Герцогство Святого Сави сербохорв Vojvodstvo Svetog Save серб Војводство Светог Саве лат Ducatus Sancti Sabae південно с

Герцогство Святого Сави (сербохорв. Vojvodstvo Svetog Save, серб. Војводство Светог Саве, лат. Ducatus Sancti Sabae) — південно-слов'янське середньовічне герцогство, яке існувало у 15 столітті в Герцеговинському регіоні сучасної Боснії і Герцеговини, засноване Стефаном Вукчичем Косача в 1435 році. Її правителі були вихідцями з династії Косачів.

Војводство Светог Саве
Hercegovina Vojvodstvo
Герцогство Святого Сави

[[Image:|30px]]

1435 – 1483


Прапор	Герб

Герцогство Святого Сави: історичні кордони на карті

Герцогство Святого Сави (у період 1441-1444)

Столиця

Мостар

Мови

давньо боснійська, давньо сербська

Релігії

Боснійська церква

Форма правління

Монархія

- 1435 — 1466 (перший)

Стефан Вукчич Косача

- 1466 — 1483 (останній)

Владислав Герцегович Косача

Історичний період

Середньовіччя

- Відійшло від Боснійського королівства

1435

-

1483

Історія

20 січня 1448 року Стефан Вукшич послав Фрідріху III повідомлення, під яким підписався «Герцог Святого Сави, правитель Захум'я і Примор'я» а також зажадав, щоб боснійський король визнав цей титул, таким чином, князівство стало відоме як Герцеговина («земля Герцога»).

15 лютого 1448 року Стефан Вукшич Косача підписав договір з Альфонсо V, королем Арагону. За цим договором Герцогство Святого Савви потрапляло в васальну залежність від Арагона, натомість отримавши військову допомогу в боротьбі проти Османською імперією, Венеції та боснійського короля з герцогом .

Стефан Вукшич помер в 1466 році і Владислав Герцегович Косача (1427—1489) успадкував від батька титул герцога Святого Сави, Влатко Герцегович Косача (1426—1489), молодший син Стефана правив Нижньою Влахією і Герцег-Нові.

У 1469 році Владислав Герцегович Косача визнав себе турецькими васалом. Владислав Герцегович Косача брав участь у походах проти феодалів, які не бажали коритися загарбникам. Пізніше Владислав сам відмовився платити данину туркам.

Після того як у 1483 році османи на чолі з Герсеклі Ахмед-пашею (1459—1517) (молодший брат Владислава Герцеговича Косача, котрий перейшов у іслам), захопили Херцег-Новий, останній оплот Косача, Владислав з Владко утекли спочатку до Рагузької республіки а потім на підконтрольний венеційцям острів Раб, де незабаром Владко помер. Владислав ж перебрався в Угорщину, його син носив титул «герцог Святого Сави» тільки номінально.

Османською імперією була створена в цій області адміністративна одиниця — Герцеговинський санджак. У складі Османської імперії землі герцогства були перейменовані в Герцеговину (Землі Герцога) і виділені в окремий санджак у складі .

Герцог є угорський дворянський титул, походженням від німецької назви. Це еквівалентно латинському «dux», англійському «герцог».

Примітки

Vasa Čubrilović, Vojne krajine u jugoslovenskim zemljama u novom veku do Karlovačkog mira 1699: zbornik radova sa naučnog skupa održanog 24. i 25. aprila 1986
Nebojša Damnjanović, Vladimir Merenik, The first Serbian uprising and the restoration of the Bosniak state, p. 21
Caroli Du Fresne domini Du Cange Illyricum vetus & novum, siue, Historia..., p. 126

Посилання

Dukes of Herzegovina [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Vasa Čubrilović, Vojne krajine u jugoslovenskim zemljama u novom veku do Karlovačkog mira 1699: zbornik radova sa naučnog skupa održanog 24. i 25. aprila 1986

[2] Nebojša Damnjanović, Vladimir Merenik, The first Serbian uprising and the restoration of the Bosniak state, p. 21

[3] Caroli Du Fresne domini Du Cange Illyricum vetus & novum, siue, Historia..., p. 126