Гумати

Гума́ти (рос. гуматы, нім. Humaten pl) — солі гумінових кислот, які вилучають з торфу та бурого гумусового вугілля слабкими водними розчинами лугів. Гумати — багатофункціональні сполуки, що мають різноманітні хімічні та біологічні властивості.

Основними напрямками використання гуматів є:

• у сільському господарстві — як біоактивні сполуки — та адаптогени;
• при бурінні свердловин — як стабілізатори і регулятори якості бурових розчинів;
• у тваринництві та рибальстві — для підвищення стійкості молодняку та мальків у перші дні життя;
• у будівництві — як пластифікатори та суперпластифікатори цементних розчинів;
• як складних мінеральних добрив;
• як стабілізатор та регулятор характеристик водовугільних суспензій;
• як сировина для ліків.

Виділення гуматів

Розроблена принципова схема отримання безбаластних гуматів, яка включає стадії подрібнення до 3-6 мм, приготування 2% розчину лугу, змішування лужного розчину з вугіллям, екстракцію гуматів, розділення суміші на тверду і рідку фази і упарювання розчину гуматів до отримання сухого гумату натрію.

У промисловому масштабі з бурого вугілля добувають гумат натрію, товарна назва – вуглелужний реагент ВЛР, який ефективно знижує в'язкість і стабілізує глинисті розчини при бурінні свердловин і особливо в складних геологічних умовах.

Розроблено два способи отримання ВЛР – мокрий і сухий. Промислове виробництво здійснюють за сухим способом, що вигідно відрізняється простотою апаратурного оформлення, невеликими капітальними вкладеннями і експлуатаційними витратами.

У промисловому масштабі в Україні на (м. Олександрія) виробляють , який під назвою «вуглелужний реагент» використовують для зниження в'язкості і як стабілізатор глинистих розчинів при бурінні свердловин. Ця ж речовина під назвою «гумат натрію» використовується як біоактивна речовина в сільському господарстві.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
• В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600.