Гости́нець — велика дорога, широкий битий шлях із упорядкованою проїзною частиною.
Термін «гостинець» походить від старослов'янського слова «гость» — подорожній купець.
Гостинці споруджували для руху гужового транспорту. Вони проходили основними торговими шляхами, були головними магістралями, сполучали великі міста та сусідні землі.
Як правило, гостинець з обох боків обсаджували деревами. Інколи вздовж дороги будували водовідвідні споруди.
Особливою прикметою гостинця були розміщені вздовж нього заїзди, постоялі двори із приміщеннями для купців, кузні, корчми, митниці, інші господарські будівлі, призначені для обслуговування подорожніх.
Гостинці будували за рахунок державної скарбниці за активної участі місцевого населення.
Литовський статут 1588 року встановлював розміри гостинця та регламентував порядок руху по ньому.
Деякі гостинці мали власні назви, наприклад, Вітовтова дорога на пограниччі Волині та Полісся (14—17 століття).
Див. також
Література
- Крупка О. В., Пришляк В. В. Гостинець // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 176—177.
- Гостинець // Українські краєвиди XVI—XVIII ст. Слово — текст — словник / Ганна Дидик-Меуш, Олена Слободзяник. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2015. — С. 71. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gostinec Gosti nec velika doroga shirokij bitij shlyah iz uporyadkovanoyu proyiznoyu chastinoyu Termin gostinec pohodit vid staroslov yanskogo slova gost podorozhnij kupec Gostinci sporudzhuvali dlya ruhu guzhovogo transportu Voni prohodili osnovnimi torgovimi shlyahami buli golovnimi magistralyami spoluchali veliki mista ta susidni zemli Yak pravilo gostinec z oboh bokiv obsadzhuvali derevami Inkoli vzdovzh dorogi buduvali vodovidvidni sporudi Osoblivoyu prikmetoyu gostincya buli rozmisheni vzdovzh nogo zayizdi postoyali dvori iz primishennyami dlya kupciv kuzni korchmi mitnici inshi gospodarski budivli priznacheni dlya obslugovuvannya podorozhnih Gostinci buduvali za rahunok derzhavnoyi skarbnici za aktivnoyi uchasti miscevogo naselennya Litovskij statut 1588 roku vstanovlyuvav rozmiri gostincya ta reglamentuvav poryadok ruhu po nomu Deyaki gostinci mali vlasni nazvi napriklad Vitovtova doroga na pogranichchi Volini ta Polissya 14 17 stolittya Div takozhShlyah doroga Gostinij dvir Pogost Luckij poliskij gostinec Kolkivskij gostinec Grejder doroga LiteraturaKrupka O V Prishlyak V V Gostinec Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 176 177 Gostinec Ukrayinski krayevidi XVI XVIII st Slovo tekst slovnik Ganna Didik Meush Olena Slobodzyanik NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2015 S 71 ISBN 978 966 02 7639 0