Гідрогеологічний поверх — стратифікаційний підрозділ водоносних порід вищого рангу, який виділяється у вертикальному розрізі гідрогеологічної структури і відповідає значному етапу (орогенному, доорогенному, платформовому тощо) тектонічного розвитку території. Його об'єм приблизно може відповідати об'єму структурного поверху, хоча і не завжди з ним збігається. До складу кожного гідрогеологічного поверху входить кілька гідрогеологічних серій (їх не слід плутати з стратиграфічними серіями). В артезіанських басейнах платформ звичайно виділяють два гідрогеологічні поверхи, які розрізняються умовами формування підземних вод:
- верхній — в якому поширені переважно інфільтраційні (інфільтрогенні) води
- нижній — до якого приурочені суто седиментаційні літогенні (елізійні і відроджені) підземні води
Рух підземних вод у верхньому гідрогеологічному поверсі підпорядковується законам гідростатики і направлений від областей поглинання до областей розвантаження, тобто переважає низхідна і похило-латеральна фільтрація (інфільтраційний режим). В нижньому поверсі напірні води рухаються від центральних, найбільш занурених областей з максимальним тиском до периферії , тобто переважає латерально-висхідна і висхідна фільтрація (літогенний режим). У найбільш заглиблених частинах басейнів іноді виділяють зону, або субповерх з термопружним режимом підземних вод. На менших глибинах ця зона присутня в областях тектонічної активізації щитів, де залягає нижче розсолів і заповнена менш мінералізованими, газонасиченими «мантійними», або «магматичними» ексфільтраційними водами переважно ювенільного походження.
Див. також
Примітки
- Веселов В. В., Сыдыков Ж. С. Гидрогеология Казахстана. — Алматы, 2004. — 484 с. (рос.)
- Кирюхин В. А., Толстихин Н. И. Региональная гидрогеология. — М.: «Недра», 1987. — 382 с. (рос.)
Література
- Веселов В. В., Сыдыков Ж. С. Гидрогеология Казахстана. — Алматы, 2004. — 484 с. (рос.)
- Камзіст Ж. С., Коротких И. В., Фролов А. Ф. Основы гидрогеологии и инженерной геологии.— М.: «Недра», 1988. — 206 с. (рос.)
- Камзіст Ж. С., Шевченко О. Л. Гідрогеологія України. Навчальний посібник.— Київ: Фірма «ІНКОС», 2009. — 614 с.
Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrogeologichnij poverh stratifikacijnij pidrozdil vodonosnih porid vishogo rangu yakij vidilyayetsya u vertikalnomu rozrizi gidrogeologichnoyi strukturi i vidpovidaye znachnomu etapu orogennomu doorogennomu platformovomu tosho tektonichnogo rozvitku teritoriyi Jogo ob yem priblizno mozhe vidpovidati ob yemu strukturnogo poverhu hocha i ne zavzhdi z nim zbigayetsya Do skladu kozhnogo gidrogeologichnogo poverhu vhodit kilka gidrogeologichnih serij yih ne slid plutati z stratigrafichnimi seriyami V artezianskih basejnah platform zvichajno vidilyayut dva gidrogeologichni poverhi yaki rozriznyayutsya umovami formuvannya pidzemnih vod verhnij v yakomu poshireni perevazhno infiltracijni infiltrogenni vodi nizhnij do yakogo priurocheni suto sedimentacijni litogenni elizijni i vidrodzheni pidzemni vodi Ruh pidzemnih vod u verhnomu gidrogeologichnomu poversi pidporyadkovuyetsya zakonam gidrostatiki i napravlenij vid oblastej poglinannya do oblastej rozvantazhennya tobto perevazhaye nizhidna i pohilo lateralna filtraciya infiltracijnij rezhim V nizhnomu poversi napirni vodi ruhayutsya vid centralnih najbilsh zanurenih oblastej z maksimalnim tiskom do periferiyi tobto perevazhaye lateralno vishidna i vishidna filtraciya litogennij rezhim U najbilsh zagliblenih chastinah basejniv inodi vidilyayut zonu abo subpoverh z termopruzhnim rezhimom pidzemnih vod Na menshih glibinah cya zona prisutnya v oblastyah tektonichnoyi aktivizaciyi shitiv de zalyagaye nizhche rozsoliv i zapovnena mensh mineralizovanimi gazonasichenimi mantijnimi abo magmatichnimi eksfiltracijnimi vodami perevazhno yuvenilnogo pohodzhennya Div takozhGidrogeologichna seriya Vodonosnij kompleks Vodonosnij gorizontPrimitkiVeselov V V Sydykov Zh S Gidrogeologiya Kazahstana Almaty 2004 484 s ros Kiryuhin V A Tolstihin N I Regionalnaya gidrogeologiya M Nedra 1987 382 s ros LiteraturaVeselov V V Sydykov Zh S Gidrogeologiya Kazahstana Almaty 2004 484 s ros Kamzist Zh S Korotkih I V Frolov A F Osnovy gidrogeologii i inzhenernoj geologii M Nedra 1988 206 s ros Kamzist Zh S Shevchenko O L Gidrogeologiya Ukrayini Navchalnij posibnik Kiyiv Firma INKOS 2009 614 s ISBN 978 966 8347 79 5 Ce nezavershena stattya z gidrologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi