Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гульденгрош (нім. Guldengroschen, дослівно — «золотий грош») або Гульдинер (нім. Guldiner) — велика срібна монета, що дорівнювала по своїй вартості у сріблі золотому гульдену (60 крейцерів). Вперше була викарбувано в Тіролі в 1486 році, а в 1500 році в дещо реформованому вигляді почала карбуватись також в Саксонському герцогстві. Після набуття надзвичайної популярності гульденгрошем, що масово карбувався в 1520-х роках в богемському Йоахимсталі і отримав назву «йоахимсталер», або скорочено «талер», великі срібні монети типу гульденгрош в подальшому стали називатись талерами.
| Гульденгрош | |||
|---|---|---|---|
| |||
Історія
Історичні передумови
З другої половини VIII століття майже єдиними срібними монетами в Західній Європі були місцеві аналоги каролінзького денарія, що з початкової ваги біля 1.7 г. до кінця XI століття перетворився на білонну монету, що містила іноді менше, ніж 0,5 г. срібла. З початком доби Хрестових походів європейці отримали доступ до близькосхідного срібла, і в XIII столітті в Європі з'явилась нова, значно більша срібна монета типу грош, що важила біля 4 г. срібла і на наступні 300 стала новим стандартом торгової срібної монети.
Після падіння останніх залишків держав хрестоносців на Близькому Сході в 1291 році та введення заборони вивезення некарбованого срібла з рудників Богемії на початку 1300-х років, в XIV—XV століттях в Європі відчувався великий брак срібла. З другої половини XIV ст. вага та проба срібних монет типу грош почала неухильно знижуватись, через що вони втрачали свою вартість відносно стабільних європейських золотих монет, таких як флорин, дукат або гульден. Протягом цього часу в Європі відбувались спроби карбувати більші срібні монети, ніж грош. У Візантії з 1367 року карбували срібний ставратон (8,5 г.), у Венеції з 1472 р. — ліру (6,18 г.), а в Мілані з 1474 р. — тестон (9,28 г.). Проте ці монети залишались значно дешевшими за золоті монети, а через обмежені обсяги місцевого карбування, вони не набули значного поширення і залишались переважно регіональними валютами.
З кінця XV століття розвиок гірничих технологій, відкриття в Європі нових родовищ сріба, а пізніше і великий потік срібла з іспанських колоній в Новому Світі дозволили подолати європейську срібну кризу XIV-XV століть і призвели до появи великих срібних монет, які раніше ніколи не карбувались і які в XVI-XIX століттях стали новим стандартом торгової монети в Європі.
Поява перших срібних гульдинерів в Тіролі
Наприкінці 1470-х та на початку 1480-х років ерцгерцог Австрійський Сигізмунд видав укази, які реформували стан карбування монет у його країні. Він відновив пробу срібла до рівня, якого не бачили століттями (937 проба) і замість звичного срібного гроша, що коштував від 4 до 6 крейцерів у 1484 році викарбував велику срібну монету вагою 15,9 г., що по вмісту срібла коштували 30 крейцерів, або 1/2 золотого гульдена. Це був революційний стрибок у номіналі срібних монет, оскільки нова монета вийшла більшою навіть за італійський тестон, що важив біля 9,5 г. і був найбільшою срібною монетою до того часу.
Проте Сигізмунд на цьому не зупинився, і у 1486 році викарбував ще вдвічі більшу срібну монету, яка містила 31,93 г срібла і дорівнювала вартістю 60 крейцерів або 1 золотий гульден. Через це монета отримала офіційну назву «гульденгрош» та стала загальновідома як «гульдинер». Довгий час ці монети також називали «унціал», оскільки фактична вага срібла в такій монеті майже дорівнював 1 унції срібла.
Інші держави почали наслідувати цей приклад і випускати власні гульдинери. Одним із перших приклад Тірольського графства наслідувало місто Берн у Швейцарському союзі, де свої гульдинери було викарбувано вже в 1493 році.
Саксонська адаптація гульдинерів до кельнської марки
З 1500 року гудльденгроші почав карбувати монетний двір в Аннаберзі в Саксонії. Вміст срібла в тірольському гульденгроші був розрахований таким чином, щоб з однієї тірольської марки карбувати 8 монет. Але на відміну від Тіролю, в більшості іншої Німеччини стандартною розрахунковою одиницею для дорогоцінних металів була трохи легша кельнська марка. В саксонському гульденгроші вага монети була дещо зменшена з 31,93 г до 29,23 г.. Це дало можливість викарбувати вісім гульденгрошів з однієї кельнської марки і отримати монету, зручну для обліку в більшій частині Німеччинию. В Саксонії викарбували значно більшу кількість гульдинерів, ніж це робили їх попередники іі це дозволило монеті стати популярній в торговому оберті, оскільки вона задовольняла попит економіки центральної Європи.
Згодом, коли назва «талер» стала загальновживаною, саксонський гульденгрош, завдяки характерним головним уборам зображених на монеті курфюстів та герцогів, отримав розмовну назву «клапмютценталер» (нім. Klappmützentaler) .
Поява Йоахимсталера
В 1520 році гульденгрош, за вмістом ваги подібний до саксонського, почали карбувати в Йохимсталі в Богемії. Ця нова монета стала відома як йоахимсталер або просто як талер. Завдяки величезній кількості викарбованих йоахимсталерів, їх скорочена назва «талер» стала загальновживаною і в подальшому застосовувалась до усіх монет типу гульдинера. Популярність монети призвела до численних наслідувань, таких як даалдер в Голандії, далер в країнах Скандинавії і нарешті долар в США тощо.
1524 року Імперські розпорядження про карбування (нім. Reichsmünzordnung) визначили стандарт для рейхсгульдинера (талера) Священної Римської імперії, як 1⁄8 кельнської марки срібла 15/16 проби, або 27,405 г чистого срібла. Він оцінювався в 60 крейцерів у 1524 році та 72 крейцера після 1555 року. Цей рейхсгульдинер був замінений в 1566 році на рейхсталер, який містив менше срібла (25,984 г), але також оцінювався в 72 крейцера.
Гульденгрош на інших монетах
Зображення самого гульденгроша заявлялось на багатьох колекціонних монетах і медалях. Однією з останніх є австрійська пам'ятна монета 700-річчя міста Халль у Тіролі, викарбувана 29 січня 2003 року. На зворотному боці монети зображено срібний тірольський гульденгрош. Однак малюнок є «негативним» відносно оригінала, тобто зображує монетну матрицю, як посилання на історію Холла як важливого центру карбування монет.
Примітки
- Miller (2020), p. 152.
- Miller (2020), p. 91.
- Klappmützentaler (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- Miller (2020), p. 155.
- Miller (2020), p. 79.
Джерела
- Міллер, Манфред (2020). Münzverwaltungslehre на academia.edu. Процитовано 30 травня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guldengrosh nim Guldengroschen doslivno zolotij grosh abo Guldiner nim Guldiner velika sribna moneta sho dorivnyuvala po svoyij vartosti u sribli zolotomu guldenu 60 krejceriv Vpershe bula vikarbuvano v Tiroli v 1486 roci a v 1500 roci v desho reformovanomu viglyadi pochala karbuvatis takozh v Saksonskomu gercogstvi 1 Pislya nabuttya nadzvichajnoyi populyarnosti guldengroshem sho masovo karbuvavsya v 1520 h rokah v bogemskomu Joahimstali i otrimav nazvu joahimstaler abo skorocheno taler veliki sribni moneti tipu guldengrosh v podalshomu stali nazivatis talerami Guldengrosh nim Guldengroschen nim Guldiner Persha sribna moneta nominalom v piv guldena Ercgercog Sigizmund 1486 rik 15 94 g Avers SIGISMVNDVS ARCHIDVX AVSTRIE Revers Licar na koniZmist 1 Istoriya 1 1 Istorichni peredumovi 1 2 Poyava pershih sribnih guldineriv v Tiroli 1 3 Saksonska adaptaciya guldineriv do kelnskoyi marki 1 4 Poyava Joahimstalera 2 Guldengrosh na inshih monetah 3 Primitki 4 DzherelaIstoriyared Istorichni peredumovired Z drugoyi polovini VIII stolittya majzhe yedinimi sribnimi monetami v Zahidnij Yevropi buli miscevi analogi karolinzkogo denariya sho z pochatkovoyi vagi bilya 1 7 g do kincya XI stolittya peretvorivsya na bilonnu monetu sho mistila inodi menshe nizh 0 5 g sribla Z pochatkom dobi Hrestovih pohodiv yevropejci otrimali dostup do blizkoshidnogo sribla i v XIII stolitti v Yevropi z yavilas nova znachno bilsha sribna moneta tipu grosh sho vazhila bilya 4 g sribla i na nastupni 300 stala novim standartom torgovoyi sribnoyi moneti Pislya padinnya ostannih zalishkiv derzhav hrestonosciv na Blizkomu Shodi v 1291 roci ta vvedennya zaboroni vivezennya nekarbovanogo sribla z rudnikiv Bogemiyi na pochatku 1300 h rokiv v XIV XV stolittyah v Yevropi vidchuvavsya velikij brak sribla Z drugoyi polovini XIV st vaga ta proba sribnih monet tipu grosh pochala neuhilno znizhuvatis cherez sho voni vtrachali svoyu vartist vidnosno stabilnih yevropejskih zolotih monet takih yak florin dukat abo gulden Protyagom cogo chasu v Yevropi vidbuvalis sprobi karbuvati bilshi sribni moneti nizh grosh U Vizantiyi z 1367 roku karbuvali sribnij stavraton 8 5 g u Veneciyi z 1472 r liru 6 18 g a v Milani z 1474 r teston 9 28 g Prote ci moneti zalishalis znachno deshevshimi za zoloti moneti a cherez obmezheni obsyagi miscevogo karbuvannya voni ne nabuli znachnogo poshirennya i zalishalis perevazhno regionalnimi valyutami Z kincya XV stolittya rozviok girnichih tehnologij vidkrittya v Yevropi novih rodovish sriba a piznishe i velikij potik sribla z ispanskih kolonij v Novomu Sviti dozvolili podolati yevropejsku sribnu krizu XIV XV stolit i prizveli do poyavi velikih sribnih monet yaki ranishe nikoli ne karbuvalis i yaki v XVI XIX stolittyah stali novim standartom torgovoyi moneti v Yevropi Poyava pershih sribnih guldineriv v Tirolired nbsp Suchasna replika tirolskogo guldengrosha 1486 roku Naprikinci 1470 h ta na pochatku 1480 h rokiv ercgercog Avstrijskij Sigizmund vidav ukazi yaki reformuvali stan karbuvannya monet u jogo krayini Vin vidnoviv probu sribla do rivnya yakogo ne bachili stolittyami 937 proba i zamist zvichnogo sribnogo grosha sho koshtuvav vid 4 do 6 krejceriv u 1484 roci vikarbuvav veliku sribnu monetu vagoyu 15 9 g sho po vmistu sribla koshtuvali 30 krejceriv abo 1 2 zolotogo guldena Ce buv revolyucijnij stribok u nominali sribnih monet oskilki nova moneta vijshla bilshoyu navit za italijskij teston sho vazhiv bilya 9 5 g i buv najbilshoyu sribnoyu monetoyu do togo chasu nbsp Moneta v 2 guldengrosha ergcgercogo Sigizmunda vagoyu 15 94 g 1484 r Prote Sigizmund na comu ne zupinivsya i u 1486 roci vikarbuvav she vdvichi bilshu sribnu monetu yaka mistila 31 93 g sribla i dorivnyuvala vartistyu 60 krejceriv abo 1 zolotij gulden Cherez ce moneta otrimala oficijnu nazvu guldengrosh ta stala zagalnovidoma yak guldiner Dovgij chas ci moneti takozh nazivali uncial oskilki faktichna vaga sribla v takij moneti majzhe dorivnyuvav 1 unciyi sribla Inshi derzhavi pochali nasliduvati cej priklad i vipuskati vlasni guldineri Odnim iz pershih priklad Tirolskogo grafstva nasliduvalo misto Bern u Shvejcarskomu soyuzi de svoyi guldineri bulo vikarbuvano vzhe v 1493 roci Saksonska adaptaciya guldineriv do kelnskoyi markired nbsp Saksonskij guldengrosh kurfyursta Fridriha III 1508 1525 rr Annaberg 41 mm 28 86 g Z 1500 roku gudldengroshi pochav karbuvati monetnij dvir v Annaberzi v Saksoniyi Vmist sribla v tirolskomu guldengroshi buv rozrahovanij takim chinom shob z odniyeyi tirolskoyi marki karbuvati 8 monet Ale na vidminu vid Tirolyu v bilshosti inshoyi Nimechchini standartnoyu rozrahunkovoyu odiniceyu dlya dorogocinnih metaliv bula trohi legsha kelnska marka V saksonskomu guldengroshi vaga moneti bula desho zmenshena z 31 93 g do 29 23 g 2 Ce dalo mozhlivist vikarbuvati visim guldengroshiv z odniyeyi kelnskoyi marki i otrimati monetu zruchnu dlya obliku v bilshij chastini Nimechchiniyu V Saksoniyi vikarbuvali znachno bilshu kilkist guldineriv nizh ce robili yih poperedniki ii ce dozvolilo moneti stati populyarnij v torgovomu oberti oskilki vona zadovolnyala popit ekonomiki centralnoyi Yevropi Zgodom koli nazva taler stala zagalnovzhivanoyu saksonskij guldengrosh zavdyaki harakternim golovnim uboram zobrazhenih na moneti kurfyustiv ta gercogiv otrimav rozmovnu nazvu klapmyutcentaler nim Klappmutzentaler 3 Poyava Joahimstalerared nbsp Joahimstaler 1525 V 1520 roci guldengrosh za vmistom vagi podibnij do saksonskogo pochali karbuvati v Johimstali v Bogemiyi Cya nova moneta stala vidoma yak joahimstaler 2 abo prosto yak taler 4 Zavdyaki velicheznij kilkosti vikarbovanih joahimstaleriv yih skorochena nazva taler stala zagalnovzhivanoyu i v podalshomu zastosovuvalas do usih monet tipu guldinera Populyarnist moneti prizvela do chislennih nasliduvan takih yak daalder v Golandiyi daler v krayinah Skandinaviyi i nareshti dolar v SShA tosho 1524 roku Imperski rozporyadzhennya pro karbuvannya nim Reichsmunzordnung viznachili standart dlya rejhsguldinera talera Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yak 1 8 kelnskoyi marki sribla 15 16 probi abo 27 405 g chistogo sribla 5 Vin ocinyuvavsya v 60 krejceriv u 1524 roci ta 72 krejcera pislya 1555 roku Cej rejhsguldiner buv zaminenij v 1566 roci na rejhstaler yakij mistiv menshe sribla 25 984 g ale takozh ocinyuvavsya v 72 krejcera Guldengrosh na inshih monetahred nbsp Pam yatna moneta 700 richchya mista Hall u Tiroli Zobrazhennya samogo guldengrosha zayavlyalos na bagatoh kolekcionnih monetah i medalyah Odniyeyu z ostannih ye avstrijska pam yatna moneta 700 richchya mista Hall u Tiroli vikarbuvana 29 sichnya 2003 roku Na zvorotnomu boci moneti zobrazheno sribnij tirolskij guldengrosh Odnak malyunok ye negativnim vidnosno originala tobto zobrazhuye monetnu matricyu yak posilannya na istoriyu Holla yak vazhlivogo centru karbuvannya monet Primitkired Miller 2020 p 152 a b Miller 2020 p 91 Klappmutzentaler nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 14 veresnya 2014 Miller 2020 p 155 Miller 2020 p 79 Dzherelared Miller Manfred 2020 Munzverwaltungslehre na academia edu Procitovano 30 travnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guldengrosh amp oldid 43907813