Архієпископ Григорій (Георгій Іванович Боришкевич; 18 (30) квітня 1889, село Межиринська, Рівненський повіт, Волинська губернія — 13 (26) жовтня 1957, Чикаго, Іллінойс, США) — український та білоруський релігійний діяч.
Архієпископ Григорій | ||
| ||
---|---|---|
1947 — 1954 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | Пантелеймон (Рудик) | |
| ||
квітень 1946 — 1947 | ||
| ||
24 жовтня 1943 — квітень 1946 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
Альма-матер: | Волинська православна богословська академія | |
Діяльність: | диякон, пресвітер, архімандрит, архієпископ | |
Ім'я при народженні: | Георгій Іванович Боришкевич | |
Народження: | 18 (30) квітня 1889 Україна село Межринська, Рівненський повіт, Волинська губернія | |
Смерть: | 13 (26) жовтня 1957 (68 років) Чикаго, Іллінойс, США | |
Батько: | Іоанн Боришкевич | |
Мати: | Юліанія Боришкевич | |
Григорій у Вікісховищі |
Священик ПАПЦ; Єпископ РПЦЗ, архієпископ Чикагсько-Детройський та Середнього Заходу.
Життєпис
1910 — закінчив Волинську духовну семінарію. Продовжив навчання в Казанській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я у липні 1914.
Архієпископ Волинський Антоній (Храповицький) благословив Георгія Боришкевича готуватися стати священиком.
Пострижений у четці архієпископом . Служив у храмі Св. Павла у Житомирі.
Після одруження на Ангелині Загоровській, 30 січня 1916 поставлений в диякони. 2 лютого рукопокладений у священики.
Після рукопокладення займав різноманітні вчительські та адміністративні посади в навчальних закладах єпархії, викладав Закон божий, літургіку, російську мову та російську історію.
22 березня 1916 – призначений законовчителем та інспектором класів Волинського Віталієвського єпархіального жіночого училища.
1920 – став вдівцем. У тому ж році призначений настоятелем храму Св. Іоанна Богослова у Борисовичі. До того часу ці землі увійшли до новоутвореної Польської республіки.
1922 – зведений в сан протоієрея.
1924 – призначений благочинним низки приходів у новоутвореній Польській православній церкві.
1927— настоятель собору у Володимирі-Волинському.
1932 — настоятель собору у Кременці.
1 січня 1939 — настоятель Покровського собору у Гродно.
1942 – митрофорного протоієрея Георгія Боришкевича запропоновано як кандидата в єпископи для автономної Білоруської церкви.
1943 – прийняв постриг з іменем Григорій, на честь Св. Григорія Ниського. 18 вересня зведений в сан ієромонаха, а 19 вересня – архімандрита.
21-26 жовтня 1943 – разом з архієпископом брав участь у нараді єпископів РПЦЗ (Російської православної церкви закордоном) у Відні, який не визнав обрання митрополита Сергія патріархом.
24 жовтня 1943 – хіротонія.
7 липня 1944 – емігрував до Німеччини разом з єпископатом Білоруської православної церкви.
У квітні 1946 в Мюнхені відбувся Архієрейський собор Російської церкви закордоном. На цьому соборі білоруські ієрархи (а також кілька ієрархів автономної Української Церкви) були прийняті до РПЦЗ. На цьому ж соборі Владика Григорій зробив розгорнуту доповідь про устрій семінарії РПЦЗ у Західній Європі. Однак через масовий вихід православних із Європи у перші післявоєнні роки, цим планам так і не вдалося впровадитися.
Після з’єднання з РПЦЗ призначений єпископом Бабергським, вікарієм Берлінської та Німецької єпархії. Був настоятелем церкви при таборі для переміщених у Бамберзі та управителем табірних приходів у провінції Оберфранген.
1947 — єпископ Монреальський та Східно-Канадський.
1950 – переселився до Канади.
15 грудня 1950 — постійний член Архієрейського Синоду РПЦЗ.
1952 – зведений в сан архієпископа.
1954 – Архієрейський Синод створив Чикагсько-Клівлендську єпархію і призначив правлячим єпископом архієпископа Григорія.
1957 – після смерті Архієпископа Детройтського та Флінтського , його єпархія, що включала в себе чотири приходи, була приєднана до Чикагсько-Клівлендської єпархії та архієпископ Григорій отримав титул «архієпископ Чикагсько-Детройтський та Середнього Заходу».
Помер 13/26 жовтня 1957 від онкологічного захворювання. Похований на чернечому цвинтарі Свято-Троїцького монастиря в Джорданвіллі.
Твори
- «Значение церковных реформ Петра 1 с истории Русской Церкви». Кандидатська робота.
- Указ на лит. См. «Прав. Собес.» 1915, листопад-грудень, с. 282 (звіт).
- Беседа со старообрядцами о Символе Веры. «Изв. Каз. Еп.» 1912, № 3, с. 84-87.
Посилання
- (рос.) Григорий (Боришкевич Георгий Иванович) [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepiskop Grigorij Georgij Ivanovich Borishkevich 18 30 kvitnya 1889 selo Mezhirinska Rivnenskij povit Volinska guberniya 13 26 zhovtnya 1957 Chikago Illinojs SShA ukrayinskij ta biloruskij religijnij diyach Arhiyepiskop Grigorij Arhiyepiskop Monrealskij ta Shidno Kanadskij 1947 1954 Poperednik Nastupnik Pantelejmon Rudik Yepiskop Babergskij vikarij Berlinskoyi ta Nimeckoyi yeparhiyi kviten 1946 1947 Yepiskop Gomelskij ta Mozirskij 24 zhovtnya 1943 kviten 1946 Poperednik Nastupnik Alma mater Volinska pravoslavna bogoslovska akademiya Diyalnist diyakon presviter arhimandrit arhiyepiskop Im ya pri narodzhenni Georgij Ivanovich Borishkevich Narodzhennya 18 30 kvitnya 1889 1889 04 30 Ukrayina selo Mezhrinska Rivnenskij povit Volinska guberniya Smert 13 26 zhovtnya 1957 1957 10 26 68 rokiv Chikago Illinojs SShA Batko Ioann Borishkevich Mati Yulianiya Borishkevich Grigorij u Vikishovishi Svyashenik PAPC Yepiskop RPCZ arhiyepiskop Chikagsko Detrojskij ta Serednogo Zahodu Zhittyepis1910 zakinchiv Volinsku duhovnu seminariyu Prodovzhiv navchannya v Kazanskij duhovnij akademiyi yaku zakinchiv zi stupenem kandidata bogoslov ya u lipni 1914 Arhiyepiskop Volinskij Antonij Hrapovickij blagosloviv Georgiya Borishkevicha gotuvatisya stati svyashenikom Postrizhenij u chetci arhiyepiskopom Sluzhiv u hrami Sv Pavla u Zhitomiri Pislya odruzhennya na Angelini Zagorovskij 30 sichnya 1916 postavlenij v diyakoni 2 lyutogo rukopokladenij u svyasheniki Pislya rukopokladennya zajmav riznomanitni vchitelski ta administrativni posadi v navchalnih zakladah yeparhiyi vikladav Zakon bozhij liturgiku rosijsku movu ta rosijsku istoriyu 22 bereznya 1916 priznachenij zakonovchitelem ta inspektorom klasiv Volinskogo Vitaliyevskogo yeparhialnogo zhinochogo uchilisha 1920 stav vdivcem U tomu zh roci priznachenij nastoyatelem hramu Sv Ioanna Bogoslova u Borisovichi Do togo chasu ci zemli uvijshli do novoutvorenoyi Polskoyi respubliki 1922 zvedenij v san protoiyereya 1924 priznachenij blagochinnim nizki prihodiv u novoutvorenij Polskij pravoslavnij cerkvi 1927 nastoyatel soboru u Volodimiri Volinskomu 1932 nastoyatel soboru u Kremenci 1 sichnya 1939 nastoyatel Pokrovskogo soboru u Grodno 1942 mitrofornogo protoiyereya Georgiya Borishkevicha zaproponovano yak kandidata v yepiskopi dlya avtonomnoyi Biloruskoyi cerkvi 1943 prijnyav postrig z imenem Grigorij na chest Sv Grigoriya Niskogo 18 veresnya zvedenij v san iyeromonaha a 19 veresnya arhimandrita 21 26 zhovtnya 1943 razom z arhiyepiskopom brav uchast u naradi yepiskopiv RPCZ Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom u Vidni yakij ne viznav obrannya mitropolita Sergiya patriarhom 24 zhovtnya 1943 hirotoniya 7 lipnya 1944 emigruvav do Nimechchini razom z yepiskopatom Biloruskoyi pravoslavnoyi cerkvi U kvitni 1946 v Myunheni vidbuvsya Arhiyerejskij sobor Rosijskoyi cerkvi zakordonom Na comu sobori biloruski iyerarhi a takozh kilka iyerarhiv avtonomnoyi Ukrayinskoyi Cerkvi buli prijnyati do RPCZ Na comu zh sobori Vladika Grigorij zrobiv rozgornutu dopovid pro ustrij seminariyi RPCZ u Zahidnij Yevropi Odnak cherez masovij vihid pravoslavnih iz Yevropi u pershi pislyavoyenni roki cim planam tak i ne vdalosya vprovaditisya Pislya z yednannya z RPCZ priznachenij yepiskopom Babergskim vikariyem Berlinskoyi ta Nimeckoyi yeparhiyi Buv nastoyatelem cerkvi pri tabori dlya peremishenih u Bamberzi ta upravitelem tabirnih prihodiv u provinciyi Oberfrangen 1947 yepiskop Monrealskij ta Shidno Kanadskij 1950 pereselivsya do Kanadi 15 grudnya 1950 postijnij chlen Arhiyerejskogo Sinodu RPCZ 1952 zvedenij v san arhiyepiskopa 1954 Arhiyerejskij Sinod stvoriv Chikagsko Klivlendsku yeparhiyu i priznachiv pravlyachim yepiskopom arhiyepiskopa Grigoriya 1957 pislya smerti Arhiyepiskopa Detrojtskogo ta Flintskogo jogo yeparhiya sho vklyuchala v sebe chotiri prihodi bula priyednana do Chikagsko Klivlendskoyi yeparhiyi ta arhiyepiskop Grigorij otrimav titul arhiyepiskop Chikagsko Detrojtskij ta Serednogo Zahodu Pomer 13 26 zhovtnya 1957 vid onkologichnogo zahvoryuvannya Pohovanij na chernechomu cvintari Svyato Troyickogo monastirya v Dzhordanvilli Tvori Znachenie cerkovnyh reform Petra 1 s istorii Russkoj Cerkvi Kandidatska robota Ukaz na lit Sm Prav Sobes 1915 listopad gruden s 282 zvit Beseda so staroobryadcami o Simvole Very Izv Kaz Ep 1912 3 s 84 87 Posilannya ros Grigorij Borishkevich Georgij Ivanovich 8 serpnya 2014 u Wayback Machine