Гомон Олексій Олександрович

Олексій Олександрович Го́мон (нар. 4 квітня 1938, Макарівка — пом. 28 серпня 2003, Київ) — український артист балету, балетмейстер і педагог. Народний артист УРСР з 1979 року.

Гомон Олексій Олександрович
Народився	4 квітня 1938(1938-04-04) Макарівка, Бобровицький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер	28 серпня 2003(2003-08-28) (65 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	артист балету, хореограф, балетмейстер, педагог
Alma mater	Київське державне хореографічне училище (1957) і Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1969)
Вчителі	Березова Галина Олексіївна, Вірський Павло Павлович, Корнієнко Іван Сергійович і Скляренко Володимир Михайлович
Заклад	Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Нагороди
«Шахтарська святкова» на музику Олесандра Литвинова; «Дзвони Хатині» на музику Євгена Досенка; «Побратими» на музику Ігоря Шамо; хореографічний триптих «Світанок у Карпатах» на музику Олександра Литвинова та Євгена Досенка; хореографічні композиції у Державному ансамблі пісні і танцю «Донбас»: «Шахтарські жарти», «Молодіжний козачок», «Сільські музики» на музику Ігоря Іващенка; «Шахтарочка» на музику Ігоря Шамо; вокально-хореографічні композиції у Національному хорі України імені Григорія Верьовки: «Над широким Дніпром» на музику Анатолія Авдієвського; «Дзвенить піснями Україна», «Від щирого серця» на музику Євгена Станковича; «Добрий вечір, щедрий вечір», «Святкова сюїта» на музику Олександра Литвинова; «Золоті ворота», «Про що верба плаче» на музику Ігоря Іващенка; танці на основі національного фольклору, зокрема: «Голос», «Козачок», «Голубоньки» та інші. Був виконавцем сольних партій Козака («Хміль», «Про що верба плаче»), Козака Миколи («Повзунець»), Пастушки («Подоляночка»). Брав участь у постановках: опери «Милана» Георгія Майбороди (1957, Київський театр опери та балету імені Тараса Шевченка); драми «Свіччине весілля» Івана Кочерги (1960, Київський український драматичний театр імені Івана Франка); програми «Вас вітає Україна» (1987, ). Співавтор державних культурно-мистецьких заходів, міжнародних програм в Україні та за кордоном. Література Гомон Олексій Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.; Гомон Олексій Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 174. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]; Ю. О. Станішевський. Гомон Олексій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .