Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іраклій (грец. Ηράκλειος), або Гераклій (лат. Heraklius; 575 — 11 лютого 641) — імператор Східної Римської імперії (610—641). Засновник так званої династії Іраклія, яка правила впродовж 100 років.
| Гераклій І грец. Φλάβιος Ἡράκλειος лат. Flavius Heraclius Augustus | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 жовтня 610 — 11 лютого 641 | ||
| Попередник: | Фока I | |
| Наступник: | Константин III | |
| ||
| ||
| ||
| Народження: | 575[1][2][…] Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина | |
| Смерть: | 11 лютого 641[3][4] Константинополь, Східна Римська імперія | |
| Країна: | Східна Римська імперія | |
| Рід: | d | |
| Батько: | Іраклій | |
| Мати: | Епіфанія[d] | |
| Шлюб: | Євдокія і Мартина | |
| Діти: | d, Костянтин III Іраклій, d, d, невідомо, d, Іраклон, Давид Тиберій, d, d, невідомо, d і невідомо | |
| | ||
Іраклій був одним з останніх імператорів Східної Римської імперії, під час правління якого латина була державною мовою, а Візантія ще мала сильну зовнішню схожість з античною Римською імперією. На початку правління при ньому навіть було два консула, а він обіцяв відродити елементи принципату. Але одночасно правління Іраклія відкриває нову епоху в історії імперії, коли було прокладено межу між старим і новим. Під час правління його династії грецька мова повністю зайняла місце латині.
Також Іраклій був останнім Римським імператором, який користувався почесними титулами перемоги. У 612 році він проголосив себе Переможцем над алеманами, ґотами, франками, німцями, антами, аланами, вандалами, герулами, гепідами та переможцем Африки.
Іраклій був каппадокійським вірменом, сином екзарха Африки Іраклія. Візантійські вельможі покликали правителя Африки Іраклія проти імператора Фоки. Іраклій-старший озброїв великі сили та доручив своєму синові Іраклієві керувати ними. Молодший Іраклій скинув Фоку і був проголошений імператором. За його правління імперія втратила контроль над Палестиною і Сирією, які захопили мусульмани (634—638).
Імена
- Флавій Іраклій (грец. Φλάβιος Ἡράκλειος, Flavios Iraklios), або Флавій Гераклій (лат. Flavius Heraclius Augustus)
- Іраклій I — з номером правителя.
- Гераклій I — інша форма імені з номером правителя.
Біографія
Є версія, що Іраклій Молодший виховувався в Константинополі в імператорському палаці разом з ханом Кубратом, який був хрещений в 12 років. Після того, як Кубрат об'єднав болгарські племена і створив державу Велика Болгарія, він підписав з Візантією мирний договір і уклав з нею дружній союз, за яким обидві держави повинні були надавати один одному економічну і військову допомогу, звільнив болгарські племена від влади Аварського каганату. Іраклій підтримував близькі дружні відносини з болгарським ханом Кубратом і після захоплення влади.
Війни
Перси продовжували війну з Візантією, що почалась за правління Фоки. Перси завоювали Сирію і Єгипет і 617 року утвердилися в самому Халкидоні. Іраклій повинен був відмовитися від більшої частини, а потім і від всіх іспанських володінь. 619 року Авари досягли навіть околиць Константинополя, і Іраклій був змушений купити в аварів мир (620), після чого розпочав перемовини з болгарами, що жили між Дністром і Дунаєм, щоб знайти в них противагу проти аварів; він змушений був безмовно погодитися на переселення хорватів і племен білих сербів між узбережжям Далмації й західними Балканами.
Завоювавши 611 року Сирію і 616 року Єгипет, джерело постачання Константинополя хлібом, перси в 617 році утвердилися в самому Халкідоні. Анти та інші слов'янські племена, спільно з аварами, після облоги Салонік в 619 році досягли околиць Константинополя. У цих умовах Іраклій відмовився від ідеї перенести столицю імперії в Карфаген в Африці, бо його переконав в цьому патріарх. Після того, як візіготи захопили багато міст в Іспанії, а король візіготів Сісебут викупив полонених легіонерів у своєму війську, довелося фактично відмовитися від більшої частини іспанських володінь на користь васальних йому візіготів, вивівши війська, які потрібні були для війни з персами, і купити в аварів та антів мир (620 р.).
До 625 році візіготи на чолі зі Свінтілою захопили Новий Карфаген і всі володіння Східної Римської імперії в Іспанії. Іраклій вступив в переговори з болгарами, що розселилися між Дністром і Дунаєм, шукаючи в них противагу аварам.
Іраклій погодився на поселення хорватів і сербів між узбережжям Далмації та західними Балканами. Іраклій зрозумів, що імперії не варто витрачати сили на боротьбу зі слов'янськими народами й протоболгарами та відмовився від боротьби за області, зайняті ними до того часу, поки імперія не зупинить головного ворога — Персії.
З 622 року, йому вдалося в цілому ряді блискучих походів відбити наступ персів і відкинути їх (незважаючи на новий напад аварів та антів в 626 році на Константинополь, що закінчилося для них повною поразкою). Перси в цей час зайняли азійський берег Босфору, але візантійцям вдалося знищити слов'янський флот в Босфорі, і перси з'єдналися з аварами. У 628 році Іраклій здобув перемоги в Месопотамії, і разом з хазарськими союзниками — в Закавказзі. (Детальніше: Битва при Ніневії).
629 року імператор Іраклій повернувся до Константинополя і повернув до Єрусалиму Животворящий Хрест — одну з головних святинь християнства, яка була захоплена перським царем Хосровом II та повернута перським посольством. Тоді ж Іраклій офіційно прийняв титул василевса, яким по-грецьки до тих пір іменували царя Персії, але назвав себе «василевсом у Христі».
Потім була безуспішна боротьба з арабами: в період 632—641 роках араби завоювали багато областей імперії: Сирію, Палестину, Месопотамію і Єгипет. Тривали переселення слов'янських племен на Балканський півострів та боротьба з антами в північному Причорномор'ї.
Іраклій захворів після тріумфу над персами, і більш не виступав у похід. Коли арабські мусульмани напали на Сирію і Палестину в 634 році, він не зміг очолити армію особисто, а його генерали його підвели. Битва при Ярмуці 636 року закінчилася нищівною поразкою для більшої візантійської армії, і в наступні три роки Сирія і Палестина були втрачені знову. Під кінець царювання Іраклія більшість Єгипту була також втрачена.
Спадщина
Приблизно в 620 році Іраклій змінив офіційну мову Східної Римської імперії з латинської на грецьку. Від 629 почав називати себе «басилевс» (грец. Βασιλεύς). Цим титулом називались візантійські імператори ще протягом 800 років.
З ім'ям Іраклія пов'язані значні військово-адміністративні реформи, зокрема створення системи фем.
Сім'я
- Батько: Іраклій (екзарх)
Примітки
- Nationalencyklopedin — 1999.
- LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Base biographique — BIU Santé.
Бібліографія
- Drapeyron. L'empereur Héraclius et l'empire byzantinau VII siècle. Париж, 1869.
- Kazhdan, Alexander P. The Oxford dictionary of Byzantium, Volumes 1–3. Oxford University Press, 1991.
- Hovorun, Cyril. Will, Action and Freedom: Christological Controversies in the Seventh Century. Leiden-Boston: BRILL, 2008.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іраклій
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Iraklij znachennya Iraklij grec Hrakleios abo Geraklij lat Heraklius 575 0575 11 lyutogo 641 imperator Shidnoyi Rimskoyi imperiyi 610 641 Zasnovnik tak zvanoyi dinastiyi Irakliya yaka pravila vprodovzh 100 rokiv Geraklij I grec Flabios Ἡrakleios lat Flavius Heraclius AugustusGeraklij I Rimskij Imperator 5 zhovtnya 610 11 lyutogo 641 Poperednik Foka I Nastupnik Konstantin III Avgust Cezar Rex Narodzhennya 575 1 2 Kappadokiya Centralna Anatoliya TurechchinaSmert 11 lyutogo 641 0641 02 11 3 4 Konstantinopol Shidna Rimska imperiyaKrayina Shidna Rimska imperiyaRid dBatko IraklijMati Epifaniya d Shlyub Yevdokiya i MartinaDiti d Kostyantin III Iraklij d d nevidomo d Iraklon David Tiberij d d nevidomo d i nevidomo Mediafajli b u Vikishovishi Iraklij buv odnim z ostannih imperatoriv Shidnoyi Rimskoyi imperiyi pid chas pravlinnya yakogo latina bula derzhavnoyu movoyu a Vizantiya she mala silnu zovnishnyu shozhist z antichnoyu Rimskoyu imperiyeyu Na pochatku pravlinnya pri nomu navit bulo dva konsula a vin obicyav vidroditi elementi principatu Ale odnochasno pravlinnya Irakliya vidkrivaye novu epohu v istoriyi imperiyi koli bulo prokladeno mezhu mizh starim i novim Pid chas pravlinnya jogo dinastiyi grecka mova povnistyu zajnyala misce latini Takozh Iraklij buv ostannim Rimskim imperatorom yakij koristuvavsya pochesnimi titulami peremogi U 612 roci vin progolosiv sebe Peremozhcem nad alemanami gotami frankami nimcyami antami alanami vandalami gerulami gepidami ta peremozhcem Afriki Iraklij buv kappadokijskim virmenom sinom ekzarha Afriki Irakliya Vizantijski velmozhi poklikali pravitelya Afriki Irakliya proti imperatora Foki Iraklij starshij ozbroyiv veliki sili ta doruchiv svoyemu sinovi Irakliyevi keruvati nimi Molodshij Iraklij skinuv Foku i buv progoloshenij imperatorom Za jogo pravlinnya imperiya vtratila kontrol nad Palestinoyu i Siriyeyu yaki zahopili musulmani 634 638 ImenaFlavij Iraklij grec Flabios Ἡrakleios Flavios Iraklios abo Flavij Geraklij lat Flavius Heraclius Augustus Iraklij I z nomerom pravitelya Geraklij I insha forma imeni z nomerom pravitelya BiografiyaYe versiya sho Iraklij Molodshij vihovuvavsya v Konstantinopoli v imperatorskomu palaci razom z hanom Kubratom yakij buv hreshenij v 12 rokiv Pislya togo yak Kubrat ob yednav bolgarski plemena i stvoriv derzhavu Velika Bolgariya vin pidpisav z Vizantiyeyu mirnij dogovir i uklav z neyu druzhnij soyuz za yakim obidvi derzhavi povinni buli nadavati odin odnomu ekonomichnu i vijskovu dopomogu zvilniv bolgarski plemena vid vladi Avarskogo kaganatu Iraklij pidtrimuvav blizki druzhni vidnosini z bolgarskim hanom Kubratom i pislya zahoplennya vladi Vijni Dokladnishe Irano vizantijska vijna 602 628 ta Arabo vizantijski vijni Persi prodovzhuvali vijnu z Vizantiyeyu sho pochalas za pravlinnya Foki Persi zavoyuvali Siriyu i Yegipet i 617 roku utverdilisya v samomu Halkidoni Iraklij povinen buv vidmovitisya vid bilshoyi chastini a potim i vid vsih ispanskih volodin 619 roku Avari dosyagli navit okolic Konstantinopolya i Iraklij buv zmushenij kupiti v avariv mir 620 pislya chogo rozpochav peremovini z bolgarami sho zhili mizh Dnistrom i Dunayem shob znajti v nih protivagu proti avariv vin zmushenij buv bezmovno pogoditisya na pereselennya horvativ i plemen bilih serbiv mizh uzberezhzhyam Dalmaciyi j zahidnimi Balkanami Imperator Iraklij poviryaye stolicyu ikoni Bogorodici ta jde u pohid na persiv Manasiyevij litopis Zavoyuvavshi 611 roku Siriyu i 616 roku Yegipet dzherelo postachannya Konstantinopolya hlibom persi v 617 roci utverdilisya v samomu Halkidoni Anti ta inshi slov yanski plemena spilno z avarami pislya oblogi Salonik v 619 roci dosyagli okolic Konstantinopolya U cih umovah Iraklij vidmovivsya vid ideyi perenesti stolicyu imperiyi v Karfagen v Africi bo jogo perekonav v comu patriarh Pislya togo yak vizigoti zahopili bagato mist v Ispaniyi a korol vizigotiv Sisebut vikupiv polonenih legioneriv u svoyemu vijsku dovelosya faktichno vidmovitisya vid bilshoyi chastini ispanskih volodin na korist vasalnih jomu vizigotiv vivivshi vijska yaki potribni buli dlya vijni z persami i kupiti v avariv ta antiv mir 620 r Do 625 roci vizigoti na choli zi Svintiloyu zahopili Novij Karfagen i vsi volodinnya Shidnoyi Rimskoyi imperiyi v Ispaniyi Iraklij vstupiv v peregovori z bolgarami sho rozselilisya mizh Dnistrom i Dunayem shukayuchi v nih protivagu avaram Iraklij pogodivsya na poselennya horvativ i serbiv mizh uzberezhzhyam Dalmaciyi ta zahidnimi Balkanami Iraklij zrozumiv sho imperiyi ne varto vitrachati sili na borotbu zi slov yanskimi narodami j protobolgarami ta vidmovivsya vid borotbi za oblasti zajnyati nimi do togo chasu poki imperiya ne zupinit golovnogo voroga Persiyi Z 622 roku jomu vdalosya v cilomu ryadi bliskuchih pohodiv vidbiti nastup persiv i vidkinuti yih nezvazhayuchi na novij napad avariv ta antiv v 626 roci na Konstantinopol sho zakinchilosya dlya nih povnoyu porazkoyu Persi v cej chas zajnyali azijskij bereg Bosforu ale vizantijcyam vdalosya znishiti slov yanskij flot v Bosfori i persi z yednalisya z avarami U 628 roci Iraklij zdobuv peremogi v Mesopotamiyi i razom z hazarskimi soyuznikami v Zakavkazzi Detalnishe Bitva pri Nineviyi 629 roku imperator Iraklij povernuvsya do Konstantinopolya i povernuv do Yerusalimu Zhivotvoryashij Hrest odnu z golovnih svyatin hristiyanstva yaka bula zahoplena perskim carem Hosrovom II ta povernuta perskim posolstvom Todi zh Iraklij oficijno prijnyav titul vasilevsa yakim po grecki do tih pir imenuvali carya Persiyi ale nazvav sebe vasilevsom u Hristi Potim bula bezuspishna borotba z arabami v period 632 641 rokah arabi zavoyuvali bagato oblastej imperiyi Siriyu Palestinu Mesopotamiyu i Yegipet Trivali pereselennya slov yanskih plemen na Balkanskij pivostriv ta borotba z antami v pivnichnomu Prichornomor yi Iraklij zahvoriv pislya triumfu nad persami i bilsh ne vistupav u pohid Koli arabski musulmani napali na Siriyu i Palestinu v 634 roci vin ne zmig ocholiti armiyu osobisto a jogo generali jogo pidveli Bitva pri Yarmuci 636 roku zakinchilasya nishivnoyu porazkoyu dlya bilshoyi vizantijskoyi armiyi i v nastupni tri roki Siriya i Palestina buli vtracheni znovu Pid kinec caryuvannya Irakliya bilshist Yegiptu bula takozh vtrachena Spadshina Priblizno v 620 roci Iraklij zminiv oficijnu movu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi z latinskoyi na grecku Vid 629 pochav nazivati sebe basilevs grec Basileys Cim titulom nazivalis vizantijski imperatori she protyagom 800 rokiv Z im yam Irakliya pov yazani znachni vijskovo administrativni reformi zokrema stvorennya sistemi fem Sim yaBatko Iraklij ekzarh PrimitkiNationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 LIBRIS Korolivska biblioteka Shveciyi d Track Q953058d Track Q1798125 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Base biographique BIU Sante d Track Q867925d Track Q105958830BibliografiyaDrapeyron L empereur Heraclius et l empire byzantinau VII siecle Parizh 1869 Kazhdan Alexander P The Oxford dictionary of Byzantium Volumes 1 3 Oxford University Press 1991 Hovorun Cyril Will Action and Freedom Christological Controversies in the Seventh Century Leiden Boston BRILL 2008 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Iraklij