Гутії

Гутії, кутії — напівкочові племена, що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході Іранського нагір'я на території теперішніх Південного Азербайджану та Курдистану. Відомо, що кутії значно поступалися жителям Межиріччя в цивілізаційному плані, але відрізнялися своєю войовничістю, за що в документах тієї епохи їх часом називають «дракони гір». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, хоча радянський сходознавець Ігор Дьяконов припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів Загросу — лулубеїв, еламітів, каспіїв. Імовірно належили до Індоєвропейців.

Клинописна табличка з зикурату в Уммі зі згадкою про пожертву Сіума кутійця, Лувр

Антропологічно гутії були схожі на людей, що й досі населяють цей регіон. Царі Аккаду воювали з гутіями, котрих покликали на допомогу шумери після спроб акадців знищити їх храм в Ніппурі. Саме в битві з ними, схоже, загинув Нарам-Суен, і саме ці племена врешті звільнили Межиріччя від панування Аккаду після смерті його сина Шаркалішаррі. Кілька поколінь кутії домінували в Месопотамії як військова сила. Кутії, швидше за все, офіційно були в ролі захисників релігії шумерів, до котрої самі ставилися з великим піїтетом, зважаючи на численні згадки про їх пожертви на шумерські храми, і на те, що вони свого апарату управління не створювали.

Кутії нагадують запорожців за способом життя, навіть булава у них була символом влади.

В час приходу кутіїв у Шумер нічого не відомо про їхніх дружин і дітей. Мабуть, кутії прийшли туди як військо і пізніше одружувалися вже з дочками шумерів.

Вважається, що час правління гутіїв сприймався шумерами та аккадцями, як час бід та лих, викликаних як насильством завойовників, так і припиненням нормального управління та господарювання. Бо, наприклад, в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться

Країна в руках жорстоких ворогів Богів забрали в полон Люди обтяжені повинностями та податками Канали та арики запущені Тигр вже не судохідний Поля не зрошуються Поля не родять

Але цей гімн повністю заперечує наявність в Шумері в роки кутіїв національного ренесансу, великого розквіту торгівлі, землеробства, літератури і мистецтва, про наявність чого свідчать багато археологічних знахідок. Потрібно брати до уваги, що кутії спільно з шумерською релігійною елітою створили теократичне правління в країні, особливо в роки Лагашського енсі Гудеа, що повністю усунуло від влади світську аристократію, найперше акадського походження.

Через 60 років світська аристократія повстала і під проводом Утухенгаля розбила військо останнього кутійського царя (чи обраного отамана) Тирігана, котрий правив тільки 40 днів. Швидше за все, це був добре організований заколот, де заколотники використали переобрання влади в кутіїв. Відомо, що Тиріган був вбитий разом з дружиною і сином, а подальша доля його одноплемінників залишилася невідомою; можливо, вони усі були також перебиті. Ця зміна влади стала початком кінця шумерської цивілізації, котра зійшла з історичної арени після цього через менш як півтора століття.

В І тисячолітті до нашої ери вавилоняни та ассирійці за традицією часом називали кутіями народи, які жили в східних горах чи за ними — манійців, мідійців, персів, урартів.

Царі кутіїв XXII століття до н. е.

Ім'я	Роки правління	За іншими даними	Царював	Примітки
Еррідупізир (Енрідавазир)	-	-		Царював в Ніппурі
	-	-	5 років
(Інгешуш)	-	-	6 років	Став першим кутієм в Шумерському списку царів.
Сарлагаб	-	-	6 років
	-	-	6 років
Елулу-Меш (Елулумеш)	-	-	6 років
	-	-	5 років
(Ігнешуш ІІ)	-	-	6 років
Ярлагаб	-	-	15 років
	-	-	3 роки
Ярлангаб (Ярлаган І)	-	-	3 роки
	-	-	1 рік
Хабилькін (Хабилкін)	-	-	3 роки
Лаерабун (Лахараб)	-	-	2 роки	Mace head inscription
	-	-	2 роки
	-	-	1 рік
Хаблум	-	-	2 роки
Пузур-Сін (Пузур-Суен)	-	-	7 років	син Хаблума
Ярлаганда (Ярлаган ІІ)	-	-	7 років	Жертвував на храм в Уммі
Сіум (Сіу)	-	-	7 років	Жертвував на храм в Уммі
Тиріган			40 днів	Зазнав поразки від Уту-Хенгаля в Уруку

Примітки

1. В шумерському «Царському списку» повідомляється, що гутії правили Межиріччям 124 роки, в той час як на думку сучасних істориків цей термін вдвічі менший — дещо більше півстоліття.
2. Тобто вивезли статуї божеств, що вважалося великим горем, бо за тодішніми уявленнями втрачався зв'язок між божеством і його містом чи народом.

Джерела

• Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.