Годиннико́ва ве́жа в Ботевграді (болг. Часовникова кула) — пам'ятка культури національного значення, розташована в центрі Ботевграда, на площі Визволення. Входить до переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії.
Годинникова вежа в Ботевграді болг. Часовникова кула | |
---|---|
42°54′24″ пн. ш. 23°47′30″ сх. д. / 42.90694444002777175° пн. ш. 23.79194444002778042° сх. д.Координати: 42°54′24″ пн. ш. 23°47′30″ сх. д. / 42.90694444002777175° пн. ш. 23.79194444002778042° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
Місто | Ботевград |
Площа | Визволення |
Тип | годинникова вежа |
Тип будівлі | годинникова вежа |
Висота | 30 м |
Стиль | бароко, османська архітектура |
Архітектор | d |
Дата заснування | 1866 |
Початок будівництва | 1866 |
Побудовано | 1866 |
Статус | охороняється державою |
Стан | задовільний |
Годинникова вежа в Ботевграді Годинникова вежа в Ботевграді (Болгарія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Годинникову вежу було збудовано 1866 року, за пропозицією Мідхат-паші, генерал-губернатора Дунайського вілайету і активного реформатора Османської імперії. Будівництво було приурочене до зміни статусу поселення: 1866 року село Самунджиєве стало містом Орханіє (Ботевградом — з 1934).
Достойменно не відомо ім'я архітектора споруди, лише те, що вона була зведена місцевим майстром . Мідний дзвін відлито Лазарем Дімітровим із Бансько, а годинниковий механізм створено Генчо Наковим, уродженцем Ботевграду.
Для будівництва вежі були використані місцеві матеріали: каміння із кар'єру біля села Божениця та дерево із околиць села Врачеш.
Початково на вершині вежі розміщувався дерев'яний будиночок, з котрого щогодини виїжджала фігурка чоловіка у фесці, що, на той час, була форменим головним убором османських чиновників і солдатів. Чоловічок вклонявся, а дзвін відбивав час. Після визволення Болгарії цей символ було демонтовано і знищено мешканцями.
У 1920-х роках до вежі було прибудовано двоповерхову будівлю бібліотеки. У 1970-х, під час чергової реставрації вежі, її знесли, а натомість поряд посадили псевдотсугу. З часом дерево, через своє могутнє коріння, почало становити загрозу головному символу міста і врешті його було спиляно.
Оригінальний годинниковий механізм, котрий протягом багатьох років був найточнішим на Балканському півострові, наразі зберігається в Історичному музеї Ботевграда. На вежі встановлено його копію, виготовлену майстрами з «Етиру».
Заввишки 30 метрів, годинникова вежа в Ботевграді досі залишається найвищою будівлею такого типу в Болгарії. Вона стала символом міста і її зображення уміщено на гербі.
На підставі рішення болгарської Національної ради охорони пам'яток культури від 24 жовтня 2006, у 2007 році вежа отримала статус пам'ятки культури національного значення та була внесена до переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії, під номером 81.
- Поштівка з Годинниковою вежею
- Центральна площа з вежею у базарний день. 1905
- Вид на площу з годинниковою вежею та бібліотекою. 1939
Архітектура
Вежа збудована в османському стилі, з елементами бароко. Складається з трьох пропорційних частин і звужується догори. Її загальна висота — 30 метрів. В основі — квадрат, із довжиною сторони 5 метрів.
Нижня частина — з вапняку, заввишки 11 метрів. Середня — вужча, із хвилястою поверхнею стін, боки підкреслені напівколонами, завершується карнизом. Карнизи оздоблені блакитними фресками, оновленими з нагоди 150-річчя зведення. Верхня частина ще більш звужена, шестикутної форми, із дзвоном та флюгером.
В нижній частині вежі розміщено вхідні двері та дерев'яні сходи, що спірально закручуючись, ведуть до годинниковоо механізму нагорі. Дзвін чути в радусі 3 кілометрів.
- Три яруси вежі та фрески на карнизах
- Фрагмент розпису карнизу
- Верхня частина вежі
- Дерев'яні сходи всередині будівлі
Галерея
- Годиниковий механізм, встановлений у вежі
- Шальки годинника вежі
- Шальки годинника та дерев'яні сходи у вежі
- Оригінальний годинниковий механізм в експозиції музею
- Сучасний вигляд вежі. 2014
- Підсвічення вежі вночі. 2014
- Феєрверк з нагоди Дня визволення Болгарії. 3 березня 2015
- Новорічна ілюмінація на площі Визволення. 2016
Література
- Милко Бичев. Български барок. — София : Наука и изкуство, 1955. — С. 101—102, 161.
- Симеонка Влайкова. Ботевград през годините: историко-географска характеристика (по документалните материали и спомени от местни хора). — Ботевград : Орханиец, 2000. — Т. 1. — С. 67.
- Симеонка Влайкова. Ботевград през годините: историко-географска характеристика (по документалните материали и спомени от местни хора). — Ботевград : Орханиец, 2003. — Т. 2. — С. 89—93.
- Любен Тонев. Кули и камбанарии в България до Освобождението. — София : Българска академия на науките, 1952. — С. 282.
Див. також
Примітки
- Dimana Trankova (04.05.2018). . vagabond.bg (анг.) . Vagabond Magazine. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
- . btsbg.org (болг.) . Болгарський туристичний союз. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
- Часовая башня, Ботевград. bulgariatravel.org (рос.) . Офіційний туристичний портал Болгарії. Процитовано 25 травня 2018.[недоступне посилання]
- Деница Бисерова (17.04.2015). . bulgarianhistory.org (болг.) . Сдружение «Българска история». Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
- Софийская область. Республика Болгария. Ботевград // Областная администрация Софийской области. — С. 13. з джерела 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
- . botevgrad.bg (болг.) . Община Ботевград. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
Посилання
- Характеристика та опис годинникової вежі у Ботевграді [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Болгарського туристичного союзу (болг.)
- Опис годинникової вежі у Ботевграді [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] на Офіційному туристичному порталі Болгарії (англ.) (болг.) (рос.) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Godinniko va ve zha v Botevgradi bolg Chasovnikova kula pam yatka kulturi nacionalnogo znachennya roztashovana v centri Botevgrada na ploshi Vizvolennya Vhodit do pereliku 100 turistichnih ob yektiv Bolgariyi region skasovanij CoordScale Godinnikova vezha v Botevgradi bolg Chasovnikova kula42 54 24 pn sh 23 47 30 sh d 42 90694444002777175 pn sh 23 79194444002778042 sh d 42 90694444002777175 23 79194444002778042 Koordinati 42 54 24 pn sh 23 47 30 sh d 42 90694444002777175 pn sh 23 79194444002778042 sh d 42 90694444002777175 23 79194444002778042Krayina BolgariyaMistoBotevgradPloshaVizvolennyaTipgodinnikova vezhaTip budivligodinnikova vezhaVisota30 mStilbaroko osmanska arhitekturaArhitektordData zasnuvannya1866Pochatok budivnictva1866Pobudovano1866Status ohoronyayetsya derzhavoyuStanzadovilnijGodinnikova vezha v BotevgradiGodinnikova vezha v Botevgradi Bolgariya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaGerb mista Botevgrad Memorialni doshki na vezhi shodo istoriyi zvedennya ta vnesennya do pereliku turistichnih ob yektiv Godinnikovu vezhu bulo zbudovano 1866 roku za propoziciyeyu Midhat pashi general gubernatora Dunajskogo vilajetu i aktivnogo reformatora Osmanskoyi imperiyi Budivnictvo bulo priurochene do zmini statusu poselennya 1866 roku selo Samundzhiyeve stalo mistom Orhaniye Botevgradom z 1934 Dostojmenno ne vidomo im ya arhitektora sporudi lishe te sho vona bula zvedena miscevim majstrom Midnij dzvin vidlito Lazarem Dimitrovim iz Bansko a godinnikovij mehanizm stvoreno Gencho Nakovim urodzhencem Botevgradu Dlya budivnictva vezhi buli vikoristani miscevi materiali kaminnya iz kar yeru bilya sela Bozhenicya ta derevo iz okolic sela Vrachesh Pochatkovo na vershini vezhi rozmishuvavsya derev yanij budinochok z kotrogo shogodini viyizhdzhala figurka cholovika u fesci sho na toj chas bula formenim golovnim uborom osmanskih chinovnikiv i soldativ Cholovichok vklonyavsya a dzvin vidbivav chas Pislya vizvolennya Bolgariyi cej simvol bulo demontovano i znisheno meshkancyami U 1920 h rokah do vezhi bulo pribudovano dvopoverhovu budivlyu biblioteki U 1970 h pid chas chergovoyi restavraciyi vezhi yiyi znesli a natomist poryad posadili psevdotsugu Z chasom derevo cherez svoye mogutnye korinnya pochalo stanoviti zagrozu golovnomu simvolu mista i vreshti jogo bulo spilyano Originalnij godinnikovij mehanizm kotrij protyagom bagatoh rokiv buv najtochnishim na Balkanskomu pivostrovi narazi zberigayetsya v Istorichnomu muzeyi Botevgrada Na vezhi vstanovleno jogo kopiyu vigotovlenu majstrami z Etiru Zavvishki 30 metriv godinnikova vezha v Botevgradi dosi zalishayetsya najvishoyu budivleyu takogo tipu v Bolgariyi Vona stala simvolom mista i yiyi zobrazhennya umisheno na gerbi Na pidstavi rishennya bolgarskoyi Nacionalnoyi radi ohoroni pam yatok kulturi vid 24 zhovtnya 2006 u 2007 roci vezha otrimala status pam yatki kulturi nacionalnogo znachennya ta bula vnesena do pereliku 100 turistichnih ob yektiv Bolgariyi pid nomerom 81 Poshtivka z Godinnikovoyu vezheyu Centralna plosha z vezheyu u bazarnij den 1905 Vid na ploshu z godinnikovoyu vezheyu ta bibliotekoyu 1939ArhitekturaVezha zbudovana v osmanskomu stili z elementami baroko Skladayetsya z troh proporcijnih chastin i zvuzhuyetsya dogori Yiyi zagalna visota 30 metriv V osnovi kvadrat iz dovzhinoyu storoni 5 metriv Nizhnya chastina z vapnyaku zavvishki 11 metriv Serednya vuzhcha iz hvilyastoyu poverhneyu stin boki pidkresleni napivkolonami zavershuyetsya karnizom Karnizi ozdobleni blakitnimi freskami onovlenimi z nagodi 150 richchya zvedennya Verhnya chastina she bilsh zvuzhena shestikutnoyi formi iz dzvonom ta flyugerom V nizhnij chastini vezhi rozmisheno vhidni dveri ta derev yani shodi sho spiralno zakruchuyuchis vedut do godinnikovoo mehanizmu nagori Dzvin chuti v radusi 3 kilometriv Tri yarusi vezhi ta freski na karnizah Fragment rozpisu karnizu Verhnya chastina vezhi Derev yani shodi vseredini budivliGalereyaGodinikovij mehanizm vstanovlenij u vezhi Shalki godinnika vezhi Shalki godinnika ta derev yani shodi u vezhi Originalnij godinnikovij mehanizm v ekspoziciyi muzeyu Suchasnij viglyad vezhi 2014 Pidsvichennya vezhi vnochi 2014 Feyerverk z nagodi Dnya vizvolennya Bolgariyi 3 bereznya 2015 Novorichna ilyuminaciya na ploshi Vizvolennya 2016LiteraturaMilko Bichev Blgarski barok Sofiya Nauka i izkustvo 1955 S 101 102 161 Simeonka Vlajkova Botevgrad prez godinite istoriko geografska harakteristika po dokumentalnite materiali i spomeni ot mestni hora Botevgrad Orhaniec 2000 T 1 S 67 Simeonka Vlajkova Botevgrad prez godinite istoriko geografska harakteristika po dokumentalnite materiali i spomeni ot mestni hora Botevgrad Orhaniec 2003 T 2 S 89 93 Lyuben Tonev Kuli i kambanarii v Blgariya do Osvobozhdenieto Sofiya Blgarska akademiya na naukite 1952 S 282 Div takozh100 turistichnih ob yektiv Bolgariyi bg PrimitkiDimana Trankova 04 05 2018 vagabond bg ang Vagabond Magazine Arhiv originalu za 25 travnya 2018 Procitovano 25 travnya 2018 btsbg org bolg Bolgarskij turistichnij soyuz Arhiv originalu za 24 travnya 2018 Procitovano 25 travnya 2018 Chasovaya bashnya Botevgrad bulgariatravel org ros Oficijnij turistichnij portal Bolgariyi Procitovano 25 travnya 2018 nedostupne posilannya Denica Biserova 17 04 2015 bulgarianhistory org bolg Sdruzhenie Blgarska istoriya Arhiv originalu za 25 travnya 2018 Procitovano 25 travnya 2018 Sofijskaya oblast Respublika Bolgariya Botevgrad Oblastnaya administraciya Sofijskoj oblasti S 13 z dzherela 25 travnya 2018 Procitovano 25 travnya 2018 botevgrad bg bolg Obshina Botevgrad Arhiv originalu za 25 travnya 2018 Procitovano 25 travnya 2018 PosilannyaHarakteristika ta opis godinnikovoyi vezhi u Botevgradi 24 travnya 2018 u Wayback Machine na sajti Bolgarskogo turistichnogo soyuzu bolg Opis godinnikovoyi vezhi u Botevgradi 10 travnya 2021 u Wayback Machine na Oficijnomu turistichnomu portali Bolgariyi angl bolg ros nim