О́стрів Грасіо́за (порт. Ilha da Graciosa, МФА: [ˈi.ʎɐ dɐ gɾɐ.si.ˈo.zɐ], «Граціозний») — вулканічний острів у північній частині Атлантичного океану. Складова Азорського архіпелагу. Володіння Португалії, автономного регіону Азорські острови. На території острова розташований муніципалітет (Санта-Круш-да-Грасіоза). Один із 9 заселених островів архіпелагу. Разом із островами Піку, Сан-Жорже, Терсейра та Фаял належить до Центральної групи Азорських островів. Площа — 62 км². Населення — 4780 осіб (2001).
Грасіоза | |
---|---|
порт. Graciosa | |
![]() Панорамний вигляд селища Санта-Круж-да-Грасіоза | |
Карта ![]() | |
Географія | |
39°05′00″ пн. ш. 28°05′00″ зх. д. / 39.08333° пн. ш. 28.08333° зх. д.Координати: 39°05′00″ пн. ш. 28°05′00″ зх. д. / 39.08333° пн. ш. 28.08333° зх. д. | |
Місцерозташування | Атлантичний океан |
Акваторія | Атлантичний океан |
Група островів | Азорські острови |
Площа | 62 км² |
Довжина | 10 км |
Ширина | 7 км |
Найвища точка | 402 м |
Країна | |
| |
Регіон | Азорські острови |
Адм. одиниця | (Санта-Круш-да-Грасіоза) |
Населення | 4780 (2001) |
Вебсайт | cm-graciosa.pt |
![]() Грасіоза Грасіоза (Північна Атлантика) | |
![]() Грасіоза Грасіоза (Азорські острови) | |
|
Економіка
Електрика для потреб острова виробляється дизельними генераторами, що є доволі дорогими. Тому 2017 року данська компанія провела проект зі встановлення на острові потужних сонячних і вітрових електростанцій, що дозволило покрити 70% потреб жителів острова поновлюванольною енергією. Згодом планується підняти цей показник до 100%.
Загальні дані
Острів розташований у північній частині Атлантичного океану. Крайня точка східної частини острова знаходиться за 60 км від східного сусіда — острова Терсейра. Максимальна довжина острова сягає 12,5 км, ширина — 8,5 із загальною площею 62 км². Найвища його точка Калдейра (порт. Caldeira) має лише 402 м над рівнем моря.
Муніципалітети
- (Санта-Круш-да-Грасіоза)
Найбільшим населеним пунктом є селище Санта-Круж-да-Грасіоза з кількістю мешканців 1 838 осіб (станом на 2001 рік), що знаходиться у північній частині острова. Там же знаходиться летовище регіонального значення, збудоване у 80-х роках 20 століття, з якого виконуються регулярні рейси у двох основних напрямках: Понта-Делгада та (Терсейра). Усього на острові мешкає майже 4,8 тис. осіб (станом на 2001 рік).
Історія
Датою відкриття острова вважається 2 травня 1450 року, хоча за іншими даними вказується перша чверть XV ст., коли він був вперше відвіданий португальськими мореплавцями разом з іншими островами Центральної групи архіпелагу. Проте, жодних документальних підтверджень як першої так і останньої версії немає.
Ймовірним є також, що першими людьми, що заселили острів були темношкірі раби, що були перевезені з африканських колоній Португальської імперії, з метою догляду за великою рогатою худобою, розведення якої було фундаментальним при заселенні острова. До середини 19 століття на острові існувало 2 муніципалітети, коли 1855 року південний муніципалітет з адміністративним центром у селищі Прая було підпорядковано північному з адміністративним центром у селищі Санта-Круж-да-Грасіоза. Разом зі зникненням південного муніципалітету Прая, цей населений пункт втратив статус селища, який було поновлено лише 2003 року.
З часу появи на острові перших людей острів пережив багато складних часів. Завдяки своїм зручним берегам, у XVI та XVII ст. острів було кілька разів атаковано корсарами та піратами, які крім пограбуваннь ще й руйнували будинки місцевих жителів. Іншим ворогом острова багаторазово ставала посуха, що за свідченнями деяких істориків завдавала шкоди не тільки сільському господарству, але і спричиняла численні людські жертви.
Найбільш руйнівною стала посуха улітку 1844 року. Але найнебезпечнішим були і потенційно залишаються землетруси. Найбільшими землетрусами зареєстрованими на острові вважаються: 13 липня 1730 року в південно-східній частині острова (місцевість Луж), що знищило значну кількість будинків, та землетрус 1837 року, що зруйнував селище Прая. Останній значний землетрус відбувся на острові у 1980 році, поблизу місцевості Карапушу.
Економіка
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekJpTDFCdmJuUmhYMlJoWDBKaGNtTmhYMGR5WVdOcGIzTmhYMEY2YjNKbGN5NXFjR2N2TVRZd2NIZ3RVRzl1ZEdGZlpHRmZRbUZ5WTJGZlIzSmhZMmx2YzJGZlFYcHZjbVZ6TG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Економіка острова представлена м'ясомолочною промисловістю, рибальством та виноробством. Сільськогосподарські угіддя займають значний відсоток території острова. Вирощуються фрукти, зернові культури. Полювання на китів з кінця 1980-х років стало забороненим.
Завдяки своїм унікальним біотопам у вересні 2007 року острів було оголошено біосферним заповідником ЮНЕСКО, що в свою чергу спричинило зростання кількості туристів, що відвідують острів. На острові є чудові умови для практикування водних видів спорту. Діє термальний санаторій.
Галерея
- Термальний санаторій в Карапашу
- Вигляд острова з літака (Санта-Круж-да-Грасіоза — на протилежному березі)
- Маяк в Понта-да-Барка
Примітки
- . Tokar.ua (укр.). 14 червня 2017. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
- Дані Португальського Національного Інституту Статистики [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.] (порт.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грасіоза (острів)
- Офіційна вебсторінка муніципальної палати Санта-Круж-да-Грасіоза [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.] (порт.)
- Туристичний портал Азорських островів [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет