Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Годовиця — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Відстань до обласного центру становить 13 км, що проходить автошляхом обласного значення; до райцентру становить 6 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчих залізничних станцій Глинна-Наварія становить 5 км та Оброшин становить 3 км.
| село Годовиця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Сокільницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060410030063633 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1371 |
| Населення | 872 |
| Площа | 3,2 км² |
| Густота населення | 274,06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81117 |
| Телефонний код | +380 3230 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′51″ пн. ш. 23°55′09″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91917° сх. д.Координати: 49°45′51″ пн. ш. 23°55′09″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 297 м |
| Водойми | р. Щирка |
| Відстань до обласного центру | 13 км |
| Відстань до районного центру | 6 км |
| Найближча залізнична станція | Оброшин |
| Відстань до залізничної станції | 3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81117, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Годовиця, вул. Тараса Шевченка, 2 |
| Сільський голова | Хмиз Василь Тадейович
|
| Карта | |
  Годовиця | |
 Годовиця | |
| Мапа | |
| | |
Село є центром Годовицько-Басівської сільської ради, до котрої входять села Годовиця, Басівка. Населення становить 872 осіб.
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало лише 877 осіб:
| Мовний склад населення села, станом на 2001 р. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 872 | 99,43 | ||||||||||||
| російська | 3 | 0,34 | ||||||||||||
| польська | 2 | 0,23 | ||||||||||||
Історія
Оскільки про існування села відомо з XIV століття, це свідчить про його існування ще у княжі часи. Перша згадка про датується 1371 роком коли після польського завоювання Галицької Русі — Ян Кміта), староста руський, передав село Годовицю церкві святого Івана Хрестителя, що знаходилась у передмісті Львова, та монастирю святого Василія у Львові, для порятунку душі колишнього власника села Петра. Акт, де зафіксовано цю подію, видано у Львові на ранок 12 листопада 1371 року. В акті вказується, що село передається деканату святого Івана у Львові. (лат.), (пол.) Після смерті останнього декана Яна Крупського, рішенням Апостольського нунція Й. Ф. Коммендоні від 16 листопада 1564 року, село вийшло з-під управління святоіванівських деканів та перейшло до Львівській єпархії. Цей акт був надрукований також у додатку до «Gazety Lwowskiej» № 9 за 1858 рік та в «Aktach ziemskich i grodzkich» том 2, 4-5 с.
У 1421 році польський король Владислав II Ягайло актом, виданим в Нєполоміцах, перевів село Годовиця з руського та польського права на німецьке. Греко-католицька громада села належала парафії церкви святого Димитрія в Наварії, Оброшинського деканату, пізніше Городоцького деканату Львівського протопресвітерату. Точно невідомо, коли в селі була утворена латинська парафія, але припускають, що це було близько 1498 року. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошений млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі. У XIX столітті, крім самої Годовиці, до складу римо-католицької парафії також входили Басівка, Малечковичі і Пустомити, у міжвоєнний період лише Басівка. Перша школа в Годовиці з'явилася у 1846 році.
На 01.01.1939 в селі було 1330 жителів, з них 220 українців, 1080 поляків, 30 євреїв. Село належало до Львівського повіту Львівського воєводства, входило до ґміни Наварія.
10 березня 1947 року відділом УПА було знищено дільницю радянського "істребітєльного батальйону", яка розташовувалась у Годовиці.
В радянський період в селі був розташований відділ Оброшинського науково-дослідного господарства. Побудована восьмирічна школа.
Пам'ятки архітектури
Парафіяльний костел Усіх Святих
Історія
Незважаючи на те, що про первинний костел у Годовиці та інші споруди, збудовані до першої половини XVIII ст., про них залишилося небагато відомостей. Відомо, що в першій половині XVI ст. на тому самому місці, де знаходиться нині костел, був дерев'яний храм. Ці дані випливають із опису розміщення ставу, про використання якого сперечалися тодішній годовицький парох о. Якуб та львівський декан о. Ян Крупський.
У 1618-1621 рр. латинський костел як у Годовиці, так і у сусідньому селі Наварія були розібрані. Причиною був їхній аварійний стан, спричинений сильним понівеченням та руйнуванням від частих татарських набігів. Вже у 1631 р. храм в Годовиці було відбудовано та освячено львівським вікарієм Єжи Ґєдзіньським лише у 1685 році.
У протоколі генеральної візитації Львівської єпархії за 1716—1725 рр. цей костел був описаний, як «проста кам'яна будова» (лат. ex lapidibus simplicis structura), його головний вівтар — як мистецька скульптура (лат. arte sculptoria factum), освячений в ім'я Усіх Святих. Два бічних вівтарі храму були освячені в ім'я Діви Марії та святої Анни — це були належним чином намальовані образи (лат. imagines decenter pictae), а четвертий вівтар був освячений в ім'я святого Миколая — як твір коштовний, красивий (лат. arte arcaria honestum). Решта інвентарю храму було дуже бідне, при костелі не було шпиталю, та навіть не діяло жодне братство. Тодішнім ксьондзом був Фабіан Мачковіч. Єдиним що збереглося від цієї споруди, є невеликий кам'яний картуш, який і зараз увінчує храм.
Тоді ж само повстало питання будівництва нового мурованого храму. За організацію робіт узявся львівський канонік та архидиякон Стефан Мікульський, який і виступив головним меценатом, спонсором будівництва нового мурованого парафіяльного костелу. Саме Мікульський обрав проєкт Бернарда Меретина, творця собору святого Юра у Львові, що був одним із найвизначніших зодчих свого часу. Авторство Меретина підтверджене його підписом на задній стороні однієї із різьб амвону. Будівництво костела тривало довгих сім років (1751-1758 рр.). Праця над внутрішнім та зовнішнім декором святині тривала ще у 1760-х рр.. Розписом інтер'єрів займався відомий художник Алєксандер Роліньський, автором різьбленого декору є геніальний скульптор Йоган Георг Пінзель у співпраці з Матвієм Полейовським. Костел освячено у 1774 р..
Храм декілька разів перебував на реставрації. У 1926-1927 рр. був відновлений головний вівтар, а в 1929–1931 рр. відновлено внутрішні розписи, частково за рахунок субсидії Воєводського уряду у Львові. Також було проведено електрифікацію святині.
У 1932 р. костел «як характерний тип архітектури XVIII ст. з рококовими мальованими зображеннями в інтер'єрі, розташованою поруч дзвіницею та дровітнею», офіційно був визнаний пам'яткою.
У квітні 1946 р., останній голова годовицької парафії о. Ярослав Хоміцький із більшістю вірян покинули парафію та виїхали до Польщі. Більшість храмового майна вивезено до Сілезії. Окремі реліквії нині зберігаються в латинських храмах Вроцлава — святого Августина, Божого Тіла та святої Ядвіґи (Вроцлав-Швіняри).
В перші роки радянської окупації Західної України, костел використовувався, як господарська споруда, а у 1961 р. був остаточно замкнений. Усі витвори мистецтва, які ще зберігалися у храмі та мали певну історичну цінність, у 1965 р. були перевезені до Львівської картинної галереї, та поміщені в одному з її відділів — Олеському замку. У 1974 р. в костелі сталася пожежа, внаслідок чого вигорів весь дах та невдовзі завалився. Таким чином було втрачено цінні розписи XVIII ст.,
На сьогодні стан безцінного храму жалюгідний. Він є суцільною руїною без даху, склепінь. Хоча територія навколо костелу прибрана та впорядкована. Громада Годовиці хоче реставрувати храм. Голова сільської ради, розраховує на співпрацю з польською стороною щодо проведення реставраційних робіт у святині.
Опис храму
Костел знаходиться на березі ставу. Святиня орієнтована на північний-захід. Вівтар орієнтований на захід. Споруда мурована, цегляна, хрестоподібна в плані, розміщена на кам'яному п'єдисталі. Стіни поштукатурені. Храм характеризується скороченим трансептом, притвором тарозміщеним по осі апсиди приміщенням. Колись центральний об'єм завершувався сигнатуркою. Завдяки заокругленим тазрізаним кутам — зовнішній контур плану має пластичні риси. Щодо зовнішнього архітектурного декору, то в будівництві храму Меретин на головному фасаді використав подвійні пілястри коринфського ордеру. Притвор завершується трикутним фронтоном та аттиком у вигляді балюстради. Головний бароковий фронтон прикрашений декоративними вазами. Стіни бокових фасадів розчленовані лізинамина дзеркала. Навпроти фасаду костелу є дзвіниця, яка є мурованою в формібрамки.
Понад головним вівтарем зображення Бога Отця в хмарах і двох ангелів. Обабіч вікон погруддя святих в овальних медальйонах (можна виокремити св. Климента, Яна Непомуцена, Йосифа, Францішека, Юду Тадея, Марселіна, Феодула, Станіслава Костку)). На вівтарях у трансепті, у профільованих порожнинах уміщено стінописи, які заміняють вівтарні образи: Непорочне Зачаття і Благовіщеня (ліворуч) та Всі святі й Св. Миколай (праворуч). Основне ж скульптурне оздоблення належало Йоганну Георгу Пінзелю та вважається найбільшим досягненням львівської школи барокової скульптури.
Оригінальний головний вівтар у стилі рококо був увінчаний скульптурою Розп'ятого Ісуса й оточений з боків фігурами двох янголів, Божої Матері та Яна Євангеліста. Перед вівтарем з боків було встановлено на окремих консолях скульптурні групи на біблійні сюжети — «Жертвоприношення Авраама» та «Самсон з левом», які тепер знаходяться у львівському Музеї сакральної барокової скульптури Пінзеля.
Годовицький костел є першою і найдосконалішою роботою Меретина, з цілого ряду подібних костелів (костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі, костел Воздвиження Чесного Хреста у Берездівцях, Лопатині, костел святого Михайла у Раві-Руській, Коломиї, Буську).
Чудотворний образ Матері Божої Утіхи
У XIX ст. Годовиця стала відомим відпустовим місцем та перетворилася на паломницький центр. 1852 р. зародився культ поклоніння іконі Утіхи Матері Божої. Це була акварельна копія образу Марії з Немовлям з придорожньої каплиці в Моравії (яка стояла між містами Вевері та Рижовіст). Ікона потрапила у 1798 році до сусіднього села Басівка, а у 1839 р. — до родини Рончковських з Годовиці, де й зберігалася. З часом ікона сильно потемніла, і її власники вирішили замінити її на іншу, але 25 січня 1852 р. Рончковський раптом помітив, що образ сам відновився і тепер виблискує яскравими кольорами. Після того, як спеціальна комісія, прислана зі Львова архієпископом Лукашем Баранецьким, визнала, що це не є фальсифікацією. У 1856 р. чудотворний образ був перенесений до костелу та урочисто встановлений в оновленому вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері, у лівому рамені трансепту. Наступного року в трансепті були виготовлені дерев'яні вівтарні структури та, мабуть, і неорококові шати образу.
У 1934 році Львівський архієпископ РКЦ Болеслав Твардовський урочисто коронував ікону єпископськими коронами. Після Другої світової війни, рятуючи від більшовицько-атеїстичної загрози, ікону було перевезено до Польщі, де вона й зараз зберігається в костелі святого Августина у Вроцлаві.
-
![image]()
-
![image]()
Інтер'єр костелу -
![image]()
Інтер'єр костелу
Відомі люди
- Спорт
- Стефан Беган — тренер, родоначальник лижних гонок на Пустомитівщині,.
- Андрій Ярмоленко - відвідав село 07.06.2004, до того як став відомим ))
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 14 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 28 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 березня 2022.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 190—191. (пол.)
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910… с. 143—144
- Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… s.30
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 48.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 1 січня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2013. Процитовано 1 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 1 січня 2016.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
- Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
- Чорновол І. П. Історія адміністративного поділу як напрямок регіональної історії. На прикладі Пустомитівського району (1782—2004).
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ—Жовква : Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с.
- Hodowica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 88. (пол.) — S. 88. (пол.)
- Kuropatnicki E. A. Geografia albo dokladne opisanie Krolestw Galicyi i Lodomeryi. — Lwow : 1858. — 166 s. (пол.)
- Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli : impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 s. (лат.), (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Годовиця |
- «Пам'ятки Галичини». Відео № 2: Костел Всіх Святих у Годовиці на YouTube (відео з дрона, містить панорамні види Годовиці) // ZBRUC EU, 13.07.2018
- Зимове відео з дрона, стан костелу станом на грудень 2018 // YouTube
- Годовицько-Басівська сільська рада [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України. Годовиця
- Годовиця — шедевр під смертним вироком
- Освячення нового храм у с. Годовиця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Архітектурні шедеври Меретина в Годовиці і Наварії [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Передмістя Львова [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
| У Вікісловнику є сторінка годовиця. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Godovicya selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do oblasnogo centru stanovit 13 km sho prohodit avtoshlyahom oblasnogo znachennya do rajcentru stanovit 6 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchih zaliznichnih stancij Glinna Navariya stanovit 5 km ta Obroshin stanovit 3 km selo Godovicya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Sokilnicka silska gromada Kod KATOTTG UA46060410030063633 Osnovni dani Zasnovane 1371 Naselennya 872 Plosha 3 2 km Gustota naselennya 274 06 osib km Poshtovij indeks 81117 Telefonnij kod 380 3230 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 45 51 pn sh 23 55 09 sh d 49 76417 pn sh 23 91917 sh d 49 76417 23 91917 Koordinati 49 45 51 pn sh 23 55 09 sh d 49 76417 pn sh 23 91917 sh d 49 76417 23 91917 Serednya visota nad rivnem morya 297 m Vodojmi r Shirka Vidstan do oblasnogo centru 13 km Vidstan do rajonnogo centru 6 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Obroshin Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 81117 Lvivska obl Pustomitivskij r n s Godovicya vul Tarasa Shevchenka 2 Silskij golova Hmiz Vasil Tadejovich Karta Godovicya Godovicya Mapa Godovicya u Vikishovishi Selo ye centrom Godovicko Basivskoyi silskoyi radi do kotroyi vhodyat sela Godovicya Basivka Naselennya stanovit 872 osib NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo lishe 877 osib Movnij sklad naselennya sela stanom na 2001 r Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 872 99 43 rosijska 3 0 34 polska 2 0 23IstoriyaStav u Godovici Oskilki pro isnuvannya sela vidomo z XIV stolittya ce svidchit pro jogo isnuvannya she u knyazhi chasi Persha zgadka pro datuyetsya 1371 rokom koli pislya polskogo zavoyuvannya Galickoyi Rusi Yan Kmita starosta ruskij peredav selo Godovicyu cerkvi svyatogo Ivana Hrestitelya sho znahodilas u peredmisti Lvova ta monastiryu svyatogo Vasiliya u Lvovi dlya poryatunku dushi kolishnogo vlasnika sela Petra Akt de zafiksovano cyu podiyu vidano u Lvovi na ranok 12 listopada 1371 roku V akti vkazuyetsya sho selo peredayetsya dekanatu svyatogo Ivana u Lvovi lat pol Pislya smerti ostannogo dekana Yana Krupskogo rishennyam Apostolskogo nunciya J F Kommendoni vid 16 listopada 1564 roku selo vijshlo z pid upravlinnya svyatoivanivskih dekaniv ta perejshlo do Lvivskij yeparhiyi Cej akt buv nadrukovanij takozh u dodatku do Gazety Lwowskiej 9 za 1858 rik ta v Aktach ziemskich i grodzkich tom 2 4 5 s U 1421 roci polskij korol Vladislav II Yagajlo aktom vidanim v Nyepolomicah pereviv selo Godovicya z ruskogo ta polskogo prava na nimecke Greko katolicka gromada sela nalezhala parafiyi cerkvi svyatogo Dimitriya v Navariyi Obroshinskogo dekanatu piznishe Gorodockogo dekanatu Lvivskogo protopresviteratu Tochno nevidomo koli v seli bula utvorena latinska parafiya ale pripuskayut sho ce bulo blizko 1498 roku U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya spustoshenij mlin i 3 lani blizko 75 ga obroblyuvanoyi zemli U XIX stolitti krim samoyi Godovici do skladu rimo katolickoyi parafiyi takozh vhodili Basivka Malechkovichi i Pustomiti u mizhvoyennij period lishe Basivka Persha shkola v Godovici z yavilasya u 1846 roci Na 01 01 1939 v seli bulo 1330 zhiteliv z nih 220 ukrayinciv 1080 polyakiv 30 yevreyiv Selo nalezhalo do Lvivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva vhodilo do gmini Navariya 10 bereznya 1947 roku viddilom UPA bulo znisheno dilnicyu radyanskogo istrebityelnogo bataljonu yaka roztashovuvalas u Godovici V radyanskij period v seli buv roztashovanij viddil Obroshinskogo naukovo doslidnogo gospodarstva Pobudovana vosmirichna shkola Pam yatki arhitekturiParafiyalnij kostel Usih Svyatih Dokladnishe Kostel Usih Svyatih Godovicya Istoriya Nezvazhayuchi na te sho pro pervinnij kostel u Godovici ta inshi sporudi zbudovani do pershoyi polovini XVIII st pro nih zalishilosya nebagato vidomostej Vidomo sho v pershij polovini XVI st na tomu samomu misci de znahoditsya nini kostel buv derev yanij hram Ci dani viplivayut iz opisu rozmishennya stavu pro vikoristannya yakogo sperechalisya todishnij godovickij paroh o Yakub ta lvivskij dekan o Yan Krupskij Kostel Usih Svyatih u Godovici U 1618 1621 rr latinskij kostel yak u Godovici tak i u susidnomu seli Navariya buli rozibrani Prichinoyu buv yihnij avarijnij stan sprichinenij silnim ponivechennyam ta rujnuvannyam vid chastih tatarskih nabigiv Vzhe u 1631 r hram v Godovici bulo vidbudovano ta osvyacheno lvivskim vikariyem Yezhi Gyedzinskim lishe u 1685 roci U protokoli generalnoyi vizitaciyi Lvivskoyi yeparhiyi za 1716 1725 rr cej kostel buv opisanij yak prosta kam yana budova lat ex lapidibus simplicis structura jogo golovnij vivtar yak mistecka skulptura lat arte sculptoria factum osvyachenij v im ya Usih Svyatih Dva bichnih vivtari hramu buli osvyacheni v im ya Divi Mariyi ta svyatoyi Anni ce buli nalezhnim chinom namalovani obrazi lat imagines decenter pictae a chetvertij vivtar buv osvyachenij v im ya svyatogo Mikolaya yak tvir koshtovnij krasivij lat arte arcaria honestum Reshta inventaryu hramu bulo duzhe bidne pri kosteli ne bulo shpitalyu ta navit ne diyalo zhodne bratstvo Todishnim ksondzom buv Fabian Machkovich Yedinim sho zbereglosya vid ciyeyi sporudi ye nevelikij kam yanij kartush yakij i zaraz uvinchuye hram Todi zh samo povstalo pitannya budivnictva novogo murovanogo hramu Za organizaciyu robit uzyavsya lvivskij kanonik ta arhidiyakon Stefan Mikulskij yakij i vistupiv golovnim mecenatom sponsorom budivnictva novogo murovanogo parafiyalnogo kostelu Same Mikulskij obrav proyekt Bernarda Meretina tvorcya soboru svyatogo Yura u Lvovi sho buv odnim iz najviznachnishih zodchih svogo chasu Avtorstvo Meretina pidtverdzhene jogo pidpisom na zadnij storoni odniyeyi iz rizb amvonu Budivnictvo kostela trivalo dovgih sim rokiv 1751 1758 rr Pracya nad vnutrishnim ta zovnishnim dekorom svyatini trivala she u 1760 h rr Rozpisom inter yeriv zajmavsya vidomij hudozhnik Alyeksander Rolinskij avtorom rizblenogo dekoru ye genialnij skulptor Jogan Georg Pinzel u spivpraci z Matviyem Polejovskim Kostel osvyacheno u 1774 r Hram dekilka raziv perebuvav na restavraciyi U 1926 1927 rr buv vidnovlenij golovnij vivtar a v 1929 1931 rr vidnovleno vnutrishni rozpisi chastkovo za rahunok subsidiyi Voyevodskogo uryadu u Lvovi Takozh bulo provedeno elektrifikaciyu svyatini U 1932 r kostel yak harakternij tip arhitekturi XVIII st z rokokovimi malovanimi zobrazhennyami v inter yeri roztashovanoyu poruch dzviniceyu ta drovitneyu oficijno buv viznanij pam yatkoyu U kvitni 1946 r ostannij golova godovickoyi parafiyi o Yaroslav Homickij iz bilshistyu viryan pokinuli parafiyu ta viyihali do Polshi Bilshist hramovogo majna vivezeno do Sileziyi Okremi relikviyi nini zberigayutsya v latinskih hramah Vroclava svyatogo Avgustina Bozhogo Tila ta svyatoyi Yadvigi Vroclav Shvinyari V pershi roki radyanskoyi okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini kostel vikoristovuvavsya yak gospodarska sporuda a u 1961 r buv ostatochno zamknenij Usi vitvori mistectva yaki she zberigalisya u hrami ta mali pevnu istorichnu cinnist u 1965 r buli perevezeni do Lvivskoyi kartinnoyi galereyi ta pomisheni v odnomu z yiyi viddiliv Oleskomu zamku U 1974 r v kosteli stalasya pozhezha vnaslidok chogo vigoriv ves dah ta nevdovzi zavalivsya Takim chinom bulo vtracheno cinni rozpisi XVIII st Na sogodni stan bezcinnogo hramu zhalyugidnij Vin ye sucilnoyu ruyinoyu bez dahu sklepin Hocha teritoriya navkolo kostelu pribrana ta vporyadkovana Gromada Godovici hoche restavruvati hram Golova silskoyi radi rozrahovuye na spivpracyu z polskoyu storonoyu shodo provedennya restavracijnih robit u svyatini Opis hramu Kostel znahoditsya na berezi stavu Svyatinya oriyentovana na pivnichnij zahid Vivtar oriyentovanij na zahid Sporuda murovana ceglyana hrestopodibna v plani rozmishena na kam yanomu p yedistali Stini poshtukatureni Hram harakterizuyetsya skorochenim transeptom pritvorom tarozmishenim po osi apsidi primishennyam Kolis centralnij ob yem zavershuvavsya signaturkoyu Zavdyaki zaokruglenim tazrizanim kutam zovnishnij kontur planu maye plastichni risi Shodo zovnishnogo arhitekturnogo dekoru to v budivnictvi hramu Meretin na golovnomu fasadi vikoristav podvijni pilyastri korinfskogo orderu Pritvor zavershuyetsya trikutnim frontonom ta attikom u viglyadi balyustradi Golovnij barokovij fronton prikrashenij dekorativnimi vazami Stini bokovih fasadiv rozchlenovani lizinamina dzerkala Navproti fasadu kostelu ye dzvinicya yaka ye murovanoyu v formibramki Ponad golovnim vivtarem zobrazhennya Boga Otcya v hmarah i dvoh angeliv Obabich vikon pogruddya svyatih v ovalnih medaljonah mozhna viokremiti sv Klimenta Yana Nepomucena Josifa Francisheka Yudu Tadeya Marselina Feodula Stanislava Kostku Na vivtaryah u transepti u profilovanih porozhninah umisheno stinopisi yaki zaminyayut vivtarni obrazi Neporochne Zachattya i Blagovishenya livoruch ta Vsi svyati j Sv Mikolaj pravoruch Osnovne zh skulpturne ozdoblennya nalezhalo Jogannu Georgu Pinzelyu ta vvazhayetsya najbilshim dosyagnennyam lvivskoyi shkoli barokovoyi skulpturi Originalnij golovnij vivtar u stili rokoko buv uvinchanij skulpturoyu Rozp yatogo Isusa j otochenij z bokiv figurami dvoh yangoliv Bozhoyi Materi ta Yana Yevangelista Pered vivtarem z bokiv bulo vstanovleno na okremih konsolyah skulpturni grupi na biblijni syuzheti Zhertvoprinoshennya Avraama ta Samson z levom yaki teper znahodyatsya u lvivskomu Muzeyi sakralnoyi barokovoyi skulpturi Pinzelya Godovickij kostel ye pershoyu i najdoskonalishoyu robotoyu Meretina z cilogo ryadu podibnih kosteliv kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Buchachi kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u Berezdivcyah Lopatini kostel svyatogo Mihajla u Ravi Ruskij Kolomiyi Busku Chudotvornij obraz Materi Bozhoyi Utihi U XIX st Godovicya stala vidomim vidpustovim miscem ta peretvorilasya na palomnickij centr 1852 r zarodivsya kult pokloninnya ikoni Utihi Materi Bozhoyi Ce bula akvarelna kopiya obrazu Mariyi z Nemovlyam z pridorozhnoyi kaplici v Moraviyi yaka stoyala mizh mistami Veveri ta Rizhovist Ikona potrapila u 1798 roci do susidnogo sela Basivka a u 1839 r do rodini Ronchkovskih z Godovici de j zberigalasya Z chasom ikona silno potemnila i yiyi vlasniki virishili zaminiti yiyi na inshu ale 25 sichnya 1852 r Ronchkovskij raptom pomitiv sho obraz sam vidnovivsya i teper vibliskuye yaskravimi kolorami Pislya togo yak specialna komisiya prislana zi Lvova arhiyepiskopom Lukashem Baraneckim viznala sho ce ne ye falsifikaciyeyu U 1856 r chudotvornij obraz buv perenesenij do kostelu ta urochisto vstanovlenij v onovlenomu vivtari Neporochnogo Zachattya Bozhoyi Materi u livomu rameni transeptu Nastupnogo roku v transepti buli vigotovleni derev yani vivtarni strukturi ta mabut i neorokokovi shati obrazu U 1934 roci Lvivskij arhiyepiskop RKC Boleslav Tvardovskij urochisto koronuvav ikonu yepiskopskimi koronami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ryatuyuchi vid bilshovicko ateyistichnoyi zagrozi ikonu bulo perevezeno do Polshi de vona j zaraz zberigayetsya v kosteli svyatogo Avgustina u Vroclavi Kostel Usih Svyatih Inter yer kostelu Inter yer kosteluVidomi lyudiShejko Mikola Ivanovich Sport Stefan Began trener rodonachalnik lizhnih gonok na Pustomitivshini Andrij Yarmolenko vidvidav selo 07 06 2004 do togo yak stav vidomim Primitki Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 2 bereznya 2017 Procitovano 14 travnya 2014 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 28 grudnya 2015 Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 28 grudnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2022 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1907 Cz 1 T 10 S 190 191 pol Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Arhiv originalu za 21 serpnya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2018 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 s 143 144 Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 s 30 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 154 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 48 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2021 Procitovano 12 lipnya 2021 Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 Arhiv originalu za 14 grudnya 2015 Procitovano 1 sichnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 26 lipnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 1 sichnya 2016 Arhiv originalu za 23 chervnya 2016 Procitovano 1 sichnya 2016 Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 29 bereznya 2017 Procitovano 1 sichnya 2016 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Lvivska oblast AN URSR In t istoriyi Golov redkol P T Tronko golova ta in K Golov red URE AN URSR 1968 980 s Timchishin Ya Savka M Timoshenko P Podorozhi po Lvivshini Krayeznavcho turistichnij naris Lviv Kamenyar 1967 384 s Chornovol I P Istoriya administrativnogo podilu yak napryamok regionalnoyi istoriyi Na prikladi Pustomitivskogo rajonu 1782 2004 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1910 500 s Hodowica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 88 pol S 88 pol Kuropatnicki E A Geografia albo dokladne opisanie Krolestw Galicyi i Lodomeryi Lwow 1858 166 s pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 Leopoli impressum in typographia Petri Piller 1832 410 s lat pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Godovicya Pam yatki Galichini Video 2 Kostel Vsih Svyatih u Godovici na YouTube video z drona mistit panoramni vidi Godovici ZBRUC EU 13 07 2018 Zimove video z drona stan kostelu stanom na gruden 2018 YouTube Godovicko Basivska silska rada 30 sichnya 2016 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Godovicya Godovicya shedevr pid smertnim virokom Osvyachennya novogo hram u s Godovicya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhitekturni shedevri Meretina v Godovici i Navariyi 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Peredmistya Lvova 8 bereznya 2016 u Wayback Machine U Vikislovniku ye storinka godovicya