Track Q14905669d Track Q14905678 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 L Humanite l humanite لومانيتي RF 2005 ISSN 0242 6870 2496 8617 d Track Q142d Track Q1137404LiteraturaApolliner Gijom Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 53 ISBN 966 692 578 8 Poeziyi Gijoma Apollinera 7 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti E biblioteka Chtivo

Дата публікації:
Топ