Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Го Можо (кит. 郭沫若; *16 листопада 1892 —†12 червня 1978) — китайський письменник, поет, драматург, історик, громадський діяч.
| Го Можо | |
|---|---|
| кит. 郭沫若 | |
 | |
| Ім'я при народженні | Го Кайджен |
| Псевдо | Годін Ташида, Ян І |
| Народився | 16 листопада 1892[4][1][…] Лешань, Династія Цін |
| Помер | 12 червня 1978[1][2][…](85 років) Пекін, КНР |
| Країна |  КНР[5] Династія Цін Республіка Китай (1912—1949) |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | антрополог, поет, археолог, історик, перекладач, драматург, письменник, політик, актор |
| Галузь | Історія Китаю |
| Alma mater | d, d, d, Кюсюський університет, Науково-технологічний університет Китаю, d і d |
| Знання мов | китайська[1] |
| Заклад | Китайська академія наук |
| Членство | Академія Сініка, d і Польська академія наук |
| Посада | d |
| Батько | Го Чжаопей |
| Мати | Дучжень Ао |
| У шлюбі з | 3 одружений |
| Діти | 10 дітей |
| Нагороди |   |
| |
Життєпис
Походив із заможної родини, що займалася лляними тканинами. Народився в міській окрузі Лешань (провінція Сичуань) 1892 року. Поступив до середньої школи в Ченду. Після закінчення середньої школи 1914 року виїхав до Японії, де здобув медичну освіту в університеті Кюсю, водночас добре засвоївши японську мову. Втім лікарем не став, захопившись з 1919 року літературою. У 1922 році став одним з організаторів товариства «Творчість» (Чуанцзао).
У 1926 році повертається до Китаю — м. Гуанчжоу (провінція Гуандун). Протягом 1926—1927 років брав участь у громадянській війні як політкомісар революційних військ, дослужившись до заступника директора Головного політичного управління національно-революційної армії у званні старший лейтенант. У 1927 році стає членом Комуністичної партії Китаю. Брав участь у повстанні проти уряду Гоміньдан. Після поразки революції 1928 року виїхав в еміграцію до Японії (на нього було видано арешт урядом Чан Кайши). Тут перебував до 1937 року.
У 1937 році, на початку нової війни Китаю з Японією, повертається на батьківщину (канадським теплоходом «Квін» прибув до Шанхаю). Тоді ж опублікував низку статей на підтримку Чан Кайши. Того ж року перебирається до Нанкіна. Го Можо за сприяння комуністів, перш за все Чжок Еньлая, займав важливі пости в політуправлінні національної армії (директора Управління політвідділу Третьої військової ради).
У 1938 році перебирається до Чунціна, тимчасової столиці країни. У 1940 році призначається головою Комітету в справах культури. На цій посаді організовує літературні лекції, семінари з міжнародних питань. У 1941 році за рішенням Південного Бюро КПК залишив Чунцін.
Після капітуляції Японії 1945 року брав участь у боротьбі за демократизацію Китаю, проти урядового терору Гоміньдана. Того ж року відвідав Індію, Іран, Радянський Союз. В 1948 перебрався у так звані «Звільнені райони», що були підконтрольні комуністам.
Після установлення з 1949 року влади комуністів в Китаї Го Можо обіймав посади голови Всекитайської асоціації діячів літератури і мистецтва, президента Академії наук, члена керівництва Всекитайської ради народних представників (парламенту КНР). У 1951 році був удостоєний Ленінської премії миру СРСР.
У 1966 році він публічно зрікся від усього написаного, схвалив «культурну революцію», увійшов до складу підданого чищенню керівництва Комуністичної партії Китаю. Наприкінці життя він «вітав падіння „банди чотирьох“».
Помер у Пекіні 1978 року.
Творчість
Відомий як автор однієї з перших книг нової поезії — збірка «Нюйшень» («Богині», 1921 рік). Новаторська за формою, в чомусь запозичена у західних поетів, романтично-експресивна за духом, книга сповнена переходом від бунтів до розчарувань. У наступній книзі автора «Сінкун» («Зоряний простір») тема розчарування стане переважати.
Напочатку 1920-х років Го Можо опублікував також кілька коротких п'єс на історичні сюжети антифеодальної спрямованості, дещо в чому автобіографічних сентиментальних оповідок, зокрема «Ганьлань» («Оливи»), збірку любовної лірики «Пін» («Ваза»). Водночас перекладав фрагменти з «Фауста» і «Війни і миру».
У 1924 році Го Можо почав переходити на позиції «революційної літератури», що відображено в збірці віршів «Цяньмао» («Авангард»).
Перебуваючи в Японії у 1930-х роках, займався вивченням стародавньої історії, писемності та філософії Китаю («Стародавні китайські соціальні дослідження», 1930 рік), одночасно написавши 4 томи мемуарів про своє життя у літературі та політиці.
Напочатку 1940-х років створив 6 великих історичних п'єс із злободенним підтекстом, з яких найбільшу популярність здобула трагедія «Цюй Юань» про великого поета-патріота давнини. У воєнні роки він випустив також збірки віршів «Чжань шен» («Голоси війни») і «Тяотан» («Цикади»).
У перший період КНР він публікує декілька збірок віршів, дві історичні драми («Цай Вень-цзи» та «У Цзетянь»), чимало публіцистичних та наукових робіт.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Го Можо |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118568159 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- NMVW-collection website
Джерела
- Roy D.T. Kuo Mo-jo: The Early Years. Cambr. (Mass.), 1971.
- Paul Demiéville, " Un conte philosophique chinois ", Choix d'études sinologiques (1921—1970), Leyde, E. J. Brill, 1973, p. 34-43
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Go Mozho kit 郭沫若 16 listopada 1892 12 chervnya 1978 kitajskij pismennik poet dramaturg istorik gromadskij diyach Go Mozhokit 郭沫若Im ya pri narodzhenniGo KajdzhenPsevdoGodin Tashida Yan INarodivsya16 listopada 1892 1892 11 16 4 1 Leshan Dinastiya CinPomer12 chervnya 1978 1978 06 12 1 2 85 rokiv Pekin KNRKrayina KNR 5 Dinastiya Cin Respublika Kitaj 1912 1949 NacionalnistkitayecDiyalnistantropolog poet arheolog istorik perekladach dramaturg pismennik politik aktorGaluzIstoriya KitayuAlma materd d d Kyusyuskij universitet Naukovo tehnologichnij universitet Kitayu d i dZnannya movkitajska 1 ZakladKitajska akademiya naukChlenstvoAkademiya Sinika d i Polska akademiya naukPosadadBatkoGo ChzhaopejMatiDuchzhen AoU shlyubi z3 odruzhenijDiti10 ditejNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz zamozhnoyi rodini sho zajmalasya llyanimi tkaninami Narodivsya v miskij okruzi Leshan provinciya Sichuan 1892 roku Postupiv do serednoyi shkoli v Chendu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli 1914 roku viyihav do Yaponiyi de zdobuv medichnu osvitu v universiteti Kyusyu vodnochas dobre zasvoyivshi yaponsku movu Vtim likarem ne stav zahopivshis z 1919 roku literaturoyu U 1922 roci stav odnim z organizatoriv tovaristva Tvorchist Chuanczao U 1926 roci povertayetsya do Kitayu m Guanchzhou provinciya Guandun Protyagom 1926 1927 rokiv brav uchast u gromadyanskij vijni yak politkomisar revolyucijnih vijsk dosluzhivshis do zastupnika direktora Golovnogo politichnogo upravlinnya nacionalno revolyucijnoyi armiyi u zvanni starshij lejtenant U 1927 roci staye chlenom Komunistichnoyi partiyi Kitayu Brav uchast u povstanni proti uryadu Gomindan Pislya porazki revolyuciyi 1928 roku viyihav v emigraciyu do Yaponiyi na nogo bulo vidano aresht uryadom Chan Kajshi Tut perebuvav do 1937 roku U 1937 roci na pochatku novoyi vijni Kitayu z Yaponiyeyu povertayetsya na batkivshinu kanadskim teplohodom Kvin pribuv do Shanhayu Todi zh opublikuvav nizku statej na pidtrimku Chan Kajshi Togo zh roku perebirayetsya do Nankina Go Mozho za spriyannya komunistiv persh za vse Chzhok Enlaya zajmav vazhlivi posti v politupravlinni nacionalnoyi armiyi direktora Upravlinnya politviddilu Tretoyi vijskovoyi radi U 1938 roci perebirayetsya do Chuncina timchasovoyi stolici krayini U 1940 roci priznachayetsya golovoyu Komitetu v spravah kulturi Na cij posadi organizovuye literaturni lekciyi seminari z mizhnarodnih pitan U 1941 roci za rishennyam Pivdennogo Byuro KPK zalishiv Chuncin Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi 1945 roku brav uchast u borotbi za demokratizaciyu Kitayu proti uryadovogo teroru Gomindana Togo zh roku vidvidav Indiyu Iran Radyanskij Soyuz V 1948 perebravsya u tak zvani Zvilneni rajoni sho buli pidkontrolni komunistam Pislya ustanovlennya z 1949 roku vladi komunistiv v Kitayi Go Mozho obijmav posadi golovi Vsekitajskoyi asociaciyi diyachiv literaturi i mistectva prezidenta Akademiyi nauk chlena kerivnictva Vsekitajskoyi radi narodnih predstavnikiv parlamentu KNR U 1951 roci buv udostoyenij Leninskoyi premiyi miru SRSR U 1966 roci vin publichno zriksya vid usogo napisanogo shvaliv kulturnu revolyuciyu uvijshov do skladu piddanogo chishennyu kerivnictva Komunistichnoyi partiyi Kitayu Naprikinci zhittya vin vitav padinnya bandi chotiroh Pomer u Pekini 1978 roku TvorchistVidomij yak avtor odniyeyi z pershih knig novoyi poeziyi zbirka Nyujshen Bogini 1921 rik Novatorska za formoyu v chomus zapozichena u zahidnih poetiv romantichno ekspresivna za duhom kniga spovnena perehodom vid buntiv do rozcharuvan U nastupnij knizi avtora Sinkun Zoryanij prostir tema rozcharuvannya stane perevazhati Napochatku 1920 h rokiv Go Mozho opublikuvav takozh kilka korotkih p yes na istorichni syuzheti antifeodalnoyi spryamovanosti desho v chomu avtobiografichnih sentimentalnih opovidok zokrema Ganlan Olivi zbirku lyubovnoyi liriki Pin Vaza Vodnochas perekladav fragmenti z Fausta i Vijni i miru U 1924 roci Go Mozho pochav perehoditi na poziciyi revolyucijnoyi literaturi sho vidobrazheno v zbirci virshiv Cyanmao Avangard Perebuvayuchi v Yaponiyi u 1930 h rokah zajmavsya vivchennyam starodavnoyi istoriyi pisemnosti ta filosofiyi Kitayu Starodavni kitajski socialni doslidzhennya 1930 rik odnochasno napisavshi 4 tomi memuariv pro svoye zhittya u literaturi ta politici Napochatku 1940 h rokiv stvoriv 6 velikih istorichnih p yes iz zlobodennim pidtekstom z yakih najbilshu populyarnist zdobula tragediya Cyuj Yuan pro velikogo poeta patriota davnini U voyenni roki vin vipustiv takozh zbirki virshiv Chzhan shen Golosi vijni i Tyaotan Cikadi U pershij period KNR vin publikuye dekilka zbirok virshiv dvi istorichni drami Caj Ven czi ta U Czetyan chimalo publicistichnih ta naukovih robit PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Go MozhoBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118568159 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 NMVW collection website d Track Q80851728DzherelaRoy D T Kuo Mo jo The Early Years Cambr Mass 1971 Paul Demieville Un conte philosophique chinois Choix d etudes sinologiques 1921 1970 Leyde E J Brill 1973 p 34 43