Геологічна будова Малайзії.
Малайзія розташована в місці зчленування східного закінчення Середземноморського геосинклінального пояса з Тихоокеанським. За особливостями геологічної будови виділяють дві частини М. — західну (материкову) і східну (острівну).
Зах. М. — мезозойська складчаста обл. з переважанням нижньо-середньопалеозойських порід на заході, мезозойських — в центрі і верхньопалеозойських — на сході. При цьому на заході Малаккського п-ова в розрізі домінують карбонатно-теригенні відклади, а на сході — вулканогенно-осадові. Породи прорвані великими гранітними інтрузіями палеозою і тріасу. Нижньо-середньопалеозойські відклади, а на сході п-ова також і верхньопалеозойські товщі зібрані в складки і метаморфізовані. Широко розвинені розломи меридіонального і півн.-західного напрямів. За особливостями геол. будови і виявами к.к. материкова частина М. поділена на 3 металогенічні пояси — Західний, Центральний та Східний.
У Західному поясі є родовища і вияви руд олова, вольфраму, заліза, танталу і ніобію, пов'язані з гранітоїдами; міоценові відклади включають поклади низькоякісного вугілля, а кори вивітрювання — боксити. У Центр. поясі відомі невеликі родов. руд золота, свинцю, цинку, міді, що асоціюють з вулканітами, в Східному — родов. руд заліза, олова, вольфраму і марганцю, пов'язані з гранітами.
Сх. М. — кайнозойська складчаста область з потужними товщами верх. мезозою і кайнозою. У ниж. половині розрізу (сх. частина острова) вони представлені складчастими і слабкометаморфізованими кременисто-вулканогенними утвореннями, що включають дрібні тіла ультрабазитів; у верх. половині розрізу (зах. частина острова) — слабкодислоковані, г.ч. уламкові відклади, прорвані невеликими інтрузіями кайнозойських гранітів. Тут (Саравак) встановлені невеликі родов. руд стибію і золота, вияви свинцю і цинку (в гранітоїдах); родов. бокситів, руд заліза і нікелю виявлені в латеритних корах вивітрювання.
Родов. вугілля укладені у верхньоеоценових відкладах. У сх. частині острова (Сабах) з роговообманковими гранітоїдами пов'язані родов. руд міді, що містять золото і срібло, з тілами ультрабазитів асоціюють хроміти, а з корами вивітрювання — боксити і нікелеві руди.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologichna budova Malajziyi Malajziya roztashovana v misci zchlenuvannya shidnogo zakinchennya Seredzemnomorskogo geosinklinalnogo poyasa z Tihookeanskim Za osoblivostyami geologichnoyi budovi vidilyayut dvi chastini M zahidnu materikovu i shidnu ostrivnu Zah M mezozojska skladchasta obl z perevazhannyam nizhno serednopaleozojskih porid na zahodi mezozojskih v centri i verhnopaleozojskih na shodi Pri comu na zahodi Malakkskogo p ova v rozrizi dominuyut karbonatno terigenni vidkladi a na shodi vulkanogenno osadovi Porodi prorvani velikimi granitnimi intruziyami paleozoyu i triasu Nizhno serednopaleozojski vidkladi a na shodi p ova takozh i verhnopaleozojski tovshi zibrani v skladki i metamorfizovani Shiroko rozvineni rozlomi meridionalnogo i pivn zahidnogo napryamiv Za osoblivostyami geol budovi i viyavami k k materikova chastina M podilena na 3 metalogenichni poyasi Zahidnij Centralnij ta Shidnij U Zahidnomu poyasi ye rodovisha i viyavi rud olova volframu zaliza tantalu i niobiyu pov yazani z granitoyidami miocenovi vidkladi vklyuchayut pokladi nizkoyakisnogo vugillya a kori vivitryuvannya boksiti U Centr poyasi vidomi neveliki rodov rud zolota svincyu cinku midi sho asociyuyut z vulkanitami v Shidnomu rodov rud zaliza olova volframu i margancyu pov yazani z granitami Sh M kajnozojska skladchasta oblast z potuzhnimi tovshami verh mezozoyu i kajnozoyu U nizh polovini rozrizu sh chastina ostrova voni predstavleni skladchastimi i slabkometamorfizovanimi kremenisto vulkanogennimi utvorennyami sho vklyuchayut dribni tila ultrabazitiv u verh polovini rozrizu zah chastina ostrova slabkodislokovani g ch ulamkovi vidkladi prorvani nevelikimi intruziyami kajnozojskih granitiv Tut Saravak vstanovleni neveliki rodov rud stibiyu i zolota viyavi svincyu i cinku v granitoyidah rodov boksitiv rud zaliza i nikelyu viyavleni v lateritnih korah vivitryuvannya Rodov vugillya ukladeni u verhnoeocenovih vidkladah U sh chastini ostrova Sabah z rogovoobmankovimi granitoyidami pov yazani rodov rud midi sho mistyat zoloto i sriblo z tilami ultrabazitiv asociyuyut hromiti a z korami vivitryuvannya boksiti i nikelevi rudi Div takozhPriroda Malajziyi Gidrogeologiya Malajziyi Korisni kopalini Malajziyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X