Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Занднер (нім. Hans Sandner; нар. 4 листопада 1915, Ессен, Німеччина — пом. 17 січня 1946, Миколаїв, Україна) — німецький військовий діяч, військовий злочинець, з листопада 1941 до квітня 1942 року начальник оперативної групи поліції безпеки СД, до червня 1942 — начальник управління поліції безпеки СД. Організатор і учасник масових розстрілів радянських громадян на території України.
| Ганс Занднер | |
|---|---|
| нім. Hans Sandner | |
| Народження | 4 листопада 1915 Німецька імперія, Ессен |
| Смерть | 17 січня 1946 (30 років) Україна, Миколаїв |
| Національність | німець |
| Країна |  Німецька імперія Третій Рейх |
| Приналежність |  СС |
| Роки служби | 1933 — 1945 |
| Партія | НСДАП |
| Звання | оберштурмфюрер |
| Командування | начальник управління поліції безпеки СД Миколаєва |
Біографія
Народився 4 листопада 1915 року у місті Ессен, Німеччина. Після закінчення середньої школи відбув трудову повинність. З 1 листопада 1935 по 30 вересня 1937 року перебував на службі в армії. Два семестри вивчав медицину. У НСДАП вступив 1 травня 1937 року, в СС — 1 листопада 1933 року (№ СС 249 261).
18 березня 1941 отримав звання унтерштурмфюрера, 9 листопада 1943 — оберштурмфюрера СС. З осені 1938 року служив у кримінальній поліції. 1 липня 1939 року склав іспит на профпридатність і як кандидат у кримінал-комісари був призначений до кримінальної поліції до міста Карлсруе. З 21 травня 1940 року по 14 лютого 1941 року проходив навчання у школі командного складу поліції безпеки у Берлін-Шарлоттенбурзі. Після навчання призначений кримінал-комісаром із випробувальним терміном.
1 березня 1941 року переведений до кримінальної поліції у місто Глейвіц, з 1 вересня 1941 року постійний кримінал-комісар.
Наприкінці вересня 1941 року відряджений до оперативної команди 5. З листопада 1941 року призначений керівником відділення команди у Миколаєві, з серпня 1942 року займав посаду у кримінальній поліції Нюрнберг-Фюрт, з листопада 1943 року — в 5-му управлінні Головного управління імперської безпеки.
У Києві
25 вересня 1941 року оберштурмфюрер СС Ганс Занднер разом із 8—10 співслужбовцями прибув до Києва. Керував групою штурмбанфюрер СС Герман Лінг, який до того був командиром поліції безпеки та СД у місті Тронхейм, що у Норвегії, а ще раніше служив у СД міста Бреслау.
З травня 1940 по лютий 1941 року Занднер проходив навчання у Берлін-Шарлоттенбурзі у школі командного складу поліції безпеки. Такий самий вишкіл мали і кілька інших осіб з новоприбулих до Києва: унтерштурмфюрер СС Теодор Зальманціг (раніше служив у кримінальній поліції Гамбурга), унтерштурмфюрер СС Ганс-Йоахім Зоммерфельд (головне управління кримінальної поліції Берліна), унтерштурмфюрер СС Ганс Юнке (з кримінальної поліції міста Штеттін).
Вже наступного дня групу офіцерів СС представили шефу айнзацгрупи С бригадефюреру СС доктору Отто Емілю Рашу, який тоді очікував призначення начальником поліції безпеки та СД міста Москви після взяття її німецькими військами. Відбулася нарада, в ході якої доктор Раш повідомив офіцерам, що за кілька днів вони мають бути «присутніми при крупному каральному заході, масовому розстрілі євреїв».
Як виявилося потім, ішлося про планування масових розстрілів у Бабиному Яру. Характерним було зауваження Отто Раша: «Слід звикнути до такого роду видовищ, хоча це жорстоко і не особливо естетично, проте такі заходи абсолютно необхідні і є частиною дійової політики».
Тоді всім євреям Києва було наказано з'явитися у визначений час в провулку поблизу одного з кладовищ. Потребу зібрання, як свідчив Занднер на суді, пояснювали евакуацією. Люди мали принести з собою золото й інші цінності. Це дозволяло відбирати цінності без зайвої роботи. У призначений час київських євреїв зібрали у заздалегідь визначеному місці. За підрахунками Занднера, на «збірні пункти» з'явилося близько 20 тисяч осіб.
Протягом місяця, з 13 жовтня до 15 листопада 1941 року айнзацкоманда 5, до якої долучилась група прибулих наприкінці вересня офіцерів СС, знищила у різних містах України, зокрема і в Києві, 21 651 особу. Преважна більшість, 97 %, були євреями. За визнанням самого ж Занднера, 8—9 жовтня 1941 року він особисто керував масовим розстрілом 800 євреїв.
Оскільки айнзацгрупи були тимчасовими формуваннями, після виконання «певних завдань» з окремих підрозділів формувались місцеві штаб-квартири поліції безпеки та СД. На базі айнзацкоманди 5 створили службу начальника поліції безпеки та СД для генеральної округи Київ.
У Миколаєві
На відміну від своїх колег Ганс Занднер у Києві пробув недовго. Приблизно 21 жовтня 1941 року із Миколаєва надійшов запит на «команду». Занднер у той час ще перебував у підпорядкуванні айнзатцкоманди штурмбанфюрера СС Майєра (до того — шеф СД міста Троппау). Через те, що посади начальників команд поліції безпеки та СД були вже розподілені й завдяки знанню румунської мови, саме йому було наказано відправитись з командою в Миколаїв. Для вивчення ситуації на місці він попередньо поїхав до міста з чотирма співробітниками на двох автомашинах. Прибувши у Миколаїв орієнтовно 24 жовтня 1941 року, Ганс Занднер застав там залишки команди під керівництвом унтерштурмфюрера СС Фішера (частина айнзатцгрупи D). Два дні потому Ганс Занднер повернувся до Києва, щоб забрати решту людей з його команди та доповісти про ситуацію штурмбанфюреру СС Майєру. Пробувши в Києві два дні, Ганс Занднер виїхав із десятьма співробітниками і прибув до Миколаєва 2 листопада. Попередньо ознайомившись зі справами, він прийняв командування від унтерштурмфюрера СС Фішера.
Перед від'їздом той передав Занднеру 20 арештантів з радянської інтелігенції (переважно студентів, один із в'язнів був викладачем) і 7 «бандерівців». Усіх попередньо планували відправити для подальшого утримання у Львові, але до цього справа не дійшла, усіх бранців розстріляли.
Обов'язки начальника поліції безпеки та СД генеральної округи Миколаїв оберштурмфюрер СС Ганс Занднер виконував до 20 березня 1942 року. У цей час штаб-квартира поліції безпеки та СД генеральної округи Миколаїв розташовувалась у Миколаєві на вулиці Великій Морській, у будинках № 26, 28 і 30 (довоєнна нумерація), польова пошта № 47890. Нині це будинки № 52—56/9 по вулиці Великій Морській (будинок № 54 знесено в результаті незаконної забудови міста восени 2021 року).
Після від'їзду Фішера Занднер розпочав облаштування реквізованих приміщень, з яких вигнав місцевих — німців та українців. Спочатку штат поліції безпеки та СД генеральної округи Миколаїв складався з 15 співробітників та солдатів СС, одного радиста.
Штат управління поліції безпеки та СД генеральної округи Миколаїв на чолі з Гансом Занднером здійснив цілу низку злочинів:
- листопад 1941 року: розстріляли 150 євреїв, 80 радянських активістів та членів комуністичної партії, різних «шкідників», 80 військовополонених із концтабору;
- грудень 1941 року: розстріляли військовополонених, а також 140 євреїв, 40 в'язнів; у Новоолександрівці каральною операцією, під час якої розстріляли 54 євреїв, керував особисто Занднер;
- січень 1942 року: розстріляли 80 євреїв, 14 ув'язнених, арештували до 40 осіб;
- лютий 1942 року: розстріляли приблизно 230 євреїв і ще 60 осіб з радянського і партійного активу, «злочинців». За свідченнями Занднера через кур'єра з Києва йому надійшов наказ від 16 лютого 1942 року про розстріли української інтелігенції. Арешти мали проводитися непомітно (наскільки це було можливим) і безпосередньо перед розстрілом. Термін виконання наказу був встановлений не пізніше 20 лютого 1942 року. У додатку до наказу, отриманого Занднером, містилась вимога про негайне спалення документа після ознайомлення з його змістом. Не було необхідності повідомляти про виконання операції ані усно, ані письмово. Проте операція не була проведена з технічних причин: автомашини, окрім однієї, були несправні, частина співробітників СД виявилась у відпустці. Саме через це на виконання відповідного наказу, отриманого з Києва, до каральної операції була залучена зондеркоманда із охоронної поліції під керівництвом лейтенанта Шмідта, яка й розстріляла сімох українців-бандерівців і представників інтелігенці;
- березень-квітень 1942 року: розстріляли приблизно 80 євреїв з міських мешканців, до 120 осіб із табору військовополонених, 60 ув'язнених. Приблизно 29—30 квітня провели спеціальну операцію в психіатричній лікарні міста Херсона, під час якої знищили близько 200 хворих, головним чином євреїв, зокрема туберкульозних хворих та подагриків; операцією керував безпосередньо гауптшарфюрер Рьопер. Під особистим керівництвом Занднера 2 квітня 1942 року відбулася масова страта лікарів єврейського походження, серед яких були відомий терапевт З. Р. Барг, лікарі Самсов і А. Л. Коган. Їх самих і членів їх родин посадили в одну велику вкриту брезентом вантажівку. Євреїв відвезли до стіни концтабору для радянських військовополонених Шталаг-364, де їх розстріляли у ямі, яка спеціально для цього була вирита радянськими військовополоненими.
Загалом за період від листопада 1941 року по квітень 1942 року включно поліція безпеки та СД на території генеральної округи Миколаїв розстріляла до 1300 осіб, у тому числі до 500 євреїв. Майже 400 радянських громадян запроторили до в'язниці.
Для залякування місцевого населення практикувались і показові страти на шибениці в центрі Миколаєва. Такі акції відплати відбувались у результаті успішних диверсій радянського підпілля під керівництвом головного резидента радянської розвідки Віктора Лягіна (Корнєва), що реалізовувались з кінця 1941 року. Оскільки реальні виконавці не були знайдені, відомство Ганса Занднера брало заручників із місцевого населення під час масових облав у місті, а також частину арештованих із внутрішньої в'язниці поліції безпеки та СД. Для цієї мети в центрі міста на Базарній площі була встановлена стаціонарна шибениця.
Оскільки Ганс Занднер був тимчасовим шефом поліції безпеки та СД, 20 березня 1942 року в Миколаїв прибув новопризначений начальник поліції безпеки та СД штурмбанфюрер доктор Леопольд Шпанн. Заклад було перейменовано з «ЕК Ц-5» (Einsatzkommando С 5) поліції безпеки та СД в Управління поліції безпеки та СД. До цього Леопольд Шпанн обіймав посаду шефа гестапо в містах Лінц та Штеттін. При новому керівнику поліції безпеки та СД Ганс Занднер виконував обов'язки його заступника до 6 червня 1942 року, після чого повернувся до Німеччини.
Суд і страта
Після завершення війни Ганс Занднера заарештували і доставили до Миколаєва. 10—17 січня 1946 року в місті відбувся Миколаївський відкритий судовий процес над нацистськими злочинцями. Разом з Занднером на лаві підсудних опинилися іще 8 німецьких офіцерів: генерал-летенант, колишній комендант Миколаєва Герман Вінклер, майор і колишній начальник жандармського управління Миколаївської області Макс Людвіг Бютнер, колишній начальник жандармерії Херсона Франц Кандлер, колишній начальник жандармерії Березнегуватського району Рудольф Міхель, колишній начальник охоронної поліції Миколаєва Франц Вітцлеб, колишній заступник начальника охоронної поліції Миколаєва Генріх Шмале, фельдфебель польової жандармерії Миколаєва Роберт Берг і оберєфрейтор 783-го охоронного батальйону Миколаєва Йоганн Хапп.
За вироком суду, сім з дев'яти засуджених страчені через повішання (Г. Вінклер, Г. Занднер, М. Бютнер, Ф. Вітцлеб, Г. Шмале, Р. Міхель і Р. Берг), а двоє отримали по 20 років каторжних робіт (Ф. Кандлер і Й. Хапп).
Страту семи засуджених вчинено привселюдно усього за кілька годин потому — о 17:00 17 січня 1946 року. Місцем страти було обрано Базарну площу — тут можна було розмістити величезні маси людей. Як свідчить офіційна інформація УНКВС Миколаївської області, за виконанням вироку військового трибуналу спостерігало до 70 000 громадян. Трупи злочинців залишалися висіти на площі наступні два дні — 18 і 19 січня, і були зняті лише вночі проти 20 січня 1946 року.
Примітки
- Бабин яр. Злочин без терміну давності. Історична правда. Процитовано 26 березня 2023.
- Погорєлов, Анатолій (2019). Обличчя смерті: терор поліції безпеки та СД проти населення генеральної округи «Миколаїв». Дніпро: Проблеми історії Голокосту: український вимір. Спецвипуск № 11. с. 90—91.
- Круглов, Александр. О месте расстрела киевских евреев 29-30 сентября 1941 г. Мемориальный центр Холокоста «Бабий Яр». с. 24.
- Погорєлов, Анатолій (2019). Обличчя смерті: терор поліції безпеки та СД проти населення генеральної округи «Миколаїв». Дніпро: Проблеми історії Голокосту: український вимір. Спецвипуск № 11. с. 96.
- В центре Николаева снесут историческое здание, на месте которого хотят построить ЖК, - ФОТО. 0512.com.ua - Сайт міста Миколаєва (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
- Город теряет память: в Николаеве активисты вызвали полицию на место сноса больницы. СВІДОК.info (рос.). 15 грудня 2021. Процитовано 26 березня 2023.
- Оккупация. Негероические воспоминания о героическом прошлом. Часть 9. Novosti-N (рос.). Процитовано 26 березня 2023.
- Погорєлов, Анатолій (2019). Обличчя смерті: терор поліції безпеки та СД проти населення генеральної округи «Миколаїв». Дніпро: Проблеми історії Голокосту: український вимір. Спецвипуск № 11. с. 100–101.
- Кузовова, Наталя. Слідча справа Якова Бер-Баєра, завідувача Херсонської інфекційної лікарні, як джерело з історії Голокосту.
- Погорєлов, Анатолій (2019). Обличчя смерті: терор поліції безпеки та СД проти населення генеральної округи «Миколаїв». Дніпро: Проблеми історії Голокосту: український вимір. Спецвипуск № 11. с. 117.
- Погорєлов, Анатолій (2019). Обличчя смерті: терор поліції безпеки та СД проти населення генеральної округи «Миколаїв». Дніпро: Проблеми історії Голокосту: український вимір. Спецвипуск № 11. с. 102.
- Погорєлов, Анатолій (2019). Обличчя смерті: терор поліції безпеки та СД проти населення генеральної округи «Миколаїв». Дніпро: Проблеми історії Голокосту: український вимір. Спецвипуск № 11. с. 104–105.
- За колючей проволокой: «Шталаг-364» – лагерь смерти (русский). Николаев: Издательство Ирины Гудым. 2011.
- Олександр Потильчак, Наталя Мелешко (2011). Миколаївський процес 1946 року над військовополоненими – військовими злочинцями. Київ: Військово-історичний альманах. Ч. 1 (22).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Zandner nim Hans Sandner nar 4 listopada 1915 Essen Nimechchina pom 17 sichnya 1946 Mikolayiv Ukrayina nimeckij vijskovij diyach vijskovij zlochinec z listopada 1941 do kvitnya 1942 roku nachalnik operativnoyi grupi policiyi bezpeki SD do chervnya 1942 nachalnik upravlinnya policiyi bezpeki SD Organizator i uchasnik masovih rozstriliv radyanskih gromadyan na teritoriyi Ukrayini Gans Zandnernim Hans SandnerNarodzhennya4 listopada 1915 1915 11 04 Nimecka imperiya EssenSmert17 sichnya 1946 1946 01 17 30 rokiv Ukrayina MikolayivNacionalnistnimecKrayina Nimecka imperiya Tretij RejhPrinalezhnistSSRoki sluzhbi1933 1945PartiyaNSDAPZvannyaobershturmfyurerKomanduvannyanachalnik upravlinnya policiyi bezpeki SD MikolayevaBiografiyaNarodivsya 4 listopada 1915 roku u misti Essen Nimechchina Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vidbuv trudovu povinnist Z 1 listopada 1935 po 30 veresnya 1937 roku perebuvav na sluzhbi v armiyi Dva semestri vivchav medicinu U NSDAP vstupiv 1 travnya 1937 roku v SS 1 listopada 1933 roku SS 249 261 18 bereznya 1941 otrimav zvannya untershturmfyurera 9 listopada 1943 obershturmfyurera SS Z oseni 1938 roku sluzhiv u kriminalnij policiyi 1 lipnya 1939 roku sklav ispit na profpridatnist i yak kandidat u kriminal komisari buv priznachenij do kriminalnoyi policiyi do mista Karlsrue Z 21 travnya 1940 roku po 14 lyutogo 1941 roku prohodiv navchannya u shkoli komandnogo skladu policiyi bezpeki u Berlin Sharlottenburzi Pislya navchannya priznachenij kriminal komisarom iz viprobuvalnim terminom 1 bereznya 1941 roku perevedenij do kriminalnoyi policiyi u misto Glejvic z 1 veresnya 1941 roku postijnij kriminal komisar Naprikinci veresnya 1941 roku vidryadzhenij do operativnoyi komandi 5 Z listopada 1941 roku priznachenij kerivnikom viddilennya komandi u Mikolayevi z serpnya 1942 roku zajmav posadu u kriminalnij policiyi Nyurnberg Fyurt z listopada 1943 roku v 5 mu upravlinni Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki U Kiyevi 25 veresnya 1941 roku obershturmfyurer SS Gans Zandner razom iz 8 10 spivsluzhbovcyami pribuv do Kiyeva Keruvav grupoyu shturmbanfyurer SS German Ling yakij do togo buv komandirom policiyi bezpeki ta SD u misti Tronhejm sho u Norvegiyi a she ranishe sluzhiv u SD mista Breslau Z travnya 1940 po lyutij 1941 roku Zandner prohodiv navchannya u Berlin Sharlottenburzi u shkoli komandnogo skladu policiyi bezpeki Takij samij vishkil mali i kilka inshih osib z novopribulih do Kiyeva untershturmfyurer SS Teodor Zalmancig ranishe sluzhiv u kriminalnij policiyi Gamburga untershturmfyurer SS Gans Joahim Zommerfeld golovne upravlinnya kriminalnoyi policiyi Berlina untershturmfyurer SS Gans Yunke z kriminalnoyi policiyi mista Shtettin Vzhe nastupnogo dnya grupu oficeriv SS predstavili shefu ajnzacgrupi S brigadefyureru SS doktoru Otto Emilyu Rashu yakij todi ochikuvav priznachennya nachalnikom policiyi bezpeki ta SD mista Moskvi pislya vzyattya yiyi nimeckimi vijskami Vidbulasya narada v hodi yakoyi doktor Rash povidomiv oficeram sho za kilka dniv voni mayut buti prisutnimi pri krupnomu karalnomu zahodi masovomu rozstrili yevreyiv Yak viyavilosya potim ishlosya pro planuvannya masovih rozstriliv u Babinomu Yaru Harakternim bulo zauvazhennya Otto Rasha Slid zviknuti do takogo rodu vidovish hocha ce zhorstoko i ne osoblivo estetichno prote taki zahodi absolyutno neobhidni i ye chastinoyu dijovoyi politiki Todi vsim yevreyam Kiyeva bulo nakazano z yavitisya u viznachenij chas v provulku poblizu odnogo z kladovish Potrebu zibrannya yak svidchiv Zandner na sudi poyasnyuvali evakuaciyeyu Lyudi mali prinesti z soboyu zoloto j inshi cinnosti Ce dozvolyalo vidbirati cinnosti bez zajvoyi roboti U priznachenij chas kiyivskih yevreyiv zibrali u zazdalegid viznachenomu misci Za pidrahunkami Zandnera na zbirni punkti z yavilosya blizko 20 tisyach osib Protyagom misyacya z 13 zhovtnya do 15 listopada 1941 roku ajnzackomanda 5 do yakoyi doluchilas grupa pribulih naprikinci veresnya oficeriv SS znishila u riznih mistah Ukrayini zokrema i v Kiyevi 21 651 osobu Prevazhna bilshist 97 buli yevreyami Za viznannyam samogo zh Zandnera 8 9 zhovtnya 1941 roku vin osobisto keruvav masovim rozstrilom 800 yevreyiv Oskilki ajnzacgrupi buli timchasovimi formuvannyami pislya vikonannya pevnih zavdan z okremih pidrozdiliv formuvalis miscevi shtab kvartiri policiyi bezpeki ta SD Na bazi ajnzackomandi 5 stvorili sluzhbu nachalnika policiyi bezpeki ta SD dlya generalnoyi okrugi Kiyiv U Mikolayevi Na vidminu vid svoyih koleg Gans Zandner u Kiyevi probuv nedovgo Priblizno 21 zhovtnya 1941 roku iz Mikolayeva nadijshov zapit na komandu Zandner u toj chas she perebuvav u pidporyadkuvanni ajnzatckomandi shturmbanfyurera SS Majyera do togo shef SD mista Troppau Cherez te sho posadi nachalnikiv komand policiyi bezpeki ta SD buli vzhe rozpodileni j zavdyaki znannyu rumunskoyi movi same jomu bulo nakazano vidpravitis z komandoyu v Mikolayiv Dlya vivchennya situaciyi na misci vin poperedno poyihav do mista z chotirma spivrobitnikami na dvoh avtomashinah Pribuvshi u Mikolayiv oriyentovno 24 zhovtnya 1941 roku Gans Zandner zastav tam zalishki komandi pid kerivnictvom untershturmfyurera SS Fishera chastina ajnzatcgrupi D Dva dni potomu Gans Zandner povernuvsya do Kiyeva shob zabrati reshtu lyudej z jogo komandi ta dopovisti pro situaciyu shturmbanfyureru SS Majyeru Probuvshi v Kiyevi dva dni Gans Zandner viyihav iz desyatma spivrobitnikami i pribuv do Mikolayeva 2 listopada Poperedno oznajomivshis zi spravami vin prijnyav komanduvannya vid untershturmfyurera SS Fishera Pered vid yizdom toj peredav Zandneru 20 areshtantiv z radyanskoyi inteligenciyi perevazhno studentiv odin iz v yazniv buv vikladachem i 7 banderivciv Usih poperedno planuvali vidpraviti dlya podalshogo utrimannya u Lvovi ale do cogo sprava ne dijshla usih branciv rozstrilyali Obov yazki nachalnika policiyi bezpeki ta SD generalnoyi okrugi Mikolayiv obershturmfyurer SS Gans Zandner vikonuvav do 20 bereznya 1942 roku U cej chas shtab kvartira policiyi bezpeki ta SD generalnoyi okrugi Mikolayiv roztashovuvalas u Mikolayevi na vulici Velikij Morskij u budinkah 26 28 i 30 dovoyenna numeraciya polova poshta 47890 Nini ce budinki 52 56 9 po vulici Velikij Morskij budinok 54 zneseno v rezultati nezakonnoyi zabudovi mista voseni 2021 roku Pislya vid yizdu Fishera Zandner rozpochav oblashtuvannya rekvizovanih primishen z yakih vignav miscevih nimciv ta ukrayinciv Spochatku shtat policiyi bezpeki ta SD generalnoyi okrugi Mikolayiv skladavsya z 15 spivrobitnikiv ta soldativ SS odnogo radista Shtat upravlinnya policiyi bezpeki ta SD generalnoyi okrugi Mikolayiv na choli z Gansom Zandnerom zdijsniv cilu nizku zlochiniv listopad 1941 roku rozstrilyali 150 yevreyiv 80 radyanskih aktivistiv ta chleniv komunistichnoyi partiyi riznih shkidnikiv 80 vijskovopolonenih iz konctaboru gruden 1941 roku rozstrilyali vijskovopolonenih a takozh 140 yevreyiv 40 v yazniv u Novooleksandrivci karalnoyu operaciyeyu pid chas yakoyi rozstrilyali 54 yevreyiv keruvav osobisto Zandner sichen 1942 roku rozstrilyali 80 yevreyiv 14 uv yaznenih areshtuvali do 40 osib lyutij 1942 roku rozstrilyali priblizno 230 yevreyiv i she 60 osib z radyanskogo i partijnogo aktivu zlochinciv Za svidchennyami Zandnera cherez kur yera z Kiyeva jomu nadijshov nakaz vid 16 lyutogo 1942 roku pro rozstrili ukrayinskoyi inteligenciyi Areshti mali provoditisya nepomitno naskilki ce bulo mozhlivim i bezposeredno pered rozstrilom Termin vikonannya nakazu buv vstanovlenij ne piznishe 20 lyutogo 1942 roku U dodatku do nakazu otrimanogo Zandnerom mistilas vimoga pro negajne spalennya dokumenta pislya oznajomlennya z jogo zmistom Ne bulo neobhidnosti povidomlyati pro vikonannya operaciyi ani usno ani pismovo Prote operaciya ne bula provedena z tehnichnih prichin avtomashini okrim odniyeyi buli nespravni chastina spivrobitnikiv SD viyavilas u vidpustci Same cherez ce na vikonannya vidpovidnogo nakazu otrimanogo z Kiyeva do karalnoyi operaciyi bula zaluchena zonderkomanda iz ohoronnoyi policiyi pid kerivnictvom lejtenanta Shmidta yaka j rozstrilyala simoh ukrayinciv banderivciv i predstavnikiv inteligenci berezen kviten 1942 roku rozstrilyali priblizno 80 yevreyiv z miskih meshkanciv do 120 osib iz taboru vijskovopolonenih 60 uv yaznenih Priblizno 29 30 kvitnya proveli specialnu operaciyu v psihiatrichnij likarni mista Hersona pid chas yakoyi znishili blizko 200 hvorih golovnim chinom yevreyiv zokrema tuberkuloznih hvorih ta podagrikiv operaciyeyu keruvav bezposeredno gauptsharfyurer Roper Pid osobistim kerivnictvom Zandnera 2 kvitnya 1942 roku vidbulasya masova strata likariv yevrejskogo pohodzhennya sered yakih buli vidomij terapevt Z R Barg likari Samsov i A L Kogan Yih samih i chleniv yih rodin posadili v odnu veliku vkritu brezentom vantazhivku Yevreyiv vidvezli do stini konctaboru dlya radyanskih vijskovopolonenih Shtalag 364 de yih rozstrilyali u yami yaka specialno dlya cogo bula virita radyanskimi vijskovopolonenimi Zagalom za period vid listopada 1941 roku po kviten 1942 roku vklyuchno policiya bezpeki ta SD na teritoriyi generalnoyi okrugi Mikolayiv rozstrilyala do 1300 osib u tomu chisli do 500 yevreyiv Majzhe 400 radyanskih gromadyan zaprotorili do v yaznici Dlya zalyakuvannya miscevogo naselennya praktikuvalis i pokazovi strati na shibenici v centri Mikolayeva Taki akciyi vidplati vidbuvalis u rezultati uspishnih diversij radyanskogo pidpillya pid kerivnictvom golovnogo rezidenta radyanskoyi rozvidki Viktora Lyagina Kornyeva sho realizovuvalis z kincya 1941 roku Oskilki realni vikonavci ne buli znajdeni vidomstvo Gansa Zandnera bralo zaruchnikiv iz miscevogo naselennya pid chas masovih oblav u misti a takozh chastinu areshtovanih iz vnutrishnoyi v yaznici policiyi bezpeki ta SD Dlya ciyeyi meti v centri mista na Bazarnij ploshi bula vstanovlena stacionarna shibenicya Oskilki Gans Zandner buv timchasovim shefom policiyi bezpeki ta SD 20 bereznya 1942 roku v Mikolayiv pribuv novopriznachenij nachalnik policiyi bezpeki ta SD shturmbanfyurer doktor Leopold Shpann Zaklad bulo perejmenovano z EK C 5 Einsatzkommando S 5 policiyi bezpeki ta SD v Upravlinnya policiyi bezpeki ta SD Do cogo Leopold Shpann obijmav posadu shefa gestapo v mistah Linc ta Shtettin Pri novomu kerivniku policiyi bezpeki ta SD Gans Zandner vikonuvav obov yazki jogo zastupnika do 6 chervnya 1942 roku pislya chogo povernuvsya do Nimechchini Sud i strata Dokladnishe Mikolayivskij sudovij proces Pislya zavershennya vijni Gans Zandnera zaareshtuvali i dostavili do Mikolayeva 10 17 sichnya 1946 roku v misti vidbuvsya Mikolayivskij vidkritij sudovij proces nad nacistskimi zlochincyami Razom z Zandnerom na lavi pidsudnih opinilisya ishe 8 nimeckih oficeriv general letenant kolishnij komendant Mikolayeva German Vinkler major i kolishnij nachalnik zhandarmskogo upravlinnya Mikolayivskoyi oblasti Maks Lyudvig Byutner kolishnij nachalnik zhandarmeriyi Hersona Franc Kandler kolishnij nachalnik zhandarmeriyi Berezneguvatskogo rajonu Rudolf Mihel kolishnij nachalnik ohoronnoyi policiyi Mikolayeva Franc Vitcleb kolishnij zastupnik nachalnika ohoronnoyi policiyi Mikolayeva Genrih Shmale feldfebel polovoyi zhandarmeriyi Mikolayeva Robert Berg i oberyefrejtor 783 go ohoronnogo bataljonu Mikolayeva Jogann Happ Za virokom sudu sim z dev yati zasudzhenih stracheni cherez povishannya G Vinkler G Zandner M Byutner F Vitcleb G Shmale R Mihel i R Berg a dvoye otrimali po 20 rokiv katorzhnih robit F Kandler i J Happ Stratu semi zasudzhenih vchineno privselyudno usogo za kilka godin potomu o 17 00 17 sichnya 1946 roku Miscem strati bulo obrano Bazarnu ploshu tut mozhna bulo rozmistiti velichezni masi lyudej Yak svidchit oficijna informaciya UNKVS Mikolayivskoyi oblasti za vikonannyam viroku vijskovogo tribunalu sposterigalo do 70 000 gromadyan Trupi zlochinciv zalishalisya visiti na ploshi nastupni dva dni 18 i 19 sichnya i buli znyati lishe vnochi proti 20 sichnya 1946 roku PrimitkiBabin yar Zlochin bez terminu davnosti Istorichna pravda Procitovano 26 bereznya 2023 Pogoryelov Anatolij 2019 Oblichchya smerti teror policiyi bezpeki ta SD proti naselennya generalnoyi okrugi Mikolayiv Dnipro Problemi istoriyi Golokostu ukrayinskij vimir Specvipusk 11 s 90 91 Kruglov Aleksandr O meste rasstrela kievskih evreev 29 30 sentyabrya 1941 g Memorialnyj centr Holokosta Babij Yar s 24 Pogoryelov Anatolij 2019 Oblichchya smerti teror policiyi bezpeki ta SD proti naselennya generalnoyi okrugi Mikolayiv Dnipro Problemi istoriyi Golokostu ukrayinskij vimir Specvipusk 11 s 96 V centre Nikolaeva snesut istoricheskoe zdanie na meste kotorogo hotyat postroit ZhK FOTO 0512 com ua Sajt mista Mikolayeva ukr Procitovano 26 bereznya 2023 Gorod teryaet pamyat v Nikolaeve aktivisty vyzvali policiyu na mesto snosa bolnicy SVIDOK info ros 15 grudnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2023 Okkupaciya Negeroicheskie vospominaniya o geroicheskom proshlom Chast 9 Novosti N ros Procitovano 26 bereznya 2023 Pogoryelov Anatolij 2019 Oblichchya smerti teror policiyi bezpeki ta SD proti naselennya generalnoyi okrugi Mikolayiv Dnipro Problemi istoriyi Golokostu ukrayinskij vimir Specvipusk 11 s 100 101 Kuzovova Natalya Slidcha sprava Yakova Ber Bayera zaviduvacha Hersonskoyi infekcijnoyi likarni yak dzherelo z istoriyi Golokostu Pogoryelov Anatolij 2019 Oblichchya smerti teror policiyi bezpeki ta SD proti naselennya generalnoyi okrugi Mikolayiv Dnipro Problemi istoriyi Golokostu ukrayinskij vimir Specvipusk 11 s 117 Pogoryelov Anatolij 2019 Oblichchya smerti teror policiyi bezpeki ta SD proti naselennya generalnoyi okrugi Mikolayiv Dnipro Problemi istoriyi Golokostu ukrayinskij vimir Specvipusk 11 s 102 Pogoryelov Anatolij 2019 Oblichchya smerti teror policiyi bezpeki ta SD proti naselennya generalnoyi okrugi Mikolayiv Dnipro Problemi istoriyi Golokostu ukrayinskij vimir Specvipusk 11 s 104 105 Za kolyuchej provolokoj Shtalag 364 lager smerti russkij Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym 2011 Oleksandr Potilchak Natalya Meleshko 2011 Mikolayivskij proces 1946 roku nad vijskovopolonenimi vijskovimi zlochincyami Kiyiv Vijskovo istorichnij almanah Ch 1 22