Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Федір Євдокимович Лось | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 (19) червня 1908 Півнівщина |
| Помер | 21 липня 1980 (72 роки) Київ |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Чернігівський інститут соціального виховання |
| Галузь | історія України |
| Заклад | Інститут історії АН УРСР |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Аспіранти, докторанти | Лавров Юрій Павлович Лугова Олена Іллівна |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |  |
Федір Євдокимович Лось (6 (19) червня 1908, Півнівщина — 21 липня 1980, Київ) — український радянський історик, доктор історичних наук (з 1953 року), професор (з 1954 року). Заслужений діяч науки УРСР (з 1969 року). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980; за восьмитомну працю «Історія Української РСР»).
Біографія
Народився 6 (19 червня) 1908 року в селі Піщинівці (нині Городнянського району Чернігівської області) в селянській родині. Українець. В 1925 році закінчив Городнянський педагогічний технікум, а в 1931 році — соціально-економічний факультет Чернігівський інститут соціального виховання. Вчителював у середній школі міста Волочиська, а згодом — у Городянському педагогічному технікумі. Служив на Чорноморському флоті. У 1935–1938 роках навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР. У 1940 році захистив дисертацію на тему: «Аграрна політика Столипіна і її запровадження на Україні», одним з перших в Україні здобув звання кандидата історичних наук.
У роки німецько-радянської війни разом з Інститутом історії АН УРСР був евакуйований до Уфи. Займав посади комісара військово-патріотичного пункту, ученого секретаря та парторга цього інституту. Виступав у пресі з патріотичними статтями з історичної тематики, брав активну участь у створенні першого в СРСР короткого курсу історії України. У 1944 році повернувся до Києва. Цього ж року вийшла друком його перша монографія «Україна у роки Столипінської реакції».
У 1953 році захистив докторську дисертацію на тему: «Робітничий клас України та його революційна боротьба на початку ХХ ст. (1900–1907)». Відтоді зосередився на дослідженні історії робітничого класу напередодні та в період революції 1905–1907 років. З цієї проблематики опублікував низку монографій, статей та теоретичних розробок.
У 1948–1958 роках був заступником директора Інституту історії АН УРСР з наукової роботи, у 1958–1962 та 1966–1978 роках керував відділом історії капіталізму Інституту історії АН УРСР. Під його керівництвом відділ підготував збірник документів і матеріалів «Революция 1905–1907 гг. на Украине» у 2-х томах (Київ, 1955).
Наукову діяльність поєднував з педагогічною. У 1944–1950 роках — завідувач кафедри історії СРСР і України Київського педагогічного інституту, у 1940–1941, 1944–1947 роках — викладач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У, у 1944–1946 роках — викладач Київського університету, у 1949–1965 роках — професор кафедри історії КПРС Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті, а у 1965–1971 роках — виконувач обов'язків завідувача кафедри історії Київського філіалу Харківського інституту культури.
Жив в Києві в будинку по вулиці Володимирській, 51-53, квартира 80. Помер в Києві 21 липня 1980 року.
Наукова діяльність
Багато часу віддавав науково-організаційній діяльності, керував науковою радою «Основні закономірності вітчизняної історії дожовтневого періоду». Брав участь у створенні всіх праць з історії України (як тих, що піддавалися нищівній критиці, так і тих, що схвалювалися директивними органами), виданих інститутом у 1940–1980 роках. Редактор і співавтор підручників з історії України для середньої та вищої школи, за якими навчалися у 1962–1985 роках.
Автор праць з історії України періоду капіталізму. Загалом опублікував близько 200 наукових праць, 15 підручників з історії України, брав участь у близько 20 колективних монографіях, збірниках статей, збірниках матеріалів і документів, зокрема:
- «Україна в роки столипінської реакції» ,1944;
- «Революція 1905–1907 років на Україні», 1955;
- «Формирование рабочего класса и его революционная борьба в конце XIX и в начале XX ст.», 1955;
- «Состояние и задачи изучения истории рабочего класса Украины» Москва, 1959 (у співавторстві);
- «К вопросу о периодизации советской исторической науки». «История СССР», 1960, № 4;
- «Робітничий клас України в 1907–1913 роках», 1962;
- «Стан і завдання вивчення історії робітничого класу України» «УІЖ», 1962, № 5;
- «Развитие исторической науки на Украине (1917–1963)». «Вопросы истории», 1964, № 1;
- «Класова боротьба в українському селі. 1907–1914» Київ, 1976 (у співавторстві) та інше.
Брав участь у підготовці до видання «Української радянської енциклопедії», «Радянської енциклопедії історії України».
Став засновником таких наукових напрямів в українській радянській історіографії, як «Формування робітничого класу України та його революційна боротьба», «Буржуазно-демократична революція 1905–1907 рр. в Україні», «Україна в роки столипінської реакції».
Під його керівництвом підготували і захистили кандидатські дисертації 50 науковців, зокрема: Кізченко Валентина Іванівна, Лавров Юрій Павлович, Лугова Олена Іллівна, Попик Володимир Іванович.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 січня 2013.
Джерела та література
- О. П. Реєнт. Лось Федір Євдокимович [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 273. — .
- В. П. Капелюшний. Лось Федір Євдокимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Волощенко А. К. 60-річчя професора Ф. Є. Лося. «УІЖ», 1968, № 9;
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. Київ, 1998;
- Інститут історії України Національної академії наук України: 1936—2006. Київ, 2006.
Посилання
- Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Fedir Yevdokimovich LosNarodivsya 6 19 chervnya 1908 1908 06 19 PivnivshinaPomer 21 lipnya 1980 1980 07 21 72 roki KiyivKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikAlma mater Chernigivskij institut socialnogo vihovannyaGaluz istoriya UkrayiniZaklad Institut istoriyi AN URSRVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukAspiranti doktoranti Lavrov Yurij Pavlovich Lugova Olena IllivnaPartiya KPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Los Fedir Yevdokimovich Los 6 19 chervnya 1908 19080619 Pivnivshina 21 lipnya 1980 Kiyiv ukrayinskij radyanskij istorik doktor istorichnih nauk z 1953 roku profesor z 1954 roku Zasluzhenij diyach nauki URSR z 1969 roku Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1980 za vosmitomnu pracyu Istoriya Ukrayinskoyi RSR BiografiyaNarodivsya 6 19 chervnya 1908 roku v seli Pishinivci nini Gorodnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec V 1925 roci zakinchiv Gorodnyanskij pedagogichnij tehnikum a v 1931 roci socialno ekonomichnij fakultet Chernigivskij institut socialnogo vihovannya Vchitelyuvav u serednij shkoli mista Volochiska a zgodom u Gorodyanskomu pedagogichnomu tehnikumi Sluzhiv na Chornomorskomu floti U 1935 1938 rokah navchavsya v aspiranturi Institutu istoriyi AN URSR U 1940 roci zahistiv disertaciyu na temu Agrarna politika Stolipina i yiyi zaprovadzhennya na Ukrayini odnim z pershih v Ukrayini zdobuv zvannya kandidata istorichnih nauk U roki nimecko radyanskoyi vijni razom z Institutom istoriyi AN URSR buv evakujovanij do Ufi Zajmav posadi komisara vijskovo patriotichnogo punktu uchenogo sekretarya ta partorga cogo institutu Vistupav u presi z patriotichnimi stattyami z istorichnoyi tematiki brav aktivnu uchast u stvorenni pershogo v SRSR korotkogo kursu istoriyi Ukrayini U 1944 roci povernuvsya do Kiyeva Cogo zh roku vijshla drukom jogo persha monografiya Ukrayina u roki Stolipinskoyi reakciyi U 1953 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Robitnichij klas Ukrayini ta jogo revolyucijna borotba na pochatku HH st 1900 1907 Vidtodi zoseredivsya na doslidzhenni istoriyi robitnichogo klasu naperedodni ta v period revolyuciyi 1905 1907 rokiv Z ciyeyi problematiki opublikuvav nizku monografij statej ta teoretichnih rozrobok U 1948 1958 rokah buv zastupnikom direktora Institutu istoriyi AN URSR z naukovoyi roboti u 1958 1962 ta 1966 1978 rokah keruvav viddilom istoriyi kapitalizmu Institutu istoriyi AN URSR Pid jogo kerivnictvom viddil pidgotuvav zbirnik dokumentiv i materialiv Revolyuciya 1905 1907 gg na Ukraine u 2 h tomah Kiyiv 1955 Naukovu diyalnist poyednuvav z pedagogichnoyu U 1944 1950 rokah zaviduvach kafedri istoriyi SRSR i Ukrayini Kiyivskogo pedagogichnogo institutu u 1940 1941 1944 1947 rokah vikladach Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK KP b U u 1944 1946 rokah vikladach Kiyivskogo universitetu u 1949 1965 rokah profesor kafedri istoriyi KPRS Institutu pidvishennya kvalifikaciyi vikladachiv suspilnih nauk pri Kiyivskomu universiteti a u 1965 1971 rokah vikonuvach obov yazkiv zaviduvacha kafedri istoriyi Kiyivskogo filialu Harkivskogo institutu kulturi Zhiv v Kiyevi v budinku po vulici Volodimirskij 51 53 kvartira 80 Pomer v Kiyevi 21 lipnya 1980 roku Naukova diyalnistBagato chasu viddavav naukovo organizacijnij diyalnosti keruvav naukovoyu radoyu Osnovni zakonomirnosti vitchiznyanoyi istoriyi dozhovtnevogo periodu Brav uchast u stvorenni vsih prac z istoriyi Ukrayini yak tih sho piddavalisya nishivnij kritici tak i tih sho shvalyuvalisya direktivnimi organami vidanih institutom u 1940 1980 rokah Redaktor i spivavtor pidruchnikiv z istoriyi Ukrayini dlya serednoyi ta vishoyi shkoli za yakimi navchalisya u 1962 1985 rokah Avtor prac z istoriyi Ukrayini periodu kapitalizmu Zagalom opublikuvav blizko 200 naukovih prac 15 pidruchnikiv z istoriyi Ukrayini brav uchast u blizko 20 kolektivnih monografiyah zbirnikah statej zbirnikah materialiv i dokumentiv zokrema Ukrayina v roki stolipinskoyi reakciyi 1944 Revolyuciya 1905 1907 rokiv na Ukrayini 1955 Formirovanie rabochego klassa i ego revolyucionnaya borba v konce XIX i v nachale XX st 1955 Sostoyanie i zadachi izucheniya istorii rabochego klassa Ukrainy Moskva 1959 u spivavtorstvi K voprosu o periodizacii sovetskoj istoricheskoj nauki Istoriya SSSR 1960 4 Robitnichij klas Ukrayini v 1907 1913 rokah 1962 Stan i zavdannya vivchennya istoriyi robitnichogo klasu Ukrayini UIZh 1962 5 Razvitie istoricheskoj nauki na Ukraine 1917 1963 Voprosy istorii 1964 1 Klasova borotba v ukrayinskomu seli 1907 1914 Kiyiv 1976 u spivavtorstvi ta inshe Brav uchast u pidgotovci do vidannya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Radyanskoyi enciklopediyi istoriyi Ukrayini Stav zasnovnikom takih naukovih napryamiv v ukrayinskij radyanskij istoriografiyi yak Formuvannya robitnichogo klasu Ukrayini ta jogo revolyucijna borotba Burzhuazno demokratichna revolyuciya 1905 1907 rr v Ukrayini Ukrayina v roki stolipinskoyi reakciyi Pid jogo kerivnictvom pidgotuvali i zahistili kandidatski disertaciyi 50 naukovciv zokrema Kizchenko Valentina Ivanivna Lavrov Yurij Pavlovich Lugova Olena Illivna Popik Volodimir Ivanovich Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 sichnya 2013 Dzherela ta literaturaO P Reyent Los Fedir Yevdokimovich 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 273 ISBN 978 966 00 1028 1 V P Kapelyushnij Los Fedir Yevdokimovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Voloshenko A K 60 richchya profesora F Ye Losya UIZh 1968 9 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Kiyiv 1998 Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1936 2006 Kiyiv 2006 PosilannyaZnameniti veliki genialni lyudi Najcikavishe pro nih 16 bereznya 2016 u Wayback Machine