Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

розмір автографа Густаф де Лавальшвед Karl Gustaf Patrik de LavalГустаф де Лаваль у віці близько 50 роківНародився9 трав

Густаф де Лаваль

Густаф де Лаваль

Густаф де Лаваль
швед. Karl Gustaf Patrik de Laval
image
Густаф де Лаваль у віці близько 50 років
Народився9 травня 1845(1845-05-09)[1][4][…]
Даларна, Орса, image Швеція
Помер2 лютого 1913(1913-02-02)[1][2][…] (67 років)
Оскар[d], Швеція[1][3][5]
·колоректальний рак[3]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[6][7]
Громадянствоimage Швеція
Національністьшвед
Діяльністьінженер, винахідник
Галузьінженерія
Alma materКоролівський технологічний інститут
Знання мовшведська
ЧленствоШведська королівська академія наук
Посадаd[5][8] і d[5]
ПартіяQ10604308? (1890)[5]
У шлюбі зd[1][5]
Автографimage
Нагороди

d (1904)

Гу́стаф де Лава́ль (швед. Karl Gustaf Patrik de Laval; 9 травня 1845, Даларна (ландскап), Орса — 2 лютого 1913, Стокгольм) — шведський інженер та винахідник з французькими коренями.

Біографічні дані

Густаф де Лаваль народився в Орсі, Швеція. Предки Лаваля належали до старовинного французького дворянського роду. Бувши за релігійною вірою протестантами, що називались у Франції гугенотами та зазнавали переслідувань з боку католицької церкви, вони змушені були покинути батьківщину після Варфоломіївської ночі. За традицією роду декілька поколінь Лавалів були військовослужбовцями. Батько Густафа Яків де Лаваль був капітаном шведської армії. Вийшовши у відставку, він отримав, за звичаєм того часу, замість пенсії «капітанський маєток», що давався у довічне користування військовим і цивільним чинам. Цей маєток («Блазенборг») знаходився в селі Орса, в Далекарлії. Після оселення в Блазенборзі, Яків де Лаваль одружився з Єлизаветою Мартін. Тут і народився син, що отримав при хрещенні ім'я Карл Густаф Патрік.

Закінчивши курс у Фалунській школі у 1863 році, навесні того ж року, не підіймаючи навіть у сім'ї питання про якісь інші професії, Лаваль вирушив до Уппсали складати іспит для отримання права на вступ до вищого навчального закладу. Витримавши іспит, восени Лаваль був зарахований в Королівського технологічного інституту в Стокгольмі для навчання за фахом морське будівництво і текстильна промисловість.

Закінчив Технологічний інститут у 1866 році (тепер Королівський технологічний інститут) і в 1872 році математичний факультет Уппсальського університету з відзнакою й одночасно представив дисертацію: «Про хлористі і бромисті сполуки вольфраму». Після блискучого захисту йому одноголосно було присуджено науковий ступінь «доктора філософії». Уже в 1873 році Лаваль отримує свій перший патент, що стосувався обробки фосфористих руд, а в наступному 1874 році — другий патент на новий спосіб обробки цинкових руд.

У 1882 запропонував конструкцію парової турбіни і в 1887 виготовив зменшений демонстраційний зразок.

У 1890 році винайшов сопло, призначене для подачі пари в турбіну, яке згодом назвали його іменем, і використовують до сьогодні за цим же призначенням. У XX столітті сопло Лаваля знайшло застосування у реактивних двигунах для створення реактивного струменя.

Лавалю належить також авторство винаходу центрифуги для розділення на фракції сумішей рідин з різною густиною. Це технічне рішення використовував як сепаратор молока. У 1894 році запатентував , перший промисловий зразок було випущено уже після його смерті компанією Alfa Laval Group, заснованою де Лавалем та Оскаром Ламмом у 1883 році.

Першим застосував гнучкий вал, диск однакового опору, що дозволяв досягати великих колових швидкостей (419 м/с). Крім того, в турбінах Лаваля було передбачено багато нових елементів, частина з яких використовується в сучасному турбобудуванні. Лаваль розробив також теорію сопла. Внаслідок низки конструктивних недоліків і відносно малої потужності турбіни Лаваля не набули поширення, але відіграли значну роль у розвитку турбобудування.

За своє життя Густаф де Лаваль запатентував 93 винаходи.

Вибирався (1888—1890) членом риксдагу.

Публікував в газеті «Svenska Dagbladet» статті на економічні теми.

Помер у 1913 році у Стокгольмі і похований на Північному цвинтарі

Галерея зображень

  • image
    Густаф де Лаваль у 1875 році
  • image
    Парова турбіна конструкції Лаваля. Виготовлена у Швеції, 1888. (Німецький музей, Мюнхен)
  • image
    Субмарина конструкції Лаваля
  • image
    Колишній завод парових турбін у передмісті Стокгольма
  • image
    Складальний кресленик парової турбіни Лаваля
  • image
    Сепаратор Alfa Laval
  • image
    Могила Густафа де Лаваля

Див. також

Примітки

  1. Carl Gustaf Patrik de Laval — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Oscars kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/6025/F I/2 (1912-1916), bildid: 00030170_00039, sida 38
    d:Track:Q64166606d:Track:Q10478639
  4. Orsa kyrkoarkiv, Dalarnas län, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/12919/C/6 (1833-1862), bildid: C0013596_00091
    d:Track:Q10501038d:Track:Q64166606
  5. Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 129.
    d:Track:Q110346241
  6. De Laval, KARL G. P. — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
  7. Sten nr 454 – Gustaf De Laval — Norra begravningsplatsen.se.
    d:Track:Q28003261
  8. Hildebrand A. Svenskt porträttgalleri : XXV:1. Riksdagens första kammare 1867–1904 — С. 191.
    d:Track:Q5805318d:Track:Q21600494d:Track:Q10685696
  9. Vaclav Smil (2005). . Oxford University Press. с. 62. ISBN . Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 3 січня 2009.
  10. Офіційний сайт компанії [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.], заснованої де Лавалем
  11. Gustaf de Laval [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] на Find a Grave
  12. Illustrated Naval and Military Magazine [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.], 1888, V.8

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Густаф де Лаваль
  • Гумилевский Л. Густав Лаваль / Л. Гумилевский. — М. : Журнально-газетное объединение, 1936. — 256 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

rozmir avtografa Gustaf de Lavalshved Karl Gustaf Patrik de LavalGustaf de Laval u vici blizko 50 rokivNarodivsya9 travnya 1845 1845 05 09 1 4 Dalarna Orsa ShveciyaPomer2 lyutogo 1913 1913 02 02 1 2 67 rokiv Oskar d Shveciya 1 3 5 kolorektalnij rak 3 PohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 6 7 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistinzhener vinahidnikGaluzinzheneriyaAlma materKorolivskij tehnologichnij institutZnannya movshvedskaChlenstvoShvedska korolivska akademiya naukPosadad 5 8 i d 5 PartiyaQ10604308 1890 5 U shlyubi zd 1 5 AvtografNagorodid 1904 Mediafajli u Vikishovishi Gu staf de Lava l shved Karl Gustaf Patrik de Laval 9 travnya 1845 Dalarna landskap Orsa 2 lyutogo 1913 Stokgolm shvedskij inzhener ta vinahidnik z francuzkimi korenyami Biografichni daniGustaf de Laval narodivsya v Orsi Shveciya Predki Lavalya nalezhali do starovinnogo francuzkogo dvoryanskogo rodu Buvshi za religijnoyu viroyu protestantami sho nazivalis u Franciyi gugenotami ta zaznavali peresliduvan z boku katolickoyi cerkvi voni zmusheni buli pokinuti batkivshinu pislya Varfolomiyivskoyi nochi Za tradiciyeyu rodu dekilka pokolin Lavaliv buli vijskovosluzhbovcyami Batko Gustafa Yakiv de Laval buv kapitanom shvedskoyi armiyi Vijshovshi u vidstavku vin otrimav za zvichayem togo chasu zamist pensiyi kapitanskij mayetok sho davavsya u dovichne koristuvannya vijskovim i civilnim chinam Cej mayetok Blazenborg znahodivsya v seli Orsa v Dalekarliyi Pislya oselennya v Blazenborzi Yakiv de Laval odruzhivsya z Yelizavetoyu Martin Tut i narodivsya sin sho otrimav pri hreshenni im ya Karl Gustaf Patrik Zakinchivshi kurs u Falunskij shkoli u 1863 roci navesni togo zh roku ne pidijmayuchi navit u sim yi pitannya pro yakis inshi profesiyi Laval virushiv do Uppsali skladati ispit dlya otrimannya prava na vstup do vishogo navchalnogo zakladu Vitrimavshi ispit voseni Laval buv zarahovanij v Korolivskogo tehnologichnogo institutu v Stokgolmi dlya navchannya za fahom morske budivnictvo i tekstilna promislovist Zakinchiv Tehnologichnij institut u 1866 roci teper Korolivskij tehnologichnij institut i v 1872 roci matematichnij fakultet Uppsalskogo universitetu z vidznakoyu j odnochasno predstaviv disertaciyu Pro hloristi i bromisti spoluki volframu Pislya bliskuchogo zahistu jomu odnogolosno bulo prisudzheno naukovij stupin doktora filosofiyi Uzhe v 1873 roci Laval otrimuye svij pershij patent sho stosuvavsya obrobki fosforistih rud a v nastupnomu 1874 roci drugij patent na novij sposib obrobki cinkovih rud U 1882 zaproponuvav konstrukciyu parovoyi turbini i v 1887 vigotoviv zmenshenij demonstracijnij zrazok U 1890 roci vinajshov soplo priznachene dlya podachi pari v turbinu yake zgodom nazvali jogo imenem i vikoristovuyut do sogodni za cim zhe priznachennyam U XX stolitti soplo Lavalya znajshlo zastosuvannya u reaktivnih dvigunah dlya stvorennya reaktivnogo strumenya Lavalyu nalezhit takozh avtorstvo vinahodu centrifugi dlya rozdilennya na frakciyi sumishej ridin z riznoyu gustinoyu Ce tehnichne rishennya vikoristovuvav yak separator moloka U 1894 roci zapatentuvav pershij promislovij zrazok bulo vipusheno uzhe pislya jogo smerti kompaniyeyu Alfa Laval Group zasnovanoyu de Lavalem ta Oskarom Lammom u 1883 roci Pershim zastosuvav gnuchkij val disk odnakovogo oporu sho dozvolyav dosyagati velikih kolovih shvidkostej 419 m s Krim togo v turbinah Lavalya bulo peredbacheno bagato novih elementiv chastina z yakih vikoristovuyetsya v suchasnomu turbobuduvanni Laval rozrobiv takozh teoriyu sopla Vnaslidok nizki konstruktivnih nedolikiv i vidnosno maloyi potuzhnosti turbini Lavalya ne nabuli poshirennya ale vidigrali znachnu rol u rozvitku turbobuduvannya Za svoye zhittya Gustaf de Laval zapatentuvav 93 vinahodi Vibiravsya 1888 1890 chlenom riksdagu Publikuvav v gazeti Svenska Dagbladet statti na ekonomichni temi Pomer u 1913 roci u Stokgolmi i pohovanij na Pivnichnomu cvintariGalereya zobrazhenGustaf de Laval u 1875 roci Parova turbina konstrukciyi Lavalya Vigotovlena u Shveciyi 1888 Nimeckij muzej Myunhen Submarina konstrukciyi Lavalya Kolishnij zavod parovih turbin u peredmisti Stokgolma Skladalnij kreslenik parovoyi turbini Lavalya Separator Alfa Laval Mogila Gustafa de LavalyaDiv takozhSoplo LavalyaPrimitkiCarl Gustaf Patrik de Laval 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Oscars kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 6025 F I 2 1912 1916 bildid 00030170 00039 sida 38 d Track Q64166606d Track Q10478639 Orsa kyrkoarkiv Dalarnas lan Fodelse och dopbocker SE ULA 12919 C 6 1833 1862 bildid C0013596 00091 d Track Q10501038d Track Q64166606 Two Chamber Parliament 1867 1970 1985 T 1 S 129 d Track Q110346241 De Laval KARL G P Svenskagravar se d Track Q26699962 Sten nr 454 Gustaf De Laval Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 Hildebrand A Svenskt portrattgalleri XXV 1 Riksdagens forsta kammare 1867 1904 S 191 d Track Q5805318d Track Q21600494d Track Q10685696 Vaclav Smil 2005 Oxford University Press s 62 ISBN 0 19 516874 7 Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2009 Oficijnij sajt kompaniyi 9 grudnya 2013 u Wayback Machine zasnovanoyi de Lavalem Gustaf de Laval 11 grudnya 2013 u Wayback Machine na Find a Grave Illustrated Naval and Military Magazine 4 sichnya 2014 u Wayback Machine 1888 V 8DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gustaf de Laval Gumilevskij L Gustav Laval L Gumilevskij M Zhurnalno gazetnoe obedinenie 1936 256 s

Дата публікації:
Топ