Гунгуньяна (Н'Гунгуньяна) (бл. 1850 — 23 грудня 1906) — останній великий інкосі (володар) держави Газа в 1884—1895 роках. Відомий також як Мдунгазве Нгунгуньян Нксумала і Рейнальдо Фредеріко Гунгуньяна.
Гунгуньяна | |
---|---|
Народився | 1850 Газа, Мозамбік |
Помер | 23 грудня 1906[1] Ангра-ду-Ероїжму, Азорські острови |
Країна | Португальська імперія Газа (держава) |
Діяльність | монарх, генерал-капітан |
Знання мов | португальська, Нґуні (мови), Тсонга і Сваті |
Посада | d |
Батько | Мзіла (інкосі) |
Діти | d, d і d |
|
Життєпис
Молоді роки
Син великого інкосі Мзіли. Народився, ймовірно, близько 1850 року, десь між річками Замбезі та Інкоматі, але, дуже ймовірно, на березі річки Лімпопо, біля Білені, де тоді розташовувалася резиденція його діда Сошангане. Спочатку отримав ім'я Мдунгазве («Той, хто бентежить людей»).
Дитиною виховувався як воїн. Втім після смерті діда у 1856 або 158 році почалася боротьба Мзіли з його братом Мавеве. В результаті Гунгуньяна мусив до 1864 року, коли батька міцно закріпився на троні, мандрувати околицями держави.
Згодом брав участь у батьківських походах проти бунтівних племен, а потім здійснював рейди на португальські поселення. Разом з тим намагався стати офіційним спадкоємцем. Йому протистояв зведений брат Мафемане, який отримав офіційний статус спадкоємця, оскільки його мати була головною дружиною (інкосіказе). У 1884 році внаслідок конфлікту з португальцями батько втік на північ, де невдовзі помер.
Панування
За цим почав конфлікт з Мафемане, якого підтримав інший брат Ангана. Втім переміг обох, змусивши тікати з держави. Посів трон, змінивши ім'я на Гунгуньяна («Лев Гази»), перенісши столицю до Манджакадзе. 1885 року підтвердив чинність угоди 1861 року, за якою Газа визнавалася васалом Португалії. В цей час завершилася Берлінська конференція, де державу Газу було визнано володінням Португалії. 1887 року Португалія домовилася з Німеччиною про делімітацію кордону, відповідно до якого Португальська Східна Африка повинна була з'єднатися з Португальською Західною Африкою.
Португальська адміністрація планувала мирним шляхом підкорити Газу. тому спершу призначила туди постійного резидента Жозе Касалейру де Алегрію. Разом з тим британці почали рух в долину річки Лімпопо.
1887 року було укладено нову угоду про васалітет гази, за яким португальці отримали право вільного пересування країною, а Гунгуньяну надано звання полковника. Разом з тим інкосі почав перемовини з Сесілем Родсом, намагаючись отримати через нього британську підтримку. За угодою з останнім в обмін на 1 тис. рушниць та щорічну грошову допомогу британським торгівцям надано право пошуку та використання корисних копалень та прохід до моря. Завдяки цьому у 1890 році вдалося стикнути між собою Велику Британію та Португалію, кожна з яких претендувала на усі володіння Гази.
Втім у червні 1891 року через таємну угоду британців й португальців Гунгуньяні було відмовлено в британській військовій допомозі. Водночас португальці намагалися поступово перетягнути на свій бік васальні племена інкосі. Наслідком цього стали постійні конфлікти, що почилилися з 1893 року.
У серпні 1894 року почалася відкрита війна. війська Гази взяли в облогу Лоренсо-Маркеш, захопивши 14 жовтня саме міста та взявши в облогу фортецю. Лише застосування корабельної артилерії змусило війська Гази відступити. За цим Гунгуньяна оголосив загальну мобілізацію.
У січні 1895 року португальці перейшли у наступ. 2 лютого у запеклій битві біля Марракуени війська Гази зазнали поразки. Втім втрати змусили португальський загін відступити до Лоренсо-Маркешу. За цим Гунгуньян почав перемовини з британцями щодо визнання їх протекторату. Разом з тим відправив посольство до Лоренсо-Маркеша, пропонуючи Португалії укласти новий мирний договір. У відповідь 14 липня португальський комісар Антоніу Енеш висунув ультиматум про капітуляцію інкосі.
У серпні було вирішено почати нову кампанію проти Гунгуньяни. Португальські війська мали наступати трьома колонами: одна вздовж Інкоматі, друга вздовж річки Лімпопо і третя, що спускалася з Інхамбане річкою Інгаррім. Місцем зустрічі цих трьох колон був би Манджакадзе. Завдяки застосуванням кулеметів та гармат у битві на рівнині Магул португальці здобули переконливу перемогу. Незважаючи на це Гунгуньян відправив нове посольство до британського резидента в Дурбані, але марно.
7 листопада у битві біля Кулели війська на чолі із Гунгуньяном зазнали цілковитої поразки. 11 листопада португальці захопили та сплюндрували столицю Гази. 28 н=грудня в Чайміте без опору інкосі здався португальцям. Втім спротив загарбникам тривав до 1897 року. Західні володіння відійшли до Південно-африканської республіки, на півночі отаборилися британці.
Самого Гунгуньяну 1896 року було відправлено до лісабону, а потім того ж року перевезено на острів Терсейра, де той помер там 1906 року.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
Джерела
- LIESEGANG, Gerhard, Ngungunyane: A figura de Ngungunyane Nqumayo, Rei de Gaza (1884—1895) e o desaparecimento do seu Estado, 124 pp., ilus., paperback, Colecção Embondeiro n.º 8, Maputo, 1996.
- ILHENA, Maria da Conceição, Gungunhana no seu reino, Edições Colibri, Lisboa, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gungunyana N Gungunyana bl 1850 23 grudnya 1906 ostannij velikij inkosi volodar derzhavi Gaza v 1884 1895 rokah Vidomij takozh yak Mdungazve Ngungunyan Nksumala i Rejnaldo Frederiko Gungunyana GungunyanaNarodivsya1850 Gaza MozambikPomer23 grudnya 1906 1906 12 23 1 Angra du Eroyizhmu Azorski ostroviKrayina Portugalska imperiya Gaza derzhava Diyalnistmonarh general kapitanZnannya movportugalska Nguni movi Tsonga i SvatiPosadadBatkoMzila inkosi Ditid d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Sin velikogo inkosi Mzili Narodivsya jmovirno blizko 1850 roku des mizh richkami Zambezi ta Inkomati ale duzhe jmovirno na berezi richki Limpopo bilya Bileni de todi roztashovuvalasya rezidenciya jogo dida Soshangane Spochatku otrimav im ya Mdungazve Toj hto bentezhit lyudej Ditinoyu vihovuvavsya yak voyin Vtim pislya smerti dida u 1856 abo 158 roci pochalasya borotba Mzili z jogo bratom Maveve V rezultati Gungunyana musiv do 1864 roku koli batka micno zakripivsya na troni mandruvati okolicyami derzhavi Zgodom brav uchast u batkivskih pohodah proti buntivnih plemen a potim zdijsnyuvav rejdi na portugalski poselennya Razom z tim namagavsya stati oficijnim spadkoyemcem Jomu protistoyav zvedenij brat Mafemane yakij otrimav oficijnij status spadkoyemcya oskilki jogo mati bula golovnoyu druzhinoyu inkosikaze U 1884 roci vnaslidok konfliktu z portugalcyami batko vtik na pivnich de nevdovzi pomer Panuvannya Za cim pochav konflikt z Mafemane yakogo pidtrimav inshij brat Angana Vtim peremig oboh zmusivshi tikati z derzhavi Posiv tron zminivshi im ya na Gungunyana Lev Gazi perenisshi stolicyu do Mandzhakadze 1885 roku pidtverdiv chinnist ugodi 1861 roku za yakoyu Gaza viznavalasya vasalom Portugaliyi V cej chas zavershilasya Berlinska konferenciya de derzhavu Gazu bulo viznano volodinnyam Portugaliyi 1887 roku Portugaliya domovilasya z Nimechchinoyu pro delimitaciyu kordonu vidpovidno do yakogo Portugalska Shidna Afrika povinna bula z yednatisya z Portugalskoyu Zahidnoyu Afrikoyu Portugalska administraciya planuvala mirnim shlyahom pidkoriti Gazu tomu spershu priznachila tudi postijnogo rezidenta Zhoze Kasalejru de Alegriyu Razom z tim britanci pochali ruh v dolinu richki Limpopo 1887 roku bulo ukladeno novu ugodu pro vasalitet gazi za yakim portugalci otrimali pravo vilnogo peresuvannya krayinoyu a Gungunyanu nadano zvannya polkovnika Razom z tim inkosi pochav peremovini z Sesilem Rodsom namagayuchis otrimati cherez nogo britansku pidtrimku Za ugodoyu z ostannim v obmin na 1 tis rushnic ta shorichnu groshovu dopomogu britanskim torgivcyam nadano pravo poshuku ta vikoristannya korisnih kopalen ta prohid do morya Zavdyaki comu u 1890 roci vdalosya stiknuti mizh soboyu Veliku Britaniyu ta Portugaliyu kozhna z yakih pretenduvala na usi volodinnya Gazi Vtim u chervni 1891 roku cherez tayemnu ugodu britanciv j portugalciv Gungunyani bulo vidmovleno v britanskij vijskovij dopomozi Vodnochas portugalci namagalisya postupovo peretyagnuti na svij bik vasalni plemena inkosi Naslidkom cogo stali postijni konflikti sho pochililisya z 1893 roku U serpni 1894 roku pochalasya vidkrita vijna vijska Gazi vzyali v oblogu Lorenso Markesh zahopivshi 14 zhovtnya same mista ta vzyavshi v oblogu fortecyu Lishe zastosuvannya korabelnoyi artileriyi zmusilo vijska Gazi vidstupiti Za cim Gungunyana ogolosiv zagalnu mobilizaciyu U sichni 1895 roku portugalci perejshli u nastup 2 lyutogo u zapeklij bitvi bilya Marrakueni vijska Gazi zaznali porazki Vtim vtrati zmusili portugalskij zagin vidstupiti do Lorenso Markeshu Za cim Gungunyan pochav peremovini z britancyami shodo viznannya yih protektoratu Razom z tim vidpraviv posolstvo do Lorenso Markesha proponuyuchi Portugaliyi uklasti novij mirnij dogovir U vidpovid 14 lipnya portugalskij komisar Antoniu Enesh visunuv ultimatum pro kapitulyaciyu inkosi U serpni bulo virisheno pochati novu kampaniyu proti Gungunyani Portugalski vijska mali nastupati troma kolonami odna vzdovzh Inkomati druga vzdovzh richki Limpopo i tretya sho spuskalasya z Inhambane richkoyu Ingarrim Miscem zustrichi cih troh kolon buv bi Mandzhakadze Zavdyaki zastosuvannyam kulemetiv ta garmat u bitvi na rivnini Magul portugalci zdobuli perekonlivu peremogu Nezvazhayuchi na ce Gungunyan vidpraviv nove posolstvo do britanskogo rezidenta v Durbani ale marno 7 listopada u bitvi bilya Kuleli vijska na choli iz Gungunyanom zaznali cilkovitoyi porazki 11 listopada portugalci zahopili ta splyundruvali stolicyu Gazi 28 n grudnya v Chajmite bez oporu inkosi zdavsya portugalcyam Vtim sprotiv zagarbnikam trivav do 1897 roku Zahidni volodinnya vidijshli do Pivdenno afrikanskoyi respubliki na pivnochi otaborilisya britanci Samogo Gungunyanu 1896 roku bulo vidpravleno do lisabonu a potim togo zh roku perevezeno na ostriv Tersejra de toj pomer tam 1906 roku PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741DzherelaLIESEGANG Gerhard Ngungunyane A figura de Ngungunyane Nqumayo Rei de Gaza 1884 1895 e o desaparecimento do seu Estado 124 pp ilus paperback Coleccao Embondeiro n º 8 Maputo 1996 ILHENA Maria da Conceicao Gungunhana no seu reino Edicoes Colibri Lisboa 1996