Геологія Алжиру
Геологічна будова
На території Алжиру виділяються різні за геологічною будовою і металогенністю області — Сахарська (частина стародавньої Африканської платформи) і Атласька (сектор Середземноморського геосинклінального поясу), розділених Атлаським розломом. На півдні Сахарської області виділяється щит Ахаггар (Хоггар), на південному заході — Ель-Еглаб (Регібат). Вони складені кристалічними породами архею, метаморфізованими вулканогенно-уламковими і карбонатними відкладами ниж. протерозою і рифею-венду; в Ахаггарі широко розвинені також геосинклінально-орогенні вулканогенно-осадові відклади, граніти Таурирт (650–500 млн років). Платформний чохол утворений морськими теригенно-карбонатними відкладами рифею-венду (особливо в Регібатському масиві), лагунно-континентальними і морськими відкладами палеозою (потужність 1,2-3,8 км), пісковиками та евапоритами тріасу, глинами і пісковиками юри-неогену. В чохлі Сахарської плити виділяються синеклізи (Тіндуф, Зах. і Сх. Сахарські), розділені підняттям, і зоною Угарта, що являє собою авлакоген, складчастість якого виявилася в кінці карбону. З вулканітами і гранітами рифею-венду пов'язані родов. руд урану, олова, вольфраму, рідкісних металів і золота в Ахаггарі. У синеклізі Тіндуф серед палеозойських глинисто-піщаних відкладів платформного чохла локалізовані найбільші родов. залізних руд, на півдні Ахаггара — перспективні поклади урану. Антикліналі у відкладах чохла на півн. зануренні Ахаггара вміщають унікальні поклади нафти (Хассі-Месауд) і газу (Хассі-Рмель).
Область Атлаських гір
В складчастій Атлаській обл. розвинені евапорити, гіпсосоленосні глини і червоноколірні уламкові породи тріасу, перекриті морськими теригенно-карбонатними відкладами і карбонатно-теригенним флішем (юра, крейда, палеоген). На півночі неоген представлений морськими вулканогенно-осадовими, глинисто-карбонатними, на півдні — континентальними відкладами. У Тепь-Атласі складчасті породи мезозою-кайнозою (до середнього міоцену включно) утворюють серію переміщених з півночі на південь тектонічних покривал (шар'яжів). На півдні від Тель-Атласу розташований платформний блок Високих плато (Оранська месета), де складчастий герцинський фундамент перекритий малопотужним слабкодеформованим чохлом мезозою-кайнозою. У горстах оголюються теригенні і вулканогенно-сланцеві породи палеозою, зім'яті і прорвані герцинськими гранітоїдами.
На півдні від Високих плато знаходиться помірно складчаста зона Сахарського Атласу, сформована на місці мезозойського прогину. Поздовжні та поперечні розломи зумовлюють розміщення вулканітів, евапоритових діапірів і найважливіших рудоносних зон з родов. руд чорних і кольорових металів в Атлаській обл. У Півн. Алжирі з породами мезозою-кайнозою пов'язані родовища руд заліза, цинку, свинцю, міді, стибію, ртуті і різноманітних видів неметалічної сировини.
Сейсмічність Алжиру
Див. також Сейсмічність Алжиру
Сейсмічність. Територія Алжиру характеризується високою сейсмічністю, яка пов'язана з глибинними переміщеннями мас по розломах і шар'яжах в різних зонах Північного Алжиру. За даними науковців, у різних районах Алжиру щомісяця реєструють до 60 підземних поштовхів силою від 4 до 5 балів за шкалою Ріхтера. Найбільш сейсмічним є Тель-Атлас (6-7 балів).
Примітки
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Література
- (англ.) Bertrand, J. M. L. & Caby, R. (1978): Geodynamic Evolution of the Pan-African Orogenic Belt: A new interpretation of the Hoggar Shield (Algerian Sahara). — Geol. Rundschau 67, 357–383; Stuttgart.
- (англ.) Bertrand, J. M. L., Ducrot, J., Lancelot, J., Moussine-Pouchkine, A. & Saadallah, A. (1978): The late Pan-African intracontinental linear foldbelt of the eastern Hoggar (central Sahara, Algeria): geology, structural development, U/Pb geochronology, tectonic implications for the Hoggar Shield. — Precambrian Res. 7, 349–376; Amsterdam.
- (англ.) Caby, R. (1987): The Pan-African Belt of West Africa from the Sahara Desert to the Gulf of Benin. — In: J. P. Schaer, & J. Rodgers (eds.), The Anatomy of Mountain Ranges, 129–170; University Press, Princeton.
- (англ.) Piqué, A. (2001): Geology of Northwest Africa. I–XIV, 1-310; Gebrüder Borntraeger, Berlin, Stuttgart.
- (англ.) Rocci, G., Bronner, G. & Deschamp, M. (1991): Crystalline basement of the West African Craton. — In: R. L. Dallmeyer & J. P. Lecorche (eds.), The West African orogens and circum-Atlantic correlations, 31-61; Springer, Berlin.
- (фр.) Fabre, J. (1976): Introduction à la géologie du Sahara Algerien et des région voisines. — 1:5,000,000; SNED, 1-421; Alger.
- (фр.) Fabre, J., Jonquet, B. & Bronner, G. (1978): Carte géologique du nord-ouest de l᾽Afrique. — SNED, Alger.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геологія Алжиру |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya AlzhiruGeologichna budovaNa teritoriyi Alzhiru vidilyayutsya rizni za geologichnoyu budovoyu i metalogennistyu oblasti Saharska chastina starodavnoyi Afrikanskoyi platformi i Atlaska sektor Seredzemnomorskogo geosinklinalnogo poyasu rozdilenih Atlaskim rozlomom Na pivdni Saharskoyi oblasti vidilyayetsya shit Ahaggar Hoggar na pivdennomu zahodi El Eglab Regibat Voni skladeni kristalichnimi porodami arheyu metamorfizovanimi vulkanogenno ulamkovimi i karbonatnimi vidkladami nizh proterozoyu i rifeyu vendu v Ahaggari shiroko rozvineni takozh geosinklinalno orogenni vulkanogenno osadovi vidkladi graniti Taurirt 650 500 mln rokiv Platformnij chohol utvorenij morskimi terigenno karbonatnimi vidkladami rifeyu vendu osoblivo v Regibatskomu masivi lagunno kontinentalnimi i morskimi vidkladami paleozoyu potuzhnist 1 2 3 8 km piskovikami ta evaporitami triasu glinami i piskovikami yuri neogenu V chohli Saharskoyi pliti vidilyayutsya sineklizi Tinduf Zah i Sh Saharski rozdileni pidnyattyam i zonoyu Ugarta sho yavlyaye soboyu avlakogen skladchastist yakogo viyavilasya v kinci karbonu Z vulkanitami i granitami rifeyu vendu pov yazani rodov rud uranu olova volframu ridkisnih metaliv i zolota v Ahaggari U sineklizi Tinduf sered paleozojskih glinisto pishanih vidkladiv platformnogo chohla lokalizovani najbilshi rodov zaliznih rud na pivdni Ahaggara perspektivni pokladi uranu Antiklinali u vidkladah chohla na pivn zanurenni Ahaggara vmishayut unikalni pokladi nafti Hassi Mesaud i gazu Hassi Rmel Oblast Atlaskih girV skladchastij Atlaskij obl rozvineni evaporiti gipsosolenosni glini i chervonokolirni ulamkovi porodi triasu perekriti morskimi terigenno karbonatnimi vidkladami i karbonatno terigennim flishem yura krejda paleogen Na pivnochi neogen predstavlenij morskimi vulkanogenno osadovimi glinisto karbonatnimi na pivdni kontinentalnimi vidkladami U Tep Atlasi skladchasti porodi mezozoyu kajnozoyu do serednogo miocenu vklyuchno utvoryuyut seriyu peremishenih z pivnochi na pivden tektonichnih pokrival shar yazhiv Na pivdni vid Tel Atlasu roztashovanij platformnij blok Visokih plato Oranska meseta de skladchastij gercinskij fundament perekritij malopotuzhnim slabkodeformovanim chohlom mezozoyu kajnozoyu U gorstah ogolyuyutsya terigenni i vulkanogenno slancevi porodi paleozoyu zim yati i prorvani gercinskimi granitoyidami Na pivdni vid Visokih plato znahoditsya pomirno skladchasta zona Saharskogo Atlasu sformovana na misci mezozojskogo proginu Pozdovzhni ta poperechni rozlomi zumovlyuyut rozmishennya vulkanitiv evaporitovih diapiriv i najvazhlivishih rudonosnih zon z rodov rud chornih i kolorovih metaliv v Atlaskij obl U Pivn Alzhiri z porodami mezozoyu kajnozoyu pov yazani rodovisha rud zaliza cinku svincyu midi stibiyu rtuti i riznomanitnih vidiv nemetalichnoyi sirovini Sejsmichnist AlzhiruDiv takozh Sejsmichnist Alzhiru Sejsmichnist Teritoriya Alzhiru harakterizuyetsya visokoyu sejsmichnistyu yaka pov yazana z glibinnimi peremishennyami mas po rozlomah i shar yazhah v riznih zonah Pivnichnogo Alzhiru Za danimi naukovciv u riznih rajonah Alzhiru shomisyacya reyestruyut do 60 pidzemnih poshtovhiv siloyu vid 4 do 5 baliv za shkaloyu Rihtera Najbilsh sejsmichnim ye Tel Atlas 6 7 baliv PrimitkiDiv takozhKorisni kopalini Alzhiru Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Alzhiru Girnicha promislovist Alzhiru Ekonomika Alzhiru Pecheri AlzhiruDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Literatura angl Bertrand J M L amp Caby R 1978 Geodynamic Evolution of the Pan African Orogenic Belt A new interpretation of the Hoggar Shield Algerian Sahara Geol Rundschau 67 357 383 Stuttgart angl Bertrand J M L Ducrot J Lancelot J Moussine Pouchkine A amp Saadallah A 1978 The late Pan African intracontinental linear foldbelt of the eastern Hoggar central Sahara Algeria geology structural development U Pb geochronology tectonic implications for the Hoggar Shield Precambrian Res 7 349 376 Amsterdam angl Caby R 1987 The Pan African Belt of West Africa from the Sahara Desert to the Gulf of Benin In J P Schaer amp J Rodgers eds The Anatomy of Mountain Ranges 129 170 University Press Princeton angl Pique A 2001 Geology of Northwest Africa I XIV 1 310 Gebruder Borntraeger Berlin Stuttgart angl Rocci G Bronner G amp Deschamp M 1991 Crystalline basement of the West African Craton In R L Dallmeyer amp J P Lecorche eds The West African orogens and circum Atlantic correlations 31 61 Springer Berlin fr Fabre J 1976 Introduction a la geologie du Sahara Algerien et des region voisines 1 5 000 000 SNED 1 421 Alger fr Fabre J Jonquet B amp Bronner G 1978 Carte geologique du nord ouest de l Afrique SNED Alger PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geologiya Alzhiru