Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герман Поточник словен Herman n Potočnik псевдонім Герман Нордунг нім Hermann Noordung 22 грудня 1892 року Пула Австро У

Герман Поточник

Герман Поточник

Герман Поточник (словен. Herman(n) Potočnik, псевдонім Герман Нордунг, нім. Hermann Noordung; 22 грудня 1892 року, Пула, Австро-Угорщина — 27 серпня 1929 року, Відень, Австрія) — австро-угорський ракетний інженер і один з піонерів космонавтики, за національністю словенець.

Герман Поточник
image
Народився 22 грудня 1892(1892-12-22)
Пула, Істрійська жупанія, Хорватія[1]
Помер 27 серпня 1929(1929-08-27)[2] (36 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка[1]
·пневмонія
Країна image Королівство Югославія
image Австро-Угорщина
Діяльність бортінженер, винахідник, інженер-механік, інженер, офіцер
Alma mater Віденський технічний університет
Галузь машинобудування[3] і космонавтика[3]
Війна Перша світова війна
image Герман Поточник у Вікісховищі

Біографія

Після смерті батька (1894) зростав у Марбургу-на-Драві (герцогство Штирія). Пізніше навчався (ймовірно, за підтримки дядька, генерал-майора [de]) в армійських школах у Моравії, у 1910—1913 — у [de] в Мьодлінгу, яку закінчив за спеціальністю «будівництво мостів і залізниць» зі ступенем інженера в званні молодшого лейтенанта.

У Першу світову війну служив у Галичині, Сербії та Боснії; в 1915 отримав звання старшого лейтенанта. У 1919 р. у званні капітана вийшов у відставку за станом здоров'я (туберкульоз). Вивчав електротехніку та машинобудування у Віденському технічному університеті. З 1925 р. присвятив себе проблем ракетобудування та космічної техніки.

В кінці 1928 році під псевдонімом Герман Нордунг опублікував єдину книгу «Проблема подолання космічного простору. Ракетний двигун» (нім. Das Problem der Befahrung des Weltraums. Der Raketen-Motor), яку берлінський видавець Ріхард Карл Шмідт випустив з офіційним роком видання 1929.

Внаслідок хронічної хвороби (туберкульоз) залишився неодруженим; жив у свого брата Адольфа у Відні. Помер у бідності в 1929 році, у віці 36 років, від запалення легенів. У некрологах, опублікованих у газетах Марибора, відзначалися його військові і академічні заслуги, але не роботи про космічний політ.

Наукова діяльність

image
«Житлове колесо»
(модуль космічної станції)

На 188 сторінках своєї книги, що містила 100 ілюстрацій, Г. Поточник запропонував варіанти створення космічних станцій і геостаціонарних супутників. Він докладно описав космічну станцію, що складається з 3 модулів, пов'язаних кабелем: «житлового колеса», яке повинне було постійно обертатися для створення штучної сили тяжіння, електростанції, яка виробляє енергію з сонячного випромінювання через параболічне дзеркало, і обсерваторії.

Висловлена Г. Поточником ідея так званого «стаціонарного супутника» на висоті приблизно 36 000 км, який постійно може висіти над певною точкою Землі, здійснена пізніше у вигляді телекомунікаційних та метеорологічних супутників на геосинхронній орбіті.

Книга була перекладена російською (1935), словенською (1986) і англійською (1999, НАСА) мовами.

Ідеї Г. Поточника вперше були підтримані Товариством міжпланетних сполучень у 1952 році, коли Вернер фон Браун опублікував концепцію орбітальної станції, яка могла бути натхненна круглою формою, що пропонувалася Г. Поточником. Російське видання книги могло вплинути на роботи Сергія Павловича Корольова. Натомість у віденському оточенні автора книга була сприйнята як низка фантазій.

Пам'ять

  • Ім'я Г. Поточника носить одна з вулиць в Ґраці, столиці Штирії.
  • Пропозиція в 1990-і роки назвати міжнародну космічну станцію ім'ям Г. Поточника не була підтримана.
  • До 100-річчя Г. Поточника Австрійською поштою у 1992 році було випущено поштову марку.
  • У вересні 2012 в громаді Витанє (Нижня Штирія, Словенія), де жили бабуся і дідусь Г. Поточника, за сприяння ЄС та міністерства культури Словенії відкрито Культурний центр європейських космічних технологій (KSEVT), як художній проект, який повинен займатися культурними питаннями космічного польоту. Архітектура будівлі відтворює першу космічну станцію, яку придумала людина в той час, коли освоєння космосу було ще мрією.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #113560095 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Нордунг Герман // Космонавтика. Энциклопедия / Гл. ред. В. П. Глушко. — Москва : Советская энциклопедия, 1985. — С. 269.
  5. Нині — місто в жупанії Істрія, Хорватія.
  6. Нині — Марибор, Словенія.
  7. Нині — [de].
  8. (нім.). Austria-Forum. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 15 грудня 2014.
  9. Höller H. G. Das Jahr, in dem Vitanje Kontakt aufnimmt // Falter (Wochenzeitung). — Wien, 13.01.2010. — № 2. — S. 52.
  10. [de] Raumschiff Vitanje // Die Zeit. — Hamburg, 13.09.2012. — № 38. — S. 18.

Література

  • Keimel R. Potočnik Hermann // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1983. — Bd. 8. — S. 232. — .

Посилання

  • Diem P., Schinnerl I. (нім.). Austria-Forum. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

German Potochnik sloven Herman n Potocnik psevdonim German Nordung nim Hermann Noordung 22 grudnya 1892 roku Pula Avstro Ugorshina 27 serpnya 1929 roku Viden Avstriya avstro ugorskij raketnij inzhener i odin z pioneriv kosmonavtiki za nacionalnistyu slovenec German PotochnikNarodivsya 22 grudnya 1892 1892 12 22 Pula Istrijska zhupaniya Horvatiya 1 Pomer 27 serpnya 1929 1929 08 27 2 36 rokiv Viden Persha Avstrijska Respublika 1 pnevmoniyaKrayina Korolivstvo Yugoslaviya Avstro UgorshinaDiyalnist bortinzhener vinahidnik inzhener mehanik inzhener oficerAlma mater Videnskij tehnichnij universitetGaluz mashinobuduvannya 3 i kosmonavtika 3 Vijna Persha svitova vijna German Potochnik u VikishovishiBiografiyaPislya smerti batka 1894 zrostav u Marburgu na Dravi gercogstvo Shtiriya Piznishe navchavsya jmovirno za pidtrimki dyadka general majora de v armijskih shkolah u Moraviyi u 1910 1913 u de v Modlingu yaku zakinchiv za specialnistyu budivnictvo mostiv i zaliznic zi stupenem inzhenera v zvanni molodshogo lejtenanta U Pershu svitovu vijnu sluzhiv u Galichini Serbiyi ta Bosniyi v 1915 otrimav zvannya starshogo lejtenanta U 1919 r u zvanni kapitana vijshov u vidstavku za stanom zdorov ya tuberkuloz Vivchav elektrotehniku ta mashinobuduvannya u Videnskomu tehnichnomu universiteti Z 1925 r prisvyativ sebe problem raketobuduvannya ta kosmichnoyi tehniki V kinci 1928 roci pid psevdonimom German Nordung opublikuvav yedinu knigu Problema podolannya kosmichnogo prostoru Raketnij dvigun nim Das Problem der Befahrung des Weltraums Der Raketen Motor yaku berlinskij vidavec Rihard Karl Shmidt vipustiv z oficijnim rokom vidannya 1929 Vnaslidok hronichnoyi hvorobi tuberkuloz zalishivsya neodruzhenim zhiv u svogo brata Adolfa u Vidni Pomer u bidnosti v 1929 roci u vici 36 rokiv vid zapalennya legeniv U nekrologah opublikovanih u gazetah Maribora vidznachalisya jogo vijskovi i akademichni zaslugi ale ne roboti pro kosmichnij polit Naukova diyalnist Zhitlove koleso modul kosmichnoyi stanciyi Na 188 storinkah svoyeyi knigi sho mistila 100 ilyustracij G Potochnik zaproponuvav varianti stvorennya kosmichnih stancij i geostacionarnih suputnikiv Vin dokladno opisav kosmichnu stanciyu sho skladayetsya z 3 moduliv pov yazanih kabelem zhitlovogo kolesa yake povinne bulo postijno obertatisya dlya stvorennya shtuchnoyi sili tyazhinnya elektrostanciyi yaka viroblyaye energiyu z sonyachnogo viprominyuvannya cherez parabolichne dzerkalo i observatoriyi Vislovlena G Potochnikom ideya tak zvanogo stacionarnogo suputnika na visoti priblizno 36 000 km yakij postijno mozhe visiti nad pevnoyu tochkoyu Zemli zdijsnena piznishe u viglyadi telekomunikacijnih ta meteorologichnih suputnikiv na geosinhronnij orbiti Kniga bula perekladena rosijskoyu 1935 slovenskoyu 1986 i anglijskoyu 1999 NASA movami Ideyi G Potochnika vpershe buli pidtrimani Tovaristvom mizhplanetnih spoluchen u 1952 roci koli Verner fon Braun opublikuvav koncepciyu orbitalnoyi stanciyi yaka mogla buti nathnenna krugloyu formoyu sho proponuvalasya G Potochnikom Rosijske vidannya knigi moglo vplinuti na roboti Sergiya Pavlovicha Korolova Natomist u videnskomu otochenni avtora kniga bula sprijnyata yak nizka fantazij Pam yatIm ya G Potochnika nosit odna z vulic v Graci stolici Shtiriyi Propoziciya v 1990 i roki nazvati mizhnarodnu kosmichnu stanciyu im yam G Potochnika ne bula pidtrimana Do 100 richchya G Potochnika Avstrijskoyu poshtoyu u 1992 roci bulo vipusheno poshtovu marku U veresni 2012 v gromadi Vitanye Nizhnya Shtiriya Sloveniya de zhili babusya i didus G Potochnika za spriyannya YeS ta ministerstva kulturi Sloveniyi vidkrito Kulturnij centr yevropejskih kosmichnih tehnologij KSEVT yak hudozhnij proekt yakij povinen zajmatisya kulturnimi pitannyami kosmichnogo polotu Arhitektura budivli vidtvoryuye pershu kosmichnu stanciyu yaku pridumala lyudina v toj chas koli osvoyennya kosmosu bulo she mriyeyu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 113560095 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Nordung German Kosmonavtika Enciklopediya Gl red V P Glushko Moskva Sovetskaya enciklopediya 1985 S 269 Nini misto v zhupaniyi Istriya Horvatiya Nini Maribor Sloveniya Nini de nim Austria Forum Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 15 grudnya 2014 Holler H G Das Jahr in dem Vitanje Kontakt aufnimmt Falter Wochenzeitung Wien 13 01 2010 2 S 52 de Raumschiff Vitanje Die Zeit Hamburg 13 09 2012 38 S 18 LiteraturaKeimel R Potocnik Hermann Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Wien Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften 1983 Bd 8 S 232 ISBN 3 7001 0187 2 PosilannyaDiem P Schinnerl I nim Austria Forum Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 15 grudnya 2014

Дата публікації:
Топ