Грушківський цукровий завод — містоутворююче підприємство міста Благовіщенське Кіровоградської області України, яке припинило своє існування.
Тип | відкрите акціонерне товариство |
---|---|
Галузь | цукрова промисловість |
Засновано | 1873 |
Штаб-квартира | Україна, Кіровоградська об-ть, м. Благовіщенське |
Історія
1873—1917
Восени 1870 року княгиня Строганова уклала договір з чернігівським купцем Лукіним про будівництво на земельній ділянці цукрового заводу в селищі Грушка Балтського повіту Подільської губернії Російської імперії. Восени 1872 року недобудований завод викупили іноземці і створили товариство Грушківського цукрового заводу з основним капіталом 500 тис. карбованців (частина акцій якого належала французьким, бельгійським і швейцарським капіталістам). Після завершення встановлення імпортного обладнання, 10 грудня 1873 року Грушківський завод був введений в експлуатацію.
Одночасно з заводом були збудовані кілька допоміжних будівель господарського призначення, 20 будинків і 2 казарми для працівників. У результаті цього в 1880 роках біля заводу виникло поселення, яке у 1890 роках отримало назву висілки Грушківського заводу.
Працівниками заводу були селяни навколишніх поселень. Умови праці на заводі в цей час були важкими, тривалість робочого дня становила 12 годин, а зарплата була мінімальною (при цьому, частину зарплати неодноразово видавали не грішми, а продуктами з заводського магазину).
У 1879 році завод був проданий з торгів. Через 3 роки він перейшов у власність Київської питомої контори, котра здала його в оренду його німецьким підприємцям. 4 листопада 1888 року працівники влаштували страйк, у результаті якого завод не працював чотири дні.
Зі збільшенням обсягів виробництва, необхідністю доставки сировини та вивезення готової продукції на початку 1890 років до заводу була прокладена вузькоколійна залізниця. У 1892 році була збудована станція Грушка, а восени 1894 року по ній пройшов перший поїзд. Після введення в устрій залізничної дороги чисельність працівників на заводі збільшилася на 104 людини (до 604 людей).
У ході першої російської революції навесні 1906 року на заводі розпочався страйк. Учасники якого зажадали підвищення зарплати і введення 8-годинного робочого дня, у результаті частина працівників була звільнена, але зарплату трохи підвищили. Оскільки після початку страйку на заводі працівники економії (які забезпечували завод буряком) теж відмовилися виходити на роботу, власники заводу звернулися до подільського губернатора А. А. Ейлера з проханням надіслати війська. У результаті, в селище прибув полк солдатів, яких використали на сільськогосподарських роботах до осені 1906 року.
Після початку у 1914 році першої світової війни частину працівників-чоловіків мобілізували в , але по домовленості власників заводу з подільським губернатором найбільш кваліфіковані працівники були залишені на підприємстві.
У березні 1917 року, після відвідання економії цукрового заводу у селі агітбригадою селянської секції Одеської ради працюючих депутатів керуючий цукрового заводу пішов на поступки і скоротив робочий день з 14 до 12 годин, а також розпорядився поліпшити робітникам харчування та умови проживання.
1918—1991
У січні 1918 року у селі була встановлена Радянська влада, але у квітні 1918 року селище окупували австрійсько-німецькі війська (котрі залишалися тут до листопада 1918 року). У цю пору на підприємстві виникла група самооборони, котру очолив М. З. Вантуховський. При сприянні залізничників і місцевих жителів, працівники цукрового заводу саботували вивіз хліба, цукру, худоби та інших продуктів у Німеччину. Надалі, територія повіту опинилася у зоні бойових дій громадянської війни. У січні 1920 року частини РККА зайняли село, тут була встановлена Радянська влада і почалося відновлення господи.
У 1920 роки при заводі були створені комсомольська організація, заводський клуб (в якому була відкрита бібліотека), драмкружок і духовий оркестр, почалося видання стінгазети, що сприяло прискоренню ліквідації неграмотності серед працівників та населення.
У 1928 році завод був реконструйований і його потужність була збільшена. У результаті, підприємство виконало план за чотири роки (достроково виготовивши 3 млн. пудів цукру). За другу п'ятирічку (1933—1937 роки) завод виготовив 4,2 млн пудів цукру.
В ході Великої Вітчизняної війни у зв'язку з наближенням лінії фронту обладнання заводу було частково демонтовано і підготовлено для евакуації, але вивезти його не встигли. Ульянівка , 12 березня 1944 року — звільнена радянськими військами.
Перед відступом гітлерівці розграбували цукровий завод, вони вивезли частину найбільш цінного обладнання і замінували приміщення, однак у зв'язку з протидією партизанів не зуміли повністю знищити підприємство.
У серпні 1944 року відновлений завод розпочав роботу і до кінця сезону цукроваріння виготовив 282 тис. пудів цукру. Після закінчення війни почалася реконструкція заводу з впровадженням нових технологій. У результаті, у сезон цукроваріння 1947—1948 років завод спершу вийшов на довоєнний рівень виробництва, а потім перевищив його.
У 1959—1960 роках завод був ще раз реконструйований. На пункті прийому цукру, була завершена механізація трудомістких виробничих процесів, у результаті, переробна потужність збільшилася з 18 тис. центнерів буряка на добу у 1959 році, до більше чим 28 тис. центнерів буряка на добу у 1970 році.
Розпочався експорт продукції у Ірак, Судан та інші країни світу.
В цілому, у радянську пору цукровий завод був найбільшим підприємством міста, на його балансі перебували об'єкти соціальної інфраструктури.
Після 1991
Після проголошення незалежності України, завод перейшов у ведення Державного комітету харчової промисловості України.
В середині 1990 років Грушківський цукровий завод зупинив роботу, а потім перестав існувати.
Див. також
Примітки
- Ульяновка // Советский энциклопедический словарь. редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. 4-е изд. М., «Советская энциклопедия», 1986. стр.1385
- Ульяновка // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 2. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.525
- Ульянівка, Ульянівський район, Кіровоградська область // Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
- Ульяновка // Украинская Советская Энциклопедия. том 11. кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.394
- Ульяновка // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 44. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1956. стр.217
- Ульяновка // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 26. М., «Советская энциклопедия», 1977. стр.622
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grushkivskij cukrovij zavod mistoutvoryuyuche pidpriyemstvo mista Blagovishenske Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini yake pripinilo svoye isnuvannya Grushkivskij cukrovij zavodTipvidkrite akcionerne tovaristvoGaluzcukrova promislovistZasnovano1873Shtab kvartira Ukrayina Kirovogradska ob t m BlagovishenskeIstoriya1873 1917 Voseni 1870 roku knyaginya Stroganova uklala dogovir z chernigivskim kupcem Lukinim pro budivnictvo na zemelnij dilyanci cukrovogo zavodu v selishi Grushka Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Voseni 1872 roku nedobudovanij zavod vikupili inozemci i stvorili tovaristvo Grushkivskogo cukrovogo zavodu z osnovnim kapitalom 500 tis karbovanciv chastina akcij yakogo nalezhala francuzkim belgijskim i shvejcarskim kapitalistam Pislya zavershennya vstanovlennya importnogo obladnannya 10 grudnya 1873 roku Grushkivskij zavod buv vvedenij v ekspluataciyu Odnochasno z zavodom buli zbudovani kilka dopomizhnih budivel gospodarskogo priznachennya 20 budinkiv i 2 kazarmi dlya pracivnikiv U rezultati cogo v 1880 rokah bilya zavodu viniklo poselennya yake u 1890 rokah otrimalo nazvu visilki Grushkivskogo zavodu Pracivnikami zavodu buli selyani navkolishnih poselen Umovi praci na zavodi v cej chas buli vazhkimi trivalist robochogo dnya stanovila 12 godin a zarplata bula minimalnoyu pri comu chastinu zarplati neodnorazovo vidavali ne grishmi a produktami z zavodskogo magazinu U 1879 roci zavod buv prodanij z torgiv Cherez 3 roki vin perejshov u vlasnist Kiyivskoyi pitomoyi kontori kotra zdala jogo v orendu jogo nimeckim pidpriyemcyam 4 listopada 1888 roku pracivniki vlashtuvali strajk u rezultati yakogo zavod ne pracyuvav chotiri dni Zi zbilshennyam obsyagiv virobnictva neobhidnistyu dostavki sirovini ta vivezennya gotovoyi produkciyi na pochatku 1890 rokiv do zavodu bula prokladena vuzkokolijna zaliznicya U 1892 roci bula zbudovana stanciya Grushka a voseni 1894 roku po nij projshov pershij poyizd Pislya vvedennya v ustrij zaliznichnoyi dorogi chiselnist pracivnikiv na zavodi zbilshilasya na 104 lyudini do 604 lyudej U hodi pershoyi rosijskoyi revolyuciyi navesni 1906 roku na zavodi rozpochavsya strajk Uchasniki yakogo zazhadali pidvishennya zarplati i vvedennya 8 godinnogo robochogo dnya u rezultati chastina pracivnikiv bula zvilnena ale zarplatu trohi pidvishili Oskilki pislya pochatku strajku na zavodi pracivniki ekonomiyi yaki zabezpechuvali zavod buryakom tezh vidmovilisya vihoditi na robotu vlasniki zavodu zvernulisya do podilskogo gubernatora A A Ejlera z prohannyam nadislati vijska U rezultati v selishe pribuv polk soldativ yakih vikoristali na silskogospodarskih robotah do oseni 1906 roku Pislya pochatku u 1914 roci pershoyi svitovoyi vijni chastinu pracivnikiv cholovikiv mobilizuvali v ale po domovlenosti vlasnikiv zavodu z podilskim gubernatorom najbilsh kvalifikovani pracivniki buli zalisheni na pidpriyemstvi U berezni 1917 roku pislya vidvidannya ekonomiyi cukrovogo zavodu u seli agitbrigadoyu selyanskoyi sekciyi Odeskoyi radi pracyuyuchih deputativ keruyuchij cukrovogo zavodu pishov na postupki i skorotiv robochij den z 14 do 12 godin a takozh rozporyadivsya polipshiti robitnikam harchuvannya ta umovi prozhivannya 1918 1991 U sichni 1918 roku u seli bula vstanovlena Radyanska vlada ale u kvitni 1918 roku selishe okupuvali avstrijsko nimecki vijska kotri zalishalisya tut do listopada 1918 roku U cyu poru na pidpriyemstvi vinikla grupa samooboroni kotru ocholiv M Z Vantuhovskij Pri spriyanni zaliznichnikiv i miscevih zhiteliv pracivniki cukrovogo zavodu sabotuvali viviz hliba cukru hudobi ta inshih produktiv u Nimechchinu Nadali teritoriya povitu opinilasya u zoni bojovih dij gromadyanskoyi vijni U sichni 1920 roku chastini RKKA zajnyali selo tut bula vstanovlena Radyanska vlada i pochalosya vidnovlennya gospodi U 1920 roki pri zavodi buli stvoreni komsomolska organizaciya zavodskij klub v yakomu bula vidkrita biblioteka dramkruzhok i duhovij orkestr pochalosya vidannya stingazeti sho spriyalo priskorennyu likvidaciyi negramotnosti sered pracivnikiv ta naselennya U 1928 roci zavod buv rekonstrujovanij i jogo potuzhnist bula zbilshena U rezultati pidpriyemstvo vikonalo plan za chotiri roki dostrokovo vigotovivshi 3 mln pudiv cukru Za drugu p yatirichku 1933 1937 roki zavod vigotoviv 4 2 mln pudiv cukru V hodi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni u zv yazku z nablizhennyam liniyi frontu obladnannya zavodu bulo chastkovo demontovano i pidgotovleno dlya evakuaciyi ale vivezti jogo ne vstigli Ulyanivka 12 bereznya 1944 roku zvilnena radyanskimi vijskami Pered vidstupom gitlerivci rozgrabuvali cukrovij zavod voni vivezli chastinu najbilsh cinnogo obladnannya i zaminuvali primishennya odnak u zv yazku z protidiyeyu partizaniv ne zumili povnistyu znishiti pidpriyemstvo U serpni 1944 roku vidnovlenij zavod rozpochav robotu i do kincya sezonu cukrovarinnya vigotoviv 282 tis pudiv cukru Pislya zakinchennya vijni pochalasya rekonstrukciya zavodu z vprovadzhennyam novih tehnologij U rezultati u sezon cukrovarinnya 1947 1948 rokiv zavod spershu vijshov na dovoyennij riven virobnictva a potim perevishiv jogo U 1959 1960 rokah zavod buv she raz rekonstrujovanij Na punkti prijomu cukru bula zavershena mehanizaciya trudomistkih virobnichih procesiv u rezultati pererobna potuzhnist zbilshilasya z 18 tis centneriv buryaka na dobu u 1959 roci do bilshe chim 28 tis centneriv buryaka na dobu u 1970 roci Rozpochavsya eksport produkciyi u Irak Sudan ta inshi krayini svitu V cilomu u radyansku poru cukrovij zavod buv najbilshim pidpriyemstvom mista na jogo balansi perebuvali ob yekti socialnoyi infrastrukturi Pislya 1991 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini zavod perejshov u vedennya Derzhavnogo komitetu harchovoyi promislovosti Ukrayini V seredini 1990 rokiv Grushkivskij cukrovij zavod zupiniv robotu a potim perestav isnuvati Div takozhCukrova promislovist UkrayiniPrimitkiUlyanovka Sovetskij enciklopedicheskij slovar redkoll gl red A M Prohorov 4 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1986 str 1385 Ulyanovka Bolshoj enciklopedicheskij slovar v 2 h tt redkoll gl red A M Prohorov tom 2 M Sovetskaya enciklopediya 1991 str 525 Ulyanivka Ulyanivskij rajon Kirovogradska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kirovogradska oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1972 Ulyanovka Ukrainskaya Sovetskaya Enciklopediya tom 11 kn 1 Kiev Ukrainskaya Sovetskaya enciklopediya 1984 str 394 Ulyanovka Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 44 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1956 str 217 Ulyanovka Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 26 M Sovetskaya enciklopediya 1977 str 622