Грігоре Грігоріу

Грігоре Петру Грігоріу (молд./рум. Grigore Petru Grigoriu нар. 4 квітня 1941(19410404) року, Каушани, Бендерський повіт, Молдавська РСР, СРСР — пом. 20 грудня 2003 року, Паланка, Молдова) — радянський і молдавський актор, Заслужений артист Молдавської РСР.

Грігоре Грігоріу
Народився	4 квітня 1941(1941-04-04)^[1] Каушани, Молдавська РСР, СРСР
Помер	20 грудня 2003(2003-12-20)^[1] (62 роки) Паланка, Штефан-Водський район, Молдова автомобільна аварія
Поховання	Центральний цвинтар Кишинева
Громадянство	СРСР  Молдова
Діяльність	актор
IMDb	nm0341901
Нагороди та премії
Грігоре Грігоріу у Вікісховищі

Біографія

Г. Грігоріу на поштовій марці Молдови. 2016 р

У шкільні роки Грігоре Грігоріу пробував грати ролі в театрі, займався спортом, зокрема, боксом.

У 1959 році брав участь в конкурсі республіканського драматичного театру в Бєльцях .

Після закінчення школи деякий час працював вантажником на залізниці.

Грігоре Грігоріу почав свою творчу діяльність в драматичному театрі в Бєльцях, де пропрацював 6 років (1959—1965 рр.).

Наступні 5 років працював в телетеатрі «Діалог», з 1970 року — в республіканському театрі юного глядача «Лучаферул».

Першу роль в кіно зіграв в 1966 році — Савву Мілчу у фільмі Еміля Лотяну «Червоні поляни».

Грігоре Грігоріу знімався в Росії, Румунії, Німеччині, Азербайджані та Україні, виконав понад сімдесят ролей в кіно і театрі. Найбільш відома його роль — Лойко Зобара у фільмі «Табір іде в небо».

Грігоре Грігоріу трагічно загинув в автомобільній катастрофі 20 грудня 2003 року близько молдавського села Паланка . Актор похований на Центральному (Вірменському) кладовищі в Кишиневі.

Фільмографія

• 1966 — Червоні поляни — Савва Мілчу
• 1966 — Гіркі зерна — Андрій Войновяну
• 1967 — Маріанна — «Тополя»
• 1967 — Сергій Лазо
• 1967 — Потрібен воротар — апостол
• 1968 — Анничка — Андрій
• 1968 — Брати Карамазови — епізод
• 1969 — Десять зим за одне літо — Штефан
• 1970 — Povârnişul — Марку
• 1971 — Крутизна
• 1972 — Останній гайдук
• 1972 — Офіцер запасу — Штефан Барбу
• 1972 — Лаутари — Раду Негостина
• 1973 — Земля, до запитання — Тоскано
• 1974 — Mînia — епізод
• 1976 — Табір іде в небо — Лойко Зобара
• 1976 — Порт — Петреску
• 1976 — Легенда про Тіля — монах на базарі
• 1977 — Ніч над Чилі — Мануель, архітектор
• 1978 — Омелян Пугачов («Невільники свободи», «Кров'ю омита») — Чика Зарубін
• 1978 — Мій ласкавий і ніжний звір — Поліхроній Аркадійович Калідіс
• 1978 — Я хочу вас бачити — комісар Ардатов
• 1978 — Антон-чарівник
• 1979 — Агент секретної служби — Штефан Ротар
• 1979 — Дивак — адвокат Ахмед
• 1979 — Я хочу співати — Георге
• 1980 — (Де ти, любов?) — Віктор
• 1980 — Овод — Чезаре Мартіні
• 1980 — Біля чортового лігва — Груя
• 1981 — На гранатових островах — Фарадж
• 1982 — Роман з Амелі
• 1983 — Знайди на щастя підкову — Дмитро
• 1983 — Срібний вік — Тудор
• 1983 — 1986 — Анна Павлова — Михайло Мордкин
• 1984 — Як стати знаменитим — епізод
• 1983 — Сніг у вересні — Заур
• 1986 — Таємний посол- Черкаський
• 1986 — Лучаферул — Кібіч
• 1989 — Удвох на межі часу
• 1989 — Марія, Мирабела в Транзисторії — Головний Тормозістор

Премії і нагороди

• Заслужений артист Молдавської РСР
• 1995 — медаль «За цивільні заслуги»
• 2002 — Орден «Трудова слава»

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

• Син зірки фільму «Табір іде в небо»: Вбивцю батька бачив тільки раз … [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Грігоре Петру Грігоріу^{[недоступне посилання з Июнь 2018]} // Сайт проекту megabook. ru(Перевірено 21 січня 2010)