Макси м Омеля нович Грине нко 1921 2016 полковник Радянської армії учасник німецько радянської війни Герой Радянського С

Макси́м Омеля́нович Грине́нко (1921—2016) — полковник Радянської армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Гриненко Максим Омелянович

Народження

13 червня 1921
Нижня Сироватка, Верхньосироватська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Українська СРР

Смерть

21 травня 2016 (94 роки)
Київ, Україна

Освіта

Військова академія зв'язку імені С. М. Будьонного

Звання

полковник і генерал-майор

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриненко.

Життепис

Максим Гриненко народився 13 червня 1921 року в селі Нижня Сироватка (нині — Сумський район Сумської області України) в селянській родині. Закінчив сім класів школи, працював у колгоспі. У 1940 році Гриненко був призваний на службу в Робітничо-селянську червону армію. З липня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Степовому і 2-му Українському фронтах. У боях двічі був поранений. До вересня 1943 року гвардії червоноармієць Михайло Гриненко був телефоністом 107-ї гвардійської окремої роти зв'язку 78-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.

У ніч з 24 на 25 вересня 1943 року Гриненко одним з перших в своїй дивізії переправився через Дніпро в районі села Домоткань Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Української РСР. Він проклав кабель і встановив зв'язок між командним пунктом полку та дивізії. За дві доби боїв він усунув у воді 12 пошкоджень кабелю. Коли німецькі автоматники виявили кабель і порушили його, Гриненко прийняв бій з противником та відновив кабель.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за «мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра», гвардії червоноармієць Максим Гриненко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 1371.

У квітні 1944 року Гриненко був направлений на навчання в Мурманське військове училище зв'язку. Закінчивши його, він кілька років служив на командних посадах. У 1953 році Гриненко закінчив Військову академію зв'язку. Був викладачем Київського вищого інженерного училища зв'язку. У 1975 році в званні полковника він був звільнений у запас, 5 травня 2008 році йому було присвоєно звання генерал-майора Збройних Сил України. Проживав у Києві. Помер 21 травня 2016 року.

Нагороди

Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (26.10.1943).
Орден Леніна (26.10.1943).
Орден Червоної Зірки (13.10.1943).
Орден Червоної Зірки (30.12.1956).
Орден Вітчизняної війни 1 ступеня (11.03.1985).
Медалі.

Примітки

Гриненко, Максим Емельянович [ 2015-03-30 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
Указ президента Украины от 5 мая 2008 года № 417/2008 «Про присвоєння військових звань» [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.].

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
В путешествие по Сумщине. Харьков, 1979.
Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор.

[wh-1] Гриненко, Максим Емельянович [ 2015-03-30 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».

[2] Указ президента Украины от 5 мая 2008 года № 417/2008 «Про присвоєння військових звань» [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.].