Гобо́й (італ. oboe, від фр. hautbois — високе дерево) — дерев'яний духовий музичний інструмент сопранового регістру. Діапазон — від до f3 або a3. Ноти для гобоя пишуться в скрипковому ключі відповідно до реального звучання.
З'явився у Франції в середині XVII століття в результаті реконструкції шоломії. Велике значення для еволюції гобоя мало винайдення на початку XIX століття Т. Бемом системи клапанів, спочатку застосоване для флейти. Згодом французькі майстри Гійом Трибер, Франсуа і Люсьєн Лоре пристосували винайдення Бема і для гобоя, таким чином надавши інструменту сучасного вигляду.
Будова
Інструмент являє собою пряму конічну трубку і складається з трьох частин — верхнє, нижнє коліно та розтруб. Ширина каналу становить 4 мм біля місця входження тростини в корпус, 16 мм біля кінця нижнього коліна (на довжині 480 мм), потім розширюється до 38 мм біля розтруба (довжина ділянки 110 мм).
У верхнє коліно вставляється подвійна тростина, за допомогою якої видобувається звук. Довжина стовбура — близько 60 см. Стовбур має 25 отворів, 22-24 з яких закриваються клапанами. Виготовляють гобой із чорного (ебенового) або тукового дерева. Основний матеріал для клапанів — мельхіор. Кожен клапан підганяється під форму інструмента, шліфується, полірується й покривається тонким шаром нікелю або срібла. Подвійна тростина являє собою пару пружних тонких очеретяних пластинок, щільно з'єднаних одна з одною і вібруючих під дією струменю повітрю, яке вдмухує музикант. Якість тростини має важливе значення для звуку інструмента і часто виготовляється самими гобоїстами, адаптованою під свої потреби.
Різновиди гобоя
В сучасній музичній практиці використовуються наступні різновиди інструменту:
- Гобой-піколо, або Мюзет in F або in Es, найвищий із різновидів гобоя, застосовується дуже рідко.
- Гобой д'аму́р (in A), альтового регістру з маленьким вигнутим есом (особливою трубкою, на яку насаджується тростина) і грушоподібним розтрубом.
- Англійський ріжок (in F), з вигнутим есом і грушоподібним розтрубом
- Існують також такі екзотичні різновиди гобоя як басовий та контрабасовий гобої, проте вони використовуються надзвичайно рідко.
Крім того з кінця XX століття спостерігається зростання інтересу до барокових різновидів гобоя, серед яких:
- Бароковий гобой, подібний сучасному гобою, але без клапанів
- Бароковий гобой д'амур
- Гобой да каччіа («Мисливський гобой»)
- Віденський гобой, розроблений на початку ХХ століття Германом Цулегером .Використовується тільки в оркестрі Віденьської філармонії.
Використання
У симфонічному оркестрі використовується звичайно два або три гобої. Партії англійського ріжка або гобоя д'амур (якщо такі передбачені) виконуються одним із гобоїстів. В партитурі для симфонічного оркестру партія гобоїв пишеться між партіями флейт та кларнетів.
Традиційно по гобою проводиться настроювання оркестру, а саме по ноті ля першої октави. Це пов'язано з тим, що завдяки невеличкій тростині гобой найменше підданий розстроюванню, проте і підстроїти гобой можна лише в дуже обмеженому діапазоні.
Також гобой широко використовується як сольний інструмент. Одним із перших концертні п'єси для гобоя писав Франсуа Куперен («Королівські концерти»), значну частину репертуару гобоя складають твори барокової та класичної епохи, зокрема концерти для гобоя писали А. Вівальді, Г. Ф. Гендель, Й. Гайдн, В. А. Моцарт. Й. С. Бах у своїх творах використовув гобой як соловий інструмент, надаючи йому досить виразі і складні партії. У XIX столітті серед популярних творів для гобоя — Концерт для гобоя Белліні, Великий концерт на теми опери «Сицилійська вечірня» Антоніо Паскуллі, Концертіно для англійського ріжка Доніцетті, Три романси для гобоя та фортепіано Р. Шумана. У XX столітті сольні твори для гобоя писали К. Сен-Санс, Ф. Пуленк, Б. Мартину, Р. Штраус, Б. Бріттен.
Сучасні гобої:
- Lorée
- Buffet-Crampon
- Bulgheroni
- Covey
- Fossati
- Marigaux
- Patricola
- Mönnig
- Rigoutat
- Yamaha
- Howarth
- Dupin
- Laub
Література
- В. Романовський. Інструментознавство для духового оркестру: навч. посібник. - К.: НАКККіМ, 2015. - 136с. - с.33-34
Посилання
- Гобой // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 480-481.
- Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Oboe |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gobo j ital oboe vid fr hautbois visoke derevo derev yanij duhovij muzichnij instrument sopranovogo registru Diapazon vid do f3 abo a3 Noti dlya goboya pishutsya v skripkovomu klyuchi vidpovidno do realnogo zvuchannya Z yavivsya u Franciyi v seredini XVII stolittya v rezultati rekonstrukciyi sholomiyi Velike znachennya dlya evolyuciyi goboya malo vinajdennya na pochatku XIX stolittya T Bemom sistemi klapaniv spochatku zastosovane dlya flejti Zgodom francuzki majstri Gijom Triber Fransua i Lyusyen Lore pristosuvali vinajdennya Bema i dlya goboya takim chinom nadavshi instrumentu suchasnogo viglyadu BudovaInstrument yavlyaye soboyu pryamu konichnu trubku i skladayetsya z troh chastin verhnye nizhnye kolino ta roztrub Shirina kanalu stanovit 4 mm bilya miscya vhodzhennya trostini v korpus 16 mm bilya kincya nizhnogo kolina na dovzhini 480 mm potim rozshiryuyetsya do 38 mm bilya roztruba dovzhina dilyanki 110 mm U verhnye kolino vstavlyayetsya podvijna trostina za dopomogoyu yakoyi vidobuvayetsya zvuk Dovzhina stovbura blizko 60 sm Stovbur maye 25 otvoriv 22 24 z yakih zakrivayutsya klapanami Vigotovlyayut goboj iz chornogo ebenovogo abo tukovogo dereva Osnovnij material dlya klapaniv melhior Kozhen klapan pidganyayetsya pid formu instrumenta shlifuyetsya poliruyetsya j pokrivayetsya tonkim sharom nikelyu abo sribla Podvijna trostina yavlyaye soboyu paru pruzhnih tonkih ocheretyanih plastinok shilno z yednanih odna z odnoyu i vibruyuchih pid diyeyu strumenyu povitryu yake vdmuhuye muzikant Yakist trostini maye vazhlive znachennya dlya zvuku instrumenta i chasto vigotovlyayetsya samimi goboyistami adaptovanoyu pid svoyi potrebi Riznovidi goboyaV suchasnij muzichnij praktici vikoristovuyutsya nastupni riznovidi instrumentu Goboj pikolo abo Myuzet in F abo in Es najvishij iz riznovidiv goboya zastosovuyetsya duzhe ridko Goboj d amu r in A altovogo registru z malenkim vignutim esom osoblivoyu trubkoyu na yaku nasadzhuyetsya trostina i grushopodibnim roztrubom Anglijskij rizhok in F z vignutim esom i grushopodibnim roztrubom Isnuyut takozh taki ekzotichni riznovidi goboya yak basovij ta kontrabasovij goboyi prote voni vikoristovuyutsya nadzvichajno ridko Krim togo z kincya XX stolittya sposterigayetsya zrostannya interesu do barokovih riznovidiv goboya sered yakih Barokovij goboj podibnij suchasnomu goboyu ale bez klapaniv Barokovij goboj d amur Goboj da kachchia Mislivskij goboj Videnskij goboj rozroblenij na pochatku HH stolittya Germanom Culegerom Vikoristovuyetsya tilki v orkestri Videnskoyi filarmoniyi VikoristannyaU simfonichnomu orkestri vikoristovuyetsya zvichajno dva abo tri goboyi Partiyi anglijskogo rizhka abo goboya d amur yaksho taki peredbacheni vikonuyutsya odnim iz goboyistiv V partituri dlya simfonichnogo orkestru partiya goboyiv pishetsya mizh partiyami flejt ta klarnetiv Tradicijno po goboyu provoditsya nastroyuvannya orkestru a same po noti lya pershoyi oktavi Ce pov yazano z tim sho zavdyaki nevelichkij trostini goboj najmenshe piddanij rozstroyuvannyu prote i pidstroyiti goboj mozhna lishe v duzhe obmezhenomu diapazoni Takozh goboj shiroko vikoristovuyetsya yak solnij instrument Odnim iz pershih koncertni p yesi dlya goboya pisav Fransua Kuperen Korolivski koncerti znachnu chastinu repertuaru goboya skladayut tvori barokovoyi ta klasichnoyi epohi zokrema koncerti dlya goboya pisali A Vivaldi G F Gendel J Gajdn V A Mocart J S Bah u svoyih tvorah vikoristovuv goboj yak solovij instrument nadayuchi jomu dosit virazi i skladni partiyi U XIX stolitti sered populyarnih tvoriv dlya goboya Koncert dlya goboya Bellini Velikij koncert na temi operi Sicilijska vechirnya Antonio Paskulli Koncertino dlya anglijskogo rizhka Donicetti Tri romansi dlya goboya ta fortepiano R Shumana U XX stolitti solni tvori dlya goboya pisali K Sen Sans F Pulenk B Martinu R Shtraus B Britten Suchasni goboyi Loree Buffet Crampon Bulgheroni Covey Fossati Marigaux Patricola Monnig Rigoutat Yamaha Howarth Dupin LaubLiteraturaV Romanovskij Instrumentoznavstvo dlya duhovogo orkestru navch posibnik K NAKKKiM 2015 136s s 33 34PosilannyaGoboj Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 480 481 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oboe