Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гетайри (дав.-гр. ἑταῖροι) — дружина македонського царя з важких вершників часів Александра Великого.
| Гетайри | |
 | |
| Відомий під іменем | ἑταῖροι |
|---|---|
| Країна | Стародавня Македонія |
Історія
Слово «гетайри» у перекладі з грецької означає «товариші, почет», по суті це прообраз дворянського корпусу, тобто людей, які отримували винагороду за службу земельними наділами. Комплектування кінноти гетайрів відбувалось за округами, потрапити на службу могли тільки знатні юнаки, оскільки інші не могли собі дозволити утримання й вартість коня та амуніції. Служба під царем була взаємно вигідною: цар зміцнював особисту відданість знаті до себе, благородні юнаки отримували можливість зробити військову й цивільну кар'єру. Македонський цар 440-их років до н. е. Пердікка II мав дружину у кілька сотень кінних македонців. З нею він подорожував значною територією, ведучи війни з місцевими царями, які, у свою чергу, мали такі ж дружини. Так, елімійський князь Дерда 381 до н. е. мав 400 вершників. Греків захоплювала бойова виучка його ескадрону — у сутичках з ним наймана кіннота греків часто тікала.
Ще Гомер в «Іліаді» згадував про чудову кінноту фракійців з Пієрії та Ематії — областей, що стали після переміщень народів центральними у Македонії до IV століття до н. е.
Філіп II приймав у гетайри всіх: не лише знатних македонців, але й діяльних греків та варварів, гідних у бою та компанійських за столом. Спочатку він мав 600 вершників, у 340-их роках до н. е. гетайри налічували близько 800 осіб, але мали вони більше землі, ніж будь-які 10 тисяч багатих греків. За Александра Великого у гетайри почали брати підкорених персів та інших, хто мав знатне походження й інші чесноти. З гетайрів цар підбирав командирів загонів, довірених осіб, сатрапів областей. Після смерті Александра термін «гетайри», як такий, що несе особисті моменти у взаємовідносинах між царем і дружиною, вийшов із вжитку. За часів безперервних війн і нестійких царів гетайри перетворились на просто важко озброєних вершників, розділених за країнами, державами та націями.
Структура й чисельність
Загальне число гетайрів Александра Великого оцінюється від 1800 осіб під час вторгнення до Азії до 2500 в останні роки життя Александра. При царі ще перебував особистий ескадрон () числом 300 вершників під командуванням Кліта Чорного. Чисельність регулярних ескадронів становила 200—250 вершників. Діодор згадував 8 регулярних ескадронів (без агеми) у битві при Гавгамелах.
Після страти Філоти у 330 до н. е. командування кіннотою розділене між Клітом Чорним та Гефестіоном. Після смерті обох командування гетайрами перейшло до рук Пердіккі, що допомогло йому захопити владу після смерті Александра.
Ескадрони в текстах називаються мулами (ile), хоча за тактичним настановою Асклепіодота чисельність мули має бути 64 вершника. Тут можливо відбулася плутанина під назвою римських ескадронів (ala). Після розгрому Дарія Александр провів реформу, укрупнивши ескадрони в 4 гіпопархії (гіппархія складається з 512 вершників згідно з Асклепіодот) і додавши 5-ю гіпопархію з нових підданих.
Озброєння й екіпірування
Про екіпірування гетайрів майже не лишилось відомостей, в основному їхня амуніція може бути відновлена за фресками та рельєфами. Сідла та стремена у ті часи ще не були винайдені, а гетайри замість сідла використовували м'яку підкладку (чепрак) з повсті чи шкіри. Коні в бою не захищались.
Основною зброєю був кавалерійський спис-ксистон довжиною до 3 м. Спис тримали однією рукою, коли завдавали ударів — піднімали над головою. Іншою рукою правили конем за повід. Полібій пише про грецькі (тобто македонські) кавалерійські списи: «… перший удар наконечником списа буде добре націлений і результативний, тому що спис так влаштований, щоб бути стійким і міцним, а також його можна ефективно використовувати, перевернувши і ударяючи вістрям тильної насадки» .
Прямий меч довжиною близько 60 см був допоміжною зброєю та висів високо на лівому боці на перев'язі через праве плече. Такі мечі, що нічим не відрізнялись від грецьких ксифосів, були знайдені у македонських похованнях та зображені на барельєфах. Вважається, що гетайри мали також користуватись однолезовими копісами з вигнутим лезом, однак копіс у руках македонця зустрічається лише один раз на мозаїці з Пелли, що зображує полювання на лева. Александр Великий на відомій мозаїці з Помпеїв зображений із ксифосом. Тит Лівій писав, що македонські кавалеристи кінця III століття до н. е. були неприємно вражені дією «іспанських» мечів (однотипні з копісами) у сутичках з римською кіннотою.
Щитами гетайри не користувались. З обладунків носили панцир і шолом. Сам Александр віддавав перевагу трофейним обладункам з льону, так званому лінотораксу, гетайри могли носити короткі бронзові кіраси, хоч прямих свідчень тому немає. Скоріше за все їхні панцирі виготовлялись зі шкіри (споласи) чи льону (ліноторакси). У склепі Філіпа II було виявлено інкрустований золотом панцир, що складався з залізних пластин, хоча це скоріше рідкість. Стегна захищались короткою спідничкою зі смуг товстої шкіри чи льону (птеругами). Ноги й руки залишались відкритими. Шоломи з бронзи були в основному , відкриті та зручні для спекотного клімату. Такі шоломи добре видно на зображеннях, принаймні одного шолома знайдено в річці Тигр, там, де проходили воїни Александра. У склепі Філіпа II знайдено залізний шолом із гребенем, але він призначався явно не для простих гетайрів.
Захисні обладунки гетайрів були легшими, ніж у важкої перської кавалерії, проте за словами Курція в цьому полягала перевага: «Коні та вершники персів однаково були обтяжені пластинковими панцирями і насилу рухалися в цій битві [при Іссі], де головною була швидкість, так що фессалійці на своїх конях оточили їх і брали в полон багатьох.
Бойове застосування
Саме гетайри завдавали вирішального удару у битвах Александра Великого, досягаючи успіху у взаємодії з фалангою. Не випадково втрати гетайрів у відсотковому співвідношенні були значно вищими за втрати піхоти. Кожен ескадрон мав свій значок, біля якого групувались у бою. Ескадрон гетайрів атакував у клиноподібному строю. Верхівку трикутного строю очолював командир, у двох інших вершинах по сторонах трикутника розміщувались старші вершники. У такому строю вершники гарно тримали напрямок слідом за командиром, могли прорвати ворожі лави чи розвернутись у лаву під час переслідування, могли легко провести розворот (коли один зі старших вершників очолював стрій), не порушуючи порядку.
За тактичним поділом кінноти Асклепіодотом гетайри відносилися до тих, хто «бореться поблизу» або ж «списконосців», тоді як перська та грецька кавалерія повинні бути віднесені до типу «метальників» (дротиків) або середнього типу. У персів, щоправда, були ще катафрактарії: вершники, закриті з ніг до голови обладунками, але з малочисленності особливої ролі де вони грали до створення Парфянської держави.
Удару гетайри завдавали передусім по ворожій кінноті, або по натовпу піхоти. Зімкнутий стрій противника кіннота атакувала тільки з флангів і з тилу. З розгону били списами, а потім — залежно від обстановки. Арріан описує епізод у кінній битві при Граніку:
«… і виявилася перевага Александрових воїнів: вони були не тільки сильнішими і досвідченішими, але й були озброєні не дротиками, а важкими списами з держаками з кизилу. У цій битві і в Александра зламався спис; він попросив інше у Арети, царського стременного, але й у того в спекотній сутичці спис зламався, і він хвацько бився половинкою, що залишилася. Показавши її Александру, він попросив його звернутися до іншого. Демарат коринтянин, один із „гетайрів“, віддав йому свій спис. Александр узяв його; побачивши, що Міфридат, Дарієв зять, виїхав далеко вперед, ведучи за собою вершників, що утворили ніби клин, він сам винісся вперед і, вдаривши Міфридата списом в обличчя, скинув його на землю. Цієї миті на Александра кинувся Ресак і вдарив його по голові кинджалом. Він розрубав шолом, але шолом затримав удар. Александр скинув і його на землю, списом влучивши його в груди і пробивши панцир»
Сила кінноти гетайрів полягала, перш за все, у персональній відвазі, дисципліні, гарній керованості й маневреності. Залежно від обстановки вони могли битись і в пішому строю. Натомість перські вершники прагнули вразити ворога з дистанції, дротиками, не бажаючи надто ризикувати життям, гетайри завжди прагнули до ближнього бою. Однак проти зімкнутого строю фаланги чи римських легіонів македонська кіннота була безсилою.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Getajri dav gr ἑtaῖroi druzhina makedonskogo carya z vazhkih vershnikiv chasiv Aleksandra Velikogo Getajri Vidomij pid imenemἑtaῖroi KrayinaStarodavnya Makedoniya Makedonskij kavalerist u beotijskomu sholomi z Sidonskogo sarkofagu IV st do n e IstoriyaSlovo getajri u perekladi z greckoyi oznachaye tovarishi pochet po suti ce proobraz dvoryanskogo korpusu tobto lyudej yaki otrimuvali vinagorodu za sluzhbu zemelnimi nadilami Komplektuvannya kinnoti getajriv vidbuvalos za okrugami potrapiti na sluzhbu mogli tilki znatni yunaki oskilki inshi ne mogli sobi dozvoliti utrimannya j vartist konya ta amuniciyi Sluzhba pid carem bula vzayemno vigidnoyu car zmicnyuvav osobistu viddanist znati do sebe blagorodni yunaki otrimuvali mozhlivist zrobiti vijskovu j civilnu kar yeru Makedonskij car 440 ih rokiv do n e Perdikka II mav druzhinu u kilka soten kinnih makedonciv Z neyu vin podorozhuvav znachnoyu teritoriyeyu veduchi vijni z miscevimi caryami yaki u svoyu chergu mali taki zh druzhini Tak elimijskij knyaz Derda 381 do n e mav 400 vershnikiv Grekiv zahoplyuvala bojova viuchka jogo eskadronu u sutichkah z nim najmana kinnota grekiv chasto tikala She Gomer v Iliadi zgaduvav pro chudovu kinnotu frakijciv z Piyeriyi ta Ematiyi oblastej sho stali pislya peremishen narodiv centralnimi u Makedoniyi do IV stolittya do n e Filip II prijmav u getajri vsih ne lishe znatnih makedonciv ale j diyalnih grekiv ta varvariv gidnih u boyu ta kompanijskih za stolom Spochatku vin mav 600 vershnikiv u 340 ih rokah do n e getajri nalichuvali blizko 800 osib ale mali voni bilshe zemli nizh bud yaki 10 tisyach bagatih grekiv Za Aleksandra Velikogo u getajri pochali brati pidkorenih persiv ta inshih hto mav znatne pohodzhennya j inshi chesnoti Z getajriv car pidbirav komandiriv zagoniv dovirenih osib satrapiv oblastej Pislya smerti Aleksandra termin getajri yak takij sho nese osobisti momenti u vzayemovidnosinah mizh carem i druzhinoyu vijshov iz vzhitku Za chasiv bezperervnih vijn i nestijkih cariv getajri peretvorilis na prosto vazhko ozbroyenih vershnikiv rozdilenih za krayinami derzhavami ta naciyami Struktura j chiselnistMakedonskij getajr zi spisom na moneti II st do n e Zagalne chislo getajriv Aleksandra Velikogo ocinyuyetsya vid 1800 osib pid chas vtorgnennya do Aziyi do 2500 v ostanni roki zhittya Aleksandra Pri cari she perebuvav osobistij eskadron chislom 300 vershnikiv pid komanduvannyam Klita Chornogo Chiselnist regulyarnih eskadroniv stanovila 200 250 vershnikiv Diodor zgaduvav 8 regulyarnih eskadroniv bez agemi u bitvi pri Gavgamelah Pislya strati Filoti u 330 do n e komanduvannya kinnotoyu rozdilene mizh Klitom Chornim ta Gefestionom Pislya smerti oboh komanduvannya getajrami perejshlo do ruk Perdikki sho dopomoglo jomu zahopiti vladu pislya smerti Aleksandra Eskadroni v tekstah nazivayutsya mulami ile hocha za taktichnim nastanovoyu Asklepiodota chiselnist muli maye buti 64 vershnika Tut mozhlivo vidbulasya plutanina pid nazvoyu rimskih eskadroniv ala Pislya rozgromu Dariya Aleksandr proviv reformu ukrupnivshi eskadroni v 4 gipoparhiyi gipparhiya skladayetsya z 512 vershnikiv zgidno z Asklepiodot i dodavshi 5 yu gipoparhiyu z novih piddanih Ozbroyennya j ekipiruvannyaGetajri Aleksandra Makedonskogo Pro ekipiruvannya getajriv majzhe ne lishilos vidomostej v osnovnomu yihnya amuniciya mozhe buti vidnovlena za freskami ta relyefami Sidla ta stremena u ti chasi she ne buli vinajdeni a getajri zamist sidla vikoristovuvali m yaku pidkladku cheprak z povsti chi shkiri Koni v boyu ne zahishalis Osnovnoyu zbroyeyu buv kavalerijskij spis ksiston dovzhinoyu do 3 m Spis trimali odniyeyu rukoyu koli zavdavali udariv pidnimali nad golovoyu Inshoyu rukoyu pravili konem za povid Polibij pishe pro grecki tobto makedonski kavalerijski spisi pershij udar nakonechnikom spisa bude dobre nacilenij i rezultativnij tomu sho spis tak vlashtovanij shob buti stijkim i micnim a takozh jogo mozhna efektivno vikoristovuvati perevernuvshi i udaryayuchi vistryam tilnoyi nasadki Pryamij mech dovzhinoyu blizko 60 sm buv dopomizhnoyu zbroyeyu ta visiv visoko na livomu boci na perev yazi cherez prave pleche Taki mechi sho nichim ne vidriznyalis vid greckih ksifosiv buli znajdeni u makedonskih pohovannyah ta zobrazheni na barelyefah Vvazhayetsya sho getajri mali takozh koristuvatis odnolezovimi kopisami z vignutim lezom odnak kopis u rukah makedoncya zustrichayetsya lishe odin raz na mozayici z Pelli sho zobrazhuye polyuvannya na leva Aleksandr Velikij na vidomij mozayici z Pompeyiv zobrazhenij iz ksifosom Tit Livij pisav sho makedonski kavaleristi kincya III stolittya do n e buli nepriyemno vrazheni diyeyu ispanskih mechiv odnotipni z kopisami u sutichkah z rimskoyu kinnotoyu Shitami getajri ne koristuvalis Z obladunkiv nosili pancir i sholom Sam Aleksandr viddavav perevagu trofejnim obladunkam z lonu tak zvanomu linotoraksu getajri mogli nositi korotki bronzovi kirasi hoch pryamih svidchen tomu nemaye Skorishe za vse yihni panciri vigotovlyalis zi shkiri spolasi chi lonu linotoraksi U sklepi Filipa II bulo viyavleno inkrustovanij zolotom pancir sho skladavsya z zaliznih plastin hocha ce skorishe ridkist Stegna zahishalis korotkoyu spidnichkoyu zi smug tovstoyi shkiri chi lonu pterugami Nogi j ruki zalishalis vidkritimi Sholomi z bronzi buli v osnovnomu vidkriti ta zruchni dlya spekotnogo klimatu Taki sholomi dobre vidno na zobrazhennyah prinajmni odnogo sholoma znajdeno v richci Tigr tam de prohodili voyini Aleksandra U sklepi Filipa II znajdeno zaliznij sholom iz grebenem ale vin priznachavsya yavno ne dlya prostih getajriv Zahisni obladunki getajriv buli legshimi nizh u vazhkoyi perskoyi kavaleriyi prote za slovami Kurciya v comu polyagala perevaga Koni ta vershniki persiv odnakovo buli obtyazheni plastinkovimi panciryami i nasilu ruhalisya v cij bitvi pri Issi de golovnoyu bula shvidkist tak sho fessalijci na svoyih konyah otochili yih i brali v polon bagatoh Bojove zastosuvannyaGetajri u formuvanni klina Same getajri zavdavali virishalnogo udaru u bitvah Aleksandra Velikogo dosyagayuchi uspihu u vzayemodiyi z falangoyu Ne vipadkovo vtrati getajriv u vidsotkovomu spivvidnoshenni buli znachno vishimi za vtrati pihoti Kozhen eskadron mav svij znachok bilya yakogo grupuvalis u boyu Eskadron getajriv atakuvav u klinopodibnomu stroyu Verhivku trikutnogo stroyu ocholyuvav komandir u dvoh inshih vershinah po storonah trikutnika rozmishuvalis starshi vershniki U takomu stroyu vershniki garno trimali napryamok slidom za komandirom mogli prorvati vorozhi lavi chi rozvernutis u lavu pid chas peresliduvannya mogli legko provesti rozvorot koli odin zi starshih vershnikiv ocholyuvav strij ne porushuyuchi poryadku Za taktichnim podilom kinnoti Asklepiodotom getajri vidnosilisya do tih hto boretsya poblizu abo zh spiskonosciv todi yak perska ta grecka kavaleriya povinni buti vidneseni do tipu metalnikiv drotikiv abo serednogo tipu U persiv shopravda buli she katafraktariyi vershniki zakriti z nig do golovi obladunkami ale z malochislennosti osoblivoyi roli de voni grali do stvorennya Parfyanskoyi derzhavi Udaru getajri zavdavali peredusim po vorozhij kinnoti abo po natovpu pihoti Zimknutij strij protivnika kinnota atakuvala tilki z flangiv i z tilu Z rozgonu bili spisami a potim zalezhno vid obstanovki Arrian opisuye epizod u kinnij bitvi pri Graniku i viyavilasya perevaga Aleksandrovih voyiniv voni buli ne tilki silnishimi i dosvidchenishimi ale j buli ozbroyeni ne drotikami a vazhkimi spisami z derzhakami z kizilu U cij bitvi i v Aleksandra zlamavsya spis vin poprosiv inshe u Areti carskogo stremennogo ale j u togo v spekotnij sutichci spis zlamavsya i vin hvacko bivsya polovinkoyu sho zalishilasya Pokazavshi yiyi Aleksandru vin poprosiv jogo zvernutisya do inshogo Demarat korintyanin odin iz getajriv viddav jomu svij spis Aleksandr uzyav jogo pobachivshi sho Mifridat Dariyev zyat viyihav daleko vpered veduchi za soboyu vershnikiv sho utvorili nibi klin vin sam vinissya vpered i vdarivshi Mifridata spisom v oblichchya skinuv jogo na zemlyu Ciyeyi miti na Aleksandra kinuvsya Resak i vdariv jogo po golovi kindzhalom Vin rozrubav sholom ale sholom zatrimav udar Aleksandr skinuv i jogo na zemlyu spisom vluchivshi jogo v grudi i probivshi pancir Sila kinnoti getajriv polyagala persh za vse u personalnij vidvazi disciplini garnij kerovanosti j manevrenosti Zalezhno vid obstanovki voni mogli bitis i v pishomu stroyu Natomist perski vershniki pragnuli vraziti voroga z distanciyi drotikami ne bazhayuchi nadto rizikuvati zhittyam getajri zavzhdi pragnuli do blizhnogo boyu Odnak proti zimknutogo stroyu falangi chi rimskih legioniv makedonska kinnota bula bezsiloyu PrimitkiFeopomp FgrH 225b za citatoyu Afineya 4 259f lt Arrian Anabasis 7 6 Diodor 17 17 Diodor 17 57 Polibij 6 25 Tit Livij 31 34 Kurcij 3 11 Arrian Tact 16 6 9 Asklepiodot Tact 1 3 Arrian Anabasis 1 15