Гейчайський район (азерб. Göyçay, до 11.08.1991 року — Геокчайський район) — адміністративна одиниця в центрі Азербайджану. Адміністративний центр місто Гейчай.
Гейчайський район | |||
---|---|---|---|
| |||
Адм. центр | Гейчай | ||
Країна | Азербайджан | ||
Населення | |||
- повне | 119 400 осіб (1 січня 2018) | ||
Площа | |||
- повна | 736 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 25 м | ||
- мінімальна | 25 м | ||
Дата заснування | 1930 | ||
Вебсайт | goychay-ih.gov.az | ||
Код ISO 3166-2 | AZ-GOY | ||
|
Географія
Район розташований у центрі Азербайджанської Республіки, на півночі Ширванської рівнини, біля підніжжя гір Великого Кавказу. Район, простягшись з півночі на південь на 25 км, а зі сходу на захід 40 км, охоплює площу 736 квадратних кілометрів. Район поділяється на 2 геологічні частини — гірську і низинну. До гірської частини належить хребет Боздаг Гарамар'ям, а до низинної — решта території. Геологічна структура території відноситься до третього[] періоду кайнозойської ери, а низовинна територія відноситься до четвертого[] періоду тієї ж ери. Деякі території області покриті сучасними відкладеннями. Всю поверхню території району покривають глина, глинисті землі, піски, товщиною 10-15 см. Клімат Гейчайського району належить до типу сухих помірно-теплих напівпустель і сухих субтропіків. Цей клімат характеризується слабкою вологістю, помірною зимою і сухим спекотним літом. Середньорічна кількість опадів на рік 400—600 мм.
По території району проходять річка Гейчай і канал Юхари Ширван. У покритті рослинами широке місце займають лучні форми. В гірській частині є зарості чагарників. Тваринний світ не дуже багатий.
Клімат
Географічне положення регіону вплинуло на клімат Гейчайського району, оскільки його територія розташована у напівпустельних і гірських районах. Через перераховані вище географічні умови, клімат регіону має своєрідну характеристику. На території району переважає м'який жаркий напівпосушливий і сухий субтропічний клімат. Цей тип клімату характеризується м'якою і вологою зимою та сухим і теплим літом. У Гейчайському районі клімат можна розділити на 2 категорії: перша включає території, розташовані в південній частині району, а друга — села, розташовані біля підніжжя Великого Кавказу. Через помірні і вологі умови повітря в північних передгір'ях (гірська частина), а також у східній, теплішій частині, район володіє значним потенціалом для сільського господарства. Інша частина району холодна взимку і влітку жарка, що спричиняє потребу в зрошенні.
Гідрографія
Річкова мережа в Гейчайському районі протікає від Великого Кавказу до Кура-Араксинської низовини. Внутрішні води району належать до гідрологічного басейну . Річки живляться снігом, дощем і ґрунтовими водами. Основною річкою в районі є , яка належить до басейну південних схилів гір Великого Кавказу, а також Кура. Вона на Ширванській рівнині вважається транзитною річкою. Загальна протяжність річки Гейчай становить 115 км, а площа водозбору 1770 км2. Середня витрата води в річці біля міста Гейчай становить 12,5 м3/с, максимальна — 70 м3/с. Річка Гейчай живиться на 12 % снігом, 28 % опадами і 60 % підземними водами. Середньорічне споживання води в річці становить 12 м3/с, з яких 30-35 % припадає на весну, 20-25 % на літо, 18-22 % на осінь і 15-17 % на зиму. Водосховище Ноургишлаг, побудоване в Ґабалинському районі, подає воду в річку влітку, коли зменшується її стік. Друга довга річка в районі — . Річка Арван витікає з гори , розташованої за 12 км від міста. Це в минулому часто викликало повені навесні. Щоб запобігти цьому, між 1972 і 1980 роками побудовано греблю, і напрям руху води змінився в бік річки Гейчай. Річка Арван висихає в спекотні місяці року. Річка Шиліан — ще одна річка в регіоні, яка є відгалуженням річки Гейчай.
Історія
За деякими історичними відомостями першими жителями міста було населення Гараманського беклярбекства, що переселялося з Туреччини в XV столітті (село Гараман).
У XVIII—XIX ст. сюди евакуювали постраждалих від землетрусу в Шамахах, тому заселення місцевості почало розширюватися.
Спираючись на адміністративні перетворення Царського уряду на Кавказі, 1867 року в складі Бакинської Губернії утворено [ru]. Селище Геокчай від 1916 року названо містом. У зв'язку з районуванням Азербайджану, 1930 року створено Геокчайський район.
Економіка
Економіка Гейчайського району базується на галузевому сільському господарстві, споживчому ринку, транспорті та зв'язку. Загальна вартість товарів, вироблених різними підприємствами, організаціями і приватними особами, які діють в області, за статистикою 2016 року склала близько 248331,0 тис. манатів. Частка промисловості в економіці становила 32077,6 тис. манатів або 12,9 % від загального обсягу випуску продукції, 88641,4 тис. манатів або 35,7 % у сільському господарстві, 27019,9 тис. манатів або 10,9 % у будівництві, 4719,9 тис. манатів або 1,9 відсотка у сфері транспорту, 805,2 тис. манатів або 0,3 % у сфері зв'язку, 95067,0 тис. манатів або 38,3 відсотка у сфері торгівлі та послуг. Район також відомий своєю виноробною промисловістю, яка почала швидко зростати у 1970-х роках. Протягом 1970-1980-х років побудовано завод з переробки граната, бавовняний завод, завод з виробництва молока, хлібопекарський завод, заводи з переробки виноградної продукції. Важливим економічним сектором району є сільське господарство. Цей сектор заснований на вирощуванні зернових, скотарстві, шовківництві, виноградарстві та плодівництві.
Промисловість
Промисловість району представлена переважно продуктами харчування, неметалевими мінеральними продуктами, електроенергією, газом та водою. Регіон володіє великим потенціалом для виробництва винограду і коньяку завдяки розвитку продуктивності виноградарства. 2016 року загальний обсяг виробництва промисловими підприємствами району, а також місцевими приватними фірмами склав близько 32077,6 тис. манатів за фактичними цінами, а обсяг промислового виробництва зріс на 26,9 % порівняно з 2015 роком. Частка в загальному обсязі промислового виробництва становила 17 %. державний сектор і 83,0 % у недержавному секторі відповідно.
2010 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | |
Всього діє підприємств, од. | 28 | 24 | 23 | 23 | 28 | 29 |
Промисловий продукт (фактична ціна відповідного року), тис. AZN | 15844 | 17816 | 25720 | 31966 | 21026 | 34321 |
Промисловий продукт, відносно попереднього року, % | 91,5 | 83,3 | 178,5 | 140,0 | 53,1 | 222,8 |
Частка приватного сектора в промисловому продукті, % | 72,9 | 71,1 | 81,6 | 85,4 | 78,5 | 84,1 |
Ціна готової продукції, що залишається в запасах на кінець періоду, тис. AZN | 3594 | 2798 | 5273 | 9351 | 4776 | 4770 |
Середньооблікова чисельність працівників — всього | 892 | 1077 | 1199 | 1177 | 888 | 1004 |
Середньомісячна заробітна плата працівників, манат | 262,9 | 321,0 | 362,4 | 364,5 | 357,7 | 354,8 |
Наявність основних виробничих і виробничих активів (на кінець року, на балансі), тис. AZN | 45229 | 40016 | 46831 | 49304 | 50353 | 51620 |
Виробництво основних видів продукції в натуральному вираженні: | ||||||
Алкоголь, тисяч декалітрів | 130,4 | - | 100,0 | 254,8 | 59,1 | 509,5 |
Молоко з жирністю 1-3 %, тонн | 492 | 506 | 445,4 | 454,6 | 270,1 | 295,7 |
Хліб, тонн | 433,6 | 899,4 | 889,1 | 1024 | 977,2 | 278,8 |
Асфальт, тонн | 41262 | 26378 | 69615 | 104331 | 44701 | 18991 |
Цегла будівельна, тис. куб. | 25,3 | 11,7 | 14,1 | 17,9 | 20,3 | 12,1 |
Гравій, щебінь, річковий камінь, тис. тонн | 16,5 | 5,6 | 7,4 | 8,1 | 9,6 | 5,0 |
Соки, тисяч декалітрів | 224,8 | 107,7 | 256,4 | 122,7 | 115,9 | 192,7 |
Сільське господарство
Основними сільськогосподарськими продуктами регіону є зерно, фрукти, овочі й молочні продукти тваринництва. Картопля, дині й виноград також вирощують на місцевих фермах. Фактична вартість валової продукції сільського господарства в 2016 році склала 88641,4 тис. манатів, з яких 43553,2 тис. манатів припало на тваринництво і 45088,2 тис. манатів — на плодоовочеву продукцію. За перше півріччя 2016 року в місцевих господарствах було вироблено 37067 тонн зерна, 548 тонн кукурудзи, 1871 тонни картоплі, 19018 тонн овочів, 619 тонн дині, 61779 тонн фруктів і ягід та 502 тонн винограду. Крім того, з метою збільшення частки сільського господарства у районі, посаджено 42,34 га нових садів. 2016 року в районі зібрано 151 тонну бавовни. Статистика на 1 січня 2017 року показала, що поголів'я худоби в районі було приблизно таким: велика рогата худоба — 38047, з яких 19566 корів і верблюдів; 57019 овець і кіз. 51,4 відсотка від загального поголів'я худоби становили корови і буйволи. 2017 року в Гейчайському районі посіяно 7543 га пшениці і 7074 га ячменю (всього 14617 га).
Транспорт
2016 року перевезено 893 тисячі тонн вантажу і 13697 тисяч пасажирів. Порівняно з 2015 роком перевезено на 25 тисяч тонн або на 2,9 % більше вантажів і на 514 тисяч осіб або на 3,9 % більше пасажирів.
Фестивалі
Гейчайський гранатовий фестиваль вважається основною подією, яка щорічно проводиться в місті Гейчай в Азербайджані, починаючи з 3 листопада 2006 року Міністерством культури і туризму Азербайджанської Республіки і Виконавчою владою Гейчайського району. Захід включає ярмарок та виставку азербайджанської фруктової кухні, на якій представлені різні сорти гранатів, а також багато видів гранатових продуктів, вироблених на місцевих підприємствах. Невід'ємною частиною фестивалю став парад, який включає традиційні азербайджанські танці та азербайджанську музику. Проводяться змагання, такі як найбільший гранат або гранатовий конкурс. Фестиваль зазвичай проходить восени (переважно в жовтні).
Політичний устрій
Керівником Гейчайського району є Голова виконавчої влади. Голови виконавчої влади:
Адміністративний устрій
У Геокчайськом районі знаходиться 41 муніципалітет. Вони охоплюють території 1 міста і 40 сіл.
Див. також
Примітки
- Електронний бюлетень «Зміни географічних назв держав-учасниць СНД» (оновлений станом на 2019 рік)
- . gomap.az. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- . goychay-ih.gov.az. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- . goychay-ih.gov.az. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- (англ.). International Geographer. 19 грудня 2012. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- . web.archive.org. 28 червня 2011. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 23 січня 2019.
- Anar Samadov (www.anarsamadov.net). (азерб.). Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 23 січня 2019.
- (рос.). Oxu.Az. 5 листопада 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ГЛАВА ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ ГЕЙЧАЯ НАЗНАЧЕН В ШЕМАХА. Mediaforum.az :: Новости. 7 липня 2006.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання] - М.Агаев был освобождён от должности Главы Исполнительной Власти Гейчайского района. Сайт Гейокчайского района. 14 грудня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gejchajskij rajon azerb Goycay do 11 08 1991 roku Geokchajskij rajon administrativna odinicya v centri Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Gejchaj Gejchajskij rajonAdm centr GejchajKrayina AzerbajdzhanNaselennya povne 119 400 osib 1 sichnya 2018 Plosha povna 736 km Visota maksimalna 25 m minimalna 25 mData zasnuvannya 1930Vebsajt goychay ih gov azKod ISO 3166 2 AZ GOYVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gejchajskij rajonGeografiyaRajon roztashovanij u centri Azerbajdzhanskoyi Respubliki na pivnochi Shirvanskoyi rivnini bilya pidnizhzhya gir Velikogo Kavkazu Rajon prostyagshis z pivnochi na pivden na 25 km a zi shodu na zahid 40 km ohoplyuye ploshu 736 kvadratnih kilometriv Rajon podilyayetsya na 2 geologichni chastini girsku i nizinnu Do girskoyi chastini nalezhit hrebet Bozdag Garamar yam a do nizinnoyi reshta teritoriyi Geologichna struktura teritoriyi vidnositsya do tretogo proyasniti periodu kajnozojskoyi eri a nizovinna teritoriya vidnositsya do chetvertogo proyasniti periodu tiyeyi zh eri Deyaki teritoriyi oblasti pokriti suchasnimi vidkladennyami Vsyu poverhnyu teritoriyi rajonu pokrivayut glina glinisti zemli piski tovshinoyu 10 15 sm Klimat Gejchajskogo rajonu nalezhit do tipu suhih pomirno teplih napivpustel i suhih subtropikiv Cej klimat harakterizuyetsya slabkoyu vologistyu pomirnoyu zimoyu i suhim spekotnim litom Serednorichna kilkist opadiv na rik 400 600 mm Po teritoriyi rajonu prohodyat richka Gejchaj i kanal Yuhari Shirvan U pokritti roslinami shiroke misce zajmayut luchni formi V girskij chastini ye zarosti chagarnikiv Tvarinnij svit ne duzhe bagatij Klimat Geografichne polozhennya regionu vplinulo na klimat Gejchajskogo rajonu oskilki jogo teritoriya roztashovana u napivpustelnih i girskih rajonah Cherez pererahovani vishe geografichni umovi klimat regionu maye svoyeridnu harakteristiku Na teritoriyi rajonu perevazhaye m yakij zharkij napivposushlivij i suhij subtropichnij klimat Cej tip klimatu harakterizuyetsya m yakoyu i vologoyu zimoyu ta suhim i teplim litom U Gejchajskomu rajoni klimat mozhna rozdiliti na 2 kategoriyi persha vklyuchaye teritoriyi roztashovani v pivdennij chastini rajonu a druga sela roztashovani bilya pidnizhzhya Velikogo Kavkazu Cherez pomirni i vologi umovi povitrya v pivnichnih peredgir yah girska chastina a takozh u shidnij teplishij chastini rajon volodiye znachnim potencialom dlya silskogo gospodarstva Insha chastina rajonu holodna vzimku i vlitku zharka sho sprichinyaye potrebu v zroshenni Gidrografiya Richkova merezha v Gejchajskomu rajoni protikaye vid Velikogo Kavkazu do Kura Araksinskoyi nizovini Vnutrishni vodi rajonu nalezhat do gidrologichnogo basejnu Richki zhivlyatsya snigom doshem i gruntovimi vodami Osnovnoyu richkoyu v rajoni ye yaka nalezhit do basejnu pivdennih shiliv gir Velikogo Kavkazu a takozh Kura Vona na Shirvanskij rivnini vvazhayetsya tranzitnoyu richkoyu Zagalna protyazhnist richki Gejchaj stanovit 115 km a plosha vodozboru 1770 km2 Serednya vitrata vodi v richci bilya mista Gejchaj stanovit 12 5 m3 s maksimalna 70 m3 s Richka Gejchaj zhivitsya na 12 snigom 28 opadami i 60 pidzemnimi vodami Serednorichne spozhivannya vodi v richci stanovit 12 m3 s z yakih 30 35 pripadaye na vesnu 20 25 na lito 18 22 na osin i 15 17 na zimu Vodoshovishe Nourgishlag pobudovane v Gabalinskomu rajoni podaye vodu v richku vlitku koli zmenshuyetsya yiyi stik Druga dovga richka v rajoni Richka Arvan vitikaye z gori roztashovanoyi za 12 km vid mista Ce v minulomu chasto viklikalo poveni navesni Shob zapobigti comu mizh 1972 i 1980 rokami pobudovano greblyu i napryam ruhu vodi zminivsya v bik richki Gejchaj Richka Arvan visihaye v spekotni misyaci roku Richka Shilian she odna richka v regioni yaka ye vidgaluzhennyam richki Gejchaj IstoriyaZa deyakimi istorichnimi vidomostyami pershimi zhitelyami mista bulo naselennya Garamanskogo beklyarbekstva sho pereselyalosya z Turechchini v XV stolitti selo Garaman U XVIII XIX st syudi evakuyuvali postrazhdalih vid zemletrusu v Shamahah tomu zaselennya miscevosti pochalo rozshiryuvatisya Spirayuchis na administrativni peretvorennya Carskogo uryadu na Kavkazi 1867 roku v skladi Bakinskoyi Guberniyi utvoreno ru Selishe Geokchaj vid 1916 roku nazvano mistom U zv yazku z rajonuvannyam Azerbajdzhanu 1930 roku stvoreno Geokchajskij rajon EkonomikaEkonomika Gejchajskogo rajonu bazuyetsya na galuzevomu silskomu gospodarstvi spozhivchomu rinku transporti ta zv yazku Zagalna vartist tovariv viroblenih riznimi pidpriyemstvami organizaciyami i privatnimi osobami yaki diyut v oblasti za statistikoyu 2016 roku sklala blizko 248331 0 tis manativ Chastka promislovosti v ekonomici stanovila 32077 6 tis manativ abo 12 9 vid zagalnogo obsyagu vipusku produkciyi 88641 4 tis manativ abo 35 7 u silskomu gospodarstvi 27019 9 tis manativ abo 10 9 u budivnictvi 4719 9 tis manativ abo 1 9 vidsotka u sferi transportu 805 2 tis manativ abo 0 3 u sferi zv yazku 95067 0 tis manativ abo 38 3 vidsotka u sferi torgivli ta poslug Rajon takozh vidomij svoyeyu vinorobnoyu promislovistyu yaka pochala shvidko zrostati u 1970 h rokah Protyagom 1970 1980 h rokiv pobudovano zavod z pererobki granata bavovnyanij zavod zavod z virobnictva moloka hlibopekarskij zavod zavodi z pererobki vinogradnoyi produkciyi Vazhlivim ekonomichnim sektorom rajonu ye silske gospodarstvo Cej sektor zasnovanij na viroshuvanni zernovih skotarstvi shovkivnictvi vinogradarstvi ta plodivnictvi Promislovist Promislovist rajonu predstavlena perevazhno produktami harchuvannya nemetalevimi mineralnimi produktami elektroenergiyeyu gazom ta vodoyu Region volodiye velikim potencialom dlya virobnictva vinogradu i konyaku zavdyaki rozvitku produktivnosti vinogradarstva 2016 roku zagalnij obsyag virobnictva promislovimi pidpriyemstvami rajonu a takozh miscevimi privatnimi firmami sklav blizko 32077 6 tis manativ za faktichnimi cinami a obsyag promislovogo virobnictva zris na 26 9 porivnyano z 2015 rokom Chastka v zagalnomu obsyazi promislovogo virobnictva stanovila 17 derzhavnij sektor i 83 0 u nederzhavnomu sektori vidpovidno 2010 2012 2013 2014 2015 2016Vsogo diye pidpriyemstv od 28 24 23 23 28 29Promislovij produkt faktichna cina vidpovidnogo roku tis AZN 15844 17816 25720 31966 21026 34321Promislovij produkt vidnosno poperednogo roku 91 5 83 3 178 5 140 0 53 1 222 8Chastka privatnogo sektora v promislovomu produkti 72 9 71 1 81 6 85 4 78 5 84 1Cina gotovoyi produkciyi sho zalishayetsya v zapasah na kinec periodu tis AZN 3594 2798 5273 9351 4776 4770Serednooblikova chiselnist pracivnikiv vsogo 892 1077 1199 1177 888 1004Serednomisyachna zarobitna plata pracivnikiv manat 262 9 321 0 362 4 364 5 357 7 354 8Nayavnist osnovnih virobnichih i virobnichih aktiviv na kinec roku na balansi tis AZN 45229 40016 46831 49304 50353 51620Virobnictvo osnovnih vidiv produkciyi v naturalnomu virazhenni Alkogol tisyach dekalitriv 130 4 100 0 254 8 59 1 509 5Moloko z zhirnistyu 1 3 tonn 492 506 445 4 454 6 270 1 295 7Hlib tonn 433 6 899 4 889 1 1024 977 2 278 8Asfalt tonn 41262 26378 69615 104331 44701 18991Cegla budivelna tis kub 25 3 11 7 14 1 17 9 20 3 12 1Gravij shebin richkovij kamin tis tonn 16 5 5 6 7 4 8 1 9 6 5 0Soki tisyach dekalitriv 224 8 107 7 256 4 122 7 115 9 192 7Silske gospodarstvo Osnovnimi silskogospodarskimi produktami regionu ye zerno frukti ovochi j molochni produkti tvarinnictva Kartoplya dini j vinograd takozh viroshuyut na miscevih fermah Faktichna vartist valovoyi produkciyi silskogo gospodarstva v 2016 roci sklala 88641 4 tis manativ z yakih 43553 2 tis manativ pripalo na tvarinnictvo i 45088 2 tis manativ na plodoovochevu produkciyu Za pershe pivrichchya 2016 roku v miscevih gospodarstvah bulo virobleno 37067 tonn zerna 548 tonn kukurudzi 1871 tonni kartopli 19018 tonn ovochiv 619 tonn dini 61779 tonn fruktiv i yagid ta 502 tonn vinogradu Krim togo z metoyu zbilshennya chastki silskogo gospodarstva u rajoni posadzheno 42 34 ga novih sadiv 2016 roku v rajoni zibrano 151 tonnu bavovni Statistika na 1 sichnya 2017 roku pokazala sho pogoliv ya hudobi v rajoni bulo priblizno takim velika rogata hudoba 38047 z yakih 19566 koriv i verblyudiv 57019 ovec i kiz 51 4 vidsotka vid zagalnogo pogoliv ya hudobi stanovili korovi i bujvoli 2017 roku v Gejchajskomu rajoni posiyano 7543 ga pshenici i 7074 ga yachmenyu vsogo 14617 ga Transport 2016 roku perevezeno 893 tisyachi tonn vantazhu i 13697 tisyach pasazhiriv Porivnyano z 2015 rokom perevezeno na 25 tisyach tonn abo na 2 9 bilshe vantazhiv i na 514 tisyach osib abo na 3 9 bilshe pasazhiriv FestivaliGejchajskij granatovij festival vvazhayetsya osnovnoyu podiyeyu yaka shorichno provoditsya v misti Gejchaj v Azerbajdzhani pochinayuchi z 3 listopada 2006 roku Ministerstvom kulturi i turizmu Azerbajdzhanskoyi Respubliki i Vikonavchoyu vladoyu Gejchajskogo rajonu Zahid vklyuchaye yarmarok ta vistavku azerbajdzhanskoyi fruktovoyi kuhni na yakij predstavleni rizni sorti granativ a takozh bagato vidiv granatovih produktiv viroblenih na miscevih pidpriyemstvah Nevid yemnoyu chastinoyu festivalyu stav parad yakij vklyuchaye tradicijni azerbajdzhanski tanci ta azerbajdzhansku muziku Provodyatsya zmagannya taki yak najbilshij granat abo granatovij konkurs Festival zazvichaj prohodit voseni perevazhno v zhovtni Politichnij ustrijKerivnikom Gejchajskogo rajonu ye Golova vikonavchoyi vladi Golovi vikonavchoyi vladi Ismajlov Nazim Mehti ogli do 7 lipnya 2006 Agayev Mubariz Ali ogli vid 7 lipnya 2006 do 14 grudnya 2007 Mamedov Mansur Gamza ogli vid 14 grudnya 2007 Adigezalov Bejbala Magomed Soltan ogliAdministrativnij ustrijU Geokchajskom rajoni znahoditsya 41 municipalitet Voni ohoplyuyut teritoriyi 1 mista i 40 sil Div takozhKura Araksinska nizovina Ekonomika Azerbajdzhanu Administrativnij podil Azerbajdzhanu Urodzhenci Gejchajskogo rajonuPrimitkiElektronnij byuleten Zmini geografichnih nazv derzhav uchasnic SND onovlenij stanom na 2019 rik gomap az Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2019 goychay ih gov az Arhiv originalu za 10 sichnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2019 goychay ih gov az Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2019 angl International Geographer 19 grudnya 2012 Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2019 web archive org 28 chervnya 2011 Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 23 sichnya 2019 Anar Samadov www anarsamadov net azerb Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2019 ros Oxu Az 5 listopada 2018 Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2019 GLAVA ISPOLNITELNOJ VLASTI GEJChAYa NAZNAChEN V ShEMAHA Mediaforum az Novosti 7 lipnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya M Agaev byl osvobozhdyon ot dolzhnosti Glavy Ispolnitelnoj Vlasti Gejchajskogo rajona Sajt Gejokchajskogo rajona 14 grudnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya Posilannya