Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Григорій Сяноцький | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Grzegorz z Sanoka | ||||
 Григорій Сяноцький | ||||
| Народження | 1406 м. Сянік, Сяноцька земля, Королівство Польське (зараз Польща) | |||
| Смерть | 29 січня 1477 Рогатин, Україна | |||
| Громадянство (підданство) |  Республіка Польща | |||
| Знання мов | | |||
| Ім'я при народженні | Григорій Петрович Стременчук | |||
| Діяльність | | |||
| Викладав | Ягеллонський університет | |||
| Школа / Традиція | гуманізм | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет | |||
| Посада | d і Капелан надвірний | |||
| Конфесія | католицька церква[2] | |||
| | ||||
 Григорій Сяноцький у Вікісховищі | ||||
Григорій Сяноцький (Григорій Петрович Стременчук, Григорій із Сянока) (лат. Gregorius Sanoceus; пол. Grzegorz z Sanoka, 1406, м. Сянік; тепер Республіка Польща — 1477, Рогатин) — польський церковний і політичний діяч, львівський архієпископ латинського обряду. Засновник першого гуманістичного гуртка на українських землях та в тогочасній Польщі.
З життєпису
Народився 1406 в м. Сянік. Походив з шляхетської родини гербу Стшемє. Мав брата Павла, що носив прізвисько Длуґош.
У 12-річному віці втік з дому через суворе ставлення до нього батька. Десять років провів у мандрах Польщею та Німеччиною, заробляючи переписуванням рукописів, співом та музикою; досконало, без акценту, розмовляв німецькою. 1428 року вступив до Яґеллонського університету в Кракові. 1433 року отримав ступінь бакалавра вільних мистецтв. У 1433—1437 роках був вихователем синів краківського воєводи Яна Тарновського, водночас почав писати власні літературні твори. В епітафії для короля Ягайла (1434 р.) сам себе назвав «Петрейдес» (лат. Petreides, ймовірно, під впливом гуманістичної моди).
1437 року переїхав до Риму, де 2 роки працював музикантом і копіїстом у канцелярії папи римського Євгенія IV. Відвідав Флоренцію, Феррару та Болонью, де запізнався з італійськими гуманістами.
Повернувся на батьківщину з великою приватною бібліотекою: переважно куплені ним в Італії або скопійовані в європейських бібліотеках видання, зокрема твори Боккаччо «Про генеалогію язичницьких богів». 1439 року отримав у Яґеллонському університеті ступінь маґістра вільних мистецтв за коментоване видання «Буколік» Верґілія. З 1440 року служив на парафії у Величці поблизу Кракова. Як капелан короля Владислава III Варненчика і нотаря королівської канцелярії брав участь в угорському (1440) і Варненському (1444) походах проти турків.
У 1444—1450 роках жив в Угорщині при дворі реґента, трансільванського воєводи Яноша Гуньяді, де працював вихователем його синів. Згодом опинився при дворі архієпископа Яноша Вітеза у Вараді (зараз Орадя, Румунія), де отримав посаду каноніка кафедральної капітули. В цей час зблизився з гуртком гуманістів з Болоньї (П. Верджера, Ф. Подакатарох, Мартин Русин з Журавиці). Повернувшись до 17 березня 1451 року за бажанням короля Казимира IV Ягеллончика був призначений латинським архієпископом Львова і 4 серпня того ж року рукоположений у Кракові.
У Дунаєві поблизу Львова облаштував архієпископську резиденцію, де заснував перший гуманістичний гурток на українських землях, до якого, зокрема, входив відомий італійський гуманіст Філіп Буонакорсі Калімах. Калімах тривалий час мешкав у домі Григорія Сяноцького, де часто зупинялися вчені та письменники. У нього також знайшов притулок інший європейський гуманіст — венецієць Марино Кондульмеро.
Після звернення посідача Підкаменя Петра Цебровського щодо заснування домініканського монастиря (тепер Монастир походження дерева Хреста Господнього, УГКЦ) сам приїхав сюди, в день Успіння Пречистої Діви Марії 1464 року спровадив сюди братів. Монахи осіли при костелі Успіння ПДМ, Св. Хреста, апостолів Петра і Павла та всіх святих.
У життєписі (лат. Vita et mores Gregorii Sanocei, 1476), що його склав Каллімах, Григорій Сяноцький постає як втілення гуманістичного ідеалу людини. Це майже єдине джерело відомостей про світогляд Г. Сяноцького, не позбавлене численних помилок і неточностей. За Каллімахом, Г. Сяноцький був еклектиком, поєднував епікуреїзм та стоїцизм, виступав проти арістотелівської схоластики та пояснення природних явищ з погляду теологічної концепції доцільності.
1464 року суддя Пйотр з Браніц та підсудок земський львівський Ян з Високого підтвердили продаж Міхалом зі Стрілищ свого частини свого села Медуха за 200 гривень звичної монети львівському архієпископу РКЦ Г. Сяноцькому. 1469 року було укладено угоду між Г. Сяноцьким та Миколаєм з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом (тепер Набережне, Галицький район).
Помер 1477 року в місті Рогатині (нині Івано-Франківської області, Україна).
Філософська концепція
Г. Сяноцький першим на українських землях підтримав ідеї ренесансного гуманізму Італії й виступив проти схоластичної філософії, яку називав «сонним маренням наяву». З ім'ям Г. Сяноцького починається новий ренесансно-гуманістичний етап у філософії України та Польщі.
Основою своєї філософської концепції вважав тезу італійських гуманістів про повернення до античних першоджерел (ad fontes). Ці джерела, на його думку, слід було самостійного осмислити й вивчати в оригіналі, відкидаючи при цьому схоластичні псевдокоментарі. Важливою тезою Г. Сяноцького було унезалежнення науки від теології, світської від церковної влади за допомогою вчення про двоїсту істину. Сяноцький надавав перевагу раціональному обґрунтуванню релігійних істин:
Те, що не оперте на жодному розумовому доказі, є глупотою і не гідне того, аби в нього вірити .
З ренесансного уявлення про людину як істоту, що поєднала в собі духовну і тілесну природу, Григорій Сяноцький робив висновок про необхідність гармонійного розвитку людини, її духу і тіла. Метою життя мало стати досягнення його повноти через самовиявлення. Визнавав рівність людей перед Богом. Пропагував думку, висловлену ще Данте й розвинуту італійськими гуманістами про те, що талант стоїть вище родової шляхетності.
Ступаючи крок за кроком уперед, люди позбавляються варварського стану завдяки своїй власній праці й самі є творцями власної долі.
Намагався реабілітувати не лише фізичну працю, яка зневажалася у феодальному суспільстві, але й цілі соціальні верстви, зокрема купців, ремісників, міщан, які «приносять своєю працею пожиток суспільству». Водночас гостро критикував соціальну верхівку за неробство.
Творчість
Г. Сяноцький був автором комедій, стилізованих під твори Плавта, історичних творів (зокрема, про короля Владислава ІІ, 1431), елегій, епітафій, полемічних віршів та епіграм. Збереглося лише кілька віршів, зокрема вірш-епітафія на смерть короля Владислава ІІІ Варненчика і королеви Софії Гольшанської «Epitaphium regis Vladislai», а також уривок з полемічної поеми (1474), написаної у відповідь на антипольський пасквіль єпископа Габріеля з Ерлангена.
Вибрані твори
- Epitaphium regis Wladislai per magistrum Gregorium de Sanok, powst. w 1434; tekst podał J. Długosz Annales…; wyd. zobacz J. Długosz, m.in. w Opera omnia, wyd. A. Przezdziecki, t. 13, Kraków 1870, s. 530—533; tekst z kodeksu Jana ze Słupcy ogł. A. Brückner «Średniowieczna poezja łacińska w Polsce», cz. 1, Rozprawy AU Wydział Filologiczny, t. 16 (1892), s. 335—338 i odb.
- Komedia na wzór Plauta, nieukończona przed wyjazdem do Włoch (1437), wiadomość podał F. Kallimach
- Epitafia dla dziada i stryja młodych Tarnowskich, zaginione, wiadomość podał F. Kallimach
- Epitafia na cześć prałatów waradyńskich, zaginione, wiadomość podał F. Kallimach
- Mowy pogrzebowe o zmarłych kanonikach waradyńskich, zaginione, wiadomość podał F. Kallimach
- De evocatione Vladislai regis ad regum Hungariae ac eius expeditionibus contra Turcos, zaginione, wiadomość zob. J. D. A. Janocki Janociana, t. 3, Warszawa 1819, s. 272, (dzieło historyczne w 2 księgach)
- Epigramaty do Fanni Świętochny, zaginione, wiadomość podał F. Kallimach
- Orationes, epistolae et carmina, wiadomość o kodeksie z XV w. wg relacji J. A. Załuskiego w archiwum kościoła metropolitalnego we Lwowie podał J. D. A. Janocki Janociana, t. 3, Warszawa 1819, s. 272
- Gregorius Sanoceus ad Callimachum, ogł. A. Miodoński «Philippi Callimachi et Gregorii Sanocei carminum corollarium», Rozprawy AU Wydział Filologiczny, t. 36 (1904), s. 405—406 i odb.
- Poemat polemiczny przeciw paszkwilowi Gabriela biskupa Erlau, powst. 1474, 2 wersy początkowe podał M. Miechowita Chronica Polonorum, Kraków 1519, ks. 4, rozdz. 63; 23 wersy końcowe z rękopisu Ossolineum ogł. H. Zeissberg «Zwei Gedichte über den unverrichteten Abzug der Polen von den Mauern Breslaus (1474)», Zeitschrift d. Vereins f. Geschichte u. Altertum Schlesiens, t. 10 (1870), s. 373—378; także przedr. J. Olasz «Szánoki Gergely», Irodalamtörténeti Közlemenények, Budapeszt 1903.
Листи й матеріали
- Do Kazimierza Jagiellończyka, dat. 27 kwietnia 1472; do Zbigniewa Oleśnickiego młodszego, dat. 29 kwietnia 1472; do osoby nieznanej z nazwiska, dat. 29 kwietnia 1472; wyd. K. Liske Akta grodzkie i ziemskie, t. 9, Lwów 1883, epist. 76, 77, 78.
- Do papieża Pawła II, dat. 1465, ogł. A. Prochaska «Konfederacja lwowska 1464 r.», dodatek Kwartalnik Historyczny 1892, (wiadomości o innych listach zob. A. Nowicki Grzegorz z Sanoka. 1406—1477, Warszawa 1958
- Dokumenty do dziejów działalności publicznej Grzegorza z Sanoka — zob. Akta grodzkie i ziemskie, t. 2-16, Lwów 1870—1894
- Prawa dla poddanych — mieszkańców Dunajowa, zaginione, wiadomość podał F. Kallimach
Твори, що приписуються Григорію Сяноцькому
- Carmen celebrans nomen Sophiae, Poloniae senioris reginae, Wladislai Lithuani, Poloniae regis derelictae, powst. 1641; epitafium (23 dystychy elegiackie) podał anonimowo J. Długosz Annales…; wyd. zobacz J. Długosz, m.in. w Opera omnia, wyd. A. Przezdziecki, t. 14, Kraków 1870, s. 328—329; przedr. P. Chmielowski. Złota przędza poetów i prozaików polskich. — Warszawa, 1887. — t. 4.
Примітки
- Святослав Семенюк, Історія українського народу, Apriori, 2010, с. 323
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Святослав Семенюк. Історія українського народу. — Львів: Apriori, 2010. — С. 323 [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- Zarębski I. Grzegorz z Sanoka (ok. 1407—1477)… — S. 86.
- Podkamień // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 403. (пол.) — S. 403. (пол.)
- Meducha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 230. (пол.) — S. 230. (пол.)
- Цит. за виданням В. Литвинов. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV — початку XVII ст. — К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. — 472 с.
- В. Литвинов, цит. праця.
Джерела
- Ісаєвич Я.Д. Григорій з Сянока [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 200. — .
- Литвинов В. Видатні діячі України минулих століть. — К. : Український світ, 2001. — 611 с. — С. 518—519.
- Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV — початку XVII ст. — К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. — 472 с. — Онлайн [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- Nitecki P. Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965—1999. — Warszawa, 2002. — S. 134—135.
- Nowicki A. Grzegorz z Sanoka, 1406—1477.— Warszawa, 1958.
- Rocznik Sanocki 1980. — Rzeszow, 1980.
- Sinko T. Echa klasyczne w literaturze polskiej. — Kraków, 1923. — S. 7-26.
- Wąsik W. Filozofia uniwersytecka a początki humanizmu // Zarys dziejów filozofii w Polsce w. XIII—XVII. — Warszawa, 1989. — S. 217—219;
- Wąsik W. Historia filozofii polskiej. Warszawa, 1966. T. 2. S. 98-108; Domański J. Grzegorz z Sanoka i poglądy filozoficzne Filipa Kallimacha: Epizod z dziejów humanizmu w polskiej filozofii XV w. // Filozofia polska XV w.— Warszawa, 1972. S. 369—434;
- Zarębski I. Grzegorz z Sanoka (ok. 1407—1477) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom ІX/2. — Zeszyt 41. — S. 86-89.
- Zarębski I. Problemy wczesnego Odrodzenia w Polsce: Grzegorz z Sanoka — Boccaccio — Długosz // Odrodzenie i Reformacja w Polsce. — Warszawa, 1957. — T. 2. — S. 5-52.
- 500-lecie Grzegorza z Sanoka: Materiały z sesji popularnonaukowej w Lublinie 28-29.01.1977. — Lublin, 1979 [1980].
Література
- Григорій Саноцький // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Литвинов В. Д. Про ренесансний гуманізм в Україні (XV — XVII ст.) // Світогляд, 2018, № 6 (74). — С. 70. (link [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.])
Посилання
- Ренесанс починався в Дунаєві [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Григорий из Санока — Православная энциклопедия [ 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Grigorij Syanockijpol Grzegorz z SanokaGrigorij SyanockijNarodzhennya 1406 1406 m Syanik Syanocka zemlya Korolivstvo Polske zaraz Polsha Smert 29 sichnya 1477 1477 01 29 Rogatin UkrayinaGromadyanstvo piddanstvo Respublika PolshaZnannya mov latinaIm ya pri narodzhenni Grigorij Petrovich StremenchukDiyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopVikladav Yagellonskij universitetShkola Tradiciya gumanizmAlma mater Yagellonskij universitetPosada d i Kapelan nadvirnijKonfesiya katolicka cerkva 2 Grigorij Syanockij u Vikishovishi Grigorij Syanockij Grigorij Petrovich Stremenchuk Grigorij iz Syanoka lat Gregorius Sanoceus pol Grzegorz z Sanoka 1406 m Syanik teper Respublika Polsha 1477 Rogatin polskij cerkovnij i politichnij diyach lvivskij arhiyepiskop latinskogo obryadu Zasnovnik pershogo gumanistichnogo gurtka na ukrayinskih zemlyah ta v togochasnij Polshi Z zhittyepisuNarodivsya 1406 v m Syanik Pohodiv z shlyahetskoyi rodini gerbu Stshemye Mav brata Pavla sho nosiv prizvisko Dlugosh U 12 richnomu vici vtik z domu cherez suvore stavlennya do nogo batka Desyat rokiv proviv u mandrah Polsheyu ta Nimechchinoyu zaroblyayuchi perepisuvannyam rukopisiv spivom ta muzikoyu doskonalo bez akcentu rozmovlyav nimeckoyu 1428 roku vstupiv do Yagellonskogo universitetu v Krakovi 1433 roku otrimav stupin bakalavra vilnih mistectv U 1433 1437 rokah buv vihovatelem siniv krakivskogo voyevodi Yana Tarnovskogo vodnochas pochav pisati vlasni literaturni tvori V epitafiyi dlya korolya Yagajla 1434 r sam sebe nazvav Petrejdes lat Petreides jmovirno pid vplivom gumanistichnoyi modi 1437 roku pereyihav do Rimu de 2 roki pracyuvav muzikantom i kopiyistom u kancelyariyi papi rimskogo Yevgeniya IV Vidvidav Florenciyu Ferraru ta Bolonyu de zapiznavsya z italijskimi gumanistami Povernuvsya na batkivshinu z velikoyu privatnoyu bibliotekoyu perevazhno kupleni nim v Italiyi abo skopijovani v yevropejskih bibliotekah vidannya zokrema tvori Bokkachcho Pro genealogiyu yazichnickih bogiv 1439 roku otrimav u Yagellonskomu universiteti stupin magistra vilnih mistectv za komentovane vidannya Bukolik Vergiliya Z 1440 roku sluzhiv na parafiyi u Velichci poblizu Krakova Yak kapelan korolya Vladislava III Varnenchika i notarya korolivskoyi kancelyariyi brav uchast v ugorskomu 1440 i Varnenskomu 1444 pohodah proti turkiv U 1444 1450 rokah zhiv v Ugorshini pri dvori regenta transilvanskogo voyevodi Yanosha Gunyadi de pracyuvav vihovatelem jogo siniv Zgodom opinivsya pri dvori arhiyepiskopa Yanosha Viteza u Varadi zaraz Oradya Rumuniya de otrimav posadu kanonika kafedralnoyi kapituli V cej chas zblizivsya z gurtkom gumanistiv z Bolonyi P Verdzhera F Podakataroh Martin Rusin z Zhuravici Povernuvshis do 17 bereznya 1451 roku za bazhannyam korolya Kazimira IV Yagellonchika buv priznachenij latinskim arhiyepiskopom Lvova i 4 serpnya togo zh roku rukopolozhenij u Krakovi U Dunayevi poblizu Lvova oblashtuvav arhiyepiskopsku rezidenciyu de zasnuvav pershij gumanistichnij gurtok na ukrayinskih zemlyah do yakogo zokrema vhodiv vidomij italijskij gumanist Filip Buonakorsi Kalimah Kalimah trivalij chas meshkav u domi Grigoriya Syanockogo de chasto zupinyalisya vcheni ta pismenniki U nogo takozh znajshov pritulok inshij yevropejskij gumanist veneciyec Marino Kondulmero Pislya zvernennya posidacha Pidkamenya Petra Cebrovskogo shodo zasnuvannya dominikanskogo monastirya teper Monastir pohodzhennya dereva Hresta Gospodnogo UGKC sam priyihav syudi v den Uspinnya Prechistoyi Divi Mariyi 1464 roku sprovadiv syudi brativ Monahi osili pri kosteli Uspinnya PDM Sv Hresta apostoliv Petra i Pavla ta vsih svyatih U zhittyepisi lat Vita et mores Gregorii Sanocei 1476 sho jogo sklav Kallimah Grigorij Syanockij postaye yak vtilennya gumanistichnogo idealu lyudini Ce majzhe yedine dzherelo vidomostej pro svitoglyad G Syanockogo ne pozbavlene chislennih pomilok i netochnostej Za Kallimahom G Syanockij buv eklektikom poyednuvav epikureyizm ta stoyicizm vistupav proti aristotelivskoyi sholastiki ta poyasnennya prirodnih yavish z poglyadu teologichnoyi koncepciyi docilnosti 1464 roku suddya Pjotr z Branic ta pidsudok zemskij lvivskij Yan z Visokogo pidtverdili prodazh Mihalom zi Strilish svogo chastini svogo sela Meduha za 200 griven zvichnoyi moneti lvivskomu arhiyepiskopu RKC G Syanockomu 1469 roku bulo ukladeno ugodu mizh G Syanockim ta Mikolayem z Meduhi stosovno rozmezhuvannya sadzhavok mizh Meduhoyu ta Biblom teper Naberezhne Galickij rajon Pomer 1477 roku v misti Rogatini nini Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina Filosofska koncepciya G Syanockij pershim na ukrayinskih zemlyah pidtrimav ideyi renesansnogo gumanizmu Italiyi j vistupiv proti sholastichnoyi filosofiyi yaku nazivav sonnim marennyam nayavu Z im yam G Syanockogo pochinayetsya novij renesansno gumanistichnij etap u filosofiyi Ukrayini ta Polshi Osnovoyu svoyeyi filosofskoyi koncepciyi vvazhav tezu italijskih gumanistiv pro povernennya do antichnih pershodzherel ad fontes Ci dzherela na jogo dumku slid bulo samostijnogo osmisliti j vivchati v originali vidkidayuchi pri comu sholastichni psevdokomentari Vazhlivoyu tezoyu G Syanockogo bulo unezalezhnennya nauki vid teologiyi svitskoyi vid cerkovnoyi vladi za dopomogoyu vchennya pro dvoyistu istinu Syanockij nadavav perevagu racionalnomu obgruntuvannyu religijnih istin Te sho ne operte na zhodnomu rozumovomu dokazi ye glupotoyu i ne gidne togo abi v nogo viriti Z renesansnogo uyavlennya pro lyudinu yak istotu sho poyednala v sobi duhovnu i tilesnu prirodu Grigorij Syanockij robiv visnovok pro neobhidnist garmonijnogo rozvitku lyudini yiyi duhu i tila Metoyu zhittya malo stati dosyagnennya jogo povnoti cherez samoviyavlennya Viznavav rivnist lyudej pered Bogom Propaguvav dumku vislovlenu she Dante j rozvinutu italijskimi gumanistami pro te sho talant stoyit vishe rodovoyi shlyahetnosti Stupayuchi krok za krokom upered lyudi pozbavlyayutsya varvarskogo stanu zavdyaki svoyij vlasnij praci j sami ye tvorcyami vlasnoyi doli Namagavsya reabilituvati ne lishe fizichnu pracyu yaka znevazhalasya u feodalnomu suspilstvi ale j cili socialni verstvi zokrema kupciv remisnikiv mishan yaki prinosyat svoyeyu praceyu pozhitok suspilstvu Vodnochas gostro kritikuvav socialnu verhivku za nerobstvo TvorchistPam yatnik Syanockomu v misti Syanik Memorialna doshka na budinku po vulici Zamkovij u Syaniku G Syanockij buv avtorom komedij stilizovanih pid tvori Plavta istorichnih tvoriv zokrema pro korolya Vladislava II 1431 elegij epitafij polemichnih virshiv ta epigram Zbereglosya lishe kilka virshiv zokrema virsh epitafiya na smert korolya Vladislava III Varnenchika i korolevi Sofiyi Golshanskoyi Epitaphium regis Vladislai a takozh urivok z polemichnoyi poemi 1474 napisanoyi u vidpovid na antipolskij paskvil yepiskopa Gabrielya z Erlangena Vibrani tvori Epitaphium regis Wladislai per magistrum Gregorium de Sanok powst w 1434 tekst podal J Dlugosz Annales wyd zobacz J Dlugosz m in w Opera omnia wyd A Przezdziecki t 13 Krakow 1870 s 530 533 tekst z kodeksu Jana ze Slupcy ogl A Bruckner Sredniowieczna poezja lacinska w Polsce cz 1 Rozprawy AU Wydzial Filologiczny t 16 1892 s 335 338 i odb Komedia na wzor Plauta nieukonczona przed wyjazdem do Wloch 1437 wiadomosc podal F Kallimach Epitafia dla dziada i stryja mlodych Tarnowskich zaginione wiadomosc podal F Kallimach Epitafia na czesc pralatow waradynskich zaginione wiadomosc podal F Kallimach Mowy pogrzebowe o zmarlych kanonikach waradynskich zaginione wiadomosc podal F Kallimach De evocatione Vladislai regis ad regum Hungariae ac eius expeditionibus contra Turcos zaginione wiadomosc zob J D A Janocki Janociana t 3 Warszawa 1819 s 272 dzielo historyczne w 2 ksiegach Epigramaty do Fanni Swietochny zaginione wiadomosc podal F Kallimach Orationes epistolae et carmina wiadomosc o kodeksie z XV w wg relacji J A Zaluskiego w archiwum kosciola metropolitalnego we Lwowie podal J D A Janocki Janociana t 3 Warszawa 1819 s 272 Gregorius Sanoceus ad Callimachum ogl A Miodonski Philippi Callimachi et Gregorii Sanocei carminum corollarium Rozprawy AU Wydzial Filologiczny t 36 1904 s 405 406 i odb Poemat polemiczny przeciw paszkwilowi Gabriela biskupa Erlau powst 1474 2 wersy poczatkowe podal M Miechowita Chronica Polonorum Krakow 1519 ks 4 rozdz 63 23 wersy koncowe z rekopisu Ossolineum ogl H Zeissberg Zwei Gedichte uber den unverrichteten Abzug der Polen von den Mauern Breslaus 1474 Zeitschrift d Vereins f Geschichte u Altertum Schlesiens t 10 1870 s 373 378 takze przedr J Olasz Szanoki Gergely Irodalamtorteneti Kozlemenenyek Budapeszt 1903 Listi j materiali Do Kazimierza Jagiellonczyka dat 27 kwietnia 1472 do Zbigniewa Olesnickiego mlodszego dat 29 kwietnia 1472 do osoby nieznanej z nazwiska dat 29 kwietnia 1472 wyd K Liske Akta grodzkie i ziemskie t 9 Lwow 1883 epist 76 77 78 Do papieza Pawla II dat 1465 ogl A Prochaska Konfederacja lwowska 1464 r dodatek Kwartalnik Historyczny 1892 wiadomosci o innych listach zob A Nowicki Grzegorz z Sanoka 1406 1477 Warszawa 1958 Dokumenty do dziejow dzialalnosci publicznej Grzegorza z Sanoka zob Akta grodzkie i ziemskie t 2 16 Lwow 1870 1894 Prawa dla poddanych mieszkancow Dunajowa zaginione wiadomosc podal F Kallimach Tvori sho pripisuyutsya Grigoriyu Syanockomu Carmen celebrans nomen Sophiae Poloniae senioris reginae Wladislai Lithuani Poloniae regis derelictae powst 1641 epitafium 23 dystychy elegiackie podal anonimowo J Dlugosz Annales wyd zobacz J Dlugosz m in w Opera omnia wyd A Przezdziecki t 14 Krakow 1870 s 328 329 przedr P Chmielowski Zlota przedza poetow i prozaikow polskich Warszawa 1887 t 4 PrimitkiSvyatoslav Semenyuk Istoriya ukrayinskogo narodu Apriori 2010 s 323 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Svyatoslav Semenyuk Istoriya ukrayinskogo narodu Lviv Apriori 2010 S 323 16 grudnya 2013 u Wayback Machine Zarebski I Grzegorz z Sanoka ok 1407 1477 S 86 Podkamien Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 403 pol S 403 pol Meducha Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 230 pol S 230 pol Cit za vidannyam V Litvinov Renesansnij gumanizm v Ukrayini Ideyi gumanizmu epohi Vidrodzhennya v ukrayinskij filosofiyi XV pochatku XVII st K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2000 472 s V Litvinov cit pracya DzherelaIsayevich Ya D Grigorij z Syanoka 8 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 200 ISBN 966 00 0405 2 Litvinov V Vidatni diyachi Ukrayini minulih stolit K Ukrayinskij svit 2001 611 s S 518 519 Litvinov V Renesansnij gumanizm v Ukrayini Ideyi gumanizmu epohi Vidrodzhennya v ukrayinskij filosofiyi XV pochatku XVII st K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2000 472 s ISBN 966 500 525 1 Onlajn 6 serpnya 2017 u Wayback Machine Nitecki P Biskupi Kosciola w Polsce w latach 965 1999 Warszawa 2002 S 134 135 Nowicki A Grzegorz z Sanoka 1406 1477 Warszawa 1958 Rocznik Sanocki 1980 Rzeszow 1980 Sinko T Echa klasyczne w literaturze polskiej Krakow 1923 S 7 26 Wasik W Filozofia uniwersytecka a poczatki humanizmu Zarys dziejow filozofii w Polsce w XIII XVII Warszawa 1989 S 217 219 Wasik W Historia filozofii polskiej Warszawa 1966 T 2 S 98 108 Domanski J Grzegorz z Sanoka i poglady filozoficzne Filipa Kallimacha Epizod z dziejow humanizmu w polskiej filozofii XV w Filozofia polska XV w Warszawa 1972 S 369 434 Zarebski I Grzegorz z Sanoka ok 1407 1477 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1961 Tom IX 2 Zeszyt 41 S 86 89 Zarebski I Problemy wczesnego Odrodzenia w Polsce Grzegorz z Sanoka Boccaccio Dlugosz Odrodzenie i Reformacja w Polsce Warszawa 1957 T 2 S 5 52 500 lecie Grzegorza z Sanoka Materialy z sesji popularnonaukowej w Lublinie 28 29 01 1977 Lublin 1979 1980 LiteraturaGrigorij Sanockij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Litvinov V D Pro renesansnij gumanizm v Ukrayini XV XVII st Svitoglyad 2018 6 74 S 70 link 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaRenesans pochinavsya v Dunayevi 21 kvitnya 2014 u Wayback Machine Grigorij iz Sanoka Pravoslavnaya enciklopediya 7 lipnya 2012 u Wayback Machine ros