Годинникова вежа (Ботевград)

Годиннико́ва ве́жа в Ботевграді (болг. Часовникова кула) — пам'ятка культури національного значення, розташована в центрі Ботевграда, на площі Визволення. Входить до переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії.

region = скасований = CoordScale =
Годинникова вежа в Ботевграді болг. Часовникова кула
42°54′24″ пн. ш. 23°47′30″ сх. д. / 42.90694444002777175° пн. ш. 23.79194444002778042° сх. д. / 42.90694444002777175; 23.79194444002778042Координати: 42°54′24″ пн. ш. 23°47′30″ сх. д. / 42.90694444002777175° пн. ш. 23.79194444002778042° сх. д. / 42.90694444002777175; 23.79194444002778042
Країна	Болгарія
Місто	Ботевград
Площа	Визволення
Тип	годинникова вежа
Тип будівлі	годинникова вежа
Висота	30 м
Стиль	бароко, османська архітектура
Архітектор	^d
Дата заснування	1866
Початок будівництва	1866
Побудовано	1866
Статус	охороняється державою
Стан	задовільний
Годинникова вежа в Ботевграді Годинникова вежа в Ботевграді (Болгарія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Герб міста Ботевград

Меморіальні дошки на вежі щодо історії зведення та внесення до переліку туристичних об'єктів

Годинникову вежу було збудовано 1866 року, за пропозицією Мідхат-паші, генерал-губернатора Дунайського вілайету і активного реформатора Османської імперії. Будівництво було приурочене до зміни статусу поселення: 1866 року село Самунджиєве стало містом Орханіє (Ботевградом — з 1934).

Достойменно не відомо ім'я архітектора споруди, лише те, що вона була зведена місцевим майстром . Мідний дзвін відлито Лазарем Дімітровим із Бансько, а годинниковий механізм створено Генчо Наковим, уродженцем Ботевграду.

Для будівництва вежі були використані місцеві матеріали: каміння із кар'єру біля села Божениця та дерево із околиць села Врачеш.

Початково на вершині вежі розміщувався дерев'яний будиночок, з котрого щогодини виїжджала фігурка чоловіка у фесці, що, на той час, була форменим головним убором османських чиновників і солдатів. Чоловічок вклонявся, а дзвін відбивав час. Після визволення Болгарії цей символ було демонтовано і знищено мешканцями.

У 1920-х роках до вежі було прибудовано двоповерхову будівлю бібліотеки. У 1970-х, під час чергової реставрації вежі, її знесли, а натомість поряд посадили псевдотсугу. З часом дерево, через своє могутнє коріння, почало становити загрозу головному символу міста і врешті його було спиляно.

Оригінальний годинниковий механізм, котрий протягом багатьох років був найточнішим на Балканському півострові, наразі зберігається в Історичному музеї Ботевграда. На вежі встановлено його копію, виготовлену майстрами з «Етиру».

Заввишки 30 метрів, годинникова вежа в Ботевграді досі залишається найвищою будівлею такого типу в Болгарії. Вона стала символом міста і її зображення уміщено на гербі.

На підставі рішення болгарської Національної ради охорони пам'яток культури від 24 жовтня 2006, у 2007 році вежа отримала статус пам'ятки культури національного значення та була внесена до переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії, під номером 81.

• Поштівка з Годинниковою вежею
• Центральна площа з вежею у базарний день. 1905
• Вид на площу з годинниковою вежею та бібліотекою. 1939

Архітектура

Вежа збудована в османському стилі, з елементами бароко. Складається з трьох пропорційних частин і звужується догори. Її загальна висота — 30 метрів. В основі — квадрат, із довжиною сторони 5 метрів.

Нижня частина — з вапняку, заввишки 11 метрів. Середня — вужча, із хвилястою поверхнею стін, боки підкреслені напівколонами, завершується карнизом. Карнизи оздоблені блакитними фресками, оновленими з нагоди 150-річчя зведення. Верхня частина ще більш звужена, шестикутної форми, із дзвоном та флюгером.

В нижній частині вежі розміщено вхідні двері та дерев'яні сходи, що спірально закручуючись, ведуть до годинниковоо механізму нагорі. Дзвін чути в радусі 3 кілометрів.

• Три яруси вежі та фрески на карнизах
• Фрагмент розпису карнизу
• Верхня частина вежі
• Дерев'яні сходи всередині будівлі

Галерея

• Годиниковий механізм, встановлений у вежі
• Шальки годинника вежі
• Шальки годинника та дерев'яні сходи у вежі
• Оригінальний годинниковий механізм в експозиції музею

• Сучасний вигляд вежі. 2014
• Підсвічення вежі вночі. 2014
• Феєрверк з нагоди Дня визволення Болгарії. 3 березня 2015
• Новорічна ілюмінація на площі Визволення. 2016

Література

• Милко Бичев. Български барок. — София : Наука и изкуство, 1955. — С. 101—102, 161.
• Симеонка Влайкова. Ботевград през годините: историко-географска характеристика (по документалните материали и спомени от местни хора). — Ботевград : Орханиец, 2000. — Т. 1. — С. 67.
• Симеонка Влайкова. Ботевград през годините: историко-географска характеристика (по документалните материали и спомени от местни хора). — Ботевград : Орханиец, 2003. — Т. 2. — С. 89—93.
• Любен Тонев. Кули и камбанарии в България до Освобождението. — София : Българска академия на науките, 1952. — С. 282.

Див. також

• 100 туристичних об'єктів Болгарії
• ^[bg]

Примітки

1. Dimana Trankova (04.05.2018). . vagabond.bg (анг.) . Vagabond Magazine. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
2. . btsbg.org (болг.) . Болгарський туристичний союз. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
3. Часовая башня, Ботевград. bulgariatravel.org (рос.) . Офіційний туристичний портал Болгарії. Процитовано 25 травня 2018.^{[недоступне посилання]}
4. Деница Бисерова (17.04.2015). . bulgarianhistory.org (болг.) . Сдружение «Българска история». Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
5. Софийская область. Республика Болгария. Ботевград // Областная администрация Софийской области. — С. 13. з джерела 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
6. . botevgrad.bg (болг.) . Община Ботевград. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.

Посилання

• Характеристика та опис годинникової вежі у Ботевграді [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Болгарського туристичного союзу (болг.)
• Опис годинникової вежі у Ботевграді [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] на Офіційному туристичному порталі Болгарії (англ.) (болг.) (рос.) (нім.)