Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гогенцоллерн-Зігмарінгенське князівство (нім. Fürstentum Hohenzollern-Sigmaringen) — князівство в південно-західній Німеччині зі столицею в Зігмарінгені. До 1623 року існувало як Гогенцоллерн-Зігмарінгенське графство (нім. Grafschaft Hohenzollern-Sigmaringen). На чолі цієї держави були представники Швабської гілки династії Гогенцоллернів. Ця невелика суверенна держава була анексована Прусським королівством в 1850 р., яке відбулось після зречення суверенності у вирі революції 1848 року, після чого воно стало частиною новоствореної .
Історія
Графи Швабської гілки династії Гогенцоллернів не є настільки добре відомими в історії як представники її молодшої, , які стали бургграфами Нюрнберзькими і згодом правили в Бранденбург-Пруссії та Німецькій імперії.
Гогенцоллерн-Зігмарінгенське графство було створено в 1576 р. після розділу — ленного наділу Священної Римської імперії. Коли останній із графів Цоллерна, (1512—1579), помер, територія була розділена поміж трьома його синами:
- (1545—1605)
- (1547—1606)
- (1552—1592)
Гогенцоллерни-Зігмарінгени правили невеликим князівством у Швабії. Їхньою головною резиденцією був Зігмарінгенський замок через що в їхньому прізвищі й з'явилася однойменна приставка. На відміну від представників бранденбурзької гілки Гогенцоллернів і герцогів Прусських, які перейшли в протестантизм, Гогенцоллерни-Зігмарінгени зберегли вірність католицькій церкві разом зі своїми кузенами Гогенцоллернами-Гехінгенами, представниками старшої лінії швабської гілки династії Гогенцоллернів, та Гогецоллернами-Гайгерлохськими.
Князівство було проголошено незалежним у 1815 р. після зникнення Священної Римської імперії в 1806 р. та закінчення Наполеонівських війн . Правитель цієї землі Карл дав своїй країні 1833 р. конституцію, але через важкі податки (із 1818 по 1848 рр. вони зросли вшестеро), його було скинуто з престолу в ході революції 1848 року. Його син, Карл Антон, не бажаючи втрачати свою спадкову владу в князівстві, звернувся за допомогою до Пруссії. Прусські війська прибули до Гогенцоллерн-Зігмарінгену в серпні 1849 р. Згідно підписаної угоди в грудні цього ж року, графство Гогенцоллерн-Зігмарінген було включено до складу Пруссії, остаточно приєднання завершилося на березень 1850 р. Ця анексія, однак, не означала втрату династією Гогенцоллернів-Зігмарінгенів своєї значимості.
Останній правитель графства, , займав посаду в 1858—1861 рр. Другий син Карла Антона, Карл Ейтель Гогенцоллерн-Зігмарінген став князем (1866—1881), а згодом і королем (1881—1914) Румунії під ім'ям Кароля І. Члени цієї династії правили в Румунському королівстві аж до скасування там монархії в 1947 р.
Старший син Карла Антона, , був обраний у 1870 р. кортесами в іспанські королі. І хоч від корони він був змушений відмовитися, але тим не менш його обрання королем Іспанії стало приводом для оголошення Францією війни Пруссії, яка ввійшла в історію як французько-прусська (франко-прусська) війна.
Правителі
Гогенцоллерн-Зігмарінген
- 1576—1606 — (*1576, †1606)
- 1606—1638 — (*1578, †1638); граф до 1623, после — князь
- 1638—1681 — (*1605, †1681)
- 1681—1689 — (*1636, †1689)
- 1689—1715 — (*1673, †1715)
- 1715—1769 — (*1702, †1769)
- 1769—1785 — (*1724, †1785)
- 1785—1831 — (*1762, †1831)
- 1831—1848 — (*1785, †1853)
- 1848—1849 — (*1811, †1885)
Претенденти на трон
- (*1811, †1885)
- (*1835, †1905)
- (*1864, †1927)
- (*1891, †1965)
- (*1924, †2010)
- (*1952)
- (*1987)
Румунія
- 1866—1914 — Кароль I; князь до 1881 р., після — король
- 1914—1927 — Фердинанд I
- 1927—1930 — Міхай I
- 1930—1940 — Кароль II
- 1940—1947 — Міхай I
Див. також
Посилання
- www.hohenzollern-home.com [Архівовано 25 червня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Гогенцоллерн, княжества // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gogencollern Zigmaringenske knyazivstvo nim Furstentum Hohenzollern Sigmaringen Prapor Gerb Deviz lat Nihil Sine Deo ukr Nichogo bez Boga Gogencollern Zigmaringen v 1848 Stolicya Zigmaringen Mova i nimecka Forma pravlinnya monarhiya Dinastiya Gogencollerni Istoriya Stvoreno 1576 Knyazivstvo 1623 Priyednannya do Prussiyi 1850 Gogencollern Zigmaringenske knyazivstvo nim Furstentum Hohenzollern Sigmaringen knyazivstvo v pivdenno zahidnij Nimechchini zi stoliceyu v Zigmaringeni Do 1623 roku isnuvalo yak Gogencollern Zigmaringenske grafstvo nim Grafschaft Hohenzollern Sigmaringen Na choli ciyeyi derzhavi buli predstavniki Shvabskoyi gilki dinastiyi Gogencollerniv Cya nevelika suverenna derzhava bula aneksovana Prusskim korolivstvom v 1850 r yake vidbulos pislya zrechennya suverennosti u viri revolyuciyi 1848 roku pislya chogo vono stalo chastinoyu novostvorenoyi IstoriyaGrafi Shvabskoyi gilki dinastiyi Gogencollerniv ne ye nastilki dobre vidomimi v istoriyi yak predstavniki yiyi molodshoyi yaki stali burggrafami Nyurnberzkimi i zgodom pravili v Brandenburg Prussiyi ta Nimeckij imperiyi Gogencollern Zigmaringenske grafstvo bulo stvoreno v 1576 r pislya rozdilu lennogo nadilu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Koli ostannij iz grafiv Collerna 1512 1579 pomer teritoriya bula rozdilena pomizh troma jogo sinami 1545 1605 1547 1606 1552 1592 Zamok Zigmaringen Gogencollerni Zigmaringeni pravili nevelikim knyazivstvom u Shvabiyi Yihnoyu golovnoyu rezidenciyeyu buv Zigmaringenskij zamok cherez sho v yihnomu prizvishi j z yavilasya odnojmenna pristavka Na vidminu vid predstavnikiv brandenburzkoyi gilki Gogencollerniv i gercogiv Prusskih yaki perejshli v protestantizm Gogencollerni Zigmaringeni zberegli virnist katolickij cerkvi razom zi svoyimi kuzenami Gogencollernami Gehingenami predstavnikami starshoyi liniyi shvabskoyi gilki dinastiyi Gogencollerniv ta Gogecollernami Gajgerlohskimi Knyazivstvo bulo progolosheno nezalezhnim u 1815 r pislya zniknennya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 1806 r ta zakinchennya Napoleonivskih vijn Pravitel ciyeyi zemli Karl dav svoyij krayini 1833 r konstituciyu ale cherez vazhki podatki iz 1818 po 1848 rr voni zrosli vshestero jogo bulo skinuto z prestolu v hodi revolyuciyi 1848 roku Jogo sin Karl Anton ne bazhayuchi vtrachati svoyu spadkovu vladu v knyazivstvi zvernuvsya za dopomogoyu do Prussiyi Prusski vijska pribuli do Gogencollern Zigmaringenu v serpni 1849 r Zgidno pidpisanoyi ugodi v grudni cogo zh roku grafstvo Gogencollern Zigmaringen bulo vklyucheno do skladu Prussiyi ostatochno priyednannya zavershilosya na berezen 1850 r Cya aneksiya odnak ne oznachala vtratu dinastiyeyu Gogencollerniv Zigmaringeniv svoyeyi znachimosti Ostannij pravitel grafstva zajmav posadu v 1858 1861 rr Drugij sin Karla Antona Karl Ejtel Gogencollern Zigmaringen stav knyazem 1866 1881 a zgodom i korolem 1881 1914 Rumuniyi pid im yam Karolya I Chleni ciyeyi dinastiyi pravili v Rumunskomu korolivstvi azh do skasuvannya tam monarhiyi v 1947 r Starshij sin Karla Antona buv obranij u 1870 r kortesami v ispanski koroli I hoch vid koroni vin buv zmushenij vidmovitisya ale tim ne mensh jogo obrannya korolem Ispaniyi stalo privodom dlya ogoloshennya Franciyeyu vijni Prussiyi yaka vvijshla v istoriyu yak francuzko prusska franko prusska vijna PraviteliGogencollern pislya priyednannya do Prussiyi Gogencollern Zigmaringen 1576 1606 1576 1606 1606 1638 1578 1638 graf do 1623 posle knyaz 1638 1681 1605 1681 1681 1689 1636 1689 1689 1715 1673 1715 1715 1769 1702 1769 1769 1785 1724 1785 1785 1831 1762 1831 1831 1848 1785 1853 1848 1849 1811 1885 Pretendenti na tron 1811 1885 1835 1905 1864 1927 1891 1965 1924 2010 1952 1987 Rumuniya 1866 1914 Karol I knyaz do 1881 r pislya korol 1914 1927 Ferdinand I 1927 1930 Mihaj I 1930 1940 Karol II 1940 1947 Mihaj IDiv takozhGogencollerni Zigmaringenskij zamokPosilannyawww hohenzollern home com Arhivovano 25 chervnya 2017 u Wayback Machine nim Gogencollern knyazhestva Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref