Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генеральні штати — вища дорадча представницька рада в Королівстві Франція між 1337 та 1789 роками. Генеральні штати скликалися королем для вирішення важливих державних питань у випадку політичних криз: військових, дипломатичних або фінансових. Скликання Генеральних штатів проводилося, виходячи із загального принципу, за яким піддані корони не тільки платники податків, а й вільні люди, а тому без їхньої згоди неможливо вимагати від них додаткових внесків. На відміну від парламенту Генеральні штати не мали законодавчої влади. Король не повинен був скликати їх регулярно.
| Генеральні штати | |
 | |
| Країна |  Королівство Франція |
|---|---|
| Наступник | Національні установчі збори |
| Час/дата початку | 1302[1] |
| Час/дата закінчення | 17 червня 1789 |
 Генеральні штати у Вікісховищі | |
Інститут Генеральних штатів вперше скликав король Філіпп IV Красивий у 1302 році з метою забезпечити легітимність рішень проти булли Папи Римського Боніфація VIII Ausculta fili. В перших Генеральних штатах були представлені духівництво, дворянство та буржуазія значних міст.
Останні Генеральні штати скликав у 1789 році король Людовик XVI для розв'язання фінансової кризи, зв'язаної з великим державним боргом. Генеральні штати 1789 року завершилися створенням Національних установчих зборів, які поставили перед собою мету дати Королівству Франція конституцію.
Духовенство і дворяни належали до привілейованих станів. Вони мали ряд переваг над іншими, були, зокрема, звільнені від сплати податків. Решта населення — селяни, ремісники, міщани — належали до непривілейованого третього стану. Вони працювали, сплачували податки і не мали ніяких переваг. До участі в Генеральних штатах від третього стану король запросив лише багатих міщан. Кожен стан мав один голос. Часто виникали суперечки, бо представники третього стану мали лише один голос, а феодали — духівництво і дворяни — два голоси.
Див. також
Примітки
- Estates-GeneralFrench history — Енциклопедія Британіка онлайн.
Посилання
- Генеральні штати [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Генеральні штати у Франції // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Ця стаття не містить . (листопад 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generalni shtati visha doradcha predstavnicka rada v Korolivstvi Franciya mizh 1337 ta 1789 rokami Generalni shtati sklikalisya korolem dlya virishennya vazhlivih derzhavnih pitan u vipadku politichnih kriz vijskovih diplomatichnih abo finansovih Sklikannya Generalnih shtativ provodilosya vihodyachi iz zagalnogo principu za yakim piddani koroni ne tilki platniki podatkiv a j vilni lyudi a tomu bez yihnoyi zgodi nemozhlivo vimagati vid nih dodatkovih vneskiv Na vidminu vid parlamentu Generalni shtati ne mali zakonodavchoyi vladi Korol ne povinen buv sklikati yih regulyarno Generalni shtatiKrayina Korolivstvo FranciyaNastupnikNacionalni ustanovchi zboriChas data pochatku1302 1 Chas data zakinchennya17 chervnya 1789 Generalni shtati u Vikishovishi Institut Generalnih shtativ vpershe sklikav korol Filipp IV Krasivij u 1302 roci z metoyu zabezpechiti legitimnist rishen proti bulli Papi Rimskogo Bonifaciya VIII Ausculta fili V pershih Generalnih shtatah buli predstavleni duhivnictvo dvoryanstvo ta burzhuaziya znachnih mist Ostanni Generalni shtati sklikav u 1789 roci korol Lyudovik XVI dlya rozv yazannya finansovoyi krizi zv yazanoyi z velikim derzhavnim borgom Generalni shtati 1789 roku zavershilisya stvorennyam Nacionalnih ustanovchih zboriv yaki postavili pered soboyu metu dati Korolivstvu Franciya konstituciyu Duhovenstvo i dvoryani nalezhali do privilejovanih staniv Voni mali ryad perevag nad inshimi buli zokrema zvilneni vid splati podatkiv Reshta naselennya selyani remisniki mishani nalezhali do neprivilejovanogo tretogo stanu Voni pracyuvali splachuvali podatki i ne mali niyakih perevag Do uchasti v Generalnih shtatah vid tretogo stanu korol zaprosiv lishe bagatih mishan Kozhen stan mav odin golos Chasto vinikali superechki bo predstavniki tretogo stanu mali lishe odin golos a feodali duhivnictvo i dvoryani dva golosi Div takozhGeneralni shtati 1789PrimitkiEstates GeneralFrench history Enciklopediya Britanika onlajn d Track Q5375741PosilannyaGeneralni shtati 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Generalni shtati u Franciyi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017