Госуда р володар держави монарх всякий світський володар верховний глава держави імператор цар король герцог або князь а

Госуда́р — володар держави, монарх, всякий світський володар, верховний глава держави: імператор, цар, король, герцог або князь, а також їх титул, іноді офіційний.

У давнину у Московії государ або осудар (государ) вживали до всіх, замість пан, поміщик, вельможа. У XIX столітті, в Російській імперії, до імператора зверталися «Всемилостивейший Государь», до великих князів - «Милостивейший Государь», до всіх приватних осіб - «милостивый государь» (при зверненні до вищого), «милостивый государь мой» (до рівного, «государь мой» (до нижчого).

Історія

У праці Андраша Золтана показано, що написання «госꙋда́рь» вперше з'явилося у письмовому московському джерелі лише 1645 року. До цього були поширені лише написання «господа́рь», «ѻ҆спода́рь» і, особливо в XVI-XVII століттях, скорочення під титлом «гдⷭ҇рь». Многие переиздатели (от поздних переписчиков летописей до профессиональных историков) вместо «гдⷭ҇рь» (господарь) писали розшифровку «госꙋда́рь», що і стало причиною думки, ніби написання «госꙋда́рь» з'явилося раніше. Процес витіснення одного слова іншим почався, ймовірно, не раніше XVI століття; остаточно ж форма «господарь» вийшла із застосування до XIX століття.

У нашего великого государя, против его государских недругов, рать собирается многая и несчётная, а строения бывает разного:... куда ни придут, никакие полки против них не стоят. То у нашего великого Государя ратное строение.{{Кінець цитати|Описание , данное , во , стольником (посол в Венеции), в .

У нашого великого государя, проти його государських ворогів, рать збирається велика і незліченна, а шикування буває різного: куди не прийдуть, ніякі полки проти них не вистоять. То у нашого великого Государя ратне шикування.

Опис Російського війська, дане Козімо Медічі, у Флоренції, стольником І. І. Чемодановим (посол у Венеції), 1656 року.

Інше

Трактат Макіавеллі " Il Principe " іноді переводять у Росії як "Государ".

Див. також

Примітки

Государь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Государь // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
Золтан А. К предыстории русск. «государь» // Из истории русской культуры. Киевская и Московская Русь / Составители А. Ф. Литвина, Ф. Б. Успенский. — М. : Языки славянской культуры, 2002. — Т. II. Кн. 1. — С. 554—590.

Література

Государь // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
Словарь русского языка: в четырёх томах / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М. : Русский язык; Полиграфресурсы, 1999. — Т. 1. А—Й. — С. 339.

[1] Государь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[2] Государь // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)

[Zoltan-3] Золтан А. К предыстории русск. «государь» // Из истории русской культуры. Киевская и Московская Русь / Составители А. Ф. Литвина, Ф. Б. Успенский. — М. : Языки славянской культуры, 2002. — Т. II. Кн. 1. — С. 554—590.