Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гуслистий Кость Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 вересня (1 жовтня) 1902 м. Олександрівськ (суч. Запоріжжя) |
| Помер | 21 лютого 1973 (70 років) Київ |
| Країна | Російська імперія, СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | історія, етнографія |
| Заклад | Дніпропетровський ін-т народної освіти,Харківський університет |
| Посада | т. в.о. директора Харківського науково-дослідного інституту історії української культури ім. академіка Д. Багалія (1934), директор ЦДІА УРСР (1944–1945), завідувач відділу історії феодалізму Ін-ту історії АН УРСР (1945–1947), заступник директора з наукової роботи та завідувач відділу етнографії Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1954–1971), член президії і заступник голови Республіканського правління УТОПІК (1966–1971) |
| Вчене звання | професор (1965), член-кореспондент АН УРСР (1969) |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1963) |
| Науковий керівник | Яворницький Дмитро Іванович, Багалій Дмитро Іванович |
| Вчителі | Яворницький Дмитро Іванович |
| Аспіранти, докторанти | Гуржій Іван Олександрович |
| Членство | НАНУ |
| Брати, сестри | Гуслистий Петро Григорович |
| Нагороди | Заслужений діяч науки УРСР (1968) |
Кость Григорович Гусли́стий (нар. 18 вересня (1 жовтня) 1902, Олександрівськ — 21 лютого 1973, Київ) — український історик та етнограф, доктор історичних наук, член-кореспондент АН УРСР, дослідник історії України середніх віків, української культури та етнографії.
Освіта
Після закінчення Олександрівської вчительської семінарії (вступив у 1917) та Запорізької педагогічної школи в 1921 році працював вихователем у Запорізькому дитячому будинку № 1 (з 1 серпня 1921), згодом закінчив курси з підготовки вчителів для шкіл глухонімих і отримав спеціальність вчителя-дефектолога в галузі сурдопедагогіки (1922). Надалі у всіх анкетах зазначав свою основну професію за освітою — педагог.
У грудні 1922 переїхав до Катеринослава, де по травень 1923 працював учителем-вихователем в Катеринославському дитячому будинку для глухонімих.
1923–1928 навчався на історичному факультеті Катеринославського (з 1926 — Дніпропетровського) інституту народної освіти. У цей період великий вплив на К. Гуслистого справив Д. І. Яворницький.
1928–1930 — аспірант кафедри українознавства Дніпропетровського інституту народної освіти (науковий керівник — академік Д. І. Яворницький). 1930–1931 — аспірант науково-дослідного інституту історії української культури ім. академіка Д. Багалія (науковий керівник — акад. Д. І. Багалій).
Науковий шлях
Майже вся наукова діяльність пов'язана з Академією наук УРСР. Із 45 років дослідницької діяльності (1928—1973) найбільш плідні 37 років пройшли в академічних установах (1936—1973).
1931—1934 — науковий співробітник Науково-дослідного інституту історії української культури, 1934 — т. в. о. директора цього інституту. Одночасно 1932—1934 — доцент кафедри історії СРСР Всеукраїнського Комуністичного сільськогосподарського ун-ту ім. Артема, 1932—1933 — доцент кафедри історії України Харківського державного ун-ту.
1934—1945 — старший науковий співробітник, керівник історичного сектору Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка. 1934—1936 — молодший науковий співробітник Інституту історії ВУАМЛІН. Помітним явищем в історії української культури і найвищим досягненням НДІ Т. Г. Шевченка стало видання в 1935 р. повного зібрання творів Кобзаря, безпосередню участь в якому брав й К. Г. Гуслистий, його діяльність в галузі шевченкознавства знайшла високу оцінку спеціалістів.
1936—1941 — старший науковий співробітник сектору історії України доби феодалізму Інституту історії АН УРСР. Одночасно доцент, в.о. професора кафедри історії СРСР Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького.
1939 рішенням вченої ради Київського державного університету присвоєно вчений ступінь кандидата історичних наук (за сукупністю праць).
Під час війни перебував в евакуації в Уфі (суч. столиця Башкортостан, РФ) та Москві.
1941—1944 — старший науковий співробітник Інституту історії і археології АН УРСР. 1944—1945 — старший науковий співробітник, липень 1944 — грудень 1947 — завідувач відділу історії феодалізму Інституту історії АН УРСР. Період погіршення суспільно-політичної обстановки в Україні в другій половині 40-х років позначився також і на К. Гуслистому, роботи якого були піддані нищівній критиці за «антимарксистський дух», «грубі політичні помилки», «перекручення буржуазно-націоналістичного характеру», «відродження теорії Антоновича, Грушевського». І вже у листопаді вчений був звільнений з посади завідувача відділу феодалізму (до квітня 1948 відділ очолював І. Д. Бойко, у 1948—1955 обов'язки завідувача відділу виконував В. А. Дядиченко) і переведений на посаду старшого наукового співробітника інституту (займав до 1954).
1944—1945 — директор ЦДІА УРСР (за сумісництвом). 1944–1952 — доцент кафедри історії СРСР Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького, 1947—1949 в.о. завідувача кафедри.
У 1954 через особистий конфлікт з директором Інституту історії О. Касименком без власної згоди був переведений на роботу до Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, де займав посади заступника директора з наукової роботи та завідувача відділу етнографії (до 1971).
1966—1971 — член президії і заступник голови Республіканського правління УТОПІК.
Помер Кость Григорович Гуслистий 21 лютого 1973 року на 71-му році життя. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Наукові інтереси та досягнення
У 1932 вийшла перша наукова праця — збірка документів з історії повстання селян в селі Турбаях (1789—1793).
У квітні 1936 брав участь в роботі Конференції молодих вчених УСРР, де виступив з доповіддю «Шляхетсько-магнатська диктатура на Україні в першій половині XVII ст.».
Наприкінці 1930-х в Інституті історії АН УРСР розпочав працювати над темою «Коліївщина 1768 р. (дослідження боротьби українського народу проти шляхетської Польщі)» (термін виконання — 1939—1940). Результатом був вихід в 1947 р. праці «Коліївщина: Іст. нарис». Водночас продовжував працювати над проблемою «Україна під владою Литви XIV—XVI ст.».
В 1940 р. Інститутом історії АН УРСР було видано «Короткий курс історії України». Ця праця була першим курсом історії України від найдавніших часів до передодня II світової війни, що «базувався на марксистсько-ленінській методології». Авторами її були — С. М. Бєлоусов, К. Г. Гуслистий, Ф. Є. Лось, М. І. Супруненко, М. Н. Петровський, Л. М. Славін, Ф. О. Ястребов.
Важливим кроком Інституту історії була робота зі створення курсу історії України. І саме К. Г. Гуслистий (у співавторстві з Ф. Ястребовим) став у 1937 р. автором першого випуску нарисів під назвою «Київська Русь і феодальні князівства ХІІ—ХІІІ ст.» (К., 1937) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]. У 1939 р. ця праця вийшла у другому виданні. Книга була, як на той час, високої поліграфічної якості, з великою кількістю ілюстрацій, відзначалась живою і емоційною мовою викладу, супроводжувалась додатками і генеалогічними таблицями. Тоді ж було опубліковано другий випуск нарисів — «Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з XIV ст. по 1539 р.)» (К., 1939.) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]. У 1941 році вийшла третя книга нарисів — «Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині XVI і в першій половині XVII століття (60-ті роки XVI — 30-ті роки XVII століття)» (К., 1941) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.].
У період евакуації брав участь у створенні серії історичних праць «Наші великі предки», опублікував чотири праці про Данила Галицького та дві про Петра Конашевича-Сагайдачного (1942), дві статті про Богдана Хмельницького (1943). Значення цих праць К. Г. Гуслистого полягало не лише в піднесенні військово-патріотичного виховання засобами історичної науки, а ще й у спробі подолати «нігілізм» щодо славних традицій української історії, що спостерігався у тогочасній радянській історіографії.
У лютому 1962 захистив у Київському державному педагогічному інституті дисертацію «Питання історії України і етнічного розвитку українського народу (період феодалізму)». Рішенням ВАК СРСР 7 грудня 1963 року йому присудили вчений ступінь доктора історичних наук, а у березні 1965 затвердили у вченому званні професора. На загальних зборах Академії наук Української РСР у 1969 році було обрано членом-кореспондентом АН УРСР за спеціальністю «Етнографія».
Один з основних авторів першого тому двотомної праці «Історія Української РСР» (1953, 1955, 1967, 1969).
У період роботи в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР керував підготовкою колективної монографії «Українці» (у скороч. вигляді опубліковано в І томі «Народы европейской части СССР» серії «Народы мира» (М., 1964)).
Член редколегії ряду синтетичних видань «Історії українського мистецтва», «Історії міст і сіл УРСР. Київська область» та ін. Співавтор видань «Історія України: Короткий курс» (К., 1940), «Нариси історії України» (Уфа, 1942, 1943).
Значну увагу приділяв підготовці й виданню енциклопедій. Входив до складу Головної редколегії УРЕ (1959—1964). У вітчизняних виданнях енциклопедичного характеру вміщено близько 20 його статей, а загальна творча спадщина вченого складає понад 200 друкованих праць.
Важливим аспектом наукової і громадської діяльності була участь у створенні краєзнавчих та етнографічних музеїв. Результатом його діяльності, поряд з іншими вченими і громадськими діячами, було утворення відомого музею народної архітектури та побуту в с. Пирогове під Києвом.
Заслужений діяч науки УРСР (1968).
Значну увагу приділяв підготовці наукових кадрів. Під його керівництвом було підготовлено й захищено бл. 40 кандидатських дисертацій (О. М. Апанович, І. О. Гуржій та ін.).
Вніс вагомий вклад у дослідження багатьох питань української історії. Одним із перших розробляв історію України періоду феодалізму на основі марксистської методології. Найбільшу увагу звертав на роль народних мас в історичному процесі, козацько-селянські повстання кінця 16 — 1-ї половини 17 ст. Пізніше досліджував одну з найскладніших проблем історії України — формування української народності й нації.
Основні праці
Монографії
- Коліївщина: Іст. нарис. — К., 1947.
- Турбаївське повстання. — К., 1947.
- Запорозька Січ та її прогресивна роль в історії українського народу. — К., 1954 (у співавт. з Апанович О. М.).
- До питання про утворення української нації. — К., 1967.
- К вопросу об этногенезе и начальном этапе этнического развития украинской народности // VII Междунар. конгресс антропологии и этнографич. наук. — М., 1964.
- Історико-етнічний розвиток українського народу в другій половині XVII — першій половині XIX ст. // Народна творчість та етнографія. — 1961. — № 3.
- Нариси з історії України. — Вип. 3. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині XVI і в першій половині XVII століття (60-ті роки XVI — 30-ті роки XVII століття). — К., 1941. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Нариси з історії України. — Вип. 2. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з XIV ст. по 1539 р.). — К., 1939. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Нариси з історії України. — Вип. І. Київська Русь і феодальні князівства ХІІ—ХІІІ ст. — К., 1937 [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (у співавт. з Ф. Ястребовим).
- Повстання селян в селі Турбаях: Зб. док. — Харків, І932 (упорядник).
- Гуслистий К. Г. Героїчне минуле Києва : стенограма публ. лекції К. Г. Гуслистого, що прочитана 29 берез. 1945 р. в залі Держ. філармонії в Києві / Лекц. бюро Упр. в справах вищої шк. при РНК УРСР. — Київ : б. в., 1945. — 27, 1 с. [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Статті
- Петро Конашевич-Сагайдачний: (До 350-річчя від дня смерті) // Український історичний журнал. — Київ, 1972. — № 4.
- З приводу листа Н. В. Комаренко // Український історичний журнал. — Київ, 1972. — № 8.
- Украинцы. Очерки этнической истории украинцев // Народы Европейской части СССР. / Под ред. В. А. Александрова, К. Г. Гуслистого и др. — Т. 1. — М.: Наука, 1964.
- Історико-етнографічний розвиток українського народу в другій половині XVII — першої половини XIX ст. // Народна творчість та етнографія. — 1961. — № 3.
- Утворення української народності // Народна творчість та етнографія (далі НТЕ). — 1960. — № 1.
- Про початок перетворення української народності в націю // Народна творчість та етнографія. — 1959. — № 1.
- Нарада з питань етнографічної роботи в краєзнавчих та історичних музеях Української РСР // Народна творчість та етнографія. — 1958. — № 4.
- Етапи формування української нації // Наукові записки ІМФЕ АН УРСР. — Т. IV (Українська етнографія). — К., 1958.
- О формировании украинской буржуазной нации / (неопублікована) (джерело: ІА НБУВ).
Посилання
- Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Профіль на сайті Інституту історії України НАН України[недоступне посилання з липня 2019]
- Енциклопедія історії України [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
- Стрельська Л. І. Гуслистий Кость Григорович // Історичний факультет Київського університету: минуле й сьогодення (1834—2004 рр.). — К., 2004. — С. 188.
- Професори Київського університету: біографічний довідник. — К., 2014.
- Енциклопедія сучасної України [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Герасименко Н. О. Гуслистий Кость Григорович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 259. — .
- О. А. Удод. Гуслистий Кость Григорович [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Рильський М. Слово про історика // Вечірній Київ. — 1958 — 27 жовтня.
- К. Г. Гуслистий: Біобібліогр. покажчик. — К., 1972.
- [Некролог] // УІЖ. — 1973. — № 5.
- Удод О. А. Гуслистий — учень і послідовник академіка Д. І. Яворницького // Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорозького козацтва: Зб. статей. — Запоріжжя, 1993.
- Удод О. А. Кость Гуслистий — історик України. — К., 1998.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.
- Г. Гончар Роль К. Г. Гуслистого у підготовці історико-етнографічної монографії «Українці» [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.] // Український історичний збірник. Вип. 13. — К., 2010. — Ч. 2.
- Г. Гончар Погляди К. Г. Гуслистого на утворення української народності [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Український історичний збірник. — Вип. 14. — К., 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Guslistij Kost GrigorovichKost Guslistij sidit po centru na zborah viddilu etnografiyi IMFE AN URSR 1966 r Kost Guslistij sidit po centru na zborah viddilu etnografiyi IMFE AN URSR 1966 r Narodivsya18 veresnya 1 zhovtnya 1902 1902 10 01 m Oleksandrivsk such Zaporizhzhya Pomer21 lyutogo 1973 1973 02 21 70 rokiv KiyivKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materDniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya GoncharaGaluzistoriya etnografiyaZakladDnipropetrovskij in t narodnoyi osviti Harkivskij universitetPosadat v o direktora Harkivskogo naukovo doslidnogo institutu istoriyi ukrayinskoyi kulturi im akademika D Bagaliya 1934 direktor CDIA URSR 1944 1945 zaviduvach viddilu istoriyi feodalizmu In tu istoriyi AN URSR 1945 1947 zastupnik direktora z naukovoyi roboti ta zaviduvach viddilu etnografiyi In tu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR 1954 1971 chlen prezidiyi i zastupnik golovi Respublikanskogo pravlinnya UTOPIK 1966 1971 Vchene zvannyaprofesor 1965 chlen korespondent AN URSR 1969 Naukovij stupindoktor istorichnih nauk 1963 Naukovij kerivnikYavornickij Dmitro Ivanovich Bagalij Dmitro IvanovichVchiteliYavornickij Dmitro IvanovichAspiranti doktorantiGurzhij Ivan OleksandrovichChlenstvoNANUBrati sestriGuslistij Petro GrigorovichNagorodiZasluzhenij diyach nauki URSR 1968 Kost Grigorovich Gusli stij nar 18 veresnya 1 zhovtnya 1902 19021001 Oleksandrivsk 21 lyutogo 1973 Kiyiv ukrayinskij istorik ta etnograf doktor istorichnih nauk chlen korespondent AN URSR doslidnik istoriyi Ukrayini serednih vikiv ukrayinskoyi kulturi ta etnografiyi Zmist 1 Osvita 2 Naukovij shlyah 3 Naukovi interesi ta dosyagnennya 4 Osnovni praci 4 1 Monografiyi 4 2 Statti 5 Posilannya 6 Dzherela ta literatura 6 1 LiteraturaOsvitared Pislya zakinchennya Oleksandrivskoyi vchitelskoyi seminariyi vstupiv u 1917 ta Zaporizkoyi pedagogichnoyi shkoli v 1921 roci pracyuvav vihovatelem u Zaporizkomu dityachomu budinku 1 z 1 serpnya 1921 zgodom zakinchiv kursi z pidgotovki vchiteliv dlya shkil gluhonimih i otrimav specialnist vchitelya defektologa v galuzi surdopedagogiki 1922 Nadali u vsih anketah zaznachav svoyu osnovnu profesiyu za osvitoyu pedagog U grudni 1922 pereyihav do Katerinoslava de po traven 1923 pracyuvav uchitelem vihovatelem v Katerinoslavskomu dityachomu budinku dlya gluhonimih 1923 1928 navchavsya na istorichnomu fakulteti Katerinoslavskogo z 1926 Dnipropetrovskogo institutu narodnoyi osviti U cej period velikij vpliv na K Guslistogo spraviv D I Yavornickij 1928 1930 aspirant kafedri ukrayinoznavstva Dnipropetrovskogo institutu narodnoyi osviti naukovij kerivnik akademik D I Yavornickij 1930 1931 aspirant naukovo doslidnogo institutu istoriyi ukrayinskoyi kulturi im akademika D Bagaliya naukovij kerivnik akad D I Bagalij Naukovij shlyahred Majzhe vsya naukova diyalnist pov yazana z Akademiyeyu nauk URSR Iz 45 rokiv doslidnickoyi diyalnosti 1928 1973 najbilsh plidni 37 rokiv projshli v akademichnih ustanovah 1936 1973 1931 1934 naukovij spivrobitnik Naukovo doslidnogo institutu istoriyi ukrayinskoyi kulturi 1934 t v o direktora cogo institutu Odnochasno 1932 1934 docent kafedri istoriyi SRSR Vseukrayinskogo Komunistichnogo silskogospodarskogo un tu im Artema 1932 1933 docent kafedri istoriyi Ukrayini Harkivskogo derzhavnogo un tu 1934 1945 starshij naukovij spivrobitnik kerivnik istorichnogo sektoru Naukovo doslidnogo institutu Tarasa Shevchenka 1934 1936 molodshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi VUAMLIN Pomitnim yavishem v istoriyi ukrayinskoyi kulturi i najvishim dosyagnennyam NDI T G Shevchenka stalo vidannya v 1935 r povnogo zibrannya tvoriv Kobzarya bezposerednyu uchast v yakomu brav j K G Guslistij jogo diyalnist v galuzi shevchenkoznavstva znajshla visoku ocinku specialistiv 1936 1941 starshij naukovij spivrobitnik sektoru istoriyi Ukrayini dobi feodalizmu Institutu istoriyi AN URSR Odnochasno docent v o profesora kafedri istoriyi SRSR Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo 1939 rishennyam vchenoyi radi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu prisvoyeno vchenij stupin kandidata istorichnih nauk za sukupnistyu prac Pid chas vijni perebuvav v evakuaciyi v Ufi such stolicya Bashkortostan RF ta Moskvi 1941 1944 starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi i arheologiyi AN URSR 1944 1945 starshij naukovij spivrobitnik lipen 1944 gruden 1947 zaviduvach viddilu istoriyi feodalizmu Institutu istoriyi AN URSR Period pogirshennya suspilno politichnoyi obstanovki v Ukrayini v drugij polovini 40 h rokiv poznachivsya takozh i na K Guslistomu roboti yakogo buli piddani nishivnij kritici za antimarksistskij duh grubi politichni pomilki perekruchennya burzhuazno nacionalistichnogo harakteru vidrodzhennya teoriyi Antonovicha Grushevskogo I vzhe u listopadi vchenij buv zvilnenij z posadi zaviduvacha viddilu feodalizmu do kvitnya 1948 viddil ocholyuvav I D Bojko u 1948 1955 obov yazki zaviduvacha viddilu vikonuvav V A Dyadichenko i perevedenij na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika institutu zajmav do 1954 1944 1945 direktor CDIA URSR za sumisnictvom 1944 1952 docent kafedri istoriyi SRSR Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo 1947 1949 v o zaviduvacha kafedri U 1954 cherez osobistij konflikt z direktorom Institutu istoriyi O Kasimenkom bez vlasnoyi zgodi buv perevedenij na robotu do Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR de zajmav posadi zastupnika direktora z naukovoyi roboti ta zaviduvacha viddilu etnografiyi do 1971 1966 1971 chlen prezidiyi i zastupnik golovi Respublikanskogo pravlinnya UTOPIK Pomer Kost Grigorovich Guslistij 21 lyutogo 1973 roku na 71 mu roci zhittya Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Naukovi interesi ta dosyagnennyared U 1932 vijshla persha naukova pracya zbirka dokumentiv z istoriyi povstannya selyan v seli Turbayah 1789 1793 U kvitni 1936 brav uchast v roboti Konferenciyi molodih vchenih USRR de vistupiv z dopoviddyu Shlyahetsko magnatska diktatura na Ukrayini v pershij polovini XVII st Naprikinci 1930 h v Instituti istoriyi AN URSR rozpochav pracyuvati nad temoyu Koliyivshina 1768 r doslidzhennya borotbi ukrayinskogo narodu proti shlyahetskoyi Polshi termin vikonannya 1939 1940 Rezultatom buv vihid v 1947 r praci Koliyivshina Ist naris Vodnochas prodovzhuvav pracyuvati nad problemoyu Ukrayina pid vladoyu Litvi XIV XVI st V 1940 r Institutom istoriyi AN URSR bulo vidano Korotkij kurs istoriyi Ukrayini Cya pracya bula pershim kursom istoriyi Ukrayini vid najdavnishih chasiv do peredodnya II svitovoyi vijni sho bazuvavsya na marksistsko leninskij metodologiyi Avtorami yiyi buli S M Byelousov K G Guslistij F Ye Los M I Suprunenko M N Petrovskij L M Slavin F O Yastrebov Vazhlivim krokom Institutu istoriyi bula robota zi stvorennya kursu istoriyi Ukrayini I same K G Guslistij u spivavtorstvi z F Yastrebovim stav u 1937 r avtorom pershogo vipusku narisiv pid nazvoyu Kiyivska Rus i feodalni knyazivstva HII HIII st K 1937 Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine U 1939 r cya pracya vijshla u drugomu vidanni Kniga bula yak na toj chas visokoyi poligrafichnoyi yakosti z velikoyu kilkistyu ilyustracij vidznachalas zhivoyu i emocijnoyu movoyu vikladu suprovodzhuvalas dodatkami i genealogichnimi tablicyami Todi zh bulo opublikovano drugij vipusk narisiv Ukrayina pid litovskim panuvannyam i zahoplennya yiyi Polsheyu z XIV st po 1539 r K 1939 Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine U 1941 roci vijshla tretya kniga narisiv Vizvolna borotba ukrayinskogo narodu proti shlyahetskoyi Polshi v drugij polovini XVI i v pershij polovini XVII stolittya 60 ti roki XVI 30 ti roki XVII stolittya K 1941 Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine nbsp Vizvolna borotba ukrayinskogo narodu proti shlyahetskoyi Polshi obkladinka U period evakuaciyi brav uchast u stvorenni seriyi istorichnih prac Nashi veliki predki opublikuvav chotiri praci pro Danila Galickogo ta dvi pro Petra Konashevicha Sagajdachnogo 1942 dvi statti pro Bogdana Hmelnickogo 1943 Znachennya cih prac K G Guslistogo polyagalo ne lishe v pidnesenni vijskovo patriotichnogo vihovannya zasobami istorichnoyi nauki a she j u sprobi podolati nigilizm shodo slavnih tradicij ukrayinskoyi istoriyi sho sposterigavsya u togochasnij radyanskij istoriografiyi U lyutomu 1962 zahistiv u Kiyivskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti disertaciyu Pitannya istoriyi Ukrayini i etnichnogo rozvitku ukrayinskogo narodu period feodalizmu Rishennyam VAK SRSR 7 grudnya 1963 roku jomu prisudili vchenij stupin doktora istorichnih nauk a u berezni 1965 zatverdili u vchenomu zvanni profesora Na zagalnih zborah Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR u 1969 roci bulo obrano chlenom korespondentom AN URSR za specialnistyu Etnografiya Odin z osnovnih avtoriv pershogo tomu dvotomnoyi praci Istoriya Ukrayinskoyi RSR 1953 1955 1967 1969 U period roboti v Instituti mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR keruvav pidgotovkoyu kolektivnoyi monografiyi Ukrayinci u skoroch viglyadi opublikovano v I tomi Narody evropejskoj chasti SSSR seriyi Narody mira M 1964 Chlen redkolegiyi ryadu sintetichnih vidan Istoriyi ukrayinskogo mistectva Istoriyi mist i sil URSR Kiyivska oblast ta in Spivavtor vidan Istoriya Ukrayini Korotkij kurs K 1940 Narisi istoriyi Ukrayini Ufa 1942 1943 Znachnu uvagu pridilyav pidgotovci j vidannyu enciklopedij Vhodiv do skladu Golovnoyi redkolegiyi URE 1959 1964 U vitchiznyanih vidannyah enciklopedichnogo harakteru vmisheno blizko 20 jogo statej a zagalna tvorcha spadshina vchenogo skladaye ponad 200 drukovanih prac Vazhlivim aspektom naukovoyi i gromadskoyi diyalnosti bula uchast u stvorenni krayeznavchih ta etnografichnih muzeyiv Rezultatom jogo diyalnosti poryad z inshimi vchenimi i gromadskimi diyachami bulo utvorennya vidomogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu v s Pirogove pid Kiyevom Zasluzhenij diyach nauki URSR 1968 Znachnu uvagu pridilyav pidgotovci naukovih kadriv Pid jogo kerivnictvom bulo pidgotovleno j zahisheno bl 40 kandidatskih disertacij O M Apanovich I O Gurzhij ta in Vnis vagomij vklad u doslidzhennya bagatoh pitan ukrayinskoyi istoriyi Odnim iz pershih rozroblyav istoriyu Ukrayini periodu feodalizmu na osnovi marksistskoyi metodologiyi Najbilshu uvagu zvertav na rol narodnih mas v istorichnomu procesi kozacko selyanski povstannya kincya 16 1 yi polovini 17 st Piznishe doslidzhuvav odnu z najskladnishih problem istoriyi Ukrayini formuvannya ukrayinskoyi narodnosti j naciyi Osnovni pracired nbsp Zaporozka Sich ta yiyi progresivna rol v istoriyi ukrayinskogo narodu obkladinka Monografiyired Koliyivshina Ist naris K 1947 Turbayivske povstannya K 1947 Zaporozka Sich ta yiyi progresivna rol v istoriyi ukrayinskogo narodu K 1954 u spivavt z Apanovich O M Do pitannya pro utvorennya ukrayinskoyi naciyi K 1967 K voprosu ob etnogeneze i nachalnom etape etnicheskogo razvitiya ukrainskoj narodnosti VII Mezhdunar kongress antropologii i etnografich nauk M 1964 Istoriko etnichnij rozvitok ukrayinskogo narodu v drugij polovini XVII pershij polovini XIX st Narodna tvorchist ta etnografiya 1961 3 Narisi z istoriyi Ukrayini Vip 3 Vizvolna borotba ukrayinskogo narodu proti shlyahetskoyi Polshi v drugij polovini XVI i v pershij polovini XVII stolittya 60 ti roki XVI 30 ti roki XVII stolittya K 1941 Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Narisi z istoriyi Ukrayini Vip 2 Ukrayina pid litovskim panuvannyam i zahoplennya yiyi Polsheyu z XIV st po 1539 r K 1939 Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Narisi z istoriyi Ukrayini Vip I Kiyivska Rus i feodalni knyazivstva HII HIII st K 1937 Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine u spivavt z F Yastrebovim Povstannya selyan v seli Turbayah Zb dok Harkiv I932 uporyadnik Guslistij K G Geroyichne minule Kiyeva stenograma publ lekciyi K G Guslistogo sho prochitana 29 berez 1945 r v zali Derzh filarmoniyi v Kiyevi Lekc byuro Upr v spravah vishoyi shk pri RNK URSR Kiyiv b v 1945 27 1 s Arhivovano 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Stattired Petro Konashevich Sagajdachnij Do 350 richchya vid dnya smerti Ukrayinskij istorichnij zhurnal Kiyiv 1972 4 Z privodu lista N V Komarenko Ukrayinskij istorichnij zhurnal Kiyiv 1972 8 Ukraincy Ocherki etnicheskoj istorii ukraincev Narody Evropejskoj chasti SSSR Pod red V A Aleksandrova K G Guslistogo i dr T 1 M Nauka 1964 Istoriko etnografichnij rozvitok ukrayinskogo narodu v drugij polovini XVII pershoyi polovini XIX st Narodna tvorchist ta etnografiya 1961 3 Utvorennya ukrayinskoyi narodnosti Narodna tvorchist ta etnografiya dali NTE 1960 1 Pro pochatok peretvorennya ukrayinskoyi narodnosti v naciyu Narodna tvorchist ta etnografiya 1959 1 Narada z pitan etnografichnoyi roboti v krayeznavchih ta istorichnih muzeyah Ukrayinskoyi RSR Narodna tvorchist ta etnografiya 1958 4 Etapi formuvannya ukrayinskoyi naciyi Naukovi zapiski IMFE AN URSR T IV Ukrayinska etnografiya K 1958 O formirovanii ukrainskoj burzhuaznoj nacii neopublikovana dzherelo IA NBUV Posilannyared Enciklopediya Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Profil na sajti Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Enciklopediya istoriyi Ukrayini Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Dnipropetrovska oblasna universalna naukova biblioteka Strelska L I Guslistij Kost Grigorovich Istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu minule j sogodennya 1834 2004 rr K 2004 S 188 Profesori Kiyivskogo universitetu biografichnij dovidnik K 2014 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Arhivovano 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Dzherela ta literaturared Gerasimenko N O Guslistij Kost Grigorovich Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 259 ISBN 966 00 0405 2 O A Udod Guslistij Kost Grigorovich Arhivovano 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Literaturared Rilskij M Slovo pro istorika Vechirnij Kiyiv 1958 27 zhovtnya K G Guslistij Biobibliogr pokazhchik K 1972 Nekrolog UIZh 1973 5 Udod O A Guslistij uchen i poslidovnik akademika D I Yavornickogo Problemi istoriografiyi ta dzhereloznavstva istoriyi zaporozkogo kozactva Zb statej Zaporizhzhya 1993 Udod O A Kost Guslistij istorik Ukrayini K 1998 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliogr dovid Seriya Ukrayinski istoriki Vip 1 K 1998 G Gonchar Rol K G Guslistogo u pidgotovci istoriko etnografichnoyi monografiyi Ukrayinci Arhivovano 19 chervnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zbirnik Vip 13 K 2010 Ch 2 G Gonchar Poglyadi K G Guslistogo na utvorennya ukrayinskoyi narodnosti Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zbirnik Vip 14 K 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guslistij Kost Grigorovich amp oldid 41967658