Го́линь — найбільше село Калуського району Івано-Франківської області. Населення села становить близько 5 300 осіб.
село Голинь | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Калуський район | ||||
Рада | Голинська сільська рада | ||||
Облікова картка | картка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1391 | ||||
Перша згадка | 1391 | ||||
Населення | 5246 | ||||
Площа | 19,37 км² | ||||
Густота населення | 263,76 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 77343 | ||||
Телефонний код | +380 03472 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д.Координати: 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. | ||||
Водойми | Сівка, Млинівка, Середня | ||||
Найближча залізнична станція | Голинь (зупинний пункт) | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18 | ||||
Вебсторінка | http://www.golyn.if.ua | ||||
Карта | |||||
Голинь | |||||
Голинь | |||||
Мапа | |||||
Голинь у Вікісховищі |
Географії
Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.
Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.
Археологія
На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.
Історія
Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року. Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.
Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році..
У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.
Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту.
У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв
Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів.
Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.
У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.
Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.
У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5102 | 99.86% |
російська | 4 | 0.08% |
інші/не вказали | 3 | 0.06% |
Усього | 5109 | 100% |
Соціальна сфера
- Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»
- Народний дім
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
- Чоловічий монастир ПЦУ «Благовіщення Пресвятої Богородиці»
- Школа І-ІІІ ступенів на 880 місць
- Дитяча школа мистецтв
- ДНЗ я/с «Малятко»
- Лікарська амбулаторія
- Відділення поштового зв'язку
- Стоматкабінет
- Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
- Шиномонтаж
- Швейний цех
- Меблевий цех
- Сільський стадіон «Колос»
- Три придорожні ресторани: Перевесло, Родослав і Рандеву.
- Свято-Благовіщенський монастир
- Адміністративно-культурний комплекс
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- Школа
- Дитячий садок
- Амбулаторія
- Стадіон
Вулиці
У селі є вулиці:
- Бережницького
- Богачевського
- Богдана Хмельницького
- Василя Стуса
- Вороного
- Героїв України
- Грильовського
- Грінченка
- Залізнична
- Заньковецької
- Зарічна
- Зелена
- Івана Мазепи
- Івана Франка
- Івасюка
- Коновальця
- Лесі Українки
- Марка Вовчка
- Матківської
- Михайла Грушевського
- Михайла Коцюбинського
- Молодіжна
- Назарія Яремчука
- Незалежності
- Пам'яті
- Панаса Мирного
- Петлюри
- Просвіти
- Роксолани
- Романа Шухевича
- Сагайдачного
- Середня
- Сівецька
- Січових Стрільців
- Сосюри
- Стебельських
- Степана Бандери
- Тараса Шевченка
- Учительська
- Церковна
- Чорновола
- Чумака
- Ярослава Мудрого
- 600-річчя Голиня
Пам'ятники
- Знак Незалежності України і 600-річчя Голиня
- Стела знаку 600-річчя
- Монумент замученим комуністами просвітянам
- Радянський пам'ятник
- Справа — список полеглих солдатів
- Зліва — список стрибків
Відомі люди
Народилися
- Гонський Володимир Васильович — український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, ведучий найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, заслужений діяч мистецтв України.
- Жекало Іван Степанович (1971—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Івахнюк Василь Степанович (* 1966) — радянський та український футболіст.
- Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (в миру Ковальчук Михайло Степанович)
- Стебельський Степан (псевдо: «Хрін») (1914 — †9 листопада 1949, Чехія) — сотник УПА, командир сотні «Ударник-5», начальник тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід. Один із засновників інженерних підрозділів УПА. Керівник операції з ліквідації заступника міністра оборони Польщі, генерала Кароля Свєрчевського. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
- Тетяна Ляхович (1977), спортсменка, легкоатлетка, учасниця Олімпійських ігор в Сіднеї (2000).
- Сондей Іван Степанович (1994) — український футболіст.
Працювали
- Отець Богачевський Теодор — український священик (УГКЦ), літератор, громадський діяч. Парох села у 1921 р.
Загинули
- Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 stycznia 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tużyłów i Hołyń w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 10 poz. 85[недоступне посилання](пол.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 83, 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 159, 258 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Пощади не було нікому. У Голині вшанували пам’ять 11-ти земляків, вбитих 1946 року
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- На Калущині відкрили пам'ятний знак «Слава героям Небесної сотні». ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.08.25.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- У Голині — перша в районі дитяча школа мистецтв. — «Вісті Калущини», 2010.08.26.
- 49 проєктів громад перемогли в конкурсі грантів "Село мрії" від "Ґудвеллі Україна"
- Івано-Франківська єпархія УПЦ КП
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- У Голині відновили ще один об’єкт, пошкоджений червневою стихією. ФОТО
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 121.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
Посилання
- Історія села Голинь Калуського району [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Географічний словник Королівства Польського і Земель слов'янських, 1882, т. 3, с. 115 [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Go lin najbilshe selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Naselennya sela stanovit blizko 5 300 osib selo Golin Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Rada Golinska silska rada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1391 Persha zgadka 1391 Naselennya 5246 Plosha 19 37 km Gustota naselennya 263 76 osib km Poshtovij indeks 77343 Telefonnij kod 380 03472 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 29 pn sh 24 15 22 sh d 49 00806 pn sh 24 25611 sh d 49 00806 24 25611 Koordinati 49 00 29 pn sh 24 15 22 sh d 49 00806 pn sh 24 25611 sh d 49 00806 24 25611 Vodojmi Sivka Mlinivka Serednya Najblizhcha zaliznichna stanciya Golin zupinnij punkt Misceva vlada Adresa radi 77343 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Golin vul 600 richchya Golinya 18 Vebstorinka http www golyn if ua Karta Golin Golin Mapa Golin u VikishovishiGeografiyiSelo rozmishene na beregah richok Sivka Chechva Serednya i Mlinivka Selo roztashovane na shosejnij dorozi j zaliznici Ivano Frankivsk Lviv za 8 km vid Kalusha Na pivnichnomu zahodi mezhuye z s Kadobna na pivnichnomu shodi z s Kropivnik ta Sivka Kaluska na pivdni z s Tuzhiliv na pivnochi z selishem Broshniv na zahidnij mezhi z s Pijlo Selo skladayetsya z semi chastin Kotyatichi Zarika Pidgora Polyanka Posich Ciganskij kut ta Gora ArheologiyaNa teritoriyi sela arheologami viyavleno 3 poselennya goligradskoyi kulturi rannoslov yanskoyi chernyahivskoyi kulturi zokrema rozkopano goncharnu pich i periodu Kiyivskoyi Rusi IstoriyaPersha pismova zgadka pro ce selo datuyetsya 14 lipnya 22 lipnya za novim stilem 1391 roku Traktuvannya nazvi ye neodnoznachnim Odni naukovci ta zhiteli Golinya stverdzhuyut sho taka nazva z yavilasya pislya togo yak selo bulo spustoshene ogolene mongolo tatarami inshi shilyayutsya do dumki sho kolis tut zhiv pomishik Golinskij i same na jogo chest i nazvali selo Ninishnya pivdenno shidna chastina sela Kotyatichi do 1 kvitnya 1929 r prisilok sela Tuzhiliv zgaduvalasya v dokumentah galickogo sudu she v 1440 roci U 1515 roci v seli obroblyalosya 3 4 lanu 17 5 ga U 1578 roci v seli bulo 4 zemlevlasniki Ivan Golinskij mav 1 4 lanu Albert Kozik Medinskij 2 lani Martin Kozik 1 lan Ignatovich Golinskij 3 4 lanu Selyani aktivno vzyali uchast u povstanni 1648 roku Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici zgaduyetsya 1684 roku v reyestri katedratika stolovogo podatku takozh u reyestri duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi 1708 roku i protokolah generalnih vizitacij Lvivsko Galicko Kam yaneckoyi yeparhiyi 1740 1755 rr rik pobudovi 1719 80 parohiyan gospodariv Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u golinskij cerkvi 5 dzvoniv diametrom 76 55 45 38 31 28 vagoyu 205 77 45 27 15 11 kg vigotovlenih u 1886 r Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala Simvolichna mogila geroyam Pislya okupaciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki polyakami v 1919 roci v seli buv oseredok gmini Golin ta posterunku viddilku policiyi Selo vidome svoyimi prosvityanskimi kooperativnimi ta sportivnimi tradiciyami i sluzhilo prikladom dlya vsogo povitu U 1939 roci v seli prozhivalo 3170 meshkanciv z nih 2610 ukrayinciv grekokatolikiv 300 polyakiv naplivovi robitniki kopalni 130 ukrayinciv rimokatolikiv i 130 yevreyiv Visoku nacionalnu svidomist zhiteli sela pidtverdili uchastyu v pidpilli OUN ta v ryadah UPA V sichni 1946 r dlya borotbi z UPA okupanti rozmistili garnizon NKVD v Golini z 36 osib na dopomogu yim gotovi buli 1300 v Kalushi ta garnizoni v susidnih selah yakij zdijsniv chimalo zlochiniv Okolici Golinya bagati zapasami kalijnih solej U listopadi 1931 roku na terenah sela vveli v diyu kopalnyu a z 1961 tut pochav pracyuvati rudnik Golin a cherez chotiri roki stala do ladu potuzhna shahta naprikinci SRSR pochali buduvati novu shahtu ale koshti rozikrali i shahtu ne dobuduvali U 1948 r utvorenij kolgosp 30 richchya Zhovtnya v 1949 r jogo golova Granda A I buv ubitij Dali kolgosp buv perejmenovanij na Rosiya Kolgosp buv zernovogo j tvarinnickogo napryamku mav 2216 ga ugid Krim zernovih praktikuvalisya gorodni ta tehnichni kulturi zokrema lon U tvarinnictvi perevaga nadavalasya viroshuvannyu molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi Znachne misce v ekonomici kolgospu posidalo rozvedennya ptici Budivnictvo v seli mini GES potuzhnistyu 156 kVt prijnyate spilnim rishennyam rajvikonkomu i RK KPU 648 29 grudnya 1951 r ne bulo vikonane U 2001 roci na koshti urodzhencya sela z Kanadi Mikoli Zhekala v Golini postav pam yatnik I Ya Franku Monument Ivanu FrankuNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4716 osib z yakih 2282 choloviki ta 2434 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 5085 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 5102 99 86 rosijska 4 0 08 inshi ne vkazali 3 0 06 Usogo 5109 100 Socialna sferaAdministrativno kulturnij kompleks iz pam yatnim znakom Slava geroyam Nebesnoyi sotni Narodnij dim Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1886 r pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 758 Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 2018 r Cholovichij monastir PCU Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Shkola I III stupeniv na 880 misc Dityacha shkola mistectv DNZ ya s Malyatko Likarska ambulatoriya Viddilennya poshtovogo zv yazku Stomatkabinet Avtorizovanij Bosch Avto Servis Avtosvit Shinomontazh Shvejnij ceh Meblevij ceh Silskij stadion Kolos Tri pridorozhni restorani Pereveslo Rodoslav i Randevu Svyato Blagovishenskij monastir Administrativno kulturnij kompleks Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Shkola Dityachij sadok Ambulatoriya StadionVuliciU seli ye vulici Berezhnickogo Bogachevskogo Bogdana Hmelnickogo Vasilya Stusa Voronogo Geroyiv Ukrayini Grilovskogo Grinchenka Zaliznichna Zankoveckoyi Zarichna Zelena Ivana Mazepi Ivana Franka Ivasyuka Konovalcya Lesi Ukrayinki Marka Vovchka Matkivskoyi Mihajla Grushevskogo Mihajla Kocyubinskogo Molodizhna Nazariya Yaremchuka Nezalezhnosti Pam yati Panasa Mirnogo Petlyuri Prosviti Roksolani Romana Shuhevicha Sagajdachnogo Serednya Sivecka Sichovih Strilciv Sosyuri Stebelskih Stepana Banderi Tarasa Shevchenka Uchitelska Cerkovna Chornovola Chumaka Yaroslava Mudrogo 600 richchya GolinyaPam yatnikiZnak Nezalezhnosti Ukrayini i 600 richchya Golinya Stela znaku 600 richchya Monument zamuchenim komunistami prosvityanam Radyanskij pam yatnik Sprava spisok poleglih soldativ Zliva spisok stribkivVidomi lyudiNarodilisya Gonskij Volodimir Vasilovich ukrayinskij gromadsko politichnij diyach naukovec publicist bard veduchij najbilshih patriotichnih protestnih akcij zokrema Movnogo majdanu Yevromajdanu zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Zhekalo Ivan Stepanovich 1971 2018 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ivahnyuk Vasil Stepanovich 1966 radyanskij ta ukrayinskij futbolist Mitropolit Cherniveckij i Bukovinskij Danilo v miru Kovalchuk Mihajlo Stepanovich Stebelskij Stepan psevdo Hrin 1914 9 listopada 1949 Chehiya sotnik UPA komandir sotni Udarnik 5 nachalnik taktichnogo vidtinku TV 24 Makivka grupi UPA Zahid Odin iz zasnovnikiv inzhenernih pidrozdiliv UPA Kerivnik operaciyi z likvidaciyi zastupnika ministra oboroni Polshi generala Karolya Svyerchevskogo Licar Zolotogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 1 go klasu Tetyana Lyahovich 1977 sportsmenka legkoatletka uchasnicya Olimpijskih igor v Sidneyi 2000 Sondej Ivan Stepanovich 1994 ukrayinskij futbolist Pracyuvali Otec Bogachevskij Teodor ukrayinskij svyashenik UGKC literator gromadskij diyach Paroh sela u 1921 r Zaginuli Ivan Rudij Orlich organizacijnij referent OUN Kaluskoyi okrugi Licar Sribnogo Hresta Zaslugi UPA Primitki Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 stycznia 1929 r o zmianie granic gmin wiejskich Tuzylow i Holyn w powiecie kaluskim wojewodztwie stanislawowskiem Dz U 1929 nr 10 poz 85 nedostupne posilannya pol Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 21 grudnya 2015 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 83 165 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 159 258 Lviv NTSh 1898 412 s Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Arhiv originalu za 26 travnya 2019 Procitovano 28 grudnya 2015 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 32 117 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Poshadi ne bulo nikomu U Golini vshanuvali pam yat 11 ti zemlyakiv vbitih 1946 roku database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Na Kalushini vidkrili pam yatnij znak Slava geroyam Nebesnoyi sotni FOTOFAKT Vikna 2017 08 25 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2019 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 1 serpnya 2021 Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 6 listopada 2018 U Golini persha v rajoni dityacha shkola mistectv Visti Kalushini 2010 08 26 49 proyektiv gromad peremogli v konkursi grantiv Selo mriyi vid Gudvelli Ukrayina Ivano Frankivska yeparhiya UPC KP Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 U Golini vidnovili she odin ob yekt poshkodzhenij chervnevoyu stihiyeyu FOTO Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 18 sichnya 2016 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 121 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2018 Procitovano 22 travnya 2019 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 PosilannyaIstoriya sela Golin Kaluskogo rajonu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo i Zemel slov yanskih 1882 t 3 s 115 31 sichnya 2021 u Wayback Machine pol