Грана́да (ісп. Granada) — муніципалітет і місто в Іспанії, провінція Гранада, комарка . Адміністративний центр провінції. Розташоване у південній частині країни, в автономній спільноті Андалусія. Столиця колишнього Гранадського емірату, зі здобуттям якої була завершена Реконкіста (1492). Визначною памяткою тієї доби є Альгамбрський палац, резиденція емірів, об'єкт Світова спадщина ЮНЕСКО (1984). Патрон — Діва Марія. Площа муніципалітету — 88 км², населення муніципалітету — 236 207 осіб (2007); густота населення — 2684,17 осіб/км² . Висота над рівнем моря — 738 м.
Гранада ісп. Granada | |||
---|---|---|---|
| |||
Муніципалітет | |||
Країна | Іспанія | ||
Автономна спільнота | Андалусія | ||
Провінція | Гранада | ||
Комарка | |||
Координати | 37°10′41″ пн. ш. 3°36′03″ зх. д. / 37.178055555583775° пн. ш. 3.600833333361077582° зх. д. | ||
Площа | 88,02 км² | ||
Висота | 738 ± 1 м | ||
Поштові індекси | 18001–18015, 18182 і 18190 | ||
Розташування | |||
| |||
Влада | |||
Мер | d, d, d і d | ||
Офіційна сторінка |
Історія
Античність
Гранада відома як іберійське і фінікійське поселення Іліберра ще з 500 р. до н. е. Через захищене розташування серед гір і вельми родючі ґрунти вважають, що поселення існувало тут навіть значно раніше. Після завоювання Піренейського півострова римлянами існування поселення під назвою Іліберра підтверджується писемними джерелами. Після розпаду Римської імперії регіон потрапив під вплив північноафриканської держави вандалів, після розпаду якої в 534 р. на декілька десятиліть опинився під владою Візантії. З початку VII століття належав іберійській державі вестготів.
Гранадський емірат
711 року місто було завойоване маврами, а його назва була підлаштована під арабський лад у Ільбіра. Як столиця провінції в 756 р. було закладено за 10 км на північний схід місто Мадінат Ільбіра, тоді як район старого поселення почав називатися Калат Ґарната, звідки і походить сучасна назва міста. Так місто стало одним з найбільш квітучих в Андалусії. лише після того, як пала велич каліфату Кордови у 1012 році.
Після цієї події, панування над містом перейшло до берберського правителя, Заві ібн-Зірі, який зробив Гранаду резиденцією династії Зірідів, що панувало на цих землях впродовж 80 років, перетворивши її на одну з найбільш квітучих держав південної Андалусії. Після того, як вони втратилу свою владу, над Гранадою почала панувати династія Альморавідів, а після них — султанат насрідів, під яким вона перебувала з 1238 до 1492 рік.
Завершення Реконкісти
2 січня 1492 р. насрідський правитель Мохамед XII (Боабдиль) капітулював перед іспанцями, які здійснювали облогу Гранади, і передав місто, що залишалося останнім оплотом ісламу на півострові, королеві Ізабелі Кастільській і королю Фердинандові II Арагонському. Ця подія ознаменувала кінець довгого процесу Реконкісти Піренейського півострова християнським світом. Згідно з угодою, укладеною при капітуляції, католицьке військо проводило маврське населення до узбережжя, звідки воно мало бути відправленим до Північної Африки, на територію сучасного Марокко. Хоча спочатку договір про капітуляцію гарантував лояльне відношення до переможених, незабаром іспанці почали гнобити мудехарів, обмежуючи їхню свободу, збільшуючи податки і насильно нав'язуючи їм християнську віру.
31 березня 1492 р. в гранадському палаці Альгамбра католицькими королями Фердинандом і Ізабелою був підписаний відомий декрет про вигнання євреїв з території королівства, що отримав назву за місцем підписання (El Decreto de la Alhambra або Edicto de Granada) .
1499 року на центральній площі Бібаррамбла в Гранаді за вказівкою толедського архієпископа було спалено близько десяти тисяч трактатів з ісламської теології, примірники Корану та інші твори. Він зберіг лише 300 рукописів з філософії, історії, медицини і природничих наук, частина яких була передана до колегії Сан-Ідельфонсо в Алькалі. Серед спалених книг опинилися чудові манускрипти, шедеври каліграфічного мистецтва. Водночас стався і погром нехристиянського населення. Єврейський квартал міста (Ла Худерія), який існував протягом декількох століть, був переважно зруйнований.
У 1531 році, в Гранаді був заснований перший університет. Окрім того, після того, як Гранада була завойована християнами, старі мечеті були перебудовані в церкви під християнський лад. Був майже повністю змінений загальний архітектурний вигляд міста, оскільки нова влада намагалася стерти усі нагадування щодо спадщини мавританського періоду.
На занепад ремісництва в Гранаді вплинуло також вигнання колишнього мусульманського населення, коли після повстання 1568 р. більшість морисків була знищена або виселена. Протягом подальших століть із втратою містом статусу столиці самостійної держави значення Гранади як торговельного і культурного центру помітно знизилося.
З 1492 р. Гранада стає центром архієпископства, а в 1531 р. тут засновано університет, який в XX столітті був головним джерелом доходів міста. Після закінчення диктатури Франко все більше значення в економіці міста набуває туризм.
Релігія
Гранада — центр Гранадської архідіоцезії Католицької церкви.
На початку IV століття поблизу Гранади відбувся Ельвірський собор, перший відомий християнський собор на теренах Іспанії.
Пам'ятки
Гранада є відомою багатьма пам'ятками архітектури, успадкованими від мавританської епохи, а також готики і Ренесансу. До того ж, місто знамените своїми майстернями і цехами виробників гітар.
До найяскравіших пам'яток мавританського періоду (не лише в Гранаді, але й в усій Іспанії) відноситься архітектурний ансамбль Альгамбра. Він був побудований в XIV столітті як резиденція арабських правителів. У XVI столітті за наказом короля Карла V на території Альгамбри було зведено палац, заради якого були зруйновані частки початкової забудови. З поваги до Карла V влада Іспанії й досі відмовляється від проведення розкопок.
Окрім Альгамбри, до пам'яток Гранади відносять сади Хенераліфе, що були літньою резиденцією халіфів. Альгамбра і Альбайсин (старовинний житловий квартал маврів) нині визнані частиною світової спадщини ЮНЕСКО. У сусідньому Сакромонте можна відвідати так звані «Куевос» (печери), в яких мешкали цигани. Іноді в них і досі живуть люди. В центрі міста розташований собор епохи Ренесансу. Поруч з нним знаходиться побудована в 1521 р. Капілья Реаль, в якій покояться католицькі монархи.
Окрім того в Гранаді є археологічний музей, обсерваторія і науковий парк.
Відомі особистості
- Амбросіо Мартінес Бустос (1614—1672) — іспанський художник.
- Імператриця Євгенія (1826—1920) — остання імператриця Франції, дружина Наполеона III.
Галерея
- Гранада
- Палац Карла V
- Альгамбра
- Кафедральний собор
- Вигляд Альбасіна з Альгамбри
- Монастир Картуха
- Патіо монастиря Картуха
Див. також
Примітки
- Мандри-клуб (11 березня 2020). Гранада (Іспанія) - все про місто, пам'ятки та фото Гранади. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 6 червня 2023.
- Непомнящий Н. Н., Низовский А. Ю. Испания, которую мы не знали. Исторический путеводитель. М., 2007, с.225
- The Edict of Expulsion of the Jews
- Рафаэль Альтамира-и-Кревеа. История средневековой Испании. М., 2003, с.491
Посилання
- Ґранада // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гранада
- Офіційна сторінка (ісп.)
- Фото міста в цілому (ісп.)
- Історична картографія Гранади (ісп.)
- (ісп.)
- Інформація про музеї Гранади (ісп.) (англ.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Granada znachennya Grana da isp Granada municipalitet i misto v Ispaniyi provinciya Granada komarka Administrativnij centr provinciyi Roztashovane u pivdennij chastini krayini v avtonomnij spilnoti Andalusiya Stolicya kolishnogo Granadskogo emiratu zi zdobuttyam yakoyi bula zavershena Rekonkista 1492 Viznachnoyu pamyatkoyu tiyeyi dobi ye Algambrskij palac rezidenciya emiriv ob yekt Svitova spadshina YuNESKO 1984 Patron Diva Mariya Plosha municipalitetu 88 km naselennya municipalitetu 236 207 osib 2007 gustota naselennya 2684 17 osib km Visota nad rivnem morya 738 m Granada isp GranadaGerbPraporMunicipalitetKrayina IspaniyaAvtonomna spilnota AndalusiyaProvinciya GranadaKomarkaKoordinati 37 10 41 pn sh 3 36 03 zh d 37 178055555583775 pn sh 3 600833333361077582 zh d 37 178055555583775 3 600833333361077582Plosha 88 02 km Visota 738 1 mPoshtovi indeksi 18001 18015 18182 i 18190RoztashuvannyaVladaMer d d d i dOficijna storinkaIstoriyaAntichnist Dokladnishe Elvirskij sobor Granada vidoma yak iberijske i finikijske poselennya Iliberra she z 500 r do n e Cherez zahishene roztashuvannya sered gir i velmi rodyuchi grunti vvazhayut sho poselennya isnuvalo tut navit znachno ranishe Pislya zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova rimlyanami isnuvannya poselennya pid nazvoyu Iliberra pidtverdzhuyetsya pisemnimi dzherelami Pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi region potrapiv pid vpliv pivnichnoafrikanskoyi derzhavi vandaliv pislya rozpadu yakoyi v 534 r na dekilka desyatilit opinivsya pid vladoyu Vizantiyi Z pochatku VII stolittya nalezhav iberijskij derzhavi vestgotiv Granadskij emirat Dokladnishe Granadskij emirat 711 roku misto bulo zavojovane mavrami a jogo nazva bula pidlashtovana pid arabskij lad u Ilbira Yak stolicya provinciyi v 756 r bulo zakladeno za 10 km na pivnichnij shid misto Madinat Ilbira todi yak rajon starogo poselennya pochav nazivatisya Kalat Garnata zvidki i pohodit suchasna nazva mista Tak misto stalo odnim z najbilsh kvituchih v Andalusiyi lishe pislya togo yak pala velich kalifatu Kordovi u 1012 roci Pislya ciyeyi podiyi panuvannya nad mistom perejshlo do berberskogo pravitelya Zavi ibn Ziri yakij zrobiv Granadu rezidenciyeyu dinastiyi Ziridiv sho panuvalo na cih zemlyah vprodovzh 80 rokiv peretvorivshi yiyi na odnu z najbilsh kvituchih derzhav pivdennoyi Andalusiyi Pislya togo yak voni vtratilu svoyu vladu nad Granadoyu pochala panuvati dinastiya Almoravidiv a pislya nih sultanat nasridiv pid yakim vona perebuvala z 1238 do 1492 rik Zavershennya Rekonkisti 2 sichnya 1492 r nasridskij pravitel Mohamed XII Boabdil kapitulyuvav pered ispancyami yaki zdijsnyuvali oblogu Granadi i peredav misto sho zalishalosya ostannim oplotom islamu na pivostrovi korolevi Izabeli Kastilskij i korolyu Ferdinandovi II Aragonskomu Cya podiya oznamenuvala kinec dovgogo procesu Rekonkisti Pirenejskogo pivostrova hristiyanskim svitom Zgidno z ugodoyu ukladenoyu pri kapitulyaciyi katolicke vijsko provodilo mavrske naselennya do uzberezhzhya zvidki vono malo buti vidpravlenim do Pivnichnoyi Afriki na teritoriyu suchasnogo Marokko Hocha spochatku dogovir pro kapitulyaciyu garantuvav loyalne vidnoshennya do peremozhenih nezabarom ispanci pochali gnobiti mudehariv obmezhuyuchi yihnyu svobodu zbilshuyuchi podatki i nasilno nav yazuyuchi yim hristiyansku viru 31 bereznya 1492 r v granadskomu palaci Algambra katolickimi korolyami Ferdinandom i Izabeloyu buv pidpisanij vidomij dekret pro vignannya yevreyiv z teritoriyi korolivstva sho otrimav nazvu za miscem pidpisannya El Decreto de la Alhambra abo Edicto de Granada 1499 roku na centralnij ploshi Bibarrambla v Granadi za vkazivkoyu toledskogo arhiyepiskopa bulo spaleno blizko desyati tisyach traktativ z islamskoyi teologiyi primirniki Koranu ta inshi tvori Vin zberig lishe 300 rukopisiv z filosofiyi istoriyi medicini i prirodnichih nauk chastina yakih bula peredana do kolegiyi San Idelfonso v Alkali Sered spalenih knig opinilisya chudovi manuskripti shedevri kaligrafichnogo mistectva Vodnochas stavsya i pogrom nehristiyanskogo naselennya Yevrejskij kvartal mista La Huderiya yakij isnuvav protyagom dekilkoh stolit buv perevazhno zrujnovanij U 1531 roci v Granadi buv zasnovanij pershij universitet Okrim togo pislya togo yak Granada bula zavojovana hristiyanami stari mecheti buli perebudovani v cerkvi pid hristiyanskij lad Buv majzhe povnistyu zminenij zagalnij arhitekturnij viglyad mista oskilki nova vlada namagalasya sterti usi nagaduvannya shodo spadshini mavritanskogo periodu Na zanepad remisnictva v Granadi vplinulo takozh vignannya kolishnogo musulmanskogo naselennya koli pislya povstannya 1568 r bilshist moriskiv bula znishena abo viselena Protyagom podalshih stolit iz vtratoyu mistom statusu stolici samostijnoyi derzhavi znachennya Granadi yak torgovelnogo i kulturnogo centru pomitno znizilosya Z 1492 r Granada staye centrom arhiyepiskopstva a v 1531 r tut zasnovano universitet yakij v XX stolitti buv golovnim dzherelom dohodiv mista Pislya zakinchennya diktaturi Franko vse bilshe znachennya v ekonomici mista nabuvaye turizm ReligiyaGranada centr Granadskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi Na pochatku IV stolittya poblizu Granadi vidbuvsya Elvirskij sobor pershij vidomij hristiyanskij sobor na terenah Ispaniyi Pam yatkiPalac Nasridiv i palac Karla V i AlgambriAlkasaba Algambri Granada ye vidomoyu bagatma pam yatkami arhitekturi uspadkovanimi vid mavritanskoyi epohi a takozh gotiki i Renesansu Do togo zh misto znamenite svoyimi majsternyami i cehami virobnikiv gitar Do najyaskravishih pam yatok mavritanskogo periodu ne lishe v Granadi ale j v usij Ispaniyi vidnositsya arhitekturnij ansambl Algambra Vin buv pobudovanij v XIV stolitti yak rezidenciya arabskih praviteliv U XVI stolitti za nakazom korolya Karla V na teritoriyi Algambri bulo zvedeno palac zaradi yakogo buli zrujnovani chastki pochatkovoyi zabudovi Z povagi do Karla V vlada Ispaniyi j dosi vidmovlyayetsya vid provedennya rozkopok Okrim Algambri do pam yatok Granadi vidnosyat sadi Heneralife sho buli litnoyu rezidenciyeyu halifiv Algambra i Albajsin starovinnij zhitlovij kvartal mavriv nini viznani chastinoyu svitovoyi spadshini YuNESKO U susidnomu Sakromonte mozhna vidvidati tak zvani Kuevos pecheri v yakih meshkali cigani Inodi v nih i dosi zhivut lyudi V centri mista roztashovanij sobor epohi Renesansu Poruch z nnim znahoditsya pobudovana v 1521 r Kapilya Real v yakij pokoyatsya katolicki monarhi Okrim togo v Granadi ye arheologichnij muzej observatoriya i naukovij park Vidomi osobistostiAmbrosio Martines Bustos 1614 1672 ispanskij hudozhnik Imperatricya Yevgeniya 1826 1920 ostannya imperatricya Franciyi druzhina Napoleona III GalereyaGranada Palac Karla V Algambra Kafedralnij sobor Viglyad Albasina z Algambri Monastir Kartuha Patio monastirya KartuhaDiv takozhGranadskij metrotramPrimitkiMandri klub 11 bereznya 2020 Granada Ispaniya vse pro misto pam yatki ta foto Granadi Mandri klub ukr Procitovano 6 chervnya 2023 Nepomnyashij N N Nizovskij A Yu Ispaniya kotoruyu my ne znali Istoricheskij putevoditel M 2007 s 225 The Edict of Expulsion of the Jews Rafael Altamira i Krevea Istoriya srednevekovoj Ispanii M 2003 s 491PosilannyaGranada Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Granada Oficijna storinka isp Foto mista v cilomu isp Istorichna kartografiya Granadi isp isp Informaciya pro muzeyi Granadi isp angl isp