Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігнатій Іоахімовіч (Іоакімовіч, Акимович) Гриневицький (1856, маєток Басін, Мінська губернія — 1 березня (13 березня) 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія) — білоруський російський революціонер польського походження, член підпільної революційно-терористичної організації «Народна воля», один із першомартовців. Найбільш відомий як безпосередній убивця імператора Олександра II.
| Гриневицький Ігнатій Іоахимович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 червня 1856 d, d, Мінська губернія, Російська імперія |
| Помер | 13 березня 1881 (24 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Місце проживання | Санкт-Петербург[1] |
| Діяльність | політик, терорист |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (1880) і d |
| Учасник | Убивство Олександра II |
| Членство | Народна воля і «Першомартовці» |
| Рід | Q63531362? |
 | |
| |
Життєпис
Народився в фільварку Басін Свислоцької волості Бобруйського повіту Мінської губернії (нині Кличівський район, Могильовська область, Білорусь) в польсько-католицькій дворянській сім'ї родового герба Przeginia в 1856, імовірно, в серпні — вересні.
Навчався в реальній гімназії в Білостоку.
Під час участі в «Народній волі» мав підпільні клички «Михайло Іванович» і «Котик».
У 1875 вступив до Петербурзького технологічного інституту, де брав участь у студентському революційному русі. У 1879 вступив в народницький гурток і, пройшовши безуспішний шлях «ходіння в народ», увійшов до «Народної волі», поширюючи спочатку нелегальну літературу, опісля працював у нелегальній друкарні, займався пропагандою серед робітників.
1 березня (13 березня) 1881 брав участь у вбивстві царя Олександра II. Саме він кинув бомбу, що підірвала його разом з царем. При вибуху отримав важкі поранення. Помер близько 10 години вечора в день замаху в придворному Конюшенному госпіталі, перед смертю відповівши на питання про ім'я та звання «не знаю».
 | Мені не доведеться брати участь в останній боротьбі. Доля прирекла мене на ранню загибель, і я не побачу перемоги, не буду жити жодного дня, ні години у світлий час торжества, але вважаю, що своєю смертю зроблю все, що повинен був зробити, і більшого від мене ніхто, ніхто на світі вимагати не може. — Із заповіту. |  |
Тіло Гриневицького довгий час не було упізнано; у вироку по справі першомартовців він названий «померлою 1 березня людиною, що мешкала під вигаданим ім'ям Єльникова». Деякий час загиблого терориста ототожнювали з , який насправді перебував тоді в Сибіру.
Адреси в Санкт-Петербурзі
Перша половина 01. — 01.03.1881 — прибутковий будинок — Симбірська вулиця, 59 (нині вул. Комсомолу, буд. 49).
Ім'я І. І. Гриневицького в 1975—1988 носив міст у Ленінграді (нині Ново-Конюшенний міст), біля якого ним був убитий Імператор Олександр II.
Примітки
- https://www.polskipetersburg.pl/hasla/hryniewiecki-ignacy
Джерела
- Rafał Górski, Polscy zamachowcy. Droga do wolności, Wyd. Egis, Kraków 2008, s. 85-109.
- Rafał Róg, Polscy królobójcy, Wyd. PWN, Warszawa — Kraków 1993, s. 167—170.
- Суд над цареубийцами. Дело 1-го марта 1881 года. Под редакцией В. В. Разбегаева. Изд. им. Н. И. Новикова. С-Пб том 1 и 2. 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ignatij Ioahimovich Ioakimovich Akimovich Grinevickij 1856 mayetok Basin Minska guberniya 1 bereznya 13 bereznya 1881 Sankt Peterburg Rosijska imperiya biloruskij rosijskij revolyucioner polskogo pohodzhennya chlen pidpilnoyi revolyucijno teroristichnoyi organizaciyi Narodna volya odin iz pershomartovciv Najbilsh vidomij yak bezposerednij ubivcya imperatora Oleksandra II Grinevickij Ignatij IoahimovichNarodivsya17 chervnya 1856 1856 06 17 d d Minska guberniya Rosijska imperiyaPomer13 bereznya 1881 1881 03 13 24 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaSankt Peterburg 1 Diyalnistpolitik teroristAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut 1880 i dUchasnikUbivstvo Oleksandra IIChlenstvoNarodna volya i Pershomartovci RidQ63531362 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v filvarku Basin Svislockoyi volosti Bobrujskogo povitu Minskoyi guberniyi nini Klichivskij rajon Mogilovska oblast Bilorus v polsko katolickij dvoryanskij sim yi rodovogo gerba Przeginia v 1856 imovirno v serpni veresni Navchavsya v realnij gimnaziyi v Bilostoku Pid chas uchasti v Narodnij voli mav pidpilni klichki Mihajlo Ivanovich i Kotik U 1875 vstupiv do Peterburzkogo tehnologichnogo institutu de brav uchast u studentskomu revolyucijnomu rusi U 1879 vstupiv v narodnickij gurtok i projshovshi bezuspishnij shlyah hodinnya v narod uvijshov do Narodnoyi voli poshiryuyuchi spochatku nelegalnu literaturu opislya pracyuvav u nelegalnij drukarni zajmavsya propagandoyu sered robitnikiv 1 bereznya 13 bereznya 1881 brav uchast u vbivstvi carya Oleksandra II Same vin kinuv bombu sho pidirvala jogo razom z carem Pri vibuhu otrimav vazhki poranennya Pomer blizko 10 godini vechora v den zamahu v pridvornomu Konyushennomu gospitali pered smertyu vidpovivshi na pitannya pro im ya ta zvannya ne znayu Meni ne dovedetsya brati uchast v ostannij borotbi Dolya prirekla mene na rannyu zagibel i ya ne pobachu peremogi ne budu zhiti zhodnogo dnya ni godini u svitlij chas torzhestva ale vvazhayu sho svoyeyu smertyu zroblyu vse sho povinen buv zrobiti i bilshogo vid mene nihto nihto na sviti vimagati ne mozhe Iz zapovitu Tilo Grinevickogo dovgij chas ne bulo upiznano u viroku po spravi pershomartovciv vin nazvanij pomerloyu 1 bereznya lyudinoyu sho meshkala pid vigadanim im yam Yelnikova Deyakij chas zagiblogo terorista ototozhnyuvali z yakij naspravdi perebuvav todi v Sibiru Adresi v Sankt PeterburziPersha polovina 01 01 03 1881 pributkovij budinok Simbirska vulicya 59 nini vul Komsomolu bud 49 Im ya I I Grinevickogo v 1975 1988 nosiv mist u Leningradi nini Novo Konyushennij mist bilya yakogo nim buv ubitij Imperator Oleksandr II Primitkihttps www polskipetersburg pl hasla hryniewiecki ignacyDzherelaRafal Gorski Polscy zamachowcy Droga do wolnosci Wyd Egis Krakow 2008 s 85 109 Rafal Rog Polscy krolobojcy Wyd PWN Warszawa Krakow 1993 s 167 170 Sud nad careubijcami Delo 1 go marta 1881 goda Pod redakciej V V Razbegaeva Izd im N I Novikova S Pb tom 1 i 2 2014