Глинські княжий рід Великого князівства Литовського Руського і Жемайтійського та Московського Великого князівства Герб Г

Глинські — княжий рід Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Московського Великого князівства.

Рід мав половецьке коріння, за даними літописів і родоводів його родоначальником є відомий темник Золотої Орди Мамай. Син останнього, Мансур-Кият, після 1380 року осів на Задніпров'ї, заснувавши Глинськ (нині село Глинськ Роменського р-ну, Сумської обл.), Полтаву й Глинницю (нині с. Глинське Зіньківського р-ну, Полтавської обл.). Спадкоємцем цих володінь став його син Лекса (Олександр), який, прийнявши християнство, разом зі своїм сином Іваном почав служити великому князю литовському Вітовту.

Першим, надійно зафіксованим джерелами представником роду був Іван Олександрович Глинський (згадується в 1398 р.), який був одружений з дочкою князя Данила Острозького Анастасією.

Рід користувався власним гербом — Глинський, який походить від татарської родової тамги.

За гіпотезою Шимона Окольського, рід Глинських походить від сіверських князів.

Короткі відомості

У Івана Олександровича від шлюбу з Анастасією Острозькою було два сина — Борис і , які започаткували дві лінії роду: старший син – литовську, а молодший – черкасько-смоленську. Найвизначнішим представником першої (перервалася 1602) був князь Михайло Глинський, який на зламі 1508–09 емігрував до Москви разом зі своїми братами Іваном Львовичем (1505–07 – київський воєвода) та Василем Львовичем. Дочка Івана Олена (р. н. невід. – 13(04)1538) 1526 року вийшла заміж за великого князя московського Василія III Івановича, ставши матір'ю Івана IV. Із черкасько-смоленської лінії (перерваної бл. 1576) найвідомішим був Богдан Федорович – Путивльський намісник з 1495 року, захоплений у полон під час штурму міста московськими військами (1500). Його нащадки титулувалися князями путивльськими. Князі Глинські, що фіксуються за новітніх часів, походять зі смоленського відгалуження черкасько-смоленської лінії роду.

Родовід

Родовід поданий за монографією Л. Войтовича «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль». .

Мамай Кият (1335? — 1380) — золотординський беклярбек і темник з роду . Фактичний правитель західної частини Золотої Орди у 1362–1380 рр.
- (? — після 1392)
  - (? — ?)
  - Лекса (Олександр) Мамай-Глинський (? — після 1399)
  - Іван Олександрович Глинський (? — 1425?) ~ княгиня
    - Борис Іванович Глинський (? — 1451) — Вперше згадується з 1432 року. Сподвижник Свидригайла Ольгердовича (1442). ~ вдова князя
      - Лев Борисович Глинський Сліпий (? — ?)
        Глинський Іван Львович «Мамай» (? — 1522) — київський воєвода (1500—1507), з 1507-го — новгородський. Йому був наданий великим князем литовським Олександром Гостомель. Дружина — невідома Романівна Іванцевич.
        
        Василь Львович Глинський Сліпий Мамай (? — 1522) ~ Анна, дочка сербського воєводи
        Олена Василівна Глинська (1508 — 4 квітня 1538) — Московська велика княгиня. Регентша Московської держави при малому Іванові IV (1533—1538 рр.).
        
        (? — 1488)
        
        Михайло Львович Глинський Дородний (? — 1534) — Політичний діяч Великого князівства Литовського і Московії. Лідер невдалого повстання проти литовської влади 1508 р..~ невідома княгиня Оболенська.
        
        Невідома Львівна Глинська ~ Мартин Хребтович
      - (? — 1503) — овруцький староста, загинув 1503 в битві з перекопськими татарами на ріці Уші.
      - ~ князь
      - (? — 1496)
        (? — 1508)
        
        (? — 1559) — боярин, воєвода.
        (? — 1602) — боярин, воєвода. Останній представник роду.
        
        (? — 1547) — вбитий під час ^[ru]
        
        (? — 1508)
        
        Хромий (? — 1508)
        
        Невідома Іванівна Глинська
      - (? — 1491) ~
      - (? — 1498) — Посол Великого князівства Литовського в Орду (1474, 1479–1480), намісник чернігівський (1490–1498). У 1482 році тимчасово переховувався у Великому князівстві Московському.
      - (? — після 1498)
        Хромий (? — 1499)
        
        (? — 1507)
        
        (? — 1507)
    - (? — ?) ~ Олександра
    - (? — 1448)
      - (? — 1480) — слуга київських князів й . Отримав від них село Борове. Деякі нащадки Федора записувалися Боровськими.
        -Кіятів (? — 1498) ~
        
        Богдан Федорович Глинський-Путивльський «Мамай» (? — 1509 (1512)) — Путивльський намісник (1495–1497). ~ княгиня Марія Іванівна Заславська
      - (? — ?)
      - (? — ?) — засновник княжого роду Домонтів. Мав сина і . Їхні нащадки втратили князівський титул. Правнук Дмитра, Григорій Домонтович, був засновником козацького старшинського роду.
      - (? — 1504) — (смоленська гілка)
      - (? — 1509)

Примітки

З 1508 року в Москві.
З 1547 року черниця Анисія (? — 1553).
. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 20 березня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Черкаський намісник 1504–1507.
Мав синів , та . Перший потрапив у московський полон, де помер 1528 року, а два останніх служили литовським магнатам Мартину Гаштольду та , від яких отримали володіння у Смоленській землі. Їхні нащадки розрослися і згодом втратили князівський титул.

Джерела та література

Українською

Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. . — Розділ 5.3. Князі ординського походження. Чингізиди [ 10 липня 2008 у Wayback Machine.]. —
Русина О. В. Глинські // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с. — С. 116—117. [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Русина О. В. Глинський Михайло Львович // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с. — С. 116. [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
// Новини. Громадсько-політичне видання 'Прес-Центр'. Підготував: Олександр Сміщук. Джерело: Прес-Центр. 09.09.2007 13:09
Історія «Новоросії» та її етнічний склад у XIX сторіччі [ 23 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Олег Ґава, Заввідділу Одеського історико-краєзнавчого музею. Українська правда, Історична правда, 07.05.2014

'Польською

Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.]

Російською

Шенников А.А. Княжество потомков Мамая // Депонировано в ИНИОН. –7380. Л., 1981.С.20-22.

Полн. собр. р. лет. IV, 309 — 310; VI, 272; Царст. кн. 142 и сл.;
Сказания кн. Курбского; Карамзин VIII, 59, пр. 164, 459;
Тихомиров М. Н., Записки о регентстве Елены Глинской и боярском правлении 1533—1547, в сб: Исторические записки, т. 46, [М.], 1954;
Смирнов И. И., Очерки политической истории Русского государства 30-х—50-х гг. XVI в. М. — Л. 1958;
Зимин А. А., Реформы Ивана Грозного, М., 1960; Каштанов С. М., Социально-политическая история России конца XV — первой половины XVI в., М., 1967.

Посилання

(рос.)
Велика радянська енциклопедія [ 11 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Симон Окольський «Орбіс Полоніс» [ 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з генеалогії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] З 1508 року в Москві.

[2] З 1547 року черниця Анисія (? — 1553).

[3] . Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 20 березня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] Черкаський намісник 1504–1507.

[5] Мав синів , та . Перший потрапив у московський полон, де помер 1528 року, а два останніх служили литовським магнатам Мартину Гаштольду та , від яких отримали володіння у Смоленській землі. Їхні нащадки розрослися і згодом втратили князівський титул.