Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гребенко Федір Прохорович (18 вересня 1887, с. Лісовичі Таращанського повіту Київської губернії — 3 грудня 1919, Москва), — польовий командир та військовий діяч часів визвольних змагань.
| Гребенко Федір Прохорович | |
|---|---|
| Народження | 18 вересня 1887 Лісовичі |
| Смерть | 1919 |
Життєпис
В минулому — прапорщик (за іншими даними — поручик) царської армії, нагороджений трьома Георгіївськими хрестами.
10 червня 1918 року у містечку Ставище очолив з’єднання таращанських повстанців, а вже 12 червня захопив Таращу, де організував Революційний штаб і Тимчасовий революційний комітет. У липні-серпні 1918 року — командувач повстанськими силами поблизу Таращі. Повстанці заявили, що виступають «за повернення всіх здобутків революції, зазначених у 3-му та 4-му Універсалах Центральної Ради, повернення прав Центральної Ради та всіх демократичних інституцій». Головним девізом було гасло: «Геть німців з України! Хай живе радянська влада, але без більшовиків! Хай живе вільна, самостійна і ні від кого не залежна Україна!»
На початку серпня 1918 року його загони зазнали поразки від німецьких військ та, змушені відступати, переправились через Дніпро і вийшли з Правобережжя на Полтавщину, і далі — до нейтральної смуги на Курщині. Сам Гребенко в середині серпня вів запеклі бої поблизу Говтви, залишаючись на Лівобережжі, та ще деякий час чинив спротив німецьким військам. Як згадують сучасники, він не був налаштований на співпрацю з радянськими військами, а більш тяжів до співпраці з отаманом Зеленим. Скоріш за все таким планам не судилось збутися, тому з невеличким загоном Гребенко опинився у лише на початку листопада 1918 року.
А вже 19 листопада 1918 р. отримав від Антонова-Овсієнка наказ створити на хуторі Михайлівському 1-у піхотну запасну українську радянську бригаду. В середині грудня у Глухові вперше зустрівся з Затонським. Той оцінив його організаторські здібності та допоміг отримати відповідальніше призначення. Так, з 10 січня 1919 року Гребенко — командир , підпорядкованого 1-й українській радянській дивізії.
8 лютого полк Гребенка зайняв село Біличі, надалі відтіснив війська Армії УНР в напрямку Житомира. На початку березня полк у складі веде бої на Коростишівському напрямку з метою вийти кавалерійським рейдом до Бару. Наприкінці травня під командою Гребенко вів бої з військами Директорії в районі містечка Кордишів (нині — Шумського району Тернопільської області).
З середини липня 1919 року дислокація полку — поблизу Таращі. Кавалеристи не виконали наказ про похід на бойові позиції проти Денікіна на Полтавщину, замість того вирішили йти на Київ привести до ладу керівництво та, як згадує Затонський, що саме інспектував Гребенка, — «розквитатися з жидівською комуною».
Наступного дня після від'їзду Затонського зчинився заколот, в результаті якого було вбито одного з командирів — Катхе, а заразом ще з дюжину підбурювачів; потім вирушив проти Денікіна. В тих боях Гребенко був поранений 18 серпня і лікувався у шпиталі м. Клинці. 26 жовтня 1919 року його заарештували «за звинуваченням у невиконанні бойових наказів, у зраді радянській владі та надсиланні ультиматуму Українському радянському урядові скласти свої повноваження й залишити межі України». 3 грудня розстріляний ВЧК, бо, як свідчив Затонський, був «задуже нестійким, і була інформація, що його знову оточувала підозріла публіка».
2014 року в с. Лісовичі Федору Гребенку та його загону встановлено меморіальний знак.
Література
- Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — К.:"Український пріоритет", 2012.
- Бондаренко Олександр. Протистояння. — К.:Видавництво «Стікс», 2014.
- Бондаренко Олександр. Роздоріжжя. — К.:Видавництво «Стікс», 2014.
- Затонський В. П. Водовороти. Збірник «Жовтнева революція. Перша п'ятирічка», Харків, Держвидав України, 1922
- Антонов-Овсієнко В. О. «Записки про Громадянську війну», Держвоєнвидав, М.-Л.: 1932
- Книга погромов: погромы на Украине, в Белоруссии и европейской части России в период Гражданской войны, 1918—1922 гг. РОССПЭН, Москва, 2007 (рос.)
- Пам’ятник Гребенку Ф.П. керівнику Таращанського повстання 1918-1919 років
Відео
Баляс украв славу Гребенка (на основі книги О. Бондаренка)
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Бондаренко, Олександр (2014). Роздоріжжя (українська) . Київ: Стікс. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grebinka Grebenko Fedir Prohorovich 18 veresnya 1887 s Lisovichi Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 3 grudnya 1919 Moskva polovij komandir ta vijskovij diyach chasiv vizvolnih zmagan Grebenko Fedir ProhorovichNarodzhennya18 veresnya 1887 1887 09 18 LisovichiSmert1919ZhittyepisV minulomu praporshik za inshimi danimi poruchik carskoyi armiyi nagorodzhenij troma Georgiyivskimi hrestami 10 chervnya 1918 roku u mistechku Stavishe ocholiv z yednannya tarashanskih povstanciv a vzhe 12 chervnya zahopiv Tarashu de organizuvav Revolyucijnij shtab i Timchasovij revolyucijnij komitet U lipni serpni 1918 roku komanduvach povstanskimi silami poblizu Tarashi Povstanci zayavili sho vistupayut za povernennya vsih zdobutkiv revolyuciyi zaznachenih u 3 mu ta 4 mu Universalah Centralnoyi Radi povernennya prav Centralnoyi Radi ta vsih demokratichnih institucij Golovnim devizom bulo gaslo Get nimciv z Ukrayini Haj zhive radyanska vlada ale bez bilshovikiv Haj zhive vilna samostijna i ni vid kogo ne zalezhna Ukrayina Na pochatku serpnya 1918 roku jogo zagoni zaznali porazki vid nimeckih vijsk ta zmusheni vidstupati perepravilis cherez Dnipro i vijshli z Pravoberezhzhya na Poltavshinu i dali do nejtralnoyi smugi na Kurshini Sam Grebenko v seredini serpnya viv zapekli boyi poblizu Govtvi zalishayuchis na Livoberezhzhi ta she deyakij chas chiniv sprotiv nimeckim vijskam Yak zgaduyut suchasniki vin ne buv nalashtovanij na spivpracyu z radyanskimi vijskami a bilsh tyazhiv do spivpraci z otamanom Zelenim Skorish za vse takim planam ne sudilos zbutisya tomu z nevelichkim zagonom Grebenko opinivsya u lishe na pochatku listopada 1918 roku A vzhe 19 listopada 1918 r otrimav vid Antonova Ovsiyenka nakaz stvoriti na hutori Mihajlivskomu 1 u pihotnu zapasnu ukrayinsku radyansku brigadu V seredini grudnya u Gluhovi vpershe zustrivsya z Zatonskim Toj ociniv jogo organizatorski zdibnosti ta dopomig otrimati vidpovidalnishe priznachennya Tak z 10 sichnya 1919 roku Grebenko komandir pidporyadkovanogo 1 j ukrayinskij radyanskij diviziyi 8 lyutogo polk Grebenka zajnyav selo Bilichi nadali vidtisniv vijska Armiyi UNR v napryamku Zhitomira Na pochatku bereznya polk u skladi vede boyi na Korostishivskomu napryamku z metoyu vijti kavalerijskim rejdom do Baru Naprikinci travnya pid komandoyu Grebenko viv boyi z vijskami Direktoriyi v rajoni mistechka Kordishiv nini Shumskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Z seredini lipnya 1919 roku dislokaciya polku poblizu Tarashi Kavaleristi ne vikonali nakaz pro pohid na bojovi poziciyi proti Denikina na Poltavshinu zamist togo virishili jti na Kiyiv privesti do ladu kerivnictvo ta yak zgaduye Zatonskij sho same inspektuvav Grebenka rozkvitatisya z zhidivskoyu komunoyu Nastupnogo dnya pislya vid yizdu Zatonskogo zchinivsya zakolot v rezultati yakogo bulo vbito odnogo z komandiriv Kathe a zarazom she z dyuzhinu pidburyuvachiv potim virushiv proti Denikina V tih boyah Grebenko buv poranenij 18 serpnya i likuvavsya u shpitali m Klinci 26 zhovtnya 1919 roku jogo zaareshtuvali za zvinuvachennyam u nevikonanni bojovih nakaziv u zradi radyanskij vladi ta nadsilanni ultimatumu Ukrayinskomu radyanskomu uryadovi sklasti svoyi povnovazhennya j zalishiti mezhi Ukrayini 3 grudnya rozstrilyanij VChK bo yak svidchiv Zatonskij buv zaduzhe nestijkim i bula informaciya sho jogo znovu otochuvala pidozrila publika 2014 roku v s Lisovichi Fedoru Grebenku ta jogo zagonu vstanovleno memorialnij znak LiteraturaBondarenko Oleksandr Bondarenko Ivan Povernennya iz zabuttya K Ukrayinskij prioritet 2012 Bondarenko Oleksandr Protistoyannya K Vidavnictvo Stiks 2014 Bondarenko Oleksandr Rozdorizhzhya K Vidavnictvo Stiks 2014 Zatonskij V P Vodovoroti Zbirnik Zhovtneva revolyuciya Persha p yatirichka Harkiv Derzhvidav Ukrayini 1922 Antonov Ovsiyenko V O Zapiski pro Gromadyansku vijnu Derzhvoyenvidav M L 1932 Kniga pogromov pogromy na Ukraine v Belorussii i evropejskoj chasti Rossii v period Grazhdanskoj vojny 1918 1922 gg ROSSPEN Moskva 2007 ros Pam yatnik Grebenku F P kerivniku Tarashanskogo povstannya 1918 1919 rokivVideoBalyas ukrav slavu Grebenka na osnovi knigi O Bondarenka Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Bondarenko Oleksandr 2014 Rozdorizhzhya ukrayinska Kiyiv Stiks ISBN 978 966 96849 4 3