Маріацький хейнал (пол. Hejnał mariacki) —- мелодія у тональності фа мажор, яку щогодини грають на трубі з північної вежі костелу Діви Марії у Кракові. Щодня опівдні мелодія транслюється в ефірі радіостанції «Polskie Radio Program I». Двадцятичотиригодинну вахту несуть одночасно два хейналісти, пожежники Державної пожежної служби, які виконують мелодію 48 разів впродовж доби. Кожної повної години хейнал лунає чотири рази у різні сторони світу.
Історія
Спочатку хейнал виконувався лише опівдні, від 13 лютого 1838 року пунктуально визначав дванадцяту годину. У такий спосіб Краків став першим польським містом, в якому подавалася точна година. Цим місто завдячувало цим професору Максиміліану Вейсу, директорові Астрономічної обсерваторії Яґеллонського університету в Кракові.
Час з краківської обсерваторії транслювався за допомогою радіо на усю Польщу. Останній сигнал часу з Кракова подано 1 квітня 1984 року. Задля скорочення витрат з того часу почалась трансляція часу з Варшави. Безпосередньо після нього звучала жива мелодія хейналу з вежі костелу Діви Марії. Вперше мелодія на польському радіо прозвучала 16 квітня 1927 року. Нині час подає Лабораторія часу та частот Центрального відділу вимірів; хейнал транслюється в ефірі радіостанції «Polskie Radio Program I».
Легенда
Про те, чому мелодія хейналу раптово уривається і не виконується до кінця, говорить легенда: "Маючи дві вежі, Маріаський Костел служив важливим місцем для Кракова. З найвищої вежі, яку також називають хейналиською (водночас це найвища вежа у місті), протягом віків міський стражник за допомогою труби щоранку подавав сигнал, щоб відчинити ворота міста, а ввечері — зачинити. Крім того, за допомогою труби подавався сигнал тривоги, коли траплялася пожежа або наближався ворог. Одного разу, коли татари, що дуже часто нападали на південну Польщу, дійшли до Кракова, стражник почав грати хейнал. Міські ворота одразу зачинили, але татарська стріла пронизала горло польського хейналіста, перш ніж він закінчив мелодію. На пам'ять про цей випадок мелодія завжди раптово уривається.
Легенда постала зовсім недавно — у двадцятих роках XX століття. Її авторкою стала Аніела Прушинська, яка — під час вечері з Еріком П. Келлі — у відповідь на питання свого гостя чому мелодія хейналу так раптово уривається — швидко вигадала історію про татарську стрілу. У письмовій формі легенда вперше згадується у романі Еріка П. Келлі «Трубач з Кракова» (1928).
Продовження легенди
Трубач із Самарканда
В оповіданні «Трубач із Самарканда» Ксаверія Прушинського описано події, які виявились другою частиною тієї ж легенди: "Коли на чолі Генерала Андерса польські дивізії виходили з радянських концтаборів, вони затрималися у Самарканді. До генерала навідалась місцева старшина й попросила декількох трубачів. Генерал погодився. Трубачам наказали виконати мелодію, яку вони грали з давніх часів у столиці своєї країни, мелодію, яку вони грають із вежі. Солдати здогадалися, що мова йде про хейнал маріаський й заграли. Виконували мелодію кілька разів у різних місцях. Проте, ніхто не хотів їм пояснити, нащо грають саме хейнал і для чого власне у Самарканді. Нарешті хтось проговорився. Усі війни завжди супроводжувала бюрократія. Перед походом записувалась точна кількість людей, коней, спорядження, втрати й зиск тощо. Казали, що існував такий собі запис про похід в північно-західний край. Похід завершився великою поразкою й загибеллю багатьох хоробрих воїнів та командирів. Поразка стала результатом Божого гніву. Бог образився на своїх вірних і накликав на них прокляття, бо вони напали на місто, коли жителів саме закликали на молитву. Відомо, що в ісламській культурі музика, що лунає з верху вежі, є нічим іншим як закликом до молитви. Це прокляття мало тяжіти над народом до тих пір, поки з того краю не приїде воїн і не заграє ту саму мелодію в Самарканді. Важко сказати, чи це правда, чи просто літературна вигадка.
Битва при Монте-Кассіно
Мелодія хейналу супроводжувала поляків у важливих історичних подіях: 18 травня 1944 року опівдні під час битви при Монте-Кассіно польський сержант Еміль Чех раптом виконав маріаський хейнал на трубі, оголосивши перемогу польських солдатів у битві.
1961 року комуністична цензура вимагала на короткий час змінити офіційну назву хейналу з «маріаського» на «краківський».
11 червня 2000 року Хейнал на тисячу труб побив рекорд і увійшов до Книги рекордів Гіннеса. Сталося це опівдні на краківському Головному Ринку, де на трубі заграли близько 2000 музикантів. Приводом для збору такого великого колективу стали щорічні Міжнародні зустрічі військового оркестру у Кракові. Разом із польськими трубачами хейнал грали британські, бельгійські та іспанські солдати. На трубі грали також цивільні музиканти, найстарший мав 79 років, а молодшому ще не виповнилося навіть вісім років.
Сім'я Колтон вже три покоління асоціюється з Маріаською вежею. У жовтні 2004 року, після 33 років служби, Ян Колтон пішов на заслужену пенсію. Його батько пропрацював хейналістом протягом 35 років. З січня 2005 року син Яна Колтона продовжує сімейну традицію. У 1958—1970 роках посаду другого хейналіста займав Костянтин Малек, пожежник і трубач — один зі співзасновників першого духового оркестру в Зельонках поблизу Кракова.
Хейнал у Кракові — частина традиції міста, один із його символів. Під час фестивалю «Молодіжний Краків 2000», коли протягом одного дня у трьох різних місцях відбулися три різно стильні концерти, хейнал виконувався на початку кожного з них, ставши об'єднувальним елементом.
Нетиповим, єдиним в історії хейналу, стало його одночасне виконання чотирма хейналістами. Приводом стала 130-річчя Краківської професійної пожежної служби, що відзначалася 5 червня 2003 року. Пряму трансляцію хейналу, який грали у напрямку чотирьох сторін світу, здійснювала радіостанція «Polskie Radio Program I».
Хейнал виконується чотири рази та на чотири сторони світу: вперше у напрямку Вавеля, для короля (південний напрямок). Вдруге у сторону Магістрату, для бурмістра (на захід). Третій для гостей, тобто на північ, у керунку Барбікан, а останній — раніше для торговців, а тепер для Коменданта стражі — до Малого ринку.
До верхньої кімнати вежі ведуть 239 сходинок; у середньому хейналіст долає цей шлях протягом 2 хвилин і 30 секунд.
Інші пісні
Під час національного трауру краківські пожежники з Маріаської вежі грають жалобну пісню Łzy Matki"Сльози матері". Станом на сьогодні її виконували тричі :
- 3 квітня 2005 р. о 12:00 замість хейналу — після смерті папи Івана Павла ІІ;
- Січень 2008 р. — після катастрофи військового літака CASA у польському місті Мирославець ;
- 11 квітня 2010 року о 12:02 — після катастрофи президентського літака під Смоленськом .
З вежі також виконують інші пісні, як правило, в день поховання людей культури, пов'язаних із Краковом чи іншими подіями та річницями.
Див. також
Примітки
- Wydobyci ze wspomnień — najstarszego orkiestranta opowieść o początkach zieloneckiej orkiestry dętej[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariackij hejnal pol Hejnal mariacki melodiya u tonalnosti fa mazhor yaku shogodini grayut na trubi z pivnichnoyi vezhi kostelu Divi Mariyi u Krakovi Shodnya opivdni melodiya translyuyetsya v efiri radiostanciyi Polskie Radio Program I Dvadcyatichotirigodinnu vahtu nesut odnochasno dva hejnalisti pozhezhniki Derzhavnoyi pozhezhnoyi sluzhbi yaki vikonuyut melodiyu 48 raziv vprodovzh dobi Kozhnoyi povnoyi godini hejnal lunaye chotiri razi u rizni storoni svitu IstoriyaSpochatku hejnal vikonuvavsya lishe opivdni vid 13 lyutogo 1838 roku punktualno viznachav dvanadcyatu godinu U takij sposib Krakiv stav pershim polskim mistom v yakomu podavalasya tochna godina Cim misto zavdyachuvalo cim profesoru Maksimilianu Vejsu direktorovi Astronomichnoyi observatoriyi Yagellonskogo universitetu v Krakovi Chas z krakivskoyi observatoriyi translyuvavsya za dopomogoyu radio na usyu Polshu Ostannij signal chasu z Krakova podano 1 kvitnya 1984 roku Zadlya skorochennya vitrat z togo chasu pochalas translyaciya chasu z Varshavi Bezposeredno pislya nogo zvuchala zhiva melodiya hejnalu z vezhi kostelu Divi Mariyi Vpershe melodiya na polskomu radio prozvuchala 16 kvitnya 1927 roku Nini chas podaye Laboratoriya chasu ta chastot Centralnogo viddilu vimiriv hejnal translyuyetsya v efiri radiostanciyi Polskie Radio Program I LegendaHejnalist Hejnal gra dlya korolya Pro te chomu melodiya hejnalu raptovo urivayetsya i ne vikonuyetsya do kincya govorit legenda Mayuchi dvi vezhi Mariaskij Kostel sluzhiv vazhlivim miscem dlya Krakova Z najvishoyi vezhi yaku takozh nazivayut hejnaliskoyu vodnochas ce najvisha vezha u misti protyagom vikiv miskij strazhnik za dopomogoyu trubi shoranku podavav signal shob vidchiniti vorota mista a vvecheri zachiniti Krim togo za dopomogoyu trubi podavavsya signal trivogi koli traplyalasya pozhezha abo nablizhavsya vorog Odnogo razu koli tatari sho duzhe chasto napadali na pivdennu Polshu dijshli do Krakova strazhnik pochav grati hejnal Miski vorota odrazu zachinili ale tatarska strila pronizala gorlo polskogo hejnalista persh nizh vin zakinchiv melodiyu Na pam yat pro cej vipadok melodiya zavzhdi raptovo urivayetsya Legenda postala zovsim nedavno u dvadcyatih rokah XX stolittya Yiyi avtorkoyu stala Aniela Prushinska yaka pid chas vecheri z Erikom P Kelli u vidpovid na pitannya svogo gostya chomu melodiya hejnalu tak raptovo urivayetsya shvidko vigadala istoriyu pro tatarsku strilu U pismovij formi legenda vpershe zgaduyetsya u romani Erika P Kelli Trubach z Krakova 1928 Prodovzhennya legendiTrubach iz Samarkanda V opovidanni Trubach iz Samarkanda Ksaveriya Prushinskogo opisano podiyi yaki viyavilis drugoyu chastinoyu tiyeyi zh legendi Koli na choli Generala Andersa polski diviziyi vihodili z radyanskih konctaboriv voni zatrimalisya u Samarkandi Do generala navidalas misceva starshina j poprosila dekilkoh trubachiv General pogodivsya Trubacham nakazali vikonati melodiyu yaku voni grali z davnih chasiv u stolici svoyeyi krayini melodiyu yaku voni grayut iz vezhi Soldati zdogadalisya sho mova jde pro hejnal mariaskij j zagrali Vikonuvali melodiyu kilka raziv u riznih miscyah Prote nihto ne hotiv yim poyasniti nasho grayut same hejnal i dlya chogo vlasne u Samarkandi Nareshti htos progovorivsya Usi vijni zavzhdi suprovodzhuvala byurokratiya Pered pohodom zapisuvalas tochna kilkist lyudej konej sporyadzhennya vtrati j zisk tosho Kazali sho isnuvav takij sobi zapis pro pohid v pivnichno zahidnij kraj Pohid zavershivsya velikoyu porazkoyu j zagibellyu bagatoh horobrih voyiniv ta komandiriv Porazka stala rezultatom Bozhogo gnivu Bog obrazivsya na svoyih virnih i naklikav na nih proklyattya bo voni napali na misto koli zhiteliv same zaklikali na molitvu Vidomo sho v islamskij kulturi muzika sho lunaye z verhu vezhi ye nichim inshim yak zaklikom do molitvi Ce proklyattya malo tyazhiti nad narodom do tih pir poki z togo krayu ne priyide voyin i ne zagraye tu samu melodiyu v Samarkandi Vazhko skazati chi ce pravda chi prosto literaturna vigadka Bitva pri Monte Kassino Melodiya hejnalu suprovodzhuvala polyakiv u vazhlivih istorichnih podiyah 18 travnya 1944 roku opivdni pid chas bitvi pri Monte Kassino polskij serzhant Emil Cheh raptom vikonav mariaskij hejnal na trubi ogolosivshi peremogu polskih soldativ u bitvi 1961 roku komunistichna cenzura vimagala na korotkij chas zminiti oficijnu nazvu hejnalu z mariaskogo na krakivskij 11 chervnya 2000 roku Hejnal na tisyachu trub pobiv rekord i uvijshov do Knigi rekordiv Ginnesa Stalosya ce opivdni na krakivskomu Golovnomu Rinku de na trubi zagrali blizko 2000 muzikantiv Privodom dlya zboru takogo velikogo kolektivu stali shorichni Mizhnarodni zustrichi vijskovogo orkestru u Krakovi Razom iz polskimi trubachami hejnal grali britanski belgijski ta ispanski soldati Na trubi grali takozh civilni muzikanti najstarshij mav 79 rokiv a molodshomu she ne vipovnilosya navit visim rokiv Sim ya Kolton vzhe tri pokolinnya asociyuyetsya z Mariaskoyu vezheyu U zhovtni 2004 roku pislya 33 rokiv sluzhbi Yan Kolton pishov na zasluzhenu pensiyu Jogo batko propracyuvav hejnalistom protyagom 35 rokiv Z sichnya 2005 roku sin Yana Koltona prodovzhuye simejnu tradiciyu U 1958 1970 rokah posadu drugogo hejnalista zajmav Kostyantin Malek pozhezhnik i trubach odin zi spivzasnovnikiv pershogo duhovogo orkestru v Zelonkah poblizu Krakova Hejnal u Krakovi chastina tradiciyi mista odin iz jogo simvoliv Pid chas festivalyu Molodizhnij Krakiv 2000 koli protyagom odnogo dnya u troh riznih miscyah vidbulisya tri rizno stilni koncerti hejnal vikonuvavsya na pochatku kozhnogo z nih stavshi ob yednuvalnim elementom Netipovim yedinim v istoriyi hejnalu stalo jogo odnochasne vikonannya chotirma hejnalistami Privodom stala 130 richchya Krakivskoyi profesijnoyi pozhezhnoyi sluzhbi sho vidznachalasya 5 chervnya 2003 roku Pryamu translyaciyu hejnalu yakij grali u napryamku chotiroh storin svitu zdijsnyuvala radiostanciya Polskie Radio Program I Hejnal vikonuyetsya chotiri razi ta na chotiri storoni svitu vpershe u napryamku Vavelya dlya korolya pivdennij napryamok Vdruge u storonu Magistratu dlya burmistra na zahid Tretij dlya gostej tobto na pivnich u kerunku Barbikan a ostannij ranishe dlya torgovciv a teper dlya Komendanta strazhi do Malogo rinku Do verhnoyi kimnati vezhi vedut 239 shodinok u serednomu hejnalist dolaye cej shlyah protyagom 2 hvilin i 30 sekund Inshi pisniHejnalist angel u Vaveli Pid chas nacionalnogo trauru krakivski pozhezhniki z Mariaskoyi vezhi grayut zhalobnu pisnyu Lzy Matki Slozi materi Stanom na sogodni yiyi vikonuvali trichi 3 kvitnya 2005 r o 12 00 zamist hejnalu pislya smerti papi Ivana Pavla II Sichen 2008 r pislya katastrofi vijskovogo litaka CASA u polskomu misti Miroslavec 11 kvitnya 2010 roku o 12 02 pislya katastrofi prezidentskogo litaka pid Smolenskom Z vezhi takozh vikonuyut inshi pisni yak pravilo v den pohovannya lyudej kulturi pov yazanih iz Krakovom chi inshimi podiyami ta richnicyami Div takozhLvivskij surmach KlikunPrimitkiWydobyci ze wspomnien najstarszego orkiestranta opowiesc o poczatkach zieloneckiej orkiestry detej nedostupne posilannya