Гумберт із Муаєнмутьє (фр. Humbert de Moyenmoutier; відомий теж як Гумберт Сільва-Кандідський — лат. Humbertus de Silva Candida; між 1000 та 1015 — 5 травня 1061) — французький бенедиктинець, абат, кардинал, відомий своєю роллю в розколі християнських церков.
Гумберт із Муаєнмутьє Humbert de Moyenmoutier | ||
| ||
---|---|---|
Церква: | Римо-католицька церква | |
| ||
1050 — 1051 | ||
Обрання: | 1050 | |
Церква: | Римо-католицька церква | |
Діяльність: | письменник, дипломат, католицький священник | |
Народження: | 1000 Лотарингія | |
Смерть: | 5 травня 1061 Рим | |
Похований: | Латеранська базиліка | |
Єп. хіротонія: | 1050 | |
Посада: | папський секретар, папський легат, бібліотекар Римській курії | |
В сані кардинала: | кардинал-єпископ | |
Титулярна церква: | Сільва-Кандіда | |
Призначений: | 1051 | |
Папою: | Львом IX | |
Життєпис
Гумберта віддали в послушники до бенедиктинського монастиря в Муаєнмутьє в Лотарингії, коли йому виповнилося 15 років. Досягнувши повноліття він прийняв постриг. 1049 року папа Лев IX запросив його до Рима й призначив 1050 року архієпископом Сицилії, але туди Гумберта не пустили, й наступного року він отримав посаду єпископа-кардинала Сільва-Кандіди.
Виконуючи обов'язки папського секретаря, 1053 року Гумберт отримав листа від охридського архієпископа Лева з критикою західного обряду. Гумберт переклав листа з грецької на латинь і віддав його папі. Папа звелів написати відповідь. Це призвело до призначення Гумберта керівником делегації в Константинополь. Крім нього до делегації входили Фрідріх Лотаринзький (пізніше папа Стефан IX (X)) та архієпископ Амальфі Петро.
Візантійський імператор Костянтин IX радо прийняв делегацію, але константинопольський патріарх Михайло Кіруларій поставився до неї вороже. Врешті-решт, 16 липня 1054 року, Гумберт під час літургії в Софійському соборі поклав на вівтар папську буллу про відлучення Кіруларія від церкви. Ця подія офіційно завершила поступове відчуження між східним та західним християнством, і вважається початком Великої схизми.
Пізніше, за папи Стефана IX, Гумберт обіймав посаду бібліотекаря в Римській курії. 1057 року він написав трактат проти симонії, яким зробив внесок у початок григоріанської реформи. Його також називають одним із авторів декрету 1059 року, за яким папу обирає колегія кардиналів.
Гумберт помер у Римі 5 травня 1061 року. Його поховали в Латеранській базиліці.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Miranda, Salvador. . www2.fiu.edu. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 26 січня 2017.
Джерела
- Norwich John Julius (1967). The Normans in the South 1016—1130. — London: Longman.
- Hüls Rudolf. Kardinäle, Klerus und Kirchen Roms: 1049—1130. — Tübingen 1977. — P. 133—134.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gumbert iz Muayenmutye fr Humbert de Moyenmoutier vidomij tezh yak Gumbert Silva Kandidskij lat Humbertus de Silva Candida mizh 1000 ta 1015 5 travnya 1061 francuzkij benediktinec abat kardinal vidomij svoyeyu rollyu v rozkoli hristiyanskih cerkov Gumbert iz Muayenmutye Humbert de Moyenmoutier Kardinal yepiskop Silva Kandidi Cerkva Rimo katolicka cerkva Arhiyepiskop Siciliyi 1050 1051 Obrannya 1050 Cerkva Rimo katolicka cerkva Diyalnist pismennik diplomat katolickij svyashennik Narodzhennya 1000 Lotaringiya Smert 5 travnya 1061 1061 05 05 Rim Pohovanij Lateranska bazilika Yep hirotoniya 1050 Posada papskij sekretar papskij legat bibliotekar Rimskij kuriyi V sani kardinala kardinal yepiskop Titulyarna cerkva Silva Kandida Priznachenij 1051 Papoyu Lvom IXZhittyepisGumberta viddali v poslushniki do benediktinskogo monastirya v Muayenmutye v Lotaringiyi koli jomu vipovnilosya 15 rokiv Dosyagnuvshi povnolittya vin prijnyav postrig 1049 roku papa Lev IX zaprosiv jogo do Rima j priznachiv 1050 roku arhiyepiskopom Siciliyi ale tudi Gumberta ne pustili j nastupnogo roku vin otrimav posadu yepiskopa kardinala Silva Kandidi Vikonuyuchi obov yazki papskogo sekretarya 1053 roku Gumbert otrimav lista vid ohridskogo arhiyepiskopa Leva z kritikoyu zahidnogo obryadu Gumbert pereklav lista z greckoyi na latin i viddav jogo papi Papa zveliv napisati vidpovid Ce prizvelo do priznachennya Gumberta kerivnikom delegaciyi v Konstantinopol Krim nogo do delegaciyi vhodili Fridrih Lotarinzkij piznishe papa Stefan IX X ta arhiyepiskop Amalfi Petro Vizantijskij imperator Kostyantin IX rado prijnyav delegaciyu ale konstantinopolskij patriarh Mihajlo Kirularij postavivsya do neyi vorozhe Vreshti resht 16 lipnya 1054 roku Gumbert pid chas liturgiyi v Sofijskomu sobori poklav na vivtar papsku bullu pro vidluchennya Kirulariya vid cerkvi Cya podiya oficijno zavershila postupove vidchuzhennya mizh shidnim ta zahidnim hristiyanstvom i vvazhayetsya pochatkom Velikoyi shizmi Piznishe za papi Stefana IX Gumbert obijmav posadu bibliotekarya v Rimskij kuriyi 1057 roku vin napisav traktat proti simoniyi yakim zrobiv vnesok u pochatok grigorianskoyi reformi Jogo takozh nazivayut odnim iz avtoriv dekretu 1059 roku za yakim papu obiraye kolegiya kardinaliv Gumbert pomer u Rimi 5 travnya 1061 roku Jogo pohovali v Lateranskij bazilici PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Miranda Salvador www2 fiu edu Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 26 sichnya 2017 DzherelaNorwich John Julius 1967 The Normans in the South 1016 1130 London Longman Huls Rudolf Kardinale Klerus und Kirchen Roms 1049 1130 Tubingen 1977 P 133 134