Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гушуляк Михай (Mihail Gușuleac) 12 жовтня 1887 — 11 вересня 1960
Відомий румунський ботанік і діяч охорони природи, член-кореспондент Румунської Академії Наук М. Гушуляк народився в 1887 р. в селищі Луковіце близько Чернівців. Навчався в Чернівецькій гімназії, закінчив Чернівецький університет в 1911 р., отримавши диплом бакалавра з природознавства. Захистив докторську дисертацію в 1919 р., підвищував свою кваліфікацію в університетах Відня і Праги. З 1918 р. став професором ботаніки Чернівецького університету, завідував ботанічним садом Чернівецького університету. У 1937 р. був обраний членом-кореспондентом Румунської Академії наук. М. Гушуляку належить гербарій, який зараз є одним з найбільших в Румунії.
Науковий доробок
М. Гушуляк по праву вважається піонером охорони природи Буковини. У 1921 р. він звернувся в органи Румунії щодо проведення аграрної реформи про заповідання і виділення Чернівецькому університету трьох природних об'єктів. Один з них, біля села Боянчук Заставнівського району, знаходиться на території нинішньої Чернівецької області та є першим заповідним об'єктом в цій області. Ще два ботанічних об'єкти за пропозицією М. Гушуляка були заповідані в Чернівецькій області в 1930 р.
У 1940 р., коли Північна Буковина була приєднана до України, М. Гушуляк, як і багато інших румунських вчених, переїхав із Чернівців до Бухаресту, де став працювати в місцевому університеті та ботанічному саду. М. Гушуляк — один з авторів 12-томної фундаментальної праці «Флора Румунії», одного з найкращих в Європі.
Помер вчений у 1960 р.
Література
- Biologi de seama din Bucovina // Coor. P. Bejenary, Editura «Tara Fagilor». — Suceava, 1994. — S. 87-93.
- Borza A. Dzisiejszy stan ochrony przyrody w Rumunji // Ochrona przyrody. — 1931. — № 11. P. 121–122.
- Gusuleac M. Fanatele seculare din Bucovina si conservarea lor ca monumente naturale. — Cernauti, 1921.
- Ochrotiera naturii. P. 154.
- Studii si comunicari de ocrotirea naturii. — Suceava, 1970.
Примітки
- Сторінку підготовано за матеріалами В. Є. Борейка [1] [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gushulyak Mihaj Mihail Gușuleac 12 zhovtnya 1887 18871012 11 veresnya 1960 Vidomij rumunskij botanik i diyach ohoroni prirodi chlen korespondent Rumunskoyi Akademiyi Nauk M Gushulyak narodivsya v 1887 r v selishi Lukovice blizko Chernivciv Navchavsya v Cherniveckij gimnaziyi zakinchiv Cherniveckij universitet v 1911 r otrimavshi diplom bakalavra z prirodoznavstva Zahistiv doktorsku disertaciyu v 1919 r pidvishuvav svoyu kvalifikaciyu v universitetah Vidnya i Pragi Z 1918 r stav profesorom botaniki Cherniveckogo universitetu zaviduvav botanichnim sadom Cherniveckogo universitetu U 1937 r buv obranij chlenom korespondentom Rumunskoyi Akademiyi nauk M Gushulyaku nalezhit gerbarij yakij zaraz ye odnim z najbilshih v Rumuniyi Naukovij dorobokM Gushulyak po pravu vvazhayetsya pionerom ohoroni prirodi Bukovini U 1921 r vin zvernuvsya v organi Rumuniyi shodo provedennya agrarnoyi reformi pro zapovidannya i vidilennya Cherniveckomu universitetu troh prirodnih ob yektiv Odin z nih bilya sela Boyanchuk Zastavnivskogo rajonu znahoditsya na teritoriyi ninishnoyi Cherniveckoyi oblasti ta ye pershim zapovidnim ob yektom v cij oblasti She dva botanichnih ob yekti za propoziciyeyu M Gushulyaka buli zapovidani v Cherniveckij oblasti v 1930 r U 1940 r koli Pivnichna Bukovina bula priyednana do Ukrayini M Gushulyak yak i bagato inshih rumunskih vchenih pereyihav iz Chernivciv do Buharestu de stav pracyuvati v miscevomu universiteti ta botanichnomu sadu M Gushulyak odin z avtoriv 12 tomnoyi fundamentalnoyi praci Flora Rumuniyi odnogo z najkrashih v Yevropi Pomer vchenij u 1960 r LiteraturaBiologi de seama din Bucovina Coor P Bejenary Editura Tara Fagilor Suceava 1994 S 87 93 Borza A Dzisiejszy stan ochrony przyrody w Rumunji Ochrona przyrody 1931 11 P 121 122 Gusuleac M Fanatele seculare din Bucovina si conservarea lor ca monumente naturale Cernauti 1921 Ochrotiera naturii P 154 Studii si comunicari de ocrotirea naturii Suceava 1970 PrimitkiStorinku pidgotovano za materialami V Ye Borejka 1 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine