Ге́рб Молдо́ви — державний символ Республіки Молдова. У щиті, перетятому червоним і лазуровим, золота голова тура, між рогами якого золота восьмипроменева зірка, праворуч голови — золота п'ятипелюсткова троянда, а ліворуч — обернений золотий , злегка нахилений ліворуч. Щит розташований на грудях орла, який тримає у дзьобі золотий хрест; у правій лапі — зелена оливкова гілка, у лівій — золотий скіпетр. Затверджений 3 листопада 1990 року. Походить від середньовічного герба Молдавського князівства.
Герб Молдови | |
---|---|
Версії | |
Малий герб | |
Деталі | |
Носій | Молдова |
Затверджений | 3 листопада 1990 |
Щитотримачі | орел |
Опис
Державний герб Молдови затверджений рішенням Верховної Ради МСРС від 3 листопада 1990 року, а також Конституцією Молдови від 1994 року (Стаття 12.3). У Конституції наводиться такий опис молдовського герба:
Оригінал | Переклад | |
---|---|---|
Stema de Stat a Republicii Moldova reprezintă un scut tăiat pe orizontală avînd în partea superioară cromatică roşie, în cea inferioară - albastră, încărcat cu capul de bour avînd între coarne o stea cu opt raze. Capul de bour este flancat în dreapta de o roză cu cinci petale, iar în stînga de o semilună conturnată. Toate elementele reprezentate în scut sînt de aur (galbene). Scutul este plasat pe pieptul unei acvile naturale purtînd în cioc o cruce de aur (acvila cruciată) şi ţinînd în gheara dreaptă o ramură verde de măslin, iar în cea stîngă un sceptru de aur. | Державний герб Республіки Молдова являє собою горизонтально розділений щит, вгорі — червоне поле, внизу — синє, у центрі щита зображена голова тура, між рогами якого — восьмипроменева зірка. Праворуч від голови тура — п’ятипелюсткова троянда, зліва – обведений контуром півмісяць. Усі елементи на щиті золотисті (жовті). Щит поміщений на грудях натурального орла, який тримає у дзьобі золотий хрест (орел-хрестоносець), у кігтях праворуч — зелену оливкову гілку, зліва – золотий скіпетр. |
Цей герб використовується на прапорі Республіки, у центрі, на жовтій смузі (Стаття 12.2).
Прапор, герб і гімн є державними символами Молдови та охороняються законом (Стаття 12.5).
Історія
Молдавське князівство
Перше відоме зображення земельного герба Молдавії знаходимо на печатці воєводи Петру I (1375—1391). На ній вирізьблено голову тура, між ліроподібними рогами якого розміщена п'ятипроменева зірка. Обабіч голови розташована троянда і півмісяць, рогами назовні. По колу печатки розміщено напис: лат. Petrus voivoda Moldaviensis (Петро, воєвода Молдавський). Восковий відбиток цієї печатки зберігається в Польщі, на акті омажу 1387 року, який Петру дав польському королеві Ягайлу.
Цей самий герб із турячою головою фігурує на аверсі молдавських грошей, карбування яких започаткував Петру І у Сучаві.
Герб Молдавської землі схожої конфігурації зустрічається на печатці воєводи Романа І (1391—1394). На грамоті від 30 березня 1392 року стоїть її відбиток. У готичну шестипелюсткову розетку вміщено готичний щит із турячою головою, трояндою і півмісяцем. Замість п'ятипроменевої зірки стоїть шестипроменева. По колу печатки напис церковно-слов'янською: «Печатка іо Романа, воєводи землі Молдавської». Відбиток тої самої печатки бачимо на про васалітет Романа польському королю Ягайлу і королеві Ядвізі від 5 січня 1393 року.
На печатці молдавського воєводи Олександра так само намальований герб Молдавського князівства з туром, а також зазначена легенда церк.-слов. печть Iω. Олеѯндр. воевод. г[оспод]ин. землѣ Молдавскоі.
У Слов'яно-молдавському літописі 1359—1504 років згадується легенда про молдавський герб:
Оригінал | Переклад | |
---|---|---|
И в нихъ бѣ чловѣкъ разуменъ и мужественъ именемъ Драгожь и поиде себѣ со дружиною на ловъ звѣринъ и найдоша под горами высокими слѣдъ туровъ и поидоша слѣдомъ за туромъ чрезъ горы высокіе и перейдоша высокиа планины, сии рече горы и преидоша за туромъ на мѣсто долние и краснейшие и наехаша тура у рекы на брегу под вербою и его убиша и насытишасѧ отъ лова своего. И прииде имъ от бога во сръдце мысль, дабыхъ разсмотрили себѣ на жительство мѣсто и вселисѧ ту и съвокупишасѧ единомышлено и восхотѣша всѣ пребыти ту и возвратишасѧ воспѧть и повѣдаша своимъ всѣм о красотѣ земли и о рѣкахъ и о криницах, дабы вселисѧ ту, и ихъ дружина мысли их похвалиша и восхотѣша пойти тамо, гдѣ они быша и мѣсто зглѧдаша, занеже бѣ мѣсто пусто и во край тарьскых кочевнищь, и биша челомъ Владиславу, королю угорьскому, дабы их отпустилъ пойти. Владиславъ же король отпусти их с великою милостью. | Серед них був розумний і мужній чоловік на ім'я Драгож. Пішов він собі з дружиною на звірині лови і знайшов під високими горами слід тура. Рушили вони назирцем за туром через високі гори, перейшли високі полонини, звані горами, і прийшли за звіром до долішнього і прекрасного місця. І напали на тура біля річки, на березі під вербою, убили його і наситилися ловом своїм. І прийшла їм від Бога у серце думка, аби розглянули собі для проживання те місце і поселилися тут. Зібравшись одностайно, захотіли вони усі переїхати сюди. Повернувшись назад, повідали вони всім своїм про красу землі, і про річки, і про криниці, аби поселитися там. Їхня дружина похвалила їхні думки, і захотіла піти туди, де були вони. І оглянули вони те місце, бо ж було воно пусте і на краю татарських кочовищ. Били вони чолом Владиславу, королю угорському, щоб їх відпустив піти. Король Владислав відпустив їх із великою милістю. | |
И поидоша они от Марамуриша со всею дружиною и з женами и з дѣтьми через горы высокие, ово лѣс просѣкаа, ово камение пробираѧ, и прейдоша горы божиею помощию и прийдоша на мѣсто гдѣ Драгошь тура уби, и возлюбиша и вселишасѧ ту, и выбра из своей дружины себѣ мужа разумна именемъ Драгоша, и назваша его себѣ господаремъ и воеводою. И оттоле начашасѧ божиимъ произволениемъ Молдавскаѧ землѧ. | Пішли вони із Марамуриша з усією дружиною, з жінками, з дітьми, через високі гори, то ліс рублячи, то каміння вивертаючи. Подолали вони гори з Божою поміччю і прийшли на місце, де Драгош тура вбив. І сподобалося воно їм, і поселилися вони тут. Вибрали вони собі зі своєї дружини розумного чоловіка на ім'я Драгош, і назвали його собі господарем і воєводою. І відтоді, з волі Божої, почалася Молдавська земля. | |
И Драгошь воевода насади пръвое мѣсто на рѣкѣ на Молдавѣ и потомъ насадиша мѣсто Бани и иные мѣста по рекамъ и по криницамъ и учиниша себѣ печать воеводскую во всю землю турью голову, и господьствовалъ на воеводствѣ лѣта два. | Воєвода Драгош заклав перше поселення на річці, на Молдаві, а потім заклав поселення Бані та інші міста по річках і по криницях. Зробив він собі воєводську печатку з турячою головою для всієї землі й господарював на воєводстві 2 роки. |
Бесарабська губернія
- 1815
- 1826
- 1856
- 1878
Буковинське герцогство
- 1867
- 1867
- 1881
- 1900
- 1910
Демократична республіка
- 1917—1918
- 1918
- Герб. Промальовування з документів
- Прапор
- Акт злуки
1918
Румунія
- 1921—1947
- 1992—2016
- від 2016
Радянські республіки
- Молдавська АРСР
1924—1938 - Молдавська АРСР
1938—1940 - Молдавська РСР
1957-1981
Печатки
- Олександр I
1400—1432 - Стефан III
1457—1504 - Стефан IV
1518 - Василь Лупул
1641
Див. також
Примітки
- Конституція Республіки Молдова... 2016. С. 9.
- Конституція Республіки Молдова... 2016. С. 24.
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 18 листопада 2019.
- Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 32., документ № 21.
- Славяно-молдавские летописи XV-XVI вв. / под ред. Ф.А. Грекула. Москва: Наука, 1976. С. 55—59.
- За Воскресенським списком; правопис рукопису збережено.
- Полное собрание русских летописей. Воскресенская летопись. Т. 7, СПБ, 1856. C.256—258.
Джерела
- Конституція Республіки Молдова. Декларація незалежності. Постанова КС № 36 від 05.12.2013 р.: Конституційний блок / Конституційний суд Республіки Молдова; підготовлене під керівництвом Александру Тенасе; переклад на укр. мову: Катерина Кожухар. Chişinău: Arc, 2016. — 156 p. — . [1] [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Гречило А. Символи нових незалежних держав [Білорусь, Росія, Молдова] // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1999. – Ч. 1. – С. 166—172.
- Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. .
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Молдови
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge rb Moldo vi derzhavnij simvol Respubliki Moldova U shiti peretyatomu chervonim i lazurovim zolota golova tura mizh rogami yakogo zolota vosmipromeneva zirka pravoruch golovi zolota p yatipelyustkova troyanda a livoruch obernenij zolotij zlegka nahilenij livoruch Shit roztashovanij na grudyah orla yakij trimaye u dzobi zolotij hrest u pravij lapi zelena olivkova gilka u livij zolotij skipetr Zatverdzhenij 3 listopada 1990 roku Pohodit vid serednovichnogo gerba Moldavskogo knyazivstva Gerb MoldoviVersiyiMalij gerbDetaliNosij MoldovaZatverdzhenij 3 listopada 1990Shitotrimachi orelOpisDerzhavnij gerb Moldovi zatverdzhenij rishennyam Verhovnoyi Radi MSRS vid 3 listopada 1990 roku a takozh Konstituciyeyu Moldovi vid 1994 roku Stattya 12 3 U Konstituciyi navoditsya takij opis moldovskogo gerba Original PerekladStema de Stat a Republicii Moldova reprezintă un scut tăiat pe orizontală avind in partea superioară cromatică rosie in cea inferioară albastră incărcat cu capul de bour avind intre coarne o stea cu opt raze Capul de bour este flancat in dreapta de o roză cu cinci petale iar in stinga de o semilună conturnată Toate elementele reprezentate in scut sint de aur galbene Scutul este plasat pe pieptul unei acvile naturale purtind in cioc o cruce de aur acvila cruciată si ţinind in gheara dreaptă o ramură verde de măslin iar in cea stingă un sceptru de aur Derzhavnij gerb Respubliki Moldova yavlyaye soboyu gorizontalno rozdilenij shit vgori chervone pole vnizu sinye u centri shita zobrazhena golova tura mizh rogami yakogo vosmipromeneva zirka Pravoruch vid golovi tura p yatipelyustkova troyanda zliva obvedenij konturom pivmisyac Usi elementi na shiti zolotisti zhovti Shit pomishenij na grudyah naturalnogo orla yakij trimaye u dzobi zolotij hrest orel hrestonosec u kigtyah pravoruch zelenu olivkovu gilku zliva zolotij skipetr Cej gerb vikoristovuyetsya na prapori Respubliki u centri na zhovtij smuzi Stattya 12 2 Prapor gerb i gimn ye derzhavnimi simvolami Moldovi ta ohoronyayutsya zakonom Stattya 12 5 IstoriyaMoldavske knyazivstvo Dokladnishe Gerb Moldavskogo knyazivstva Moldavskij grosh Petru I Dragosh I na beregah Moldavi pid chas polyuvannya na tura K Leka HIH st Gerb 1586 r Pershe vidome zobrazhennya zemelnogo gerba Moldaviyi znahodimo na pechatci voyevodi Petru I 1375 1391 Na nij virizbleno golovu tura mizh liropodibnimi rogami yakogo rozmishena p yatipromeneva zirka Obabich golovi roztashovana troyanda i pivmisyac rogami nazovni Po kolu pechatki rozmisheno napis lat Petrus voivoda Moldaviensis Petro voyevoda Moldavskij Voskovij vidbitok ciyeyi pechatki zberigayetsya v Polshi na akti omazhu 1387 roku yakij Petru dav polskomu korolevi Yagajlu Cej samij gerb iz turyachoyu golovoyu figuruye na aversi moldavskih groshej karbuvannya yakih zapochatkuvav Petru I u Suchavi Gerb Moldavskoyi zemli shozhoyi konfiguraciyi zustrichayetsya na pechatci voyevodi Romana I 1391 1394 Na gramoti vid 30 bereznya 1392 roku stoyit yiyi vidbitok U gotichnu shestipelyustkovu rozetku vmisheno gotichnij shit iz turyachoyu golovoyu troyandoyu i pivmisyacem Zamist p yatipromenevoyi zirki stoyit shestipromeneva Po kolu pechatki napis cerkovno slov yanskoyu Pechatka io Romana voyevodi zemli Moldavskoyi Vidbitok toyi samoyi pechatki bachimo na pro vasalitet Romana polskomu korolyu Yagajlu i korolevi Yadvizi vid 5 sichnya 1393 roku Na pechatci moldavskogo voyevodi Oleksandra tak samo namalovanij gerb Moldavskogo knyazivstva z turom a takozh zaznachena legenda cerk slov pecht Iw Oleѯndr voevod g ospod in zemlѣ Moldavskoi U Slov yano moldavskomu litopisi 1359 1504 rokiv zgaduyetsya legenda pro moldavskij gerb Original PerekladI v nih bѣ chlovѣk razumen i muzhestven imenem Dragozh i poide sebѣ so druzhinoyu na lov zvѣrin i najdosha pod gorami vysokimi slѣd turov i poidosha slѣdom za turom chrez gory vysokie i perejdosha vysokia planiny sii reche gory i preidosha za turom na mѣsto dolnie i krasnejshie i naehasha tura u reky na bregu pod verboyu i ego ubisha i nasytishasѧ ot lova svoego I priide im ot boga vo srdce mysl dabyh razsmotrili sebѣ na zhitelstvo mѣsto i vselisѧ tu i svokupishasѧ edinomyshleno i voshotѣsha vsѣ prebyti tu i vozvratishasѧ vospѧt i povѣdasha svoim vsѣm o krasotѣ zemli i o rѣkah i o krinicah daby vselisѧ tu i ih druzhina mysli ih pohvalisha i voshotѣsha pojti tamo gdѣ oni bysha i mѣsto zglѧdasha zanezhe bѣ mѣsto pusto i vo kraj tarskyh kochevnish i bisha chelom Vladislavu korolyu ugorskomu daby ih otpustil pojti Vladislav zhe korol otpusti ih s velikoyu milostyu Sered nih buv rozumnij i muzhnij cholovik na im ya Dragozh Pishov vin sobi z druzhinoyu na zvirini lovi i znajshov pid visokimi gorami slid tura Rushili voni nazircem za turom cherez visoki gori perejshli visoki polonini zvani gorami i prijshli za zvirom do dolishnogo i prekrasnogo miscya I napali na tura bilya richki na berezi pid verboyu ubili jogo i nasitilisya lovom svoyim I prijshla yim vid Boga u serce dumka abi rozglyanuli sobi dlya prozhivannya te misce i poselilisya tut Zibravshis odnostajno zahotili voni usi pereyihati syudi Povernuvshis nazad povidali voni vsim svoyim pro krasu zemli i pro richki i pro krinici abi poselitisya tam Yihnya druzhina pohvalila yihni dumki i zahotila piti tudi de buli voni I oglyanuli voni te misce bo zh bulo vono puste i na krayu tatarskih kochovish Bili voni cholom Vladislavu korolyu ugorskomu shob yih vidpustiv piti Korol Vladislav vidpustiv yih iz velikoyu milistyu I poidosha oni ot Maramurisha so vseyu druzhinoyu i z zhenami i z dѣtmi cherez gory vysokie ovo lѣs prosѣkaa ovo kamenie probiraѧ i prejdosha gory bozhieyu pomoshiyu i prijdosha na mѣsto gdѣ Dragosh tura ubi i vozlyubisha i vselishasѧ tu i vybra iz svoej druzhiny sebѣ muzha razumna imenem Dragosha i nazvasha ego sebѣ gospodarem i voevodoyu I ottole nachashasѧ bozhiim proizvoleniem Moldavskaѧ zemlѧ Pishli voni iz Maramurisha z usiyeyu druzhinoyu z zhinkami z ditmi cherez visoki gori to lis rublyachi to kaminnya vivertayuchi Podolali voni gori z Bozhoyu pomichchyu i prijshli na misce de Dragosh tura vbiv I spodobalosya vono yim i poselilisya voni tut Vibrali voni sobi zi svoyeyi druzhini rozumnogo cholovika na im ya Dragosh i nazvali jogo sobi gospodarem i voyevodoyu I vidtodi z voli Bozhoyi pochalasya Moldavska zemlya I Dragosh voevoda nasadi prvoe mѣsto na rѣkѣ na Moldavѣ i potom nasadisha mѣsto Bani i inye mѣsta po rekam i po krinicam i uchinisha sebѣ pechat voevodskuyu vo vsyu zemlyu turyu golovu i gospodstvoval na voevodstvѣ lѣta dva Voyevoda Dragosh zaklav pershe poselennya na richci na Moldavi a potim zaklav poselennya Bani ta inshi mista po richkah i po krinicyah Zrobiv vin sobi voyevodsku pechatku z turyachoyu golovoyu dlya vsiyeyi zemli j gospodaryuvav na voyevodstvi 2 roki Besarabska guberniya Dokladnishe Gerb Bessarabskoyi guberniyi 1815 1826 1856 1878 Bukovinske gercogstvo Dokladnishe Gerb Bukovini 1867 1867 1881 1900 1910 Demokratichna respublika Dokladnishe Gerb Moldavskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1917 1918 1918 Gerb Promalovuvannya z dokumentiv Prapor Akt zluki 1918 Rumuniya Dokladnishe Rumunske korolivstvo Rumuniya ta Gerb Rumuniyi 1921 1947 1992 2016 vid 2016 Radyanski respubliki Dokladnishe Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika ta Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika Moldavska ARSR 1924 1938 Moldavska ARSR 1938 1940 Moldavska RSR 1957 1981PechatkiOleksandr I 1400 1432 Stefan III 1457 1504 Stefan IV 1518 Vasil Lupul 1641Div takozhGimn Moldovi Prapor Moldovi Gerb Suchavskogo povituPrimitkiKonstituciya Respubliki Moldova 2016 S 9 Konstituciya Respubliki Moldova 2016 S 24 Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 18 listopada 2019 Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 32 dokument 21 Slavyano moldavskie letopisi XV XVI vv pod red F A Grekula Moskva Nauka 1976 S 55 59 Za Voskresenskim spiskom pravopis rukopisu zberezheno Polnoe sobranie russkih letopisej Voskresenskaya letopis T 7 SPB 1856 C 256 258 DzherelaKonstituciya Respubliki Moldova Deklaraciya nezalezhnosti Postanova KS 36 vid 05 12 2013 r Konstitucijnij blok Konstitucijnij sud Respubliki Moldova pidgotovlene pid kerivnictvom Aleksandru Tenase pereklad na ukr movu Katerina Kozhuhar Chisinău Arc 2016 156 p ISBN 978 9975 137 18 8 1 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Grechilo A Simvoli novih nezalezhnih derzhav Bilorus Rosiya Moldova Pam yatki Ukrayini Istoriya ta kultura 1999 Ch 1 S 166 172 Vse pro svit Krayini Prapori Gerbi enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij za vipusk M Illyash K Shkola 2001 622 s ISBN 966 7657 79 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerb Moldovi