Герман Вінклер (нім. Hermann Winkler; нар. 8 листопада 1888, Дрезден, Німецька імперія — пом. 17 січня 1946, Миколаїв, УРСР) — німецький генерал-лейтенант, військовий комендант міста Миколаєва під час його окупації у 1941—1944 роках. Співучасник і один з організаторів масового терору на окупованих територіях Миколаївської та Херсонської областях України.
Герман Вінклер | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Hermann Winkler | |||||||||||||||||
Народження | 8 листопада 1888 Німецька імперія, Дрезден | ||||||||||||||||
Смерть | 17 січня 1946 (57 років) УРСР, Миколаїв | ||||||||||||||||
Національність | німець | ||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Третій Рейх | ||||||||||||||||
Приналежність | Вермахт | ||||||||||||||||
Роки служби | 1908—1945 | ||||||||||||||||
Партія | НСДАП | ||||||||||||||||
Звання | генерал-лейтенант | ||||||||||||||||
Командування | військовий комендант Миколаєва | ||||||||||||||||
Нагороди |
Біографія
Народився 8 листопада 1888 року в сім'ї Юлії Кауфманн і бізнесмена Курта Вінклера в місті Дрезден.
17 березня 1908 року приєднався до Королівських саксів як кадет. Служив у 3-му піхотному полку короля Людвіга III Баварського №102 а. Там йому було присвоєно звання прапорщика (4 листопада 1908 року), згодом — лейтенанта (19 серпня 1909 року).
У 1913 році став ад'ютантом ІІІ-го батальйону, з яким вийшов у похід на початку Першої світової війни. Здобувши звання старшого лейтенанта 1 грудня 1914 року, став командиром 7-ї роти. Отримавши звання капітана (21 грудня 1916 року) переведений до штабу 32-ї стрілецької дивізії, а 27 січня 1918 року — до Генерального штабу.
6 червня 1918 року одружився з Маріаною Фортмюллер. Герман Вінклер та його дружина мали трьох синів (1919, 1921 і 1924 року народжень), двоє з яких загинули під час Другої світової війни.
Після закінчення війни перейшов у добрововольчий корпус «Меркер» і став частиною прикордонного командування. Прийнятий до рейхсверу, 1 жовтня 1920 року був зарахований до штату Дрезденського армійського управління, а 26 лютого 1921 року направлений до міністерства рейхсверу. 1 жовтня 1924 року став начальником 16-ї роти 16-го піхотного полку, а 1 жовтня 1927 року знову був переведений до міністерства рейхсверу, де 1 квітня 1928 року отримав звання майора. 1 вересня 1929 року назначений командиром IV-ї дивізії піхоти, 1 квітня 1932 року отримав звання підполковника, а 1 жовтня 1932 року переведений до штабу Швейдницької комендатури. 1 липня 1934 року отримав звання полковника, 1 жовтня 1934 року призначений командиром 4-го управління армії в Дрездені. З 1 квітня 1935 року призначений командиром , а вже за рік, 1 квітня 1936 року, — командиром Швейдниця. З 1 лютого 1937 року очолив II-й центр психологічної експертизи.
1 червня 1940 року Вінклер отримав звання командира польового штабу 748 в місті Ренн, а 1 липня 1941 — генерал-майора. 21 липня 1941 року став начальником XI-ї Служби перевірки на профпридатність і 8 червня 1942 року був переведений в командний резерв.
Військовий комендант Миколаєва
З моменту зайняття німецькими військами міста Миколаєва 16 серпня 1941 року там почалися масові арешти та вбивства мирного населення, а також радянських військовополонених. Все це проводилося за заздалегідь розробленим планом німецького верховного командування.
30 червня 1942 року Вінклера призначено військовим комендантом міста Миколаїв райхкомісаріату Україна. Із його приходом терор в місті не зупинився. На суді Вінклер був звинувачений в руйнуванні будівель та викрадення мешканців міста на оборонні роботи. У березні 1944 року Вінклер видав наказ про те, що всі громадяни, які чинили опір викраденню до Німеччини, прирівнюються до партизанів і підлягають розстрілу.
Вінклер був причетний до масового знищення радянських військовополонених в концентраційному наборі «Шталаг-364» і зокрема євреїв. За свідченнями оберштурмфюрера СС, начальника управління поліції безпеки і СД Миколаєва Ганса Занднера, військовому коменданту було добре відомо про існування домовленості між керівництвом вермахту та СС «про участь армії у виявленні серед військовополонених політпрацівників і євреїв і передачу їх до СД чи СС для розстрілу». На суді ж Вінклер намагався довести свою непричетність. Зокрема, підсудний зробив заяву про те, що: «[...] хоча я і знав про вкрай погане харчування військовополонених і епідемії, що лютували в таборі, однак для покращення становища було потрібно провести особливе обстеження табору».
За наказами Вінклера нищилися підприємства, установи, культурно-освітні заклади, а також житловий фонд Миколаєва, здебільшого вчинені окупантами у період свого відступу. Зокрема, були повністю знищені промислові підприємства міста, кораблебудівний і педагогічний інститути, фінансовий і залізничний технікуми, будинок обласного театру, приміщення багатьох шкіл, гуртожитків, кращі житлові споруди.
Примітно, що судовий процес над нацистами, серед яких був і сам Вінклер, проходив в обласному театрі імені Чкалова, наказ на знищення якого віддав сам військовий комендант.
11 вересня 1944 Вінклер став командиром 153-ї вишкільно-польової дивізії. Отримавши 20 квітня 1945 звання генерал-лейтенанта, наприкінці війни потрапив в американський полон, з якого влітку 1945 року був переданий СРСР.
Постав перед судом 10 січня 1946 року в рамках Миколаївського судового процесу разом з іншими 7 нацистами, яких звинувачували у військових злочинах. Серед них, зокрема, були Ганс Занднер (начальник поліції безпеки і СД Миколаєва) і Макс Людвіг Бютнер (начальник жандармського управління Миколаївської області).
На останньому слові Вінклер засудив свої діяння, просив вибачення та, вже практично ні на що не розраховуючи, все ще сподівався уникнути страти:
«Я взяв на себе всю провину, навіть у тих питаннях, де мали вважати винними генерального комісара і керівника СС. Злочини, скоєні за моїми наказами, відбиті у наказах вищого керівництва і не є результатом усвідомленої злочинної ініціативи [...] Я, як старий солдат, відчуваю сором за все те, що зроблено нами. Ми — німці, бачили росіян тільки в такому світлі, в якому їх подавала німецька пропаганда. Мотивом цієї пропаганди була нікчемність і незначність російської людини [...] Я висловлюю свій глибокий жаль за всі ті прикрості, що були завдані вашій країні в результаті дій, вчинених нами [...] Я, засуджуючи свої діяння, прошу в радянського народу прощення за ті дії, що їх здійснила осліплена людина [...] Я вважаю, що необхідно, щоб, якщо у мене буде ця можливість, остання отрута нацизму була видалена із тіла німецького народу [...]»
17 січня 1946 року вироком суду був засуджений до смертної кари через повішання. Вирок здійснено того ж числа на Базарній площі міста.
Особисте життя
Дружина Германа Вінклера, Маріана Фортмюллер, з якою він одружився 6 червня 1918 року, народилася 6 березня 1898 року. Маріана була дочкою генерал-лейтенанта Августа Фортмюллера (1864—1942), який командував 241-ю саксонською піхотною дивізією.
Подружжя мало трьох синів: 1919, 1921 і 1924 року народження, двоє з яких загинули під час Другої світової війни. Середній син Вінклера, Крістіан (народився 24 липня 1921 у Берліні-Вільмерсдорфі), загинув у бою 7 січня 1945 у Вуковарі, коли служив оберлейтенантом у 191-й штурмовій гарматній бригаді.
Нагороди
- Залізний хрест:
- 2-го класу;
- 1-го класу (18 жовтня 1916).
- Орден Альберта (Саксонія):
- лицарський хрест 2-го класу з мечами (6 жовтня 1914);
- лицарський хрест 1-го класу з мечами (3 травня 1918).
- Орден «За військові заслуги» (Баварія), 4-го класу з мечами (14 грудня 1914);
- Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами (24 травня 1916);
- Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (10 грудня 1916);
- Почесний хрест ветерана війни з мечами;
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936);
- Хрест Воєнних заслуг:
- 2-го класу з мечами (20 квітня 1941);
- 1-го класу з мечами (1 вересня 1942).
- Застібка до Залізного хреста:
- 2-го класу (29 березня 1944);
- 1-го класу (14 квітня 1944).
- Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (15 лютого 1945).
Примітки
- General der Artillerie Edmund Wachenfeld (нім.). Lexikon der Wehrmacht. Процитовано 23 березня 2023.
- Generalleutnant Hermann Winkler (1888–1946) (нім.). Axis History Forum. Процитовано 23 березня 2023.
- German Officer Biography – Hermann Winkler (англ.). Feldgrau. Процитовано 23 березня 2023.
- Winkler, Hermann (англ.). Traces Of War. Процитовано 23 березня 2023.
- Гольденберг М. Д., Левченко Л. Л., Рыжева Н. А., Щукин В. В. (2012). Судьбы евреев Николаевщины в период Великой Отечественной войны 1941–1945 гг (рос.). Николаев: Издательство П. Н. Шамрай. с. 350.
- Олександр Потильчак, Наталя Малешко (2011). Ф. 5. – Оп. 2. – Спр. 177. Арк. 302. Київ: Використання галузевого державного архіва Міністерства внутрішніх справ України – Військово-історичний альманах. Ч. 1 (22). с. 62–63.
- Олександр Потильчак, Наталя Малешко (2011). Ф. 5. – Од. зб. 182. – Арк. 311. Київ: Використання галузевого державного архіва Міністерства внутрішніх справ України – Військово-історичний альманах. Ч. 1 (22). с. 65–66.
- Олександр Потильчак, Наталя Малешко (2011). Ф. 5. – Оп. 2. – Спр. 177. Арк. 181–183. Київ: Використання галузевого державного архіва Міністерства внутрішніх справ України – Військово-історичний альманах. Ч. 1 (22). с. 58.
- За колючей проволокой: «Шталаг-364» – лагерь смерти (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. 2011.
- Асташкин Д. Ю. (2015). Процессы над нацистскими преступниками на территории СССР в 1943–1949 гг (рос.). Москва. с. 34—35.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinkler German Vinkler nim Hermann Winkler nar 8 listopada 1888 Drezden Nimecka imperiya pom 17 sichnya 1946 Mikolayiv URSR nimeckij general lejtenant vijskovij komendant mista Mikolayeva pid chas jogo okupaciyi u 1941 1944 rokah Spivuchasnik i odin z organizatoriv masovogo teroru na okupovanih teritoriyah Mikolayivskoyi ta Hersonskoyi oblastyah Ukrayini German Vinklernim Hermann WinklerNarodzhennya8 listopada 1888 1888 11 08 Nimecka imperiya DrezdenSmert17 sichnya 1946 1946 01 17 57 rokiv URSR MikolayivNacionalnistnimecKrayina Nimecka imperiya Tretij RejhPrinalezhnist VermahtRoki sluzhbi1908 1945PartiyaNSDAPZvannyageneral lejtenantKomanduvannyavijskovij komendant MikolayevaNagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Licarskij hrest 1 go klasu ordena Alberta Saksoniya Licarskij hrest 2 go klasu ordena Alberta Saksoniya Licarskij hrest 1 go klasu ordena Zaslug Saksoniya Licarskij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuBiografiyaNarodivsya 8 listopada 1888 roku v sim yi Yuliyi Kaufmann i biznesmena Kurta Vinklera v misti Drezden 17 bereznya 1908 roku priyednavsya do Korolivskih saksiv yak kadet Sluzhiv u 3 mu pihotnomu polku korolya Lyudviga III Bavarskogo 102 a Tam jomu bulo prisvoyeno zvannya praporshika 4 listopada 1908 roku zgodom lejtenanta 19 serpnya 1909 roku U 1913 roci stav ad yutantom III go bataljonu z yakim vijshov u pohid na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Zdobuvshi zvannya starshogo lejtenanta 1 grudnya 1914 roku stav komandirom 7 yi roti Otrimavshi zvannya kapitana 21 grudnya 1916 roku perevedenij do shtabu 32 yi strileckoyi diviziyi a 27 sichnya 1918 roku do Generalnogo shtabu 6 chervnya 1918 roku odruzhivsya z Marianoyu Fortmyuller German Vinkler ta jogo druzhina mali troh siniv 1919 1921 i 1924 roku narodzhen dvoye z yakih zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya vijni perejshov u dobrovovolchij korpus Merker i stav chastinoyu prikordonnogo komanduvannya Prijnyatij do rejhsveru 1 zhovtnya 1920 roku buv zarahovanij do shtatu Drezdenskogo armijskogo upravlinnya a 26 lyutogo 1921 roku napravlenij do ministerstva rejhsveru 1 zhovtnya 1924 roku stav nachalnikom 16 yi roti 16 go pihotnogo polku a 1 zhovtnya 1927 roku znovu buv perevedenij do ministerstva rejhsveru de 1 kvitnya 1928 roku otrimav zvannya majora 1 veresnya 1929 roku naznachenij komandirom IV yi diviziyi pihoti 1 kvitnya 1932 roku otrimav zvannya pidpolkovnika a 1 zhovtnya 1932 roku perevedenij do shtabu Shvejdnickoyi komendaturi 1 lipnya 1934 roku otrimav zvannya polkovnika 1 zhovtnya 1934 roku priznachenij komandirom 4 go upravlinnya armiyi v Drezdeni Z 1 kvitnya 1935 roku priznachenij komandirom a vzhe za rik 1 kvitnya 1936 roku komandirom Shvejdnicya Z 1 lyutogo 1937 roku ocholiv II j centr psihologichnoyi ekspertizi 1 chervnya 1940 roku Vinkler otrimav zvannya komandira polovogo shtabu 748 v misti Renn a 1 lipnya 1941 general majora 21 lipnya 1941 roku stav nachalnikom XI yi Sluzhbi perevirki na profpridatnist i 8 chervnya 1942 roku buv perevedenij v komandnij rezerv Vijskovij komendant Mikolayeva Z momentu zajnyattya nimeckimi vijskami mista Mikolayeva 16 serpnya 1941 roku tam pochalisya masovi areshti ta vbivstva mirnogo naselennya a takozh radyanskih vijskovopolonenih Vse ce provodilosya za zazdalegid rozroblenim planom nimeckogo verhovnogo komanduvannya 30 chervnya 1942 roku Vinklera priznacheno vijskovim komendantom mista Mikolayiv rajhkomisariatu Ukrayina Iz jogo prihodom teror v misti ne zupinivsya Na sudi Vinkler buv zvinuvachenij v rujnuvanni budivel ta vikradennya meshkanciv mista na oboronni roboti U berezni 1944 roku Vinkler vidav nakaz pro te sho vsi gromadyani yaki chinili opir vikradennyu do Nimechchini pririvnyuyutsya do partizaniv i pidlyagayut rozstrilu Vinkler buv prichetnij do masovogo znishennya radyanskih vijskovopolonenih v koncentracijnomu nabori Shtalag 364 i zokrema yevreyiv Za svidchennyami obershturmfyurera SS nachalnika upravlinnya policiyi bezpeki i SD Mikolayeva Gansa Zandnera vijskovomu komendantu bulo dobre vidomo pro isnuvannya domovlenosti mizh kerivnictvom vermahtu ta SS pro uchast armiyi u viyavlenni sered vijskovopolonenih politpracivnikiv i yevreyiv i peredachu yih do SD chi SS dlya rozstrilu Na sudi zh Vinkler namagavsya dovesti svoyu neprichetnist Zokrema pidsudnij zrobiv zayavu pro te sho hocha ya i znav pro vkraj pogane harchuvannya vijskovopolonenih i epidemiyi sho lyutuvali v tabori odnak dlya pokrashennya stanovisha bulo potribno provesti osoblive obstezhennya taboru Za nakazami Vinklera nishilisya pidpriyemstva ustanovi kulturno osvitni zakladi a takozh zhitlovij fond Mikolayeva zdebilshogo vchineni okupantami u period svogo vidstupu Zokrema buli povnistyu znisheni promislovi pidpriyemstva mista korablebudivnij i pedagogichnij instituti finansovij i zaliznichnij tehnikumi budinok oblasnogo teatru primishennya bagatoh shkil gurtozhitkiv krashi zhitlovi sporudi Primitno sho sudovij proces nad nacistami sered yakih buv i sam Vinkler prohodiv v oblasnomu teatri imeni Chkalova nakaz na znishennya yakogo viddav sam vijskovij komendant 11 veresnya 1944 Vinkler stav komandirom 153 yi vishkilno polovoyi diviziyi Otrimavshi 20 kvitnya 1945 zvannya general lejtenanta naprikinci vijni potrapiv v amerikanskij polon z yakogo vlitku 1945 roku buv peredanij SRSR Postav pered sudom 10 sichnya 1946 roku v ramkah Mikolayivskogo sudovogo procesu razom z inshimi 7 nacistami yakih zvinuvachuvali u vijskovih zlochinah Sered nih zokrema buli Gans Zandner nachalnik policiyi bezpeki i SD Mikolayeva i Maks Lyudvig Byutner nachalnik zhandarmskogo upravlinnya Mikolayivskoyi oblasti Na ostannomu slovi Vinkler zasudiv svoyi diyannya prosiv vibachennya ta vzhe praktichno ni na sho ne rozrahovuyuchi vse she spodivavsya uniknuti strati Ya vzyav na sebe vsyu provinu navit u tih pitannyah de mali vvazhati vinnimi generalnogo komisara i kerivnika SS Zlochini skoyeni za moyimi nakazami vidbiti u nakazah vishogo kerivnictva i ne ye rezultatom usvidomlenoyi zlochinnoyi iniciativi Ya yak starij soldat vidchuvayu sorom za vse te sho zrobleno nami Mi nimci bachili rosiyan tilki v takomu svitli v yakomu yih podavala nimecka propaganda Motivom ciyeyi propagandi bula nikchemnist i neznachnist rosijskoyi lyudini Ya vislovlyuyu svij glibokij zhal za vsi ti prikrosti sho buli zavdani vashij krayini v rezultati dij vchinenih nami Ya zasudzhuyuchi svoyi diyannya proshu v radyanskogo narodu proshennya za ti diyi sho yih zdijsnila osliplena lyudina Ya vvazhayu sho neobhidno shob yaksho u mene bude cya mozhlivist ostannya otruta nacizmu bula vidalena iz tila nimeckogo narodu 17 sichnya 1946 roku virokom sudu buv zasudzhenij do smertnoyi kari cherez povishannya Virok zdijsneno togo zh chisla na Bazarnij ploshi mista Osobiste zhittyaDruzhina Germana Vinklera Mariana Fortmyuller z yakoyu vin odruzhivsya 6 chervnya 1918 roku narodilasya 6 bereznya 1898 roku Mariana bula dochkoyu general lejtenanta Avgusta Fortmyullera 1864 1942 yakij komanduvav 241 yu saksonskoyu pihotnoyu diviziyeyu Podruzhzhya malo troh siniv 1919 1921 i 1924 roku narodzhennya dvoye z yakih zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Serednij sin Vinklera Kristian narodivsya 24 lipnya 1921 u Berlini Vilmersdorfi zaginuv u boyu 7 sichnya 1945 u Vukovari koli sluzhiv oberlejtenantom u 191 j shturmovij garmatnij brigadi NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu 1 go klasu 18 zhovtnya 1916 Orden Alberta Saksoniya licarskij hrest 2 go klasu z mechami 6 zhovtnya 1914 licarskij hrest 1 go klasu z mechami 3 travnya 1918 Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 14 grudnya 1914 Orden Zaslug Saksoniya licarskij hrest 1 go klasu z mechami 24 travnya 1916 Vijskovij orden Svyatogo Genriha licarskij hrest 10 grudnya 1916 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv 2 zhovtnya 1936 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami 20 kvitnya 1941 1 go klasu z mechami 1 veresnya 1942 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 29 bereznya 1944 1 go klasu 14 kvitnya 1944 Sertifikat Poshani Golovnokomanduvacha Suhoputnih vijsk Vermahtu 15 lyutogo 1945 PrimitkiGeneral der Artillerie Edmund Wachenfeld nim Lexikon der Wehrmacht Procitovano 23 bereznya 2023 Generalleutnant Hermann Winkler 1888 1946 nim Axis History Forum Procitovano 23 bereznya 2023 German Officer Biography Hermann Winkler angl Feldgrau Procitovano 23 bereznya 2023 Winkler Hermann angl Traces Of War Procitovano 23 bereznya 2023 Goldenberg M D Levchenko L L Ryzheva N A Shukin V V 2012 Sudby evreev Nikolaevshiny v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg ros Nikolaev Izdatelstvo P N Shamraj s 350 Oleksandr Potilchak Natalya Maleshko 2011 F 5 Op 2 Spr 177 Ark 302 Kiyiv Vikoristannya galuzevogo derzhavnogo arhiva Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Vijskovo istorichnij almanah Ch 1 22 s 62 63 Oleksandr Potilchak Natalya Maleshko 2011 F 5 Od zb 182 Ark 311 Kiyiv Vikoristannya galuzevogo derzhavnogo arhiva Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Vijskovo istorichnij almanah Ch 1 22 s 65 66 Oleksandr Potilchak Natalya Maleshko 2011 F 5 Op 2 Spr 177 Ark 181 183 Kiyiv Vikoristannya galuzevogo derzhavnogo arhiva Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Vijskovo istorichnij almanah Ch 1 22 s 58 Za kolyuchej provolokoj Shtalag 364 lager smerti ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym 2011 Astashkin D Yu 2015 Processy nad nacistskimi prestupnikami na territorii SSSR v 1943 1949 gg ros Moskva s 34 35