Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гу бівка село в Україні у Компаніївській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області Населення станов

Губівка

Губівка

Гу́бівка — село в Україні, у Компаніївській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 721 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Губівська сільська рада.

село Губівка
Країна image Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Громада Компаніївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35040190180079341
Облікова картка Губівка 
Основні дані
Засноване до 1812 р.
Населення 721
Поштовий індекс 28413
Телефонний код +380 5240
Географічні дані
Географічні координати 48°20′14″ пн. ш. 32°23′47″ сх. д. / 48.33722° пн. ш. 32.39639° сх. д. / 48.33722; 32.39639Координати: 48°20′14″ пн. ш. 32°23′47″ сх. д. / 48.33722° пн. ш. 32.39639° сх. д. / 48.33722; 32.39639
Середня висота
над рівнем моря 		107 м
Місцева влада
Адреса ради 28413, с. Губівка, вул. Покровська, 7
Сільський голова Невінчана Тетяна Олександрівна
Карта
image
image
Губівка
image
image
Губівка
Мапа

image Губівка у Вікісховищі

Географія

На північному заході від села бере початок річка Ринок, права притока Інгулу.

Історія

Виникло у 70-роках XVIII ст. Село утворювало два селища, що розташувались на балках Вітовій і Лозоватці по обидва береги річки Інгул. Згодом тут мешкали також міщани, дворяни, духовні особи, державні та поміщицькі селяни.

Назва села

За однією з легенд Назва села (такої назви більш немає на Україні) пішла від того, що в цьому місці річка Інгул робить «губу» з лівого берега на правий. Тому вислів «селитись на губі» переріс в назву с. Губівка. В той же час існує легенда, що назва села пішла від козака Губи, що проживав тут. Цю легенду в 2016 році підтвердив відомий дослідник Пивовар А. В., який пише: «…відомості про осадчих державних слобід на теренах колишнього Запорожжя зустрічаються в матеріалах Херсонської губернської креслярні (ДАХО), в описах втрачених справ Новоросійської канселярії (ДАДО), окремі копії яких збереглися в фондах Н. Полонської-Василенко (НА НУ НАН), де зокрема згадується осадчі слободи Губівки Степан Губа і Степан Кравченко…»

На початку ХІХ ст. в селі будується Покровська церква, у якій з 1812 року ведуться метричні книги.

На лівобережній частині села діяв Вознесенський молитовний будинок. Найдавніші документи з діяльності будинку датуються 1841 роком. До 1886 році будинок діяв постійно і вів власну документацію. Пізніше, на основі молитовного будинку збудовано Вознесенську церкву.

Лише чотири особи духовного стану володіли приватною землею, яка в оренду не здавалась. Крім духовних осіб всі фактично володарі землі (690) користувалися надільною землею. У 1860 р. із загальної дачі пустощі Аннідорф Херсонської губернії Олександрійського повіту виділялась земля селянам села Губівки: Семену Гавриловичу Данильченку — 100 дес., Пилипу Гнатовичу Бульбі — 10 дес., Пилипу, Андрію і Пантелеймону Микитовичам Марущиків — 60 дес., Олексію Семеновичу Глебову — 50 дес., Володимиру Федоровичу Кударенку — 50 дес.

В 1861 році за сприянням громади офіційно відкрито Покровську та Вознесенську церковно-приходські школи.

У 1867 році із 1/10 частини запасної землі села Губівки 239 дес. 1200 саж. надійшло в орендне користування.

В 1874 році Покровська церковно-приходська школа, а в 1882 — Вознесенська, переведені у відомство земства.

Станом на 1886 рік у селі Новгородківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3253 особи, налічувалось 573 дворових господарства, існували 2 православні церкви та школа.

При обробці землі 75 господарств використовували найману робочу силу. Земля розподілялась таким чином: — 1892,9 десятин належало казні; — 99 — церквам; — 26855,2 — бувшим військовим поселенцям. У середньому на одне земельне господарство приходилось 10,0 десятин землі. В 1886 р. на селі налічувалось 890 возів, 123 гарби і фургонів, 13 екіпажів. При обробці землі застосовувались залізні (188) і дерев'яні (154) плуги, борони (1066), а також прості рала (250), букери і екстирпатори (І7). З 1888 року Губівська Покровська церковно-приходська школа знаходиться у власному зручному будинку, де навчається 55 хлопчиків та 5 дівчаток. Завідувачем та законовчителем (Закону Божого) був священник Володимир Колєсов, а учителькою Наталія Стельмашенко, яка закінчила гімназію і займалася педагогічною діяльністю уже 3 роки. Губівська Вознесенська церковно-приходська школа з 1892 року теж перейшла у власний зручний будинок. В ній навчалися 31 хлопчик та 10 дівчаток. Їх навчали — завідувач та законовчитель священник Феоктист Гараскевич, учитель Філятович Федір.

В 1895 році в Губівській Вознесенській земській школі навчалося 60 учнів (55 хлопчиків та 5 дівчаток), а в Покровській -150 учнів (124 хлопчики та 26 дівчаток).

Цікаву інформацію про випускників Губівських земських шкіл подає Борисов М. І. в праці « Продолжительность курса в одноклассных земских школах Херсонской губернии». Згідно випускних іспитів 1895 року Покровську земську школу закінчили 10 хлопчиків, у тому числі, 9 поступило неграмотних. З них 1 навчався 3 роки, 5 — 4 роки, 4 — 5 років. Вік: 4 — 12 років, 1 -13 років, 5- 14 років. В 1896 році Покровську земську школу закінчило 11 хлопчиків і 1 дівчинка. Вознесенську земську школу 7 хлопчиків.

У 1896 році в селі чувалося 840 дворів з населенням 4241 житель (2064 чоловіки і 2177 жінок), існувало 11 лавок і 3 кочми, розташовувалася поштова станція. Діяли дві православні церкви, дві земські школи (198 учнів — 180 хлопчиків, 18 дівчаток), дві церковно-приходські школи, де навчалося 60 учнів (50 хлопчиків і 10 дівчаток).

Школи в селі здійснювали не лише навчальну функцію, а були також місцем проведення різноманітних заходів. Особливо цікавими є свідчення про перебування в селі « волшебного фонаря»- « школьные чтения с туманними картинками… Проводили заведующие народними училищами по предложению земской управы в школах. Передавался фонарь с 1-2 чтениями. Допускались все. Чтения проводились учителями под наблюдением законовчителя. О каждом чтении учитель доносил управе».

Із свідчень учительки А.Ростовської «…имею честь известить, что Губовскую Вознесенскую школу, во время пребывания волшебного фонаря от 5 по 12 февраля 1889 года, посещали все ученики (38), посторонних же было столько, столько могла вместить школьная комната».

В період з 10 по 15 січня 1895 року «Волшебный фонарь» в Покровській земській школі відвідали 1324 жителя: 687 чоловіків, 228 жінок, 271 учнів, 238 дітей що не навчаються. З 17 по 25 січня 1895 року при Вознесенській земській школі подібні дійства відвідали понад 1000 жителів: більше 500 чоловіків, 200 жінок, 300 дітей.

Священнонослужителі

1804 р. — священик Тарасій Каменовський, 1812—1859 рр. — священик Лев Левицький, 1812—1816 рр. — священик Іоанн Небоженський, 1818—1826 рр. — священик Макарій Бондаренков, 1834 р. — священик Григорій Данильченков, 1859—1886 рр. — священик Григорій Александрович, 1883 р. — священик Петр Левитський, 1884 р. — священик Феодор Гончаров, 1886—1888 рр. — священик Автоном Лєбєдєв, 1887—1889 рр. — священик Петр Загоруйченко, 1888—1890 рр. — священик Григорій Прянкін, 1889—1890 р. — священик Антоній Заплатін, 1892—1893 рр. — священик Володимир Колосов, 1892 р. — священик Феодосій Бєлоусов, 1901 р. — священик Іоанн Гераскевич, 2012 р.- священик Алексий Береговенко.

На 1908 рік в селі проживало 7251 житель. По Столипінській аграрній реформі в 1907 р. 11З6 селян села отримали наділи всього 6670 дес., 1680 саж., із них 6208 дес., 1440 саж. удобної і 462 дес., 240 саж. неудобної землі. Згідно окладних книг нараховувалося 6392 дес., 1844 саж. землі, яка обкладалася. Відбувається відтік населення, губівчани переїздять на власну землю, засновуючи навколо села хутори, виїжджають в місто, у пошуках роботи та засобів існування. Перша світова війна (1914—1918 рр) привела до масового призову чоловічого населення в армію, та значної їх гибелі на фронтах.

Згідно даних Всеросійського перепису 1916 р. с. Губівка Олександрійського повіту Херсонської губернії налічує 1025 господарств з населенням 5328 чоловік.

Під час Української революції село не стояло осторонь. В липні 1918 року селяни с. Губівки разом з селянами сіл Білоусови, Лозоватки, Новогеоргієвська, Павлиша, Єлисаветградківки виступили проти австро-німецьких окупантів, які займалися грабунками жителів, а згодом і проти більшовицьких орд з півночі. Але внутрішні непорозуміння та розлад не дали можливості створити самостійну Україну на поч. ХХ ст. і держава була окупована більшовицькою владою. Постійними були рейди продзагонів. Кожне таке відвідування забирало чергове людське життя. Політика військового комунізму призвела до повного занепаду економіки і голоду 1922-23 р.р.

Більшовики вводять НЕП. В селі розвиваються артілі, промисли. Вирощену продукцію вивозять на Елисаветградські базари. За 9 км від с. Губівка засновується нове село Вигода, що розташовується на місці утвореного за часів Столипіна хутора. Частина губівчан перевозять свої родини на нове місце, де їм держава наділяє землю. За спогадами Хільченка Василя Гуровича станом на 1929 рік в селі було 4 млини з двигунами внутрішнього згорання Лопухіна, Пікаша Луки, Стародубцева Дмитра, Момота, при цих млинах працювало 2 олійниці та дві шерстовки. Окрім того була олійниця у Марченка Ананія. В селі працювало 4 вітряки Пікаша Кузьми, Пікаша Луки, Пікаша Семена та одна на Дубинівці (місцева назва частини села), два водяних млини Тужавів і Гришівський. Три кузні Лопухіна, Бабенка Федора, Кучмистенка Івана Гнатовича, майстерня по виготовленню возів Хільченка Платона Артемовича, дві гойдалки Шакала і Бабенка. Працювали установи: медпункт, аптека, клуб, церква. При клубі діяли різноманітні гуртки та хор, який на громадських засадах очолював Чубко Семен Павлович. Клуб і школа були електрифіковані від млина Момота. Діяв базар.

Але вже в 1929 р. починається так звана політика розкуркулення та колективізації. Селян перетворюють в жебраків, у людей відбирають практично всі засоби до життя — землю, худому, реманент тощо. Кращих господарів виганяють з хат, деяких катують і висилають в Сибір (сім'я заслуженого раціоналізатора України Момота Філіпа Гавриловича, Заболотній Іван Йосипович, Заболотній Антон Сидорович, Киян Яків Іванович, Кривоблоцький Георгій Петрович, Кривоблоцький Микита Лук'янович, Семенов Іван Якович, вигодяни Пиріг Олекса Гнатович та Притвор Гліб Глібович). Єдиним спасінням від колективізації та висилки стало місто, куди люди переїзджали (інколи тікали), працювати на промислові об'єкти, адже в країні набирала сили індустріалізація. На території села створювалось чотири колгоспи: «Нове життя» (Дубинівка), «Чкалова»(Центр), «17 партз'їзду» (вул. Черняховського), «Марата» (при в'їзді в село), та два колгоспи в с. Вигода «Пам'яті Ілліча», «Соцнаступ».

Голодомор 1932-33 р.р.

Осінь 1932 року увійшла в пам'ять народу початком масового голоду. Як згадують жителі села, що пережили цю трагедію, все зерно в селі зібрали і закрили в приміщеннях церкви та складів, попередньо виставивши охорону. Їли все: котів, собак, горобців. На полях шукали гнилу сою, кору дерев. Якщо в колгоспах здихала худоба, її швидко розбирали по хатах. З настанням весни і літа їли щавель, лободу, щирицю, рвали цвіт акації, ловили рибу та молюски. Мали місце і випадки канібалізму. Ховали померлих без трун, по кілька душ в одній ямі. Точну кількість померлих ніхто не знає, але для поповнення робочих рук в село приїхало близько 70 сімей з Білорусі, враховуючи, що в той час сім'я складалась з 5-6 осіб, і кількість померлих перевершує кількість прибулих, то можна передбачити цифру померлих від голоду 350—400 осіб. Всі приїжджі поселялися в порожніх хатах, обзаводилися новими сім'ями, ставали до роботи в колгоспі. Колективізація, голодомор, постійна міграція населення приводили до спалахів різноманітних інфекційних хвороб особливо серед дітей (малярія, скарлатина, брюшний тиф, трахома, дифтерія). З великою вдячністю жителі села згадують фельдшера Кучмистенка Данила Гнатовича, який врятував не одне життя.

В жовтні 1937 року, «ворогами народу», як члени так званого УНЦ (українського націоналістичного центру) по справі «Шипящие», якої не існувало, стали директор школи Ушаньов Тимофій Дмитрович та класний керівник 7-го класу Ткаченко Ганна Павлівна. Директора Маслюніківської семирічки Данильченко Полікарпа Терентійовича засудили до розстрілу 20.11.1937 р., вирок виконали 13.12.1937 року.

ІІ світова війна

5 серпня 1941 року село було окуповано фашистами. Замість колгоспів німці організували номерні господарства. Призначили старостою Колісника Наума, а сільським головою Пікаша Максима Кузьмовича. Особливою симпатією до нової влади вони не відзначались. На весну 1942 р. німці пригнали свої трактори «Ланци» («бульдоги») та виорали степ. Почала працювати церква. Селяни стали жити краще, бо отримували від нової влади в декілька раз більше ніж від попередніх окупантів. Але «звірячий» підхід до людей, особливо з 1942 р. поступово відвернули простих людей від окупаційної влади, яку спочатку вважали за визвольну від тиранії Сталіна. З підходом фронту, почали діяти так звані «партизани», які до 1943 р. практично нічого не робили. Виявили активність також ті, хто повинен був брати участь в боротьбі з німцями ще з 1941 р., в основному комуністи та комсомольці, боючись більшовицьких репресій почали активно працювати проти — за зв'язок з партизанами розстріляно в 1943—1944 рр. 10 губівчан: Чорноморченко С. С., Гулак А. Р., Кумпан П. Р., Ярощук К. Г., Середа Й. Г., Колісник Н. С., Колісник Ф. С., Білоус Ф. І., Білоус М. Л., Білоус Л. І., Осіпов С. М.

Село «визволили» в 1944 страшними жертвами, як серед наступаючих, так і серед місцевого населення. Після відходу фронту в березні 1944 р. в братській могилі біля школи поховали 265 бійців, з них 81 — невідомі, один похований на сільському кладовищі, 11 бійців поховано на Вигодянському кладовищі. Штурмували вигодянські укріплення в основному бійці штрафних рот та «чорнорубашечники», тому така велика кількість невідомих загиблих солдат. В 1952 році на братській могилі загиблих воїнів встановлено пам'ятник. На могилі встановили плити з іменами 148 загиблих у війні жителів села, а в 2005 році встановлено першу плиту з іменами всіх жителів, що воювали і повернулися додому. Загалом 158 губівчан загинули на фронтах ІІ світової.

Навчальний рік в семирічці розпочався з 1 жовтня 1944 року. Навчалися в трьох пристосованих приміщеннях, у дві зміни. Було набрано три перший класи (82 учні), навчальний рік з них закінчили 74. В цілому за парти в 1944 році сіло 187 учнів, а закінчили 158. Не вистачало учителів, підручників, письмових приладь. Учні весь час відчували голод і холод. Розповсюджувались різноманітні хвороби що приводили до смертності в першу чергу серед дітей — в Губівці померло 39 дітей до 16 років, у с. Вигода 8 діток. Ось так нова «народна» влада опікувалась своїм новим поколінням.

За даними господарських книг 1944—1946 рр. в селі Губівка налічувалося 353 двори з населенням 1441 житель (порівняйте — 7251 житель на 1908 рік). За даний період з різних причин вибуло 215 жителів. Післявоєнним сільським головою став Сотник Іван Олександрович, 1912 р.н. Директором школи працював Соколов Михайло Григорович, участковим міліціонером Бойченко Дмитро Дмитрович. Будівлі в основному до 1918 року, під солом'яною стріхою, паркани з каменю, межі по городах з дерези. На городах садили картоплю, овочі, кукурудзу, жито, квасолю, коноплі, соняшник. Тільки окремі жителі тримали скотину.

За даними господарських книг в 1946 р. проживало, в 1949 р. — 1441, залишилось — 1226 жителів, відповідно, в 1952 р. — 1259 і 1091, в 1955 р. — 1193 і 1067. За 1947 рік, коли в Україні лютував черговий голод, даних немає.

На початку 50-х років в Губівку прибувають сім'ї вигнаних із Західної України людей, серед них родини Войнович М. Н., Зашко У. Ф., Зашко С. Ф., Банзнюк М. Г. та інші.

В 1954 р. Село Губівка електрифікується, а також прокладається сільський водогін. Основним заняттям для губівчан стала праця в полі, яку вони виконували сумлінно. Зводяться кам'яні комори та склади, ферми, сільський будинок культури. В 1953 р. проходить «злиття» колгоспів сіл Губівка та Вигода в Губівській сільській Раді в один колгосп ім. Свердлова.

В 1953 році на прохання батьків в селі відкривають середню школу і дають їй ім'я Д.Бєдного. Для утримання учнів сусідніх сіл: Козирівка, Ольгівка, Тарасівка, Вигода будується інтернат, добудовується корпус на 2 класи, їдальня, майстерня (директори школи Сухина М. Г., Прокоф'єв Б. В.)

Вулиці названі за радянськими штампами, але в повсякденному житті жителів села продовжуються іменуватися крайки: Заячий хутір, Марат, Центр, Дубинівка.

70-ті роки для села характеризуються великою плинністю кадрів, особливо молоді. Згідно статистичної звітності в 1977 році в Губівській сільській раді налічується 389 дворів, проживають 935 жителів в Губівці та 84 на Вигоді, з них 185 віком від 7 до 17 років. Жителі утримують 196 голів ВРХ, 134 свині 4197 шт. птиці, 166 кролів та 72 бджолесім'ї. На 1.01.1979 року на території сільської ради проживає 945 жителів (877 губівчан і 68 вигодян).

На 1.01.1980 року 378 дворів з чисельністю 921 житель (871 с. Губівка, 29 с. Вигода), учнівської молоді віком 7-17 років — 164.

На 1.01.1981 року в 369 дворах сільської ради проживає 852 жителі (837 губівчани, 44 вигодяни), учнівської молоді — 151. Населення утримує 158 голів ВРХ, 190 свиней, 195 кролематок, 24 бджолесім'ї.

Колгосп ім. Свердлова с. Губівки стає спеціалізованим господарством по вирощуванню свиней. В окремі роки їх кількість сягала 10 тис. і більше. Активно розвивається м'ясо-молочний напрямок великої рогатої худоби (більше 700 голів), вирощування пшениці, ячменю, соняшнику, цукрових буряків, овочевих та садових культур. Згідно річного звіту 1979 року колгосп ім. Свердлова незважаючи на несприятливі погодні умови виростив озимої пшениці по 20,4 ц./га, кукурудзи 28,8 ц./га, цукрових буряків 133 ц/га, соняшнику 9,5 ц./га. Вироблено і продано державі 3411 ц. м'яса, 9112 ц. молока. В населення закуплено 250 тис. шт.. яєць, 102 ц. мяса, 27 ц. молока.

26 губівчан за сумлінну працю нагороджено орденами та медалями. Доярка Казначей Г. В. стає заслуженим працівником сільського господарства.

В кін. 80-х поч. 90-х завершується будівництво житлового масиву «Молодіжний» на 18 будинків, які отримують доярки, механізатори, вчителі, асфальтуються вулиці села, збільшується водогін по вул. Черняховського, Садовій, Молодіжній, Шкільній, створюються два ставки, один із них на 56 га (голови колгоспу Юрченко В. В., Голик А. П.). В середині 90-х завдяки ентузіазму Баланика В. В. колгосп будує млин.

В школі будується котельня та проводиться водяне опалення, створюється сучасна кухня, асфальтується територія, споруджується житловий будинок для учителів на 4 квартири (директори Заїкін В. К., Сало А. І.).

На території села працюють 4 магазини. Футбольна команда стає неодноразовим призером та переможцемм районних змагань. Троє юнаків брали участь у війні в Афганістані (Заікін В., Ціник С., Шевельов Ю.), 4 жителів брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС (Коваленко В. І., Бузика В. В., Зубенко М. О., Видибура І.)

90-ті роки стали випробуванням не лише для країни, а і для села та його жителів. Постійні реформування в сільському господарстві, економічна криза в державі, політичні перипетії, руйнація, недовіра, а інколи і пряма ворожнеча, стали повсякденним життям. Основна маса жителів, як і в цілому в Україні, почали жити бідніше. Реформування агропромислового комплексу привело до масового безробіття на селі. Припиняє існування ферма ВРХ де в свій час налічувалося більше 700 корів та телят, значно зменшився свинокомплекс з 10 тисяч до 600, а це в першу чергу робочі місця, добробут сімей, перспектива для молоді, яка в пошуку кращого життя все більше переїжджає до міста.

З 2003 р. кількість жителів села вперше зменшується нижче помітки 700 чоловік. З листопада 2005 року розпочалася нова (ІІІ) спроба газифікації села, яка започаткована з 1985 року.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 839 осіб, з яких 395 чоловіків та 444 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 724 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 96,81 %
російська 1,94 %
білоруська 0,42 %
молдовська 0,14 %
польська 0,14 %
румунська 0,14 %
інші 0,41 %

Відомі люди

  • Бєдний Дем'ян (Єфим Придворов) (*13.04.1883, Губівка — †25.05.1945) — радянський поет, автор віршів до пісень «Яблочко», «Как родная меня мать проводжала» тощо. Його спадщина — це 245 книг на різних мовах накладом 12 млн екземплярів.
  • Бабанко Микола Захарович (*1895) — українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 3.03.1921 р. Єлисаветградським секретним оперативним відділом (участь у антирадянському повстанні). Засуджений до розстрілу. Реабілітований 14.04.1989 р.
  • Данильченко Петро Пилипович (*1901) — українець, письменний, проживав у с. Коневе Компаніївського району, коваль. Заарештований 19.12.1937 р. Бобринецьким РВ НКВС (антирадянська агітація). Засуджений трійкою до розстрілу 30.12.1937 р. Вирок виконано 28.02.1938 р. Реабілітований 27.10.1962 р.
  • Данильченко Полікарп Терентійович (*1889) — українець, освіта середня спеціальна, проживав у с. Масляніківка, директор неповно середньої школи. Заарештований 25.10.1937 р. Аджанмським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений трійкою до розстрілу 20.11.1937 р. Вирок виконано 13.12.1937 р. Реабілітований 29.07.1957 р.
  • Іванов Дмитро Йосипович — поет, автор збірок поетичних творів «Зерно і любов», «Грай, сопілонько моя», «Заповіти мого роду», «Стремено», «Маминих слів чорнобривці», «Здравствуйте, я повернувся», «Селов терновому вінку», художньо-публіцистичної повісті «Там, де народжуються райдуги», віршів для дітей, перекладів з російської, білоруської, чеської мов. Член Національної спілки письменників України, лауреат Шевченківської премії 2010 року.
  • Колесник Григорій Іванович (*1891) — українець, письменний, прожиава у с. Коневе Компаніївського району, хлібороб. Заарештований 19.12.1937 р. Бобринецьким РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений трійкою 30.12.1938 р. до розстрілу. Вирок виконано 28.02.1938 р. Реабілітований 27.10.1962 р.
  • Левицький Вадим Петрович (*1879, Губівка — †1959) — заслужений артист УРСР (1947 р) внук П. І. Ніщинського. Останні роки життя жив та працював у м. Бобринець.
  • Левицький Геннадій — український релігійний діяч у добу Російської імперії. Управитель старовинного Тверського Жолтикового монастиря, заснованого київськими монахами. Також ректор православних семінарій.
  • о. Левицький Іоан (*1818, Губівка — †1893) — церковний діяч, закінчив Єлисаветградське духовне училищше, служив у Грецькій церкві м. Єлисаветград (1839—1841), чернецтво прийняв у 1852 році з іменем Геннадій; з 1883 р. — єпископ Сумський, вікарій Харківської Губернії.
  • Охватенко Ларіон Тимофійович (*1878) — українець, письменний, проживав у с. Граніт Лозовацької сільради, хлібороб. Заарештований 3.03.1938 р. Компаніївським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 4.04.1938 р. трійкою до розстрілу, вирок виконано 26.05.1938 р. Реабілітований 14.04.1989 р.
  • Пшеничний Григорій Романович (*1890) — українець, письменний, чоботар. Заарештований 5.03.1938 р. Компаніївським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 4.04.1938 р. трійкою до розстрілу, вирок виконано 26.05.1938 р. Реабілітований 14.04.1989 р.
  • Пшеничний Олексій Тихонович (*1898) — українець, письменний, комірник колгоспу. Заарештований 3.03.1938 р. Компаніївським РВ НКВС. Засуджений 27.04.1938 р. трійкою до розстрілу, вирок виконано 27.04.1938 р. Реабілітований 10.09.1960 року.
  • Ткаченко Анна Павлівна (*1899) — українка, учитель школи, заарештована 20.10.1937 року за антирадянську агітацію, виховання дітей в націоналістичному дусі, дискредитація вождів партії. Засуджена до 10 років таборів. Реабілітована в 1957 році.

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела та література

  • Пивовар А. В. Поселення Правобережного Запорожжя в 2-й половині 18 ст. // Інгульський степ. І випуск. Київ, 2016. С. 15-16.
  • К. В. Шляховий. Наукова довідка історії Компаніївського району Кіровоградської області,- КОКМ,-2004.
  • Результаты подворной переписи Александрийского уезда 1886 г., Александрия, 1888, ст.38, ст.60, ст.232.
  • ДАКО, ф. 490, оп. 1, Зб. 68, 93.
  • ДАКО, ф. 698, оп. 1, спр 1.(1812—1859); сп.5. ар.51; сп.10. арк. 248.
  • ДАКО, ф. 328, спр.11. акр.159.
  • Свод сведений о начальном образовании Херсонской губернии за 1885—1886 учебний год,- Херсон, 1889.
  • Списокъ школъ церковно-приходскихъ и грамоты Херсонской епархии за 1896/97 учебный годъ.-Одесса " Славянская типография,1898, с.64.
  • Народное образование в Херсонской губернии в 1896 году,- Херсон, 1897,с.155.
  • Борисов Н. И. Продолжительность курса в одноклассных земских школах Херсонской губернии, Херсон,1897.
  • Ведомость о школьных чтенияхъ въ Александрийском уезде за 1894-95 учебный годъ.
  • Борисов Н. И. Волшебный фонарь в народной школе. (По даным Александрийского уездного земства за 1889—1895 годы),- Херсон, 1896, с.32.
  • Деятели СССР и революционного движения России: Энцеклопедический словарь Гранат,-М.: Советская енцеклопедия, 1989,- 832 с., ст. 401—405.
  • Приложение къ плану введения всеобщего образования въ Александрийском уезде Херсонской губернии,-Александрия, типография Ф. Х. Райхельсона, 1908.
  • Список сельських обществ Александрийского уезда, -Александрия, 1908 г., ст.34-35.
  • Список населённых мест Херсонской губернии Александрийского уезда, 1917, ст. 12.
  • Козир І. А., Шевченко С. І. Історія рідного краю (навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини), — Кіровоград РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, КДПУ 2001. — 72 с.
  • Административно-териториальное деление Украины. — Харьков,-1923.
  • Реабілітовані історією.-Кіровоград, -2004, центрально-українське видавництво, с.
  • ДАКО ф.п.-5907, оп. Р-2,спр.3479 (1937—1957).
  • Газета «Прапор Леніна» (Компаніївка).-1984.-30 серпня.
  • Книга скорботи. Т.1.- Кіровоград. -2002, центрально-українське видавництво. ст. 258—259.
  • Книга памяти. Т.3. — Кіровоград. -1995, центрально-украинское издательство, ст. 680—690.
  • Газета «Прапор Леніна» (Компаніївка).-1986.-22 листопада.
  • Газета «Прапор Леніна» (Компаніївка).- 1986.-25 листопада.
  • ДАКО, фонд 3311., оп.1., спр.7., акр.10.
  • Господарські книги Губівської сільської ради. 1944—1946 рр.
  • Господарські книги Губівської сільської ради 1947—1949, 1950—1952, 1953—1955 рр.
  • Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2008 рік.-Центральне українське видавництво.-2007.
  • Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік.-Центральне українське видавництво.-2008.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gu bivka selo v Ukrayini u Kompaniyivskij selishnij gromadi Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Naselennya stanovit 721 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Gubivska silska rada selo GubivkaKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Kropivnickij rajonGromada Kompaniyivska selishna gromadaKod KATOTTG UA35040190180079341Oblikova kartka Gubivka Osnovni daniZasnovane do 1812 r Naselennya 721Poshtovij indeks 28413Telefonnij kod 380 5240Geografichni daniGeografichni koordinati 48 20 14 pn sh 32 23 47 sh d 48 33722 pn sh 32 39639 sh d 48 33722 32 39639 Koordinati 48 20 14 pn sh 32 23 47 sh d 48 33722 pn sh 32 39639 sh d 48 33722 32 39639Serednya visota nad rivnem morya 107 mMisceva vladaAdresa radi 28413 s Gubivka vul Pokrovska 7Silskij golova Nevinchana Tetyana OleksandrivnaKartaGubivkaGubivkaMapa Gubivka u VikishovishiGeografiyaNa pivnichnomu zahodi vid sela bere pochatok richka Rinok prava pritoka Ingulu IstoriyaViniklo u 70 rokah XVIII st Selo utvoryuvalo dva selisha sho roztashuvalis na balkah Vitovij i Lozovatci po obidva beregi richki Ingul Zgodom tut meshkali takozh mishani dvoryani duhovni osobi derzhavni ta pomishicki selyani Nazva sela Za odniyeyu z legend Nazva sela takoyi nazvi bilsh nemaye na Ukrayini pishla vid togo sho v comu misci richka Ingul robit gubu z livogo berega na pravij Tomu visliv selitis na gubi pereris v nazvu s Gubivka V toj zhe chas isnuye legenda sho nazva sela pishla vid kozaka Gubi sho prozhivav tut Cyu legendu v 2016 roci pidtverdiv vidomij doslidnik Pivovar A V yakij pishe vidomosti pro osadchih derzhavnih slobid na terenah kolishnogo Zaporozhzhya zustrichayutsya v materialah Hersonskoyi gubernskoyi kreslyarni DAHO v opisah vtrachenih sprav Novorosijskoyi kanselyariyi DADO okremi kopiyi yakih zbereglisya v fondah N Polonskoyi Vasilenko NA NU NAN de zokrema zgaduyetsya osadchi slobodi Gubivki Stepan Guba i Stepan Kravchenko Na pochatku HIH st v seli buduyetsya Pokrovska cerkva u yakij z 1812 roku vedutsya metrichni knigi Na livoberezhnij chastini sela diyav Voznesenskij molitovnij budinok Najdavnishi dokumenti z diyalnosti budinku datuyutsya 1841 rokom Do 1886 roci budinok diyav postijno i viv vlasnu dokumentaciyu Piznishe na osnovi molitovnogo budinku zbudovano Voznesensku cerkvu Lishe chotiri osobi duhovnogo stanu volodili privatnoyu zemleyu yaka v orendu ne zdavalas Krim duhovnih osib vsi faktichno volodari zemli 690 koristuvalisya nadilnoyu zemleyu U 1860 r iz zagalnoyi dachi pustoshi Annidorf Hersonskoyi guberniyi Oleksandrijskogo povitu vidilyalas zemlya selyanam sela Gubivki Semenu Gavrilovichu Danilchenku 100 des Pilipu Gnatovichu Bulbi 10 des Pilipu Andriyu i Pantelejmonu Mikitovicham Marushikiv 60 des Oleksiyu Semenovichu Glebovu 50 des Volodimiru Fedorovichu Kudarenku 50 des V 1861 roci za spriyannyam gromadi oficijno vidkrito Pokrovsku ta Voznesensku cerkovno prihodski shkoli U 1867 roci iz 1 10 chastini zapasnoyi zemli sela Gubivki 239 des 1200 sazh nadijshlo v orendne koristuvannya V 1874 roci Pokrovska cerkovno prihodska shkola a v 1882 Voznesenska perevedeni u vidomstvo zemstva Stanom na 1886 rik u seli Novgorodkivskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 3253 osobi nalichuvalos 573 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 pravoslavni cerkvi ta shkola Pri obrobci zemli 75 gospodarstv vikoristovuvali najmanu robochu silu Zemlya rozpodilyalas takim chinom 1892 9 desyatin nalezhalo kazni 99 cerkvam 26855 2 buvshim vijskovim poselencyam U serednomu na odne zemelne gospodarstvo prihodilos 10 0 desyatin zemli V 1886 r na seli nalichuvalos 890 voziv 123 garbi i furgoniv 13 ekipazhiv Pri obrobci zemli zastosovuvalis zalizni 188 i derev yani 154 plugi boroni 1066 a takozh prosti rala 250 bukeri i ekstirpatori I7 Z 1888 roku Gubivska Pokrovska cerkovno prihodska shkola znahoditsya u vlasnomu zruchnomu budinku de navchayetsya 55 hlopchikiv ta 5 divchatok Zaviduvachem ta zakonovchitelem Zakonu Bozhogo buv svyashennik Volodimir Kolyesov a uchitelkoyu Nataliya Stelmashenko yaka zakinchila gimnaziyu i zajmalasya pedagogichnoyu diyalnistyu uzhe 3 roki Gubivska Voznesenska cerkovno prihodska shkola z 1892 roku tezh perejshla u vlasnij zruchnij budinok V nij navchalisya 31 hlopchik ta 10 divchatok Yih navchali zaviduvach ta zakonovchitel svyashennik Feoktist Garaskevich uchitel Filyatovich Fedir V 1895 roci v Gubivskij Voznesenskij zemskij shkoli navchalosya 60 uchniv 55 hlopchikiv ta 5 divchatok a v Pokrovskij 150 uchniv 124 hlopchiki ta 26 divchatok Cikavu informaciyu pro vipusknikiv Gubivskih zemskih shkil podaye Borisov M I v praci Prodolzhitelnost kursa v odnoklassnyh zemskih shkolah Hersonskoj gubernii Zgidno vipusknih ispitiv 1895 roku Pokrovsku zemsku shkolu zakinchili 10 hlopchikiv u tomu chisli 9 postupilo negramotnih Z nih 1 navchavsya 3 roki 5 4 roki 4 5 rokiv Vik 4 12 rokiv 1 13 rokiv 5 14 rokiv V 1896 roci Pokrovsku zemsku shkolu zakinchilo 11 hlopchikiv i 1 divchinka Voznesensku zemsku shkolu 7 hlopchikiv U 1896 roci v seli chuvalosya 840 dvoriv z naselennyam 4241 zhitel 2064 choloviki i 2177 zhinok isnuvalo 11 lavok i 3 kochmi roztashovuvalasya poshtova stanciya Diyali dvi pravoslavni cerkvi dvi zemski shkoli 198 uchniv 180 hlopchikiv 18 divchatok dvi cerkovno prihodski shkoli de navchalosya 60 uchniv 50 hlopchikiv i 10 divchatok Shkoli v seli zdijsnyuvali ne lishe navchalnu funkciyu a buli takozh miscem provedennya riznomanitnih zahodiv Osoblivo cikavimi ye svidchennya pro perebuvannya v seli volshebnogo fonarya shkolnye chteniya s tumannimi kartinkami Provodili zaveduyushie narodnimi uchilishami po predlozheniyu zemskoj upravy v shkolah Peredavalsya fonar s 1 2 chteniyami Dopuskalis vse Chteniya provodilis uchitelyami pod nablyudeniem zakonovchitelya O kazhdom chtenii uchitel donosil uprave Iz svidchen uchitelki A Rostovskoyi imeyu chest izvestit chto Gubovskuyu Voznesenskuyu shkolu vo vremya prebyvaniya volshebnogo fonarya ot 5 po 12 fevralya 1889 goda poseshali vse ucheniki 38 postoronnih zhe bylo stolko stolko mogla vmestit shkolnaya komnata V period z 10 po 15 sichnya 1895 roku Volshebnyj fonar v Pokrovskij zemskij shkoli vidvidali 1324 zhitelya 687 cholovikiv 228 zhinok 271 uchniv 238 ditej sho ne navchayutsya Z 17 po 25 sichnya 1895 roku pri Voznesenskij zemskij shkoli podibni dijstva vidvidali ponad 1000 zhiteliv bilshe 500 cholovikiv 200 zhinok 300 ditej Svyashennonosluzhiteli 1804 r svyashenik Tarasij Kamenovskij 1812 1859 rr svyashenik Lev Levickij 1812 1816 rr svyashenik Ioann Nebozhenskij 1818 1826 rr svyashenik Makarij Bondarenkov 1834 r svyashenik Grigorij Danilchenkov 1859 1886 rr svyashenik Grigorij Aleksandrovich 1883 r svyashenik Petr Levitskij 1884 r svyashenik Feodor Goncharov 1886 1888 rr svyashenik Avtonom Lyebyedyev 1887 1889 rr svyashenik Petr Zagorujchenko 1888 1890 rr svyashenik Grigorij Pryankin 1889 1890 r svyashenik Antonij Zaplatin 1892 1893 rr svyashenik Volodimir Kolosov 1892 r svyashenik Feodosij Byelousov 1901 r svyashenik Ioann Geraskevich 2012 r svyashenik Aleksij Beregovenko Na 1908 rik v seli prozhivalo 7251 zhitel Po Stolipinskij agrarnij reformi v 1907 r 11Z6 selyan sela otrimali nadili vsogo 6670 des 1680 sazh iz nih 6208 des 1440 sazh udobnoyi i 462 des 240 sazh neudobnoyi zemli Zgidno okladnih knig narahovuvalosya 6392 des 1844 sazh zemli yaka obkladalasya Vidbuvayetsya vidtik naselennya gubivchani pereyizdyat na vlasnu zemlyu zasnovuyuchi navkolo sela hutori viyizhdzhayut v misto u poshukah roboti ta zasobiv isnuvannya Persha svitova vijna 1914 1918 rr privela do masovogo prizovu cholovichogo naselennya v armiyu ta znachnoyi yih gibeli na frontah Zgidno danih Vserosijskogo perepisu 1916 r s Gubivka Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nalichuye 1025 gospodarstv z naselennyam 5328 cholovik Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi selo ne stoyalo ostoron V lipni 1918 roku selyani s Gubivki razom z selyanami sil Bilousovi Lozovatki Novogeorgiyevska Pavlisha Yelisavetgradkivki vistupili proti avstro nimeckih okupantiv yaki zajmalisya grabunkami zhiteliv a zgodom i proti bilshovickih ord z pivnochi Ale vnutrishni neporozuminnya ta rozlad ne dali mozhlivosti stvoriti samostijnu Ukrayinu na poch HH st i derzhava bula okupovana bilshovickoyu vladoyu Postijnimi buli rejdi prodzagoniv Kozhne take vidviduvannya zabiralo chergove lyudske zhittya Politika vijskovogo komunizmu prizvela do povnogo zanepadu ekonomiki i golodu 1922 23 r r Bilshoviki vvodyat NEP V seli rozvivayutsya artili promisli Viroshenu produkciyu vivozyat na Elisavetgradski bazari Za 9 km vid s Gubivka zasnovuyetsya nove selo Vigoda sho roztashovuyetsya na misci utvorenogo za chasiv Stolipina hutora Chastina gubivchan perevozyat svoyi rodini na nove misce de yim derzhava nadilyaye zemlyu Za spogadami Hilchenka Vasilya Gurovicha stanom na 1929 rik v seli bulo 4 mlini z dvigunami vnutrishnogo zgorannya Lopuhina Pikasha Luki Starodubceva Dmitra Momota pri cih mlinah pracyuvalo 2 olijnici ta dvi sherstovki Okrim togo bula olijnicya u Marchenka Ananiya V seli pracyuvalo 4 vitryaki Pikasha Kuzmi Pikasha Luki Pikasha Semena ta odna na Dubinivci misceva nazva chastini sela dva vodyanih mlini Tuzhaviv i Grishivskij Tri kuzni Lopuhina Babenka Fedora Kuchmistenka Ivana Gnatovicha majsternya po vigotovlennyu voziv Hilchenka Platona Artemovicha dvi gojdalki Shakala i Babenka Pracyuvali ustanovi medpunkt apteka klub cerkva Pri klubi diyali riznomanitni gurtki ta hor yakij na gromadskih zasadah ocholyuvav Chubko Semen Pavlovich Klub i shkola buli elektrifikovani vid mlina Momota Diyav bazar Ale vzhe v 1929 r pochinayetsya tak zvana politika rozkurkulennya ta kolektivizaciyi Selyan peretvoryuyut v zhebrakiv u lyudej vidbirayut praktichno vsi zasobi do zhittya zemlyu hudomu remanent tosho Krashih gospodariv viganyayut z hat deyakih katuyut i visilayut v Sibir sim ya zasluzhenogo racionalizatora Ukrayini Momota Filipa Gavrilovicha Zabolotnij Ivan Josipovich Zabolotnij Anton Sidorovich Kiyan Yakiv Ivanovich Krivoblockij Georgij Petrovich Krivoblockij Mikita Luk yanovich Semenov Ivan Yakovich vigodyani Pirig Oleksa Gnatovich ta Pritvor Glib Glibovich Yedinim spasinnyam vid kolektivizaciyi ta visilki stalo misto kudi lyudi pereyizdzhali inkoli tikali pracyuvati na promislovi ob yekti adzhe v krayini nabirala sili industrializaciya Na teritoriyi sela stvoryuvalos chotiri kolgospi Nove zhittya Dubinivka Chkalova Centr 17 partz yizdu vul Chernyahovskogo Marata pri v yizdi v selo ta dva kolgospi v s Vigoda Pam yati Illicha Socnastup Golodomor 1932 33 r r Osin 1932 roku uvijshla v pam yat narodu pochatkom masovogo golodu Yak zgaduyut zhiteli sela sho perezhili cyu tragediyu vse zerno v seli zibrali i zakrili v primishennyah cerkvi ta skladiv poperedno vistavivshi ohoronu Yili vse kotiv sobak gorobciv Na polyah shukali gnilu soyu koru derev Yaksho v kolgospah zdihala hudoba yiyi shvidko rozbirali po hatah Z nastannyam vesni i lita yili shavel lobodu shiricyu rvali cvit akaciyi lovili ribu ta molyuski Mali misce i vipadki kanibalizmu Hovali pomerlih bez trun po kilka dush v odnij yami Tochnu kilkist pomerlih nihto ne znaye ale dlya popovnennya robochih ruk v selo priyihalo blizko 70 simej z Bilorusi vrahovuyuchi sho v toj chas sim ya skladalas z 5 6 osib i kilkist pomerlih perevershuye kilkist pribulih to mozhna peredbachiti cifru pomerlih vid golodu 350 400 osib Vsi priyizhdzhi poselyalisya v porozhnih hatah obzavodilisya novimi sim yami stavali do roboti v kolgospi Kolektivizaciya golodomor postijna migraciya naselennya privodili do spalahiv riznomanitnih infekcijnih hvorob osoblivo sered ditej malyariya skarlatina bryushnij tif trahoma difteriya Z velikoyu vdyachnistyu zhiteli sela zgaduyut feldshera Kuchmistenka Danila Gnatovicha yakij vryatuvav ne odne zhittya V zhovtni 1937 roku vorogami narodu yak chleni tak zvanogo UNC ukrayinskogo nacionalistichnogo centru po spravi Shipyashie yakoyi ne isnuvalo stali direktor shkoli Ushanov Timofij Dmitrovich ta klasnij kerivnik 7 go klasu Tkachenko Ganna Pavlivna Direktora Maslyunikivskoyi semirichki Danilchenko Polikarpa Terentijovicha zasudili do rozstrilu 20 11 1937 r virok vikonali 13 12 1937 roku II svitova vijna 5 serpnya 1941 roku selo bulo okupovano fashistami Zamist kolgospiv nimci organizuvali nomerni gospodarstva Priznachili starostoyu Kolisnika Nauma a silskim golovoyu Pikasha Maksima Kuzmovicha Osoblivoyu simpatiyeyu do novoyi vladi voni ne vidznachalis Na vesnu 1942 r nimci prignali svoyi traktori Lanci buldogi ta viorali step Pochala pracyuvati cerkva Selyani stali zhiti krashe bo otrimuvali vid novoyi vladi v dekilka raz bilshe nizh vid poperednih okupantiv Ale zviryachij pidhid do lyudej osoblivo z 1942 r postupovo vidvernuli prostih lyudej vid okupacijnoyi vladi yaku spochatku vvazhali za vizvolnu vid tiraniyi Stalina Z pidhodom frontu pochali diyati tak zvani partizani yaki do 1943 r praktichno nichogo ne robili Viyavili aktivnist takozh ti hto povinen buv brati uchast v borotbi z nimcyami she z 1941 r v osnovnomu komunisti ta komsomolci boyuchis bilshovickih represij pochali aktivno pracyuvati proti za zv yazok z partizanami rozstrilyano v 1943 1944 rr 10 gubivchan Chornomorchenko S S Gulak A R Kumpan P R Yaroshuk K G Sereda J G Kolisnik N S Kolisnik F S Bilous F I Bilous M L Bilous L I Osipov S M Selo vizvolili v 1944 strashnimi zhertvami yak sered nastupayuchih tak i sered miscevogo naselennya Pislya vidhodu frontu v berezni 1944 r v bratskij mogili bilya shkoli pohovali 265 bijciv z nih 81 nevidomi odin pohovanij na silskomu kladovishi 11 bijciv pohovano na Vigodyanskomu kladovishi Shturmuvali vigodyanski ukriplennya v osnovnomu bijci shtrafnih rot ta chornorubashechniki tomu taka velika kilkist nevidomih zagiblih soldat V 1952 roci na bratskij mogili zagiblih voyiniv vstanovleno pam yatnik Na mogili vstanovili pliti z imenami 148 zagiblih u vijni zhiteliv sela a v 2005 roci vstanovleno pershu plitu z imenami vsih zhiteliv sho voyuvali i povernulisya dodomu Zagalom 158 gubivchan zaginuli na frontah II svitovoyi Navchalnij rik v semirichci rozpochavsya z 1 zhovtnya 1944 roku Navchalisya v troh pristosovanih primishennyah u dvi zmini Bulo nabrano tri pershij klasi 82 uchni navchalnij rik z nih zakinchili 74 V cilomu za parti v 1944 roci silo 187 uchniv a zakinchili 158 Ne vistachalo uchiteliv pidruchnikiv pismovih prilad Uchni ves chas vidchuvali golod i holod Rozpovsyudzhuvalis riznomanitni hvorobi sho privodili do smertnosti v pershu chergu sered ditej v Gubivci pomerlo 39 ditej do 16 rokiv u s Vigoda 8 ditok Os tak nova narodna vlada opikuvalas svoyim novim pokolinnyam Za danimi gospodarskih knig 1944 1946 rr v seli Gubivka nalichuvalosya 353 dvori z naselennyam 1441 zhitel porivnyajte 7251 zhitel na 1908 rik Za danij period z riznih prichin vibulo 215 zhiteliv Pislyavoyennim silskim golovoyu stav Sotnik Ivan Oleksandrovich 1912 r n Direktorom shkoli pracyuvav Sokolov Mihajlo Grigorovich uchastkovim milicionerom Bojchenko Dmitro Dmitrovich Budivli v osnovnomu do 1918 roku pid solom yanoyu strihoyu parkani z kamenyu mezhi po gorodah z derezi Na gorodah sadili kartoplyu ovochi kukurudzu zhito kvasolyu konopli sonyashnik Tilki okremi zhiteli trimali skotinu Za danimi gospodarskih knig v 1946 r prozhivalo v 1949 r 1441 zalishilos 1226 zhiteliv vidpovidno v 1952 r 1259 i 1091 v 1955 r 1193 i 1067 Za 1947 rik koli v Ukrayini lyutuvav chergovij golod danih nemaye Na pochatku 50 h rokiv v Gubivku pribuvayut sim yi vignanih iz Zahidnoyi Ukrayini lyudej sered nih rodini Vojnovich M N Zashko U F Zashko S F Banznyuk M G ta inshi V 1954 r Selo Gubivka elektrifikuyetsya a takozh prokladayetsya silskij vodogin Osnovnim zanyattyam dlya gubivchan stala pracya v poli yaku voni vikonuvali sumlinno Zvodyatsya kam yani komori ta skladi fermi silskij budinok kulturi V 1953 r prohodit zlittya kolgospiv sil Gubivka ta Vigoda v Gubivskij silskij Radi v odin kolgosp im Sverdlova V 1953 roci na prohannya batkiv v seli vidkrivayut serednyu shkolu i dayut yij im ya D Byednogo Dlya utrimannya uchniv susidnih sil Kozirivka Olgivka Tarasivka Vigoda buduyetsya internat dobudovuyetsya korpus na 2 klasi yidalnya majsternya direktori shkoli Suhina M G Prokof yev B V Vulici nazvani za radyanskimi shtampami ale v povsyakdennomu zhitti zhiteliv sela prodovzhuyutsya imenuvatisya krajki Zayachij hutir Marat Centr Dubinivka 70 ti roki dlya sela harakterizuyutsya velikoyu plinnistyu kadriv osoblivo molodi Zgidno statistichnoyi zvitnosti v 1977 roci v Gubivskij silskij radi nalichuyetsya 389 dvoriv prozhivayut 935 zhiteliv v Gubivci ta 84 na Vigodi z nih 185 vikom vid 7 do 17 rokiv Zhiteli utrimuyut 196 goliv VRH 134 svini 4197 sht ptici 166 kroliv ta 72 bdzholesim yi Na 1 01 1979 roku na teritoriyi silskoyi radi prozhivaye 945 zhiteliv 877 gubivchan i 68 vigodyan Na 1 01 1980 roku 378 dvoriv z chiselnistyu 921 zhitel 871 s Gubivka 29 s Vigoda uchnivskoyi molodi vikom 7 17 rokiv 164 Na 1 01 1981 roku v 369 dvorah silskoyi radi prozhivaye 852 zhiteli 837 gubivchani 44 vigodyani uchnivskoyi molodi 151 Naselennya utrimuye 158 goliv VRH 190 svinej 195 krolematok 24 bdzholesim yi Kolgosp im Sverdlova s Gubivki staye specializovanim gospodarstvom po viroshuvannyu svinej V okremi roki yih kilkist syagala 10 tis i bilshe Aktivno rozvivayetsya m yaso molochnij napryamok velikoyi rogatoyi hudobi bilshe 700 goliv viroshuvannya pshenici yachmenyu sonyashniku cukrovih buryakiv ovochevih ta sadovih kultur Zgidno richnogo zvitu 1979 roku kolgosp im Sverdlova nezvazhayuchi na nespriyatlivi pogodni umovi virostiv ozimoyi pshenici po 20 4 c ga kukurudzi 28 8 c ga cukrovih buryakiv 133 c ga sonyashniku 9 5 c ga Virobleno i prodano derzhavi 3411 c m yasa 9112 c moloka V naselennya zakupleno 250 tis sht yayec 102 c myasa 27 c moloka 26 gubivchan za sumlinnu pracyu nagorodzheno ordenami ta medalyami Doyarka Kaznachej G V staye zasluzhenim pracivnikom silskogo gospodarstva V kin 80 h poch 90 h zavershuyetsya budivnictvo zhitlovogo masivu Molodizhnij na 18 budinkiv yaki otrimuyut doyarki mehanizatori vchiteli asfaltuyutsya vulici sela zbilshuyetsya vodogin po vul Chernyahovskogo Sadovij Molodizhnij Shkilnij stvoryuyutsya dva stavki odin iz nih na 56 ga golovi kolgospu Yurchenko V V Golik A P V seredini 90 h zavdyaki entuziazmu Balanika V V kolgosp buduye mlin V shkoli buduyetsya kotelnya ta provoditsya vodyane opalennya stvoryuyetsya suchasna kuhnya asfaltuyetsya teritoriya sporudzhuyetsya zhitlovij budinok dlya uchiteliv na 4 kvartiri direktori Zayikin V K Salo A I Na teritoriyi sela pracyuyut 4 magazini Futbolna komanda staye neodnorazovim prizerom ta peremozhcemm rajonnih zmagan Troye yunakiv brali uchast u vijni v Afganistani Zaikin V Cinik S Shevelov Yu 4 zhiteliv brali uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AS Kovalenko V I Buzika V V Zubenko M O Vidibura I 90 ti roki stali viprobuvannyam ne lishe dlya krayini a i dlya sela ta jogo zhiteliv Postijni reformuvannya v silskomu gospodarstvi ekonomichna kriza v derzhavi politichni peripetiyi rujnaciya nedovira a inkoli i pryama vorozhnecha stali povsyakdennim zhittyam Osnovna masa zhiteliv yak i v cilomu v Ukrayini pochali zhiti bidnishe Reformuvannya agropromislovogo kompleksu privelo do masovogo bezrobittya na seli Pripinyaye isnuvannya ferma VRH de v svij chas nalichuvalosya bilshe 700 koriv ta telyat znachno zmenshivsya svinokompleks z 10 tisyach do 600 a ce v pershu chergu robochi miscya dobrobut simej perspektiva dlya molodi yaka v poshuku krashogo zhittya vse bilshe pereyizhdzhaye do mista Z 2003 r kilkist zhiteliv sela vpershe zmenshuyetsya nizhche pomitki 700 cholovik Z listopada 2005 roku rozpochalasya nova III sproba gazifikaciyi sela yaka zapochatkovana z 1985 roku NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 839 osib z yakih 395 cholovikiv ta 444 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 724 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 81 rosijska 1 94 biloruska 0 42 moldovska 0 14 polska 0 14 rumunska 0 14 inshi 0 41 Vidomi lyudiByednij Dem yan Yefim Pridvorov 13 04 1883 Gubivka 25 05 1945 radyanskij poet avtor virshiv do pisen Yablochko Kak rodnaya menya mat provodzhala tosho Jogo spadshina ce 245 knig na riznih movah nakladom 12 mln ekzemplyariv Babanko Mikola Zaharovich 1895 ukrayinec osvita pochatkova hliborob Zaareshtovanij 3 03 1921 r Yelisavetgradskim sekretnim operativnim viddilom uchast u antiradyanskomu povstanni Zasudzhenij do rozstrilu Reabilitovanij 14 04 1989 r Danilchenko Petro Pilipovich 1901 ukrayinec pismennij prozhivav u s Koneve Kompaniyivskogo rajonu koval Zaareshtovanij 19 12 1937 r Bobrineckim RV NKVS antiradyanska agitaciya Zasudzhenij trijkoyu do rozstrilu 30 12 1937 r Virok vikonano 28 02 1938 r Reabilitovanij 27 10 1962 r Danilchenko Polikarp Terentijovich 1889 ukrayinec osvita serednya specialna prozhivav u s Maslyanikivka direktor nepovno serednoyi shkoli Zaareshtovanij 25 10 1937 r Adzhanmskim RV NKVS kontrrevolyucijna diyalnist Zasudzhenij trijkoyu do rozstrilu 20 11 1937 r Virok vikonano 13 12 1937 r Reabilitovanij 29 07 1957 r Ivanov Dmitro Josipovich poet avtor zbirok poetichnih tvoriv Zerno i lyubov Graj sopilonko moya Zapoviti mogo rodu Stremeno Maminih sliv chornobrivci Zdravstvujte ya povernuvsya Selov ternovomu vinku hudozhno publicistichnoyi povisti Tam de narodzhuyutsya rajdugi virshiv dlya ditej perekladiv z rosijskoyi biloruskoyi cheskoyi mov Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini laureat Shevchenkivskoyi premiyi 2010 roku Kolesnik Grigorij Ivanovich 1891 ukrayinec pismennij prozhiava u s Koneve Kompaniyivskogo rajonu hliborob Zaareshtovanij 19 12 1937 r Bobrineckim RV NKVS kontrrevolyucijna agitaciya Zasudzhenij trijkoyu 30 12 1938 r do rozstrilu Virok vikonano 28 02 1938 r Reabilitovanij 27 10 1962 r Levickij Vadim Petrovich 1879 Gubivka 1959 zasluzhenij artist URSR 1947 r vnuk P I Nishinskogo Ostanni roki zhittya zhiv ta pracyuvav u m Bobrinec Levickij Gennadij ukrayinskij religijnij diyach u dobu Rosijskoyi imperiyi Upravitel starovinnogo Tverskogo Zholtikovogo monastirya zasnovanogo kiyivskimi monahami Takozh rektor pravoslavnih seminarij o Levickij Ioan 1818 Gubivka 1893 cerkovnij diyach zakinchiv Yelisavetgradske duhovne uchilishshe sluzhiv u Greckij cerkvi m Yelisavetgrad 1839 1841 chernectvo prijnyav u 1852 roci z imenem Gennadij z 1883 r yepiskop Sumskij vikarij Harkivskoyi Guberniyi Ohvatenko Larion Timofijovich 1878 ukrayinec pismennij prozhivav u s Granit Lozovackoyi silradi hliborob Zaareshtovanij 3 03 1938 r Kompaniyivskim RV NKVS kontrrevolyucijna agitaciya Zasudzhenij 4 04 1938 r trijkoyu do rozstrilu virok vikonano 26 05 1938 r Reabilitovanij 14 04 1989 r Pshenichnij Grigorij Romanovich 1890 ukrayinec pismennij chobotar Zaareshtovanij 5 03 1938 r Kompaniyivskim RV NKVS kontrrevolyucijna agitaciya Zasudzhenij 4 04 1938 r trijkoyu do rozstrilu virok vikonano 26 05 1938 r Reabilitovanij 14 04 1989 r Pshenichnij Oleksij Tihonovich 1898 ukrayinec pismennij komirnik kolgospu Zaareshtovanij 3 03 1938 r Kompaniyivskim RV NKVS Zasudzhenij 27 04 1938 r trijkoyu do rozstrilu virok vikonano 27 04 1938 r Reabilitovanij 10 09 1960 roku Tkachenko Anna Pavlivna 1899 ukrayinka uchitel shkoli zaareshtovana 20 10 1937 roku za antiradyansku agitaciyu vihovannya ditej v nacionalistichnomu dusi diskreditaciya vozhdiv partiyi Zasudzhena do 10 rokiv taboriv Reabilitovana v 1957 roci Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Dzherela ta literaturaPivovar A V Poselennya Pravoberezhnogo Zaporozhzhya v 2 j polovini 18 st Ingulskij step I vipusk Kiyiv 2016 S 15 16 K V Shlyahovij Naukova dovidka istoriyi Kompaniyivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti KOKM 2004 Rezultaty podvornoj perepisi Aleksandrijskogo uezda 1886 g Aleksandriya 1888 st 38 st 60 st 232 DAKO f 490 op 1 Zb 68 93 DAKO f 698 op 1 spr 1 1812 1859 sp 5 ar 51 sp 10 ark 248 DAKO f 328 spr 11 akr 159 Svod svedenij o nachalnom obrazovanii Hersonskoj gubernii za 1885 1886 uchebnij god Herson 1889 Spisok shkol cerkovno prihodskih i gramoty Hersonskoj eparhii za 1896 97 uchebnyj god Odessa Slavyanskaya tipografiya 1898 s 64 Narodnoe obrazovanie v Hersonskoj gubernii v 1896 godu Herson 1897 s 155 Borisov N I Prodolzhitelnost kursa v odnoklassnyh zemskih shkolah Hersonskoj gubernii Herson 1897 Vedomost o shkolnyh chteniyah v Aleksandrijskom uezde za 1894 95 uchebnyj god Borisov N I Volshebnyj fonar v narodnoj shkole Po danym Aleksandrijskogo uezdnogo zemstva za 1889 1895 gody Herson 1896 s 32 Deyateli SSSR i revolyucionnogo dvizheniya Rossii Enceklopedicheskij slovar Granat M Sovetskaya enceklopediya 1989 832 s st 401 405 Prilozhenie k planu vvedeniya vseobshego obrazovaniya v Aleksandrijskom uezde Hersonskoj gubernii Aleksandriya tipografiya F H Rajhelsona 1908 Spisok selskih obshestv Aleksandrijskogo uezda Aleksandriya 1908 g st 34 35 Spisok naselyonnyh mest Hersonskoj gubernii Aleksandrijskogo uezda 1917 st 12 Kozir I A Shevchenko S I Istoriya ridnogo krayu navchalnij posibnik dlya shkil Kirovogradshini Kirovograd RVC KDPU im V Vinnichenka KDPU 2001 72 s Administrativno teritorialnoe delenie Ukrainy Harkov 1923 Reabilitovani istoriyeyu Kirovograd 2004 centralno ukrayinske vidavnictvo s DAKO f p 5907 op R 2 spr 3479 1937 1957 Gazeta Prapor Lenina Kompaniyivka 1984 30 serpnya Kniga skorboti T 1 Kirovograd 2002 centralno ukrayinske vidavnictvo st 258 259 Kniga pamyati T 3 Kirovograd 1995 centralno ukrainskoe izdatelstvo st 680 690 Gazeta Prapor Lenina Kompaniyivka 1986 22 listopada Gazeta Prapor Lenina Kompaniyivka 1986 25 listopada DAKO fond 3311 op 1 spr 7 akr 10 Gospodarski knigi Gubivskoyi silskoyi radi 1944 1946 rr Gospodarski knigi Gubivskoyi silskoyi radi 1947 1949 1950 1952 1953 1955 rr Bosko V Istorichnij kalendar Kirovogradshini na 2008 rik Centralne ukrayinske vidavnictvo 2007 Bosko V Istorichnij kalendar Kirovogradshini na 2009 rik Centralne ukrayinske vidavnictvo 2008 PosilannyaPogoda v seli Gubivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine https sites google com site komplib istoria sela gubivka 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ