Гутії, кутії — напівкочові племена, що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході Іранського нагір'я на території теперішніх Південного Азербайджану та Курдистану. Відомо, що кутії значно поступалися жителям Межиріччя в цивілізаційному плані, але відрізнялися своєю войовничістю, за що в документах тієї епохи їх часом називають «дракони гір». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, хоча радянський сходознавець Ігор Дьяконов припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів Загросу — лулубеїв, еламітів, каспіїв. Імовірно належили до Індоєвропейців.
Антропологічно гутії були схожі на людей, що й досі населяють цей регіон. Царі Аккаду воювали з гутіями, котрих покликали на допомогу шумери після спроб акадців знищити їх храм в Ніппурі. Саме в битві з ними, схоже, загинув Нарам-Суен, і саме ці племена врешті звільнили Межиріччя від панування Аккаду після смерті його сина Шаркалішаррі. Кілька поколінь кутії домінували в Месопотамії як військова сила. Кутії, швидше за все, офіційно були в ролі захисників релігії шумерів, до котрої самі ставилися з великим піїтетом, зважаючи на численні згадки про їх пожертви на шумерські храми, і на те, що вони свого апарату управління не створювали.
Кутії нагадують запорожців за способом життя, навіть булава у них була символом влади.
В час приходу кутіїв у Шумер нічого не відомо про їхніх дружин і дітей. Мабуть, кутії прийшли туди як військо і пізніше одружувалися вже з дочками шумерів.
Вважається, що час правління гутіїв сприймався шумерами та аккадцями, як час бід та лих, викликаних як насильством завойовників, так і припиненням нормального управління та господарювання. Бо, наприклад, в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться
Країна в руках жорстоких ворогів Богів забрали в полон Люди обтяжені повинностями та податками Канали та арики запущені Тигр вже не судохідний Поля не зрошуються Поля не родять |
Але цей гімн повністю заперечує наявність в Шумері в роки кутіїв національного ренесансу, великого розквіту торгівлі, землеробства, літератури і мистецтва, про наявність чого свідчать багато археологічних знахідок. Потрібно брати до уваги, що кутії спільно з шумерською релігійною елітою створили теократичне правління в країні, особливо в роки Лагашського енсі Гудеа, що повністю усунуло від влади світську аристократію, найперше акадського походження.
Через 60 років світська аристократія повстала і під проводом Утухенгаля розбила військо останнього кутійського царя (чи обраного отамана) Тирігана, котрий правив тільки 40 днів. Швидше за все, це був добре організований заколот, де заколотники використали переобрання влади в кутіїв. Відомо, що Тиріган був вбитий разом з дружиною і сином, а подальша доля його одноплемінників залишилася невідомою; можливо, вони усі були також перебиті. Ця зміна влади стала початком кінця шумерської цивілізації, котра зійшла з історичної арени після цього через менш як півтора століття.
В І тисячолітті до нашої ери вавилоняни та ассирійці за традицією часом називали кутіями народи, які жили в східних горах чи за ними — манійців, мідійців, персів, урартів.
Царі кутіїв XXII століття до н. е.
Ім'я | Роки правління | За іншими даними | Царював | Примітки |
---|---|---|---|---|
Еррідупізир (Енрідавазир) | - | - | Царював в Ніппурі | |
- | - | 5 років | ||
(Інгешуш) | - | - | 6 років | Став першим кутієм в Шумерському списку царів. |
Сарлагаб | - | - | 6 років | |
- | - | 6 років | ||
Елулу-Меш (Елулумеш) | - | - | 6 років | |
- | - | 5 років | ||
(Ігнешуш ІІ) | - | - | 6 років | |
Ярлагаб | - | - | 15 років | |
- | - | 3 роки | ||
Ярлангаб (Ярлаган І) | - | - | 3 роки | |
- | - | 1 рік | ||
Хабилькін (Хабилкін) | - | - | 3 роки | |
Лаерабун (Лахараб) | - | - | 2 роки | Mace head inscription |
- | - | 2 роки | ||
- | - | 1 рік | ||
Хаблум | - | - | 2 роки | |
Пузур-Сін (Пузур-Суен) | - | - | 7 років | син Хаблума |
Ярлаганда (Ярлаган ІІ) | - | - | 7 років | Жертвував на храм в Уммі |
Сіум (Сіу) | - | - | 7 років | Жертвував на храм в Уммі |
Тиріган | 40 днів | Зазнав поразки від Уту-Хенгаля в Уруку |
Примітки
- В шумерському «Царському списку» повідомляється, що гутії правили Межиріччям 124 роки, в той час як на думку сучасних істориків цей термін вдвічі менший — дещо більше півстоліття.
- Тобто вивезли статуї божеств, що вважалося великим горем, бо за тодішніми уявленнями втрачався зв'язок між божеством і його містом чи народом.
Джерела
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gutiyi kutiyi napivkochovi plemena sho zhili v III II tisyacholittyah do nashoyi eri na zahodi Iranskogo nagir ya na teritoriyi teperishnih Pivdennogo Azerbajdzhanu ta Kurdistanu Vidomo sho kutiyi znachno postupalisya zhitelyam Mezhirichchya v civilizacijnomu plani ale vidriznyalisya svoyeyu vojovnichistyu za sho v dokumentah tiyeyi epohi yih chasom nazivayut drakoni gir Etnichne pohodzhennya ta mova gutiyiv ne vidomi hocha radyanskij shodoznavec Igor Dyakonov pripuskaye sho vona bula sporidnena z movami inshih narodiv Zagrosu lulubeyiv elamitiv kaspiyiv Imovirno nalezhili do Indoyevropejciv Klinopisna tablichka z zikuratu v Ummi zi zgadkoyu pro pozhertvu Siuma kutijcya Luvr Antropologichno gutiyi buli shozhi na lyudej sho j dosi naselyayut cej region Cari Akkadu voyuvali z gutiyami kotrih poklikali na dopomogu shumeri pislya sprob akadciv znishiti yih hram v Nippuri Same v bitvi z nimi shozhe zaginuv Naram Suen i same ci plemena vreshti zvilnili Mezhirichchya vid panuvannya Akkadu pislya smerti jogo sina Sharkalisharri Kilka pokolin kutiyi dominuvali v Mesopotamiyi yak vijskova sila Kutiyi shvidshe za vse oficijno buli v roli zahisnikiv religiyi shumeriv do kotroyi sami stavilisya z velikim piyitetom zvazhayuchi na chislenni zgadki pro yih pozhertvi na shumerski hrami i na te sho voni svogo aparatu upravlinnya ne stvoryuvali Kutiyi nagaduyut zaporozhciv za sposobom zhittya navit bulava u nih bula simvolom vladi V chas prihodu kutiyiv u Shumer nichogo ne vidomo pro yihnih druzhin i ditej Mabut kutiyi prijshli tudi yak vijsko i piznishe odruzhuvalisya vzhe z dochkami shumeriv Vvazhayetsya sho chas pravlinnya gutiyiv sprijmavsya shumerami ta akkadcyami yak chas bid ta lih viklikanih yak nasilstvom zavojovnikiv tak i pripinennyam normalnogo upravlinnya ta gospodaryuvannya Bo napriklad v shumerskomu gimni na chest boga Ninibu govoritsya Krayina v rukah zhorstokih vorogiv Bogiv zabrali v polon Lyudi obtyazheni povinnostyami ta podatkami Kanali ta ariki zapusheni Tigr vzhe ne sudohidnij Polya ne zroshuyutsya Polya ne rodyat Ale cej gimn povnistyu zaperechuye nayavnist v Shumeri v roki kutiyiv nacionalnogo renesansu velikogo rozkvitu torgivli zemlerobstva literaturi i mistectva pro nayavnist chogo svidchat bagato arheologichnih znahidok Potribno brati do uvagi sho kutiyi spilno z shumerskoyu religijnoyu elitoyu stvorili teokratichne pravlinnya v krayini osoblivo v roki Lagashskogo ensi Gudea sho povnistyu usunulo vid vladi svitsku aristokratiyu najpershe akadskogo pohodzhennya Cherez 60 rokiv svitska aristokratiya povstala i pid provodom Utuhengalya rozbila vijsko ostannogo kutijskogo carya chi obranogo otamana Tirigana kotrij praviv tilki 40 dniv Shvidshe za vse ce buv dobre organizovanij zakolot de zakolotniki vikoristali pereobrannya vladi v kutiyiv Vidomo sho Tirigan buv vbitij razom z druzhinoyu i sinom a podalsha dolya jogo odnopleminnikiv zalishilasya nevidomoyu mozhlivo voni usi buli takozh perebiti Cya zmina vladi stala pochatkom kincya shumerskoyi civilizaciyi kotra zijshla z istorichnoyi areni pislya cogo cherez mensh yak pivtora stolittya V I tisyacholitti do nashoyi eri vavilonyani ta assirijci za tradiciyeyu chasom nazivali kutiyami narodi yaki zhili v shidnih gorah chi za nimi manijciv midijciv persiv urartiv Cari kutiyiv XXII stolittya do n e Im ya Roki pravlinnya Za inshimi danimi Caryuvav Primitki Erridupizir Enridavazir Caryuvav v Nippuri 5 rokiv Ingeshush 6 rokiv Stav pershim kutiyem v Shumerskomu spisku cariv Sarlagab 6 rokiv 6 rokiv Elulu Mesh Elulumesh 6 rokiv 5 rokiv Igneshush II 6 rokiv Yarlagab 15 rokiv 3 roki Yarlangab Yarlagan I 3 roki 1 rik Habilkin Habilkin 3 roki Laerabun Laharab 2 roki Mace head inscription 2 roki 1 rik Hablum 2 roki Puzur Sin Puzur Suen 7 rokiv sin Habluma Yarlaganda Yarlagan II 7 rokiv Zhertvuvav na hram v Ummi Sium Siu 7 rokiv Zhertvuvav na hram v Ummi Tirigan 40 dniv Zaznav porazki vid Utu Hengalya v UrukuPrimitkiV shumerskomu Carskomu spisku povidomlyayetsya sho gutiyi pravili Mezhirichchyam 124 roki v toj chas yak na dumku suchasnih istorikiv cej termin vdvichi menshij desho bilshe pivstolittya Tobto vivezli statuyi bozhestv sho vvazhalosya velikim gorem bo za todishnimi uyavlennyami vtrachavsya zv yazok mizh bozhestvom i jogo mistom chi narodom DzherelaBolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978