Геологічна будова Вірменії.
Загальна характеристика
Тер. Вірменії розташована в межах складчасто-брилового дугоподібного мегантиклінорія Малого Кавказу як структура (360х180 км), що утворилася на новітньому етапі починаючи з олігоцену. В ній виділяються зони: Прикуринська, Сомхето-Карабаська, Кафанська, Севано-Акеринська, Анкаван-Зангезурська, Єревано-Ордубадська і Приаракська. Перші три зони належать Закавказькому серединному масиву, останні три Іранському; Севано-Акеринська зона відповідає альпійській евгеосинкліналі. Фундамент Анкаван-Зангезурської і частково Сомхето-Карабаської та Прикуринської зон (кембрій, докембрій) складають ґнейси, амфіболіти, сланці, філіти, мармури, доломіт і інші г.п., прорвані гранітоїдними і габро-перидотитовими інтрузивами. Фундамент залягає на глиб. до 6-8 км, місцями виступаючи на поверхню. У Прикуринській, Сомхето-Карабаській і Кафанській зонах фундамент перекривають нерівномірно дислоковані вулканогенно-осадові утворення юри, крейди, палеогену, а в Прикуринській і частково Кафанській зонах також неоген-четвертинні відклади. Чохол Єревано-Ордубадської і Приаракської зон складають теригенно-карбонатні формації силуру - девону, ниж. карбону, пермі і тріасу, осадові та вулканогенні комплекси мезозою, палеогену і міоцену, а також озерно-річкові, вулканічні і пухкі відклади пліоцен-плейстоцену. Відклади лейасу – піщано-глинисті і туфогенні породи. У Сомхето-Карабаській і Кафанській зонах розвинені потужні (до 5 км) вулканогенно-осадові товщі сер. і верх. юри і ниж. крейди, що включають промислові родов. мідно-колчеданових і поліметалічних руд тощо. Більш молоді горизонти крейди, від альба до сантона, в Сомхето-Карабаській зоні представлені вулканогенно-осадовими утвореннями від кампана до датського ярусу – вапняками і мергелями. Вони включають скупчення марганцевих руд, бентонітів, вапняків, глауконітів, цеолітів, фельзитових туфів і інш. Палеоген Єревано-Ордубадської зони представлений потужним (4-5 км) осадово-пірокластичним флішоїдним, а олігоцен – моласовим комплексами; в Приараксинській зоні – вапняково-теригенним комплексом потужністю до 0,5 км, в Севано-Акеринській зоні –товщею (до 5-6 км) андезитів, дацитів і вулканокластів схожого складу. Вони вміщають мідно-колчеданні і поліметалічні руди та поклади різноманітних неметалічних к.к. Моласи сер. міоцену містять промислові поклади кам. солі. У верх. міоцені – ниж. пліоцені регіону розвинені могутні покриви андезитових і андезито-дацитових лав та їх пірокластів (Кечутський, Цахкунський, Гегамський, Варденський хребти та інш.). Для верх. пліоцену характерні покривала, потоки і сілли долеритових базальтів (вік - 3,5 млн років), що складають великі поля в межах Карського, Ахалкалакського, Лорійського, Котайського і Баязетського плато. За ними йдуть потужні покриви і потоки андезитів (Арагац, і т.д.), дацитів і сублужних лав ( і інш.).
На тер. В. відомо 4 цикли новітнього вулканізму, які проявилися в нижньому, середньому, верхньому плейстоцені і голоцені. На півн.-заході і в центрі В. розвинуті лави андезитобазальтів, інколи – лави та туфолави дацитів. На сході і півд.-сході – сублужні і лужні лави (Сюнікське нагір'я). Є бл. 550 точок виверження четвертинного часу. Особливий клас вулканітів пліоплейстоцену складають кислі породи: ліпарити, перліти, обсидіани і літоїдні пемзи, що створюють екструзивні куполи і щити. Інтрузивний магматизм виявився багатоетапно: в байкальську тектонічну епоху сформувався гранітно-ґнейсовий Арзаканський масив, в герцинську – сірі, рожеві і лейкократові граніти Локського і Арзаканського масивів, в кімерійську – гранітоїди Ахпатського, Кохбського, Тавушського, Цавського, Спітаксарського, Такарлинського масивів, в альпійську – гранітоїди Місхано-Зангезурської і Севано-Акеринської зон. З гранітоїдами кімерійської і альпійської тектонічних епох пов'язано мідно-молібденове, свинцево-цинкове і золото-поліметалічне зруденіння, з інтрузіями пліоцену – апатит-магнетитове, з субвулканічними і екструзивними кварцовими порфірами і альбітофірами юри, крейди і палеогену – мідно-колчеданні та інші руди.
Найбільш великі офіолітові серії виникли в юрі і крейді (Приаракська, Зангезурська, Севанська офіолітові зони). З перидотитами і дунітами цих зон пов'язані вияви хроміту, азбесту, магнезиту, алмазів і інш.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologichna budova Virmeniyi Zagalna harakteristikaTer Virmeniyi roztashovana v mezhah skladchasto brilovogo dugopodibnogo megantiklinoriya Malogo Kavkazu yak struktura 360h180 km sho utvorilasya na novitnomu etapi pochinayuchi z oligocenu V nij vidilyayutsya zoni Prikurinska Somheto Karabaska Kafanska Sevano Akerinska Ankavan Zangezurska Yerevano Ordubadska i Priarakska Pershi tri zoni nalezhat Zakavkazkomu seredinnomu masivu ostanni tri Iranskomu Sevano Akerinska zona vidpovidaye alpijskij evgeosinklinali Fundament Ankavan Zangezurskoyi i chastkovo Somheto Karabaskoyi ta Prikurinskoyi zon kembrij dokembrij skladayut gnejsi amfiboliti slanci filiti marmuri dolomit i inshi g p prorvani granitoyidnimi i gabro peridotitovimi intruzivami Fundament zalyagaye na glib do 6 8 km miscyami vistupayuchi na poverhnyu U Prikurinskij Somheto Karabaskij i Kafanskij zonah fundament perekrivayut nerivnomirno dislokovani vulkanogenno osadovi utvorennya yuri krejdi paleogenu a v Prikurinskij i chastkovo Kafanskij zonah takozh neogen chetvertinni vidkladi Chohol Yerevano Ordubadskoyi i Priarakskoyi zon skladayut terigenno karbonatni formaciyi siluru devonu nizh karbonu permi i triasu osadovi ta vulkanogenni kompleksi mezozoyu paleogenu i miocenu a takozh ozerno richkovi vulkanichni i puhki vidkladi pliocen plejstocenu Vidkladi lejasu pishano glinisti i tufogenni porodi U Somheto Karabaskij i Kafanskij zonah rozvineni potuzhni do 5 km vulkanogenno osadovi tovshi ser i verh yuri i nizh krejdi sho vklyuchayut promislovi rodov midno kolchedanovih i polimetalichnih rud tosho Bilsh molodi gorizonti krejdi vid alba do santona v Somheto Karabaskij zoni predstavleni vulkanogenno osadovimi utvorennyami vid kampana do datskogo yarusu vapnyakami i mergelyami Voni vklyuchayut skupchennya margancevih rud bentonitiv vapnyakiv glaukonitiv ceolitiv felzitovih tufiv i insh Paleogen Yerevano Ordubadskoyi zoni predstavlenij potuzhnim 4 5 km osadovo piroklastichnim flishoyidnim a oligocen molasovim kompleksami v Priaraksinskij zoni vapnyakovo terigennim kompleksom potuzhnistyu do 0 5 km v Sevano Akerinskij zoni tovsheyu do 5 6 km andezitiv dacitiv i vulkanoklastiv shozhogo skladu Voni vmishayut midno kolchedanni i polimetalichni rudi ta pokladi riznomanitnih nemetalichnih k k Molasi ser miocenu mistyat promislovi pokladi kam soli U verh mioceni nizh plioceni regionu rozvineni mogutni pokrivi andezitovih i andezito dacitovih lav ta yih piroklastiv Kechutskij Cahkunskij Gegamskij Vardenskij hrebti ta insh Dlya verh pliocenu harakterni pokrivala potoki i silli doleritovih bazaltiv vik 3 5 mln rokiv sho skladayut veliki polya v mezhah Karskogo Ahalkalakskogo Lorijskogo Kotajskogo i Bayazetskogo plato Za nimi jdut potuzhni pokrivi i potoki andezitiv Aragac i t d dacitiv i subluzhnih lav i insh Na ter V vidomo 4 cikli novitnogo vulkanizmu yaki proyavilisya v nizhnomu serednomu verhnomu plejstoceni i goloceni Na pivn zahodi i v centri V rozvinuti lavi andezitobazaltiv inkoli lavi ta tufolavi dacitiv Na shodi i pivd shodi subluzhni i luzhni lavi Syunikske nagir ya Ye bl 550 tochok viverzhennya chetvertinnogo chasu Osoblivij klas vulkanitiv plioplejstocenu skladayut kisli porodi lipariti perliti obsidiani i litoyidni pemzi sho stvoryuyut ekstruzivni kupoli i shiti Intruzivnij magmatizm viyavivsya bagatoetapno v bajkalsku tektonichnu epohu sformuvavsya granitno gnejsovij Arzakanskij masiv v gercinsku siri rozhevi i lejkokratovi graniti Lokskogo i Arzakanskogo masiviv v kimerijsku granitoyidi Ahpatskogo Kohbskogo Tavushskogo Cavskogo Spitaksarskogo Takarlinskogo masiviv v alpijsku granitoyidi Mishano Zangezurskoyi i Sevano Akerinskoyi zon Z granitoyidami kimerijskoyi i alpijskoyi tektonichnih epoh pov yazano midno molibdenove svincevo cinkove i zoloto polimetalichne zrudeninnya z intruziyami pliocenu apatit magnetitove z subvulkanichnimi i ekstruzivnimi kvarcovimi porfirami i albitofirami yuri krejdi i paleogenu midno kolchedanni ta inshi rudi Najbilsh veliki ofiolitovi seriyi vinikli v yuri i krejdi Priarakska Zangezurska Sevanska ofiolitovi zoni Z peridotitami i dunitami cih zon pov yazani viyavi hromitu azbestu magnezitu almaziv i insh Div takozhKorisni kopalini Virmeniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Virmeniyi Girnicha promislovist Virmeniyi Ekonomika Virmeniyi Gidrogeologiya Virmeniyi Sejsmichnist VirmeniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X