Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гемшини вірм Համշէնցիներ Hamshentsiner тур Hemşinliler також Гемшили Хемшили Хомшенці вірменська етноконфесійна група як

Гемшини

Гемшини

Гемшини (вірм. Համշէնցիներ, Hamshentsiner; тур. Hemşinliler), також Гемшили, Хемшили, Хомшенці — вірменська етноконфесійна група, яка живе у країнах Східного Причорномор'я, в основному в Туреччині, Грузії, Росії та Вірменії. Переважно мусульмани-суніти. Приблизна кількість від 150 000 до 200 000 осіб.

Гемшини, Хемшили
Самоназвагемшинлі, хомшенці
Кількість150 000 — 200 000
Ареалimage Туреччина

image Росія (Краснодарський край)

image Грузія

image Казахстан

image Киргизстан

image Вірменія
Входить довірмени
Мовавірменська (гемшинський діалект), турецька
Релігіяправослав'я (Вірменська апостольська церква), сунізм

Етнічні групи

Розрізняють три основні групи гемшинів — східні, західні та північні.

Західна група — баш гемшини (гемшили, гемшинлі) проживають в гірських селах Різе. Це мусульмани-суніти, зосереджені у великій кількості в районах Чамлигемшина та Гемшина. Менші за чисельністю громади гемшинів мешкають на заході Туреччини в ілях Стамбул, Ерзурум, Сакар'я, Дюздже, Коджаелі та Зонгулдак. Західна група використовує особливий діалект турецької мови — гемшинче.

Східна група — хомшеці, або хопу-гемшин. Назва походить від назви району Хопа, де більшість населення гемшини. Також мусульмани-суніти. Невеликі частини цієї групи мешкають в Киргизстані та Казахстані, куди вони були депортовані з Грузинської РСР під час сталінських репресій. Існують важливі відмінності між західною і східною групами. Перша відмінність у мові: західна група говорить на турецькому діалекті, в той час як східна група говорить старим діалектом вірменської мови.

Гемшини північної групи (хамшенці) є нащадками неісламізованної частини гемшинів, які покинули Гамшен у період переходу в іслам решти населення і мігрували на Кавказ. Більшість цих гемшинів зараз мешкають в Грузії (Абхазія) та Південному федеральному окрузі РФ (Краснодарський край, Адигея). Як і гемшини східної групи, вони говорять гемшинським діалектом вірменської мови.

Визнання у вірменському суспільстві

Більшість вірмен визнає гемшинів, як мусульман, так і християн, вірменами[]. В останні десятиліття культура гемшин відвойовує своє місце в свідомості вірменського народу (переважно в танцях і піснях).

У жовтні 2005 року в місті Сочі відбулася наукова конференція з питань гемшинів. Конференція була організована Інститутом історії Академії наук Республіки Вірменія, Московською регіональною громадською організацією «Російсько-вірменська співдружність» за сприяння Вірменського наукового інформаційно-культурного центру «Амшен» і газети вірмен Росії «Еркрамас».

Див. також

Примітки

  1. Simonian, Hovann (2007). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 21 листопада 2016.
  2. (турецька) . Biryaşam. Архів оригіналу за 27 September 2013.

Посилання

  • Forum «Hamshen» [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.] Багатомовний гемшинський форум
  • Hamshen — Armeniapedia.org (анг.) [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
  • на форумі «Open Armenia» (рос.)
  • [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Моніторинг стану етнічних меншин в Краснодарському краї (рос.)
  • історія вірменської діаспори Кубані (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gemshini virm Համշէնցիներ Hamshentsiner tur Hemsinliler takozh Gemshili Hemshili Homshenci virmenska etnokonfesijna grupa yaka zhive u krayinah Shidnogo Prichornomor ya v osnovnomu v Turechchini Gruziyi Rosiyi ta Virmeniyi Perevazhno musulmani suniti Priblizna kilkist vid 150 000 do 200 000 osib Gemshini HemshiliSamonazvagemshinli homshenciKilkist150 000 200 000Areal Turechchina Rosiya Krasnodarskij kraj Gruziya Kazahstan Kirgizstan VirmeniyaVhodit dovirmeniMovavirmenska gemshinskij dialekt tureckaReligiyapravoslav ya Virmenska apostolska cerkva sunizmEtnichni grupiRozriznyayut tri osnovni grupi gemshiniv shidni zahidni ta pivnichni Zahidna grupa bash gemshini gemshili gemshinli prozhivayut v girskih selah Rize Ce musulmani suniti zoseredzheni u velikij kilkosti v rajonah Chamligemshina ta Gemshina Menshi za chiselnistyu gromadi gemshiniv meshkayut na zahodi Turechchini v ilyah Stambul Erzurum Sakar ya Dyuzdzhe Kodzhaeli ta Zonguldak Zahidna grupa vikoristovuye osoblivij dialekt tureckoyi movi gemshinche Shidna grupa homsheci abo hopu gemshin Nazva pohodit vid nazvi rajonu Hopa de bilshist naselennya gemshini Takozh musulmani suniti Neveliki chastini ciyeyi grupi meshkayut v Kirgizstani ta Kazahstani kudi voni buli deportovani z Gruzinskoyi RSR pid chas stalinskih represij Isnuyut vazhlivi vidminnosti mizh zahidnoyu i shidnoyu grupami Persha vidminnist u movi zahidna grupa govorit na tureckomu dialekti v toj chas yak shidna grupa govorit starim dialektom virmenskoyi movi Gemshini pivnichnoyi grupi hamshenci ye nashadkami neislamizovannoyi chastini gemshiniv yaki pokinuli Gamshen u period perehodu v islam reshti naselennya i migruvali na Kavkaz Bilshist cih gemshiniv zaraz meshkayut v Gruziyi Abhaziya ta Pivdennomu federalnomu okruzi RF Krasnodarskij kraj Adigeya Yak i gemshini shidnoyi grupi voni govoryat gemshinskim dialektom virmenskoyi movi Viznannya u virmenskomu suspilstviBilshist virmen viznaye gemshiniv yak musulman tak i hristiyan virmenami dzherelo V ostanni desyatilittya kultura gemshin vidvojovuye svoye misce v svidomosti virmenskogo narodu perevazhno v tancyah i pisnyah U zhovtni 2005 roku v misti Sochi vidbulasya naukova konferenciya z pitan gemshiniv Konferenciya bula organizovana Institutom istoriyi Akademiyi nauk Respubliki Virmeniya Moskovskoyu regionalnoyu gromadskoyu organizaciyeyu Rosijsko virmenska spivdruzhnist za spriyannya Virmenskogo naukovogo informacijno kulturnogo centru Amshen i gazeti virmen Rosiyi Erkramas Div takozhVirmeni v Turechchini KriptovirmeniPrimitkiSimonian Hovann 2007 Routledge ISBN 978 1 135 79829 1 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 21 listopada 2016 turecka Biryasam Arhiv originalu za 27 September 2013 PosilannyaForum Hamshen 13 veresnya 2012 u Wayback Machine Bagatomovnij gemshinskij forum Hamshen Armeniapedia org ang 10 bereznya 2007 u Wayback Machine na forumi Open Armenia ros 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Monitoring stanu etnichnih menshin v Krasnodarskomu krayi ros istoriya virmenskoyi diaspori Kubani ros

Дата публікації:
Топ