Геннадій Андрійович Зюга́нов (рос. Геннадий Андреевич Зюганов; нар. 26 червня 1944, Мимрино, Орловська область, Російська РФСР, СРСР) — російський політик, голова фракції Компартії Росії у Державній думі, перший секретар ЦК Комуністичної партії Російської Федерації. Депутат Державної думи I—VI скликань (з 1993 року), член ПАРЄ (з 1996 року). Чотири рази балотувався на пост Президента Російської Федерації (1996, 2000, 2008, 2012), щоразу займав друге місце. Доктор філософських наук.
Життєпис
Народився 26 червня 1944 в учительській родині в селі Мимріно (близько 100 км від Орла). За визнанням самого Зюганова, народився недоношеним — семимісячним.
Батько — Андрій Михайлович Зюганов (1910—1990), був командиром артилерійського розрахунку, за словами Геннадія, втратив ногу під Севастополем. Після війни викладав в Мимрінскій середній школі більшість предметів, в тому числі основи сільського господарства, виключаючи іноземну і російську мови і літературу. Мати — Марфа Петрівна (1915—2004) — викладала в початкових класах Мимріньскої школи.
Закінчивши зі срібною медаллю середню школу 1961 року, рік пропрацював у тій же школі учителем. 1962-го вступив на фізико-математичний факультет Орловського педагогічного інституту, який закінчив з відзнакою 1969-го. Був капітаном команди КВН факультету.
У 1963—1966 роках проходив строкову службу у взводі радіаційної і хімічної розвідки Групи радянських військ у Німеччині (полковник запасу хімічних військ).
За офіційною версією, з 1969 по 1970 роки викладав в Орловському педагогічному інституті. Одночасно займався профспілковою, комсомольською і партійною роботою.
1966 — вступив до КПРС. З 1967 року — в органах ВЛКСМ, працював на виборних посадах районного, міського та обласного ланки.
З 1972 по 1974 роки працював першим секретарем Орловського обкому ВЛКСМ. У 1974—1983 роках був секретарем райкому, другим секретарем Орловського міськкому КПРС, потім — завідувачем відділу пропаганди і агітації Орловського обкому КПРС. Одночасно з 1973 по 1977 рік був депутатом Орловського міськради, з 1980 по 1983 роки — депутатом Орловської обласної ради народних депутатів.
1978—1980 — навчався на основному відділенні Академії суспільних наук при ЦК КПРС, закінчив при ній аспірантуру екстерном. 1980-го став кандидатом філософських наук, захистивши дисертацію «Основні напрямки розвитку соціалістичного міського способу життя на прикладі великих міст країни» (Спеціальність — 09.00.02 «Теорія наукового комунізму»).
1983—1989 — працював у Відділі агітації і пропаганди ЦК КПРС інструктором, керівником сектору. У 1989—1990 роках був заступником завідувача ідеологічного відділу ЦК КПРС. Делегат XXVIII з'їзду КПРС (червень 1990 року) і, відповідно, як представник Російської РСР — Установчого з'їзду Компартії РРФСР (червень-вересень 1990 року).
1990-і роки
Після створення Комуністичної партії РСФСР в червні 1990 року на 1-му установчому з'їзді був обраний головою постійної комісії ЦК КП РРФСР з гуманітарних і ідеологічних проблем, а у вересні 1990 року — секретарем ЦК і членом Політбюро ЦК КП РРФСР. На початку 1991 року виступив із закликом про відсторонення Михайла Горбачова з посади генсека. 7 травня 1991 року в газеті «Радянська Росія» було опубліковано відкритий лист Зюганова «Архітектор біля руїн», адресований колишньому члену Політбюро, секретарю ЦК КПРС, старшому раднику президента СРСР Олександру Яковлєву, в якому була різка критика політики Перебудови.
Навесні 1991-го очолив виборчий штаб Рижкова на виборах президента РСФСР. Ті вибори виграв тодішній голова Верховної Ради РРФСР Єльцин.
У липні 1991 року підписав разом з низкою відомих державних, політичних і громадських діячів звернення «Слово до народу». У ньому йшлося про заходи щодо попередження розпаду СРСР і про можливі трагічні події. У серпні 1991 року був висунутий кандидатом на виборах 1-го секретаря ЦК КП РРФСР, але зняв кандидатуру на користь В. А. Купцова в зв'язку з відсутністю досвіду парламентської роботи. Після заборони партії 6 листопада 1991 року Зюганов де-факто продовжив працювати секретарем ЦК КП РРФСР.
У грудні 1991 року був кооптований до складу координаційної ради Російського загальнонародного союзу. Тоді ж був обраний членом координаційної ради руху «Вітчизна». 12-13 червня 1992 року брав участь в 1-м соборі (з'їзді) Російського національного собору (РНС), ставши членом президії собору.
У жовтні 1992 року увійшов в оргкомітет Фронту національного порятунку (ФНП). На II надзвичайному (відновлювальному) з'їзді Комуністичної партії РСФСР (КП РРФСР) 13-14 лютого 1993 року обраний членом Центрального виконавчого комітету партії, а на першому організаційному пленумі ЦВК КП РФ — головою ЦВК.
25-26 липня 1993 взяв участь в роботі II конгресу Фронту національного порятунку в Москві. З 20:00 21 вересня 1993 року — після виступу Єльцина з повідомленням про розпуск З'їзду народних депутатів і парламенту — перебував у Будинку Рад, виступав на мітингах. 2 жовтня виступив в ефірі ВДТРК, закликавши населення Москви утриматися від участі в мітингах і зіткненнях з МВС. Також Зюганов переконував Руцького не виводити людей за межі Верховної Ради. Попереджав, що в Останкіно сидить група спецназівців з повним комплектом озброєння і наказом стріляти на ураження.
12 грудня 1993 року обраний депутатом Державної думи I скликання за федеральним списком КПРФ. З 1994 рок очолює фракцію КПРФ у Державній Думі РФ.
У квітні-травні 1994 року був одним з ініціаторів створення руху «Згода задля Росії». 21-22 січня 1995 року в III з'їзді КПРФ став головою ЦК КПРФ. 17 грудня 1995 обраний депутатом Державної думи II скликання за загальнофедеральним списком КПРФ.
4 березня 1996 року зареєстрований кандидатом в президенти РФ. 16 червня відбулися вибори президента, де Зюганова підтримали 32,03 % голосів виборців, що лише трохи менше, ніж у Єльцина, який отримав 35 %. 3 липня 1996 року у другому турі голосування за Зюганова проголосувало 40,31 % виборців, що було значно менше, ніж у Єльцина. Хоча Зюганов оскаржив офіційні результати виборів по ряду місць (наприклад, в Татарстані), Володимир Жириновський (під час своєї кампанії на наступних президентських виборах 2000 року), згодом віце-спікер Державної Думи РФ Любов Сліска і ряд інших політиків висловлювали думку, що результати як мінімум першого туру виборів 1996 року були іншими. Що перемогу на них, нібито, отримав Зюганов, який під потужним тиском не став її відстоювати.
Зюганов 2004 року заявив:
«Ми здогадувалися про жахливі фальсифікації, але не могли їх довести, тому що ми ще не вміли повсюдно контролювати результати голосування. Але і тоді, і тепер ми звертаємося до судів для перевірки фактів неконституційного поведінки виборчих комісій».
Згідно зі свідченнями Сергія Бабуріна, Сергія Удальцова та інших учасників 20 лютого 2012 року на зустрічі з представниками «несистемної опозиції» президент Дмитро Медведєв заявив про вибори 1996 року наступне: «Навряд чи у кого є сумніви, хто переміг на виборах президента 1996 року. Це не був Борис Миколайович Єльцин».
У серпні 1996 року обраний головою координаційної ради Народно-патріотичного союзу Росії, в який увійшли партії та рухи, які підтримали його на президентських виборах.
У березні 1998 року виступив за імпічмент Єльцину.
У серпні 1998 року після дефолту пішов у відставку уряд Сергія Кирієнка і Єльцин запропонував кандидатуру Черномирдіна на пост прем'єра. 30 серпня у ЗМІ з'явилися дані про угоду фракцій Держдуми РФ, що б гарантувала затвердження Черномирдіна на пост прем'єра. Однак пізніше Зюганов і лідери інших партій відмовилися від договору. В ході голосувань кандидатура Черномирдіна була двічі відхилена Держдумою РФ. У вересні Єльцин запропонував кандидатуру Примакова, яку було затверджено.
У травні 1999 року в Держдумі відбулося голосування щодо імпічменту Єльцину. Необхідних 300 голосів прихильники імпічменту не набрали за жодним питання. Зюганов заявив, що основним результатом голосування стало те, що імпічмент Єльцину був підтриманий більшістю думців.
Напередодні думських виборів очолив передвиборний блок «За перемогу», утворений на базі КПРФ.
19 грудня 1999 обраний депутатом Державної думи III скликання за федеральним списком КПРФ.
2000-і роки
2000 року знову балотувався на пост глави РФ. Його передвиборна програма містила обіцянки віддати всі природні ресурси державі, природну ренту ділити між громадянами країни, повернути держмонополію на горілку і тютюн, гарантувати всім право на роботу і гідну оплату праці, забезпечити право на безкоштовну медицину, забезпечити безкоштовну освіту, знизити в два рази оподаткування виробництва, ввести пільги для деяких виробництв, внести поправки до конституції з метою перетворення країни на парламентську республіку. 2000 року на виборах президента Росії отримав 29,21 % голосів і посів друге місце після Володимира Путіна.
У січні 2001 року на пленумі Ради СКП-КПРС обрано головою ради Союзу компартій.
Навесні 2002 року рішенням центристської і правої більшості в Держдумі РФ від своїх посад було звільнено ряд членів фракції КПРФ, які обіймали посади голів парламентських комітетів. Пленуми ЦК КПРФ 3 і 10 квітня 2002 року доручили іншим своїм головам — висуванцям партії, а також голові Держдуми Геннадію Селезньову піти у відставку на знак солідарності зі звільненими. Однак Селезньов, а також голови комітетів Думи Микола Губенко та Світлана Горячева відмовилися підкоритися рішенню пленуму і за рішенням нового пленуму ЦК КПРФ були виключені з КПРФ і думської фракції партії. Як пояснив сам Зюганов, вони були виключені «за невиконання статуту і шкоду, якц нанесли спільній справі».
23 вересня 2003 року Зюганов направив в Генпрокуратуру і Центральну виборчу комісію РФ депутатський запит, в якому зажадав порушити адміністративну справу проти Путіна як посадової особи категорії «А» і оштрафувати його на суму 22,500 рублів за ведення передвиборної агітації поза агітаційного періоду партії «Єдина Росія». Однак голова ЦВК РФ Олександр Вешняков і голова Ради Федерації Сергій Миронов заперечили, що не побачили у виступі президента нічого протизаконного. Глава КПРФ намагався подавати скаргу до вищих інстанцій, однак жоден суд не розглянув скаргу.
2003 року обраний депутатом Державної думи IV скликання за списком КПРФ. Не брав участі в президентських виборах 2004 року, замість нього Компартію представляв Микола Харитонов. За офіційними даними, він зайняв друге місце, набравши 13,69 % голосів виборців.
У 2004 році Зюганов залишив пост голови координаційної ради НПСР. Пост зайняв Геннадій Семигин, але КПРФ відмовляється визнавати його обрання.
Також 2004 року відбувся внутрішньопартійний конфлікт. 3 липня 2004 року в Москві пройшли два X З'їзду КПРФ, один обрав головою ЦК КПРФ Зюганова, інший «альтернативний» усунув його і вибрав главою ЦК Володимира Тихонова. Мін'юст визнав «альтернативний з'їзд» нелегітимним. Таким чином Зюганов зберіг лідерство в партії.
Того ж року вийшла книга Зюганова «Про росіян і про Росію», в якій він заявив про необхідність всім патріотам і комуністам захищати росіян.
2006 року висловив думку про розробки проекту «Нова зовнішня і внутрішня політика», порекомендувавши використовувати досвід Білорусі, Індії, Китаю, В'єтнаму і Європи.
2007 року за списком КПРФ обраний депутатом Держдуми РФ п'ятого скликання.
Взяв участь у виборах 2008 року, посівши друге після Дмитра Медведєва місце (за офіційними даними, отримавши понад 13 млн голосів, або 17,72 %).
У листопаді 2008 року, коли в Росії розгорілась економічна криза, як антикризовий захід запропонував піддати націоналізації основні багатства Росії.
2010-ті
На початку літа 2011 року, у відповідь на створення «Загальноросійського народного фронту», заявив про формування «Всенародного ополчення імені Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського» з програмою «виведення країни з кризи».
У 2011 році в черговий раз був обраний депутатом Державної думи Росії.
Взяв участь в президентських виборах 2012 року, посівши друге після Володимира Путіна місце (за офіційними даними, 12,4 млн голосів, або 17,18 %). Зюганов виявився єдиним кандидатом, які брали участь у виборах, хто не визнав їх підсумки.
З 11 липня 2012 року — член Державної ради РФ.
У серпні 2012 року, після винесення обвинувального вироку у справі Pussy Riot, Зюганов, що не схвалив тюремного терміну для молодих жінок, сказав, що засудженим як покарання досить «хорошої прочуханки»; при цьому висловив бажання власноруч виконати екзекуцію: «Особисто моя точка зору: я б взяв хороший ремінь, відшмагав їх і відправив до дітей і батьків. Це і було б для них адміністративним покаранням. І сказав би, щоб вони більше таким богохульством і неподобством не займалися».
19 вересня 2012 року — владу США обурила запис в мікроблозі Зюганова про загибель посла в Лівії («Американського посла в Лівії розстріляли, як останню собаку. Це був головний спеціаліст з лівійської „революції“. Він отримав те, що посіяв»). Пізніше Зюганов спростував автентичність цієї цитати, продовжуючи, втім, критикувати політику США в Лівії, назвавши їх агресором; як недалекоглядну оцінив і діяльність посла Стівенса.
На XV з'їзді КПРФ 23-24 лютого 2013 роки переобрано головою КПРФ на черговий термін переважною кількістю голосів делегатів при таємному голосуванні.
26 червня 2014 року до 70-річчя Зюганова телеканал «Росія-1» показав документальний фільм «Геннадій Зюганов. Історія в блокнотах».
У грудні 2017 року на XVII з'їзді КПРФ особисто запропонував висунути кандидатуру бізнесмена Павла Грудініна на президентських виборах, а сам очолив його передвиборний штаб.
Ставлення до агресії РФ в Україні
Зюганов рішуче підтримав анексію Криму Росією. Виступив за «федералізацію України», визнання результатів «народних референдумів», надання державного статусу російській мові, постійно надавав моральну підтримку проросійським сепаратистам і фракції Компартії у Верховній раді.
У липні 2014 року Головне слідче управління МВС України відкрило кримінальне провадження щодо Зюганова, Жириновського і Сергія Миронова щодо можливого фінансування в особливо великому розмірі дій проти суверенітету України, зміни її державного ладу або кордонів (ч. 4 ст. 110-2 КК У).
Санкції
Геннадій Зюганов голосував за постанову № 58243-8 «Про звернення Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації до Президента Російської Федерації В. В. Путіна про необхідність визнання Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки» і тому підтримував та впроваджував дії та політику, які підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України.
Сім'я
Дружина — Надія Василівна Зюганова (Амелічева, нар. 1946). Зі своєю майбутньою дружиною Геннадій Андрійович познайомився ще в школі. До інституту вступали разом: він — на фізмат, вона — на істфак.
Син — Зюганов Андрій Геннадійович (нар. 1968)
Донька — Нікіфорова (Зюганова) Тетяна Геннадіївна
Сім онуків і внучка. Один з його онуків, Зюганов Леонід Андрійович (нар. 22 липня 1988 року), раніше помічник депутата Московської міської думи (ММД) Андрія Кличкова, 2014 року був висунутий від КПРФ кандидатом у депутати ММД 6-го скликання в 8-му окрузі і на виборах 14 вересня посів перше місце, набравши 11 904 голоси виборців (33,47 %). У 2019 році Леонід Зюганов був знову обраний депутатом МГД, на виборах підтриманий «Розумним голосуванням» і висловився, що в майбутньому «Розумне голосування» обов'язково необхідно використовувати.
Зять — Сергій Нікіфоров, заступник гендиректора ЗАТ «Керамоцентр». У листопаді 2012 року затриманий разом із чиновником уряду Москви Д. Васильєвим і безробітним А. Симоненком за підозрою в отриманні хабара розміром у 223 тисячі доларів. У 2014 році кримінальну справу проти Сергія Нікіфорова було виділено в окреме провадження і призупинено.
Звання, нагороди, роботи
- Автор серії монографій. Доктор філософських наук,
- 1995 року в МДУ захистив дисертацію на тему «Основні тенденції суспільно-політичного розвитку Росії і його механізми в 1980—1990 роки»
- 1996—2004 роках очолював Народно-патріотичний союз Росії.
- З 2001 року очолює Союз комуністичних партій — Комуністичної партії Радянського Союзу.
- Є автором соціально-економічних програм патріотичної опозиції.
- Почесний громадянин міста Орел.
- Лауреат літературної премії імені Шолохова (заснована Спілкою письменників Росії). З 1993 року публікується в «Радянській Росії».
- Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.
- 23 червня 2014 року указом Президента РФ до з 70-ліття нагороджений орденом Олександра Невського.
- 19 липня 2016 нагороджений орденом Дружби народів Білорусі.
- 2016 — медаль «Учаснику військової операції в Сирії».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Mathews J. H. Encyclopædia Britannica
- Munzinger Personen
- Catalog of the German National Library
- http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=3727
- . РИА Новости (рос.). 20081107T1416+0300Z. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.knowbysight.info. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2018.
- Владимир, Кара-Мурза-ст. . Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . kprf.ru (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2004. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 23 січня 2018.
- http://www.sovross.ru, admin. . www.sovross.ru. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.vremya.ru. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . vz.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- ntv.ru. . НТВ (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2018.
- . Міністерство внутрішніх справ України. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 січня 2018.
- ЗЮГАНОВ Геннадій Андрійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- ЗЮГАНОВА Надія Василівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- ЗЮГАНОВ Андрій Геннадійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- НІКІФОРОВА Тетяна Геннадіївна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- . web.archive.org. 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 15 березня 2023.
- Зюганов Геннадий Андреевич. kprf.ru. Процитовано 15 березня 2023.
- ЗЮГАНОВ Леонід Андрійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- НІКОФОРІВ Сергій Владиславович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- . Новости Mail.Ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 23 січня 2018.
Посилання
- Офіційний сайт Комуністичної партії Росії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gennadij Andrijovich Zyuga nov ros Gennadij Andreevich Zyuganov nar 26 chervnya 1944 Mimrino Orlovska oblast Rosijska RFSR SRSR rosijskij politik golova frakciyi Kompartiyi Rosiyi u Derzhavnij dumi pershij sekretar CK Komunistichnoyi partiyi Rosijskoyi Federaciyi Deputat Derzhavnoyi dumi I VI sklikan z 1993 roku chlen PARYe z 1996 roku Chotiri razi balotuvavsya na post Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 1996 2000 2008 2012 shorazu zajmav druge misce Doktor filosofskih nauk Gennadij Andrijovich Zyuganovros Gennadij Andreevich ZyuganovSignature of Gennady Zyuganov pngNarodivsya26 chervnya 1944 1944 06 26 1 2 3 80 rokiv Mimrino Znamenskij rajon Orlovska oblast RRFSR SRSR 4 Gromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistpolitik vichnij kandidat vijskovosluzhbovec fizik deputat Derzhavnoyi Dumi RFGaluzpolitik medichna biofizika i politikaAlma materOrlovskij derzhavnij universitet i Rosijska akademiya derzhavnoyi sluzhbiNaukovij stupindoktor filosofskih naukZnannya movrosijskaZakladOrlovskij derzhavnij universitet i Komunistichna partiya Rosijskoyi FederaciyiChlenstvoDerzhavna duma Federalnih zboriv Rosijskoyi Federaciyi VII sklikannya d d d d d d i Derzhavna duma Federalnih zboriv Rosijskoyi Federaciyi VIII sklikannyaPosadadeputat Derzhavnoyi Dumi RF d d 5 predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 5 i predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 5 Vijskove zvannyapolkovnikPartiyaKomunistichna partiya Rosijskoyi FederaciyiKonfesiyapravoslav yaBatkoZyuganov Andrij MihajlovichMatiZyuganova Marfa PetrivnaRodichiZyuganov Leonid Andrijovich vnuk U shlyubi zZyuganova Nadiya VasilivnaDiti 2 sin Andrij 1968 r n dochka Tetyana 1974 r nOchiblakitniAvtografNagorodiIMDbID 4419340Sajtwww zyuganov kprf ruVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 26 chervnya 1944 v uchitelskij rodini v seli Mimrino blizko 100 km vid Orla Za viznannyam samogo Zyuganova narodivsya nedonoshenim semimisyachnim Batko Andrij Mihajlovich Zyuganov 1910 1990 buv komandirom artilerijskogo rozrahunku za slovami Gennadiya vtrativ nogu pid Sevastopolem Pislya vijni vikladav v Mimrinskij serednij shkoli bilshist predmetiv v tomu chisli osnovi silskogo gospodarstva viklyuchayuchi inozemnu i rosijsku movi i literaturu Mati Marfa Petrivna 1915 2004 vikladala v pochatkovih klasah Mimrinskoyi shkoli Zakinchivshi zi sribnoyu medallyu serednyu shkolu 1961 roku rik propracyuvav u tij zhe shkoli uchitelem 1962 go vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Orlovskogo pedagogichnogo institutu yakij zakinchiv z vidznakoyu 1969 go Buv kapitanom komandi KVN fakultetu U 1963 1966 rokah prohodiv strokovu sluzhbu u vzvodi radiacijnoyi i himichnoyi rozvidki Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini polkovnik zapasu himichnih vijsk Za oficijnoyu versiyeyu z 1969 po 1970 roki vikladav v Orlovskomu pedagogichnomu instituti Odnochasno zajmavsya profspilkovoyu komsomolskoyu i partijnoyu robotoyu 1966 vstupiv do KPRS Z 1967 roku v organah VLKSM pracyuvav na vibornih posadah rajonnogo miskogo ta oblasnogo lanki Z 1972 po 1974 roki pracyuvav pershim sekretarem Orlovskogo obkomu VLKSM U 1974 1983 rokah buv sekretarem rajkomu drugim sekretarem Orlovskogo miskkomu KPRS potim zaviduvachem viddilu propagandi i agitaciyi Orlovskogo obkomu KPRS Odnochasno z 1973 po 1977 rik buv deputatom Orlovskogo miskradi z 1980 po 1983 roki deputatom Orlovskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 1978 1980 navchavsya na osnovnomu viddilenni Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS zakinchiv pri nij aspiranturu eksternom 1980 go stav kandidatom filosofskih nauk zahistivshi disertaciyu Osnovni napryamki rozvitku socialistichnogo miskogo sposobu zhittya na prikladi velikih mist krayini Specialnist 09 00 02 Teoriya naukovogo komunizmu 1983 1989 pracyuvav u Viddili agitaciyi i propagandi CK KPRS instruktorom kerivnikom sektoru U 1989 1990 rokah buv zastupnikom zaviduvacha ideologichnogo viddilu CK KPRS Delegat XXVIII z yizdu KPRS cherven 1990 roku i vidpovidno yak predstavnik Rosijskoyi RSR Ustanovchogo z yizdu Kompartiyi RRFSR cherven veresen 1990 roku 1990 i roki Pislya stvorennya Komunistichnoyi partiyi RSFSR v chervni 1990 roku na 1 mu ustanovchomu z yizdi buv obranij golovoyu postijnoyi komisiyi CK KP RRFSR z gumanitarnih i ideologichnih problem a u veresni 1990 roku sekretarem CK i chlenom Politbyuro CK KP RRFSR Na pochatku 1991 roku vistupiv iz zaklikom pro vidstoronennya Mihajla Gorbachova z posadi genseka 7 travnya 1991 roku v gazeti Radyanska Rosiya bulo opublikovano vidkritij list Zyuganova Arhitektor bilya ruyin adresovanij kolishnomu chlenu Politbyuro sekretaryu CK KPRS starshomu radniku prezidenta SRSR Oleksandru Yakovlyevu v yakomu bula rizka kritika politiki Perebudovi Navesni 1991 go ocholiv viborchij shtab Rizhkova na viborah prezidenta RSFSR Ti vibori vigrav todishnij golova Verhovnoyi Radi RRFSR Yelcin U lipni 1991 roku pidpisav razom z nizkoyu vidomih derzhavnih politichnih i gromadskih diyachiv zvernennya Slovo do narodu U nomu jshlosya pro zahodi shodo poperedzhennya rozpadu SRSR i pro mozhlivi tragichni podiyi U serpni 1991 roku buv visunutij kandidatom na viborah 1 go sekretarya CK KP RRFSR ale znyav kandidaturu na korist V A Kupcova v zv yazku z vidsutnistyu dosvidu parlamentskoyi roboti Pislya zaboroni partiyi 6 listopada 1991 roku Zyuganov de fakto prodovzhiv pracyuvati sekretarem CK KP RRFSR U grudni 1991 roku buv kooptovanij do skladu koordinacijnoyi radi Rosijskogo zagalnonarodnogo soyuzu Todi zh buv obranij chlenom koordinacijnoyi radi ruhu Vitchizna 12 13 chervnya 1992 roku brav uchast v 1 m sobori z yizdi Rosijskogo nacionalnogo soboru RNS stavshi chlenom prezidiyi soboru U zhovtni 1992 roku uvijshov v orgkomitet Frontu nacionalnogo poryatunku FNP Na II nadzvichajnomu vidnovlyuvalnomu z yizdi Komunistichnoyi partiyi RSFSR KP RRFSR 13 14 lyutogo 1993 roku obranij chlenom Centralnogo vikonavchogo komitetu partiyi a na pershomu organizacijnomu plenumi CVK KP RF golovoyu CVK 25 26 lipnya 1993 vzyav uchast v roboti II kongresu Frontu nacionalnogo poryatunku v Moskvi Z 20 00 21 veresnya 1993 roku pislya vistupu Yelcina z povidomlennyam pro rozpusk Z yizdu narodnih deputativ i parlamentu perebuvav u Budinku Rad vistupav na mitingah 2 zhovtnya vistupiv v efiri VDTRK zaklikavshi naselennya Moskvi utrimatisya vid uchasti v mitingah i zitknennyah z MVS Takozh Zyuganov perekonuvav Ruckogo ne vivoditi lyudej za mezhi Verhovnoyi Radi Poperedzhav sho v Ostankino sidit grupa specnazivciv z povnim komplektom ozbroyennya i nakazom strilyati na urazhennya 12 grudnya 1993 roku obranij deputatom Derzhavnoyi dumi I sklikannya za federalnim spiskom KPRF Z 1994 rok ocholyuye frakciyu KPRF u Derzhavnij Dumi RF U kvitni travni 1994 roku buv odnim z iniciatoriv stvorennya ruhu Zgoda zadlya Rosiyi 21 22 sichnya 1995 roku v III z yizdi KPRF stav golovoyu CK KPRF 17 grudnya 1995 obranij deputatom Derzhavnoyi dumi II sklikannya za zagalnofederalnim spiskom KPRF 4 bereznya 1996 roku zareyestrovanij kandidatom v prezidenti RF 16 chervnya vidbulisya vibori prezidenta de Zyuganova pidtrimali 32 03 golosiv viborciv sho lishe trohi menshe nizh u Yelcina yakij otrimav 35 3 lipnya 1996 roku u drugomu turi golosuvannya za Zyuganova progolosuvalo 40 31 viborciv sho bulo znachno menshe nizh u Yelcina Hocha Zyuganov oskarzhiv oficijni rezultati viboriv po ryadu misc napriklad v Tatarstani Volodimir Zhirinovskij pid chas svoyeyi kampaniyi na nastupnih prezidentskih viborah 2000 roku zgodom vice spiker Derzhavnoyi Dumi RF Lyubov Sliska i ryad inshih politikiv vislovlyuvali dumku sho rezultati yak minimum pershogo turu viboriv 1996 roku buli inshimi Sho peremogu na nih nibito otrimav Zyuganov yakij pid potuzhnim tiskom ne stav yiyi vidstoyuvati Zyuganov 2004 roku zayaviv Mi zdogaduvalisya pro zhahlivi falsifikaciyi ale ne mogli yih dovesti tomu sho mi she ne vmili povsyudno kontrolyuvati rezultati golosuvannya Ale i todi i teper mi zvertayemosya do sudiv dlya perevirki faktiv nekonstitucijnogo povedinki viborchih komisij Zgidno zi svidchennyami Sergiya Baburina Sergiya Udalcova ta inshih uchasnikiv 20 lyutogo 2012 roku na zustrichi z predstavnikami nesistemnoyi opoziciyi prezident Dmitro Medvedyev zayaviv pro vibori 1996 roku nastupne Navryad chi u kogo ye sumnivi hto peremig na viborah prezidenta 1996 roku Ce ne buv Boris Mikolajovich Yelcin U serpni 1996 roku obranij golovoyu koordinacijnoyi radi Narodno patriotichnogo soyuzu Rosiyi v yakij uvijshli partiyi ta ruhi yaki pidtrimali jogo na prezidentskih viborah U berezni 1998 roku vistupiv za impichment Yelcinu U serpni 1998 roku pislya defoltu pishov u vidstavku uryad Sergiya Kiriyenka i Yelcin zaproponuvav kandidaturu Chernomirdina na post prem yera 30 serpnya u ZMI z yavilisya dani pro ugodu frakcij Derzhdumi RF sho b garantuvala zatverdzhennya Chernomirdina na post prem yera Odnak piznishe Zyuganov i lideri inshih partij vidmovilisya vid dogovoru V hodi golosuvan kandidatura Chernomirdina bula dvichi vidhilena Derzhdumoyu RF U veresni Yelcin zaproponuvav kandidaturu Primakova yaku bulo zatverdzheno U travni 1999 roku v Derzhdumi vidbulosya golosuvannya shodo impichmentu Yelcinu Neobhidnih 300 golosiv prihilniki impichmentu ne nabrali za zhodnim pitannya Zyuganov zayaviv sho osnovnim rezultatom golosuvannya stalo te sho impichment Yelcinu buv pidtrimanij bilshistyu dumciv Naperedodni dumskih viboriv ocholiv peredvibornij blok Za peremogu utvorenij na bazi KPRF 19 grudnya 1999 obranij deputatom Derzhavnoyi dumi III sklikannya za federalnim spiskom KPRF 2000 i roki 2002 roku na zustrichi iz Putinim 2000 roku znovu balotuvavsya na post glavi RF Jogo peredviborna programa mistila obicyanki viddati vsi prirodni resursi derzhavi prirodnu rentu diliti mizh gromadyanami krayini povernuti derzhmonopoliyu na gorilku i tyutyun garantuvati vsim pravo na robotu i gidnu oplatu praci zabezpechiti pravo na bezkoshtovnu medicinu zabezpechiti bezkoshtovnu osvitu zniziti v dva razi opodatkuvannya virobnictva vvesti pilgi dlya deyakih virobnictv vnesti popravki do konstituciyi z metoyu peretvorennya krayini na parlamentsku respubliku 2000 roku na viborah prezidenta Rosiyi otrimav 29 21 golosiv i posiv druge misce pislya Volodimira Putina U sichni 2001 roku na plenumi Radi SKP KPRS obrano golovoyu radi Soyuzu kompartij Navesni 2002 roku rishennyam centristskoyi i pravoyi bilshosti v Derzhdumi RF vid svoyih posad bulo zvilneno ryad chleniv frakciyi KPRF yaki obijmali posadi goliv parlamentskih komitetiv Plenumi CK KPRF 3 i 10 kvitnya 2002 roku doruchili inshim svoyim golovam visuvancyam partiyi a takozh golovi Derzhdumi Gennadiyu Seleznovu piti u vidstavku na znak solidarnosti zi zvilnenimi Odnak Seleznov a takozh golovi komitetiv Dumi Mikola Gubenko ta Svitlana Goryacheva vidmovilisya pidkoritisya rishennyu plenumu i za rishennyam novogo plenumu CK KPRF buli viklyucheni z KPRF i dumskoyi frakciyi partiyi Yak poyasniv sam Zyuganov voni buli viklyucheni za nevikonannya statutu i shkodu yakc nanesli spilnij spravi Zyuganov na Chervonij ploshi Moskva svyatkuye 130 j den narodzhennya Ulyanova 23 veresnya 2003 roku Zyuganov napraviv v Genprokuraturu i Centralnu viborchu komisiyu RF deputatskij zapit v yakomu zazhadav porushiti administrativnu spravu proti Putina yak posadovoyi osobi kategoriyi A i oshtrafuvati jogo na sumu 22 500 rubliv za vedennya peredvibornoyi agitaciyi poza agitacijnogo periodu partiyi Yedina Rosiya Odnak golova CVK RF Oleksandr Veshnyakov i golova Radi Federaciyi Sergij Mironov zaperechili sho ne pobachili u vistupi prezidenta nichogo protizakonnogo Glava KPRF namagavsya podavati skargu do vishih instancij odnak zhoden sud ne rozglyanuv skargu 2003 roku obranij deputatom Derzhavnoyi dumi IV sklikannya za spiskom KPRF Ne brav uchasti v prezidentskih viborah 2004 roku zamist nogo Kompartiyu predstavlyav Mikola Haritonov Za oficijnimi danimi vin zajnyav druge misce nabravshi 13 69 golosiv viborciv U 2004 roci Zyuganov zalishiv post golovi koordinacijnoyi radi NPSR Post zajnyav Gennadij Semigin ale KPRF vidmovlyayetsya viznavati jogo obrannya Takozh 2004 roku vidbuvsya vnutrishnopartijnij konflikt 3 lipnya 2004 roku v Moskvi projshli dva X Z yizdu KPRF odin obrav golovoyu CK KPRF Zyuganova inshij alternativnij usunuv jogo i vibrav glavoyu CK Volodimira Tihonova Min yust viznav alternativnij z yizd nelegitimnim Takim chinom Zyuganov zberig liderstvo v partiyi Togo zh roku vijshla kniga Zyuganova Pro rosiyan i pro Rosiyu v yakij vin zayaviv pro neobhidnist vsim patriotam i komunistam zahishati rosiyan Prijom ditej u pioneri traven 2008 go 2006 roku visloviv dumku pro rozrobki proektu Nova zovnishnya i vnutrishnya politika porekomenduvavshi vikoristovuvati dosvid Bilorusi Indiyi Kitayu V yetnamu i Yevropi 2007 roku za spiskom KPRF obranij deputatom Derzhdumi RF p yatogo sklikannya Vzyav uchast u viborah 2008 roku posivshi druge pislya Dmitra Medvedyeva misce za oficijnimi danimi otrimavshi ponad 13 mln golosiv abo 17 72 U listopadi 2008 roku koli v Rosiyi rozgorilas ekonomichna kriza yak antikrizovij zahid zaproponuvav piddati nacionalizaciyi osnovni bagatstva Rosiyi 2010 ti Na pochatku lita 2011 roku u vidpovid na stvorennya Zagalnorosijskogo narodnogo frontu zayaviv pro formuvannya Vsenarodnogo opolchennya imeni Kuzmi Minina i Dmitra Pozharskogo z programoyu vivedennya krayini z krizi U 2011 roci v chergovij raz buv obranij deputatom Derzhavnoyi dumi Rosiyi Vzyav uchast v prezidentskih viborah 2012 roku posivshi druge pislya Volodimira Putina misce za oficijnimi danimi 12 4 mln golosiv abo 17 18 Zyuganov viyavivsya yedinim kandidatom yaki brali uchast u viborah hto ne viznav yih pidsumki Z 11 lipnya 2012 roku chlen Derzhavnoyi radi RF U serpni 2012 roku pislya vinesennya obvinuvalnogo viroku u spravi Pussy Riot Zyuganov sho ne shvaliv tyuremnogo terminu dlya molodih zhinok skazav sho zasudzhenim yak pokarannya dosit horoshoyi prochuhanki pri comu visloviv bazhannya vlasnoruch vikonati ekzekuciyu Osobisto moya tochka zoru ya b vzyav horoshij remin vidshmagav yih i vidpraviv do ditej i batkiv Ce i bulo b dlya nih administrativnim pokarannyam I skazav bi shob voni bilshe takim bogohulstvom i nepodobstvom ne zajmalisya U Moskvi u travni 2012 go 19 veresnya 2012 roku vladu SShA oburila zapis v mikroblozi Zyuganova pro zagibel posla v Liviyi Amerikanskogo posla v Liviyi rozstrilyali yak ostannyu sobaku Ce buv golovnij specialist z livijskoyi revolyuciyi Vin otrimav te sho posiyav Piznishe Zyuganov sprostuvav avtentichnist ciyeyi citati prodovzhuyuchi vtim kritikuvati politiku SShA v Liviyi nazvavshi yih agresorom yak nedalekoglyadnu ociniv i diyalnist posla Stivensa Na XV z yizdi KPRF 23 24 lyutogo 2013 roki pereobrano golovoyu KPRF na chergovij termin perevazhnoyu kilkistyu golosiv delegativ pri tayemnomu golosuvanni 26 chervnya 2014 roku do 70 richchya Zyuganova telekanal Rosiya 1 pokazav dokumentalnij film Gennadij Zyuganov Istoriya v bloknotah U grudni 2017 roku na XVII z yizdi KPRF osobisto zaproponuvav visunuti kandidaturu biznesmena Pavla Grudinina na prezidentskih viborah a sam ocholiv jogo peredvibornij shtab Stavlennya do agresiyi RF v UkrayiniZyuganov rishuche pidtrimav aneksiyu Krimu Rosiyeyu Vistupiv za federalizaciyu Ukrayini viznannya rezultativ narodnih referendumiv nadannya derzhavnogo statusu rosijskij movi postijno nadavav moralnu pidtrimku prorosijskim separatistam i frakciyi Kompartiyi u Verhovnij radi U lipni 2014 roku Golovne slidche upravlinnya MVS Ukrayini vidkrilo kriminalne provadzhennya shodo Zyuganova Zhirinovskogo i Sergiya Mironova shodo mozhlivogo finansuvannya v osoblivo velikomu rozmiri dij proti suverenitetu Ukrayini zmini yiyi derzhavnogo ladu abo kordoniv ch 4 st 110 2 KK U SankciyiGennadij Zyuganov golosuvav za postanovu 58243 8 Pro zvernennya Derzhavnoyi Dumi Federalnih Zboriv Rosijskoyi Federaciyi do Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi V V Putina pro neobhidnist viznannya Doneckoyi Narodnoyi Respubliki ta Luganskoyi Narodnoyi Respubliki i tomu pidtrimuvav ta vprovadzhuvav diyi ta politiku yaki pidrivayut teritorialnu cilisnist suverenitet ta nezalezhnist Ukrayini Sim yaDruzhina Nadiya Vasilivna Zyuganova Amelicheva nar 1946 Zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Gennadij Andrijovich poznajomivsya she v shkoli Do institutu vstupali razom vin na fizmat vona na istfak Sin Zyuganov Andrij Gennadijovich nar 1968 Donka Nikiforova Zyuganova Tetyana Gennadiyivna Sim onukiv i vnuchka Odin z jogo onukiv Zyuganov Leonid Andrijovich nar 22 lipnya 1988 roku ranishe pomichnik deputata Moskovskoyi miskoyi dumi MMD Andriya Klichkova 2014 roku buv visunutij vid KPRF kandidatom u deputati MMD 6 go sklikannya v 8 mu okruzi i na viborah 14 veresnya posiv pershe misce nabravshi 11 904 golosi viborciv 33 47 U 2019 roci Leonid Zyuganov buv znovu obranij deputatom MGD na viborah pidtrimanij Rozumnim golosuvannyam i vislovivsya sho v majbutnomu Rozumne golosuvannya obov yazkovo neobhidno vikoristovuvati Zyat Sergij Nikiforov zastupnik gendirektora ZAT Keramocentr U listopadi 2012 roku zatrimanij razom iz chinovnikom uryadu Moskvi D Vasilyevim i bezrobitnim A Simonenkom za pidozroyu v otrimanni habara rozmirom u 223 tisyachi dolariv U 2014 roci kriminalnu spravu proti Sergiya Nikiforova bulo vidileno v okreme provadzhennya i prizupineno Zvannya nagorodi robotiAvtor seriyi monografij Doktor filosofskih nauk 1995 roku v MDU zahistiv disertaciyu na temu Osnovni tendenciyi suspilno politichnogo rozvitku Rosiyi i jogo mehanizmi v 1980 1990 roki 1996 2004 rokah ocholyuvav Narodno patriotichnij soyuz Rosiyi Z 2001 roku ocholyuye Soyuz komunistichnih partij Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu Ye avtorom socialno ekonomichnih program patriotichnoyi opoziciyi Pochesnij gromadyanin mista Orel Laureat literaturnoyi premiyi imeni Sholohova zasnovana Spilkoyu pismennikiv Rosiyi Z 1993 roku publikuyetsya v Radyanskij Rosiyi Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani medalyami 23 chervnya 2014 roku ukazom Prezidenta RF do z 70 littya nagorodzhenij ordenom Oleksandra Nevskogo 19 lipnya 2016 nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv Bilorusi 2016 medal Uchasniku vijskovoyi operaciyi v Siriyi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Mathews J H Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Munzinger Personen d Track Q107343683 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 http www assembly coe int nw xml AssemblyList MP Details EN asp MemberID 3727 RIA Novosti ros 20081107T1416 0300Z Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 www knowbysight info Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 sichnya 2018 Vladimir Kara Murza st Eho Moskvy ros Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 kprf ru ros Arhiv originalu za 31 grudnya 2004 Procitovano 23 sichnya 2018 www webcitation org angl Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2018 http www sovross ru admin www sovross ru Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2018 www webcitation org angl Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 www vremya ru Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 www webcitation org angl Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 www webcitation org angl Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 vz ru ros Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 www webcitation org angl Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 ntv ru NTV angl Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 Ministerstvo vnutrishnih sprav Ukrayini Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 23 sichnya 2018 ZYuGANOV Gennadij Andrijovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 ZYuGANOVA Nadiya Vasilivna biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 ZYuGANOV Andrij Gennadijovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 NIKIFOROVA Tetyana Gennadiyivna biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 web archive org 17 veresnya 2014 Arhiv originalu za 17 veresnya 2014 Procitovano 15 bereznya 2023 Zyuganov Gennadij Andreevich kprf ru Procitovano 15 bereznya 2023 ZYuGANOV Leonid Andrijovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 NIKOFORIV Sergij Vladislavovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 Novosti Mail Ru ru RU Arhiv originalu za 4 serpnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2018 PosilannyaOficijnij sajt Komunistichnoyi partiyi Rosiyi