Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гегелло Олександр Іванович (рос. Гегелло Александр Иванович; 23 липня 1891, Катеринослав — 11 серпня 1965, Москва) — радянський архітектор, автор понад 300 проектів.
| Гегелло Олександр Іванович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 23 липня 1891 | ||
| Смерть | 11 серпня 1965 (74 роки) | ||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||
| Країна (підданство) |  Російська імперія СРСР | ||
| Навчання | Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет Інститут цивільних інженерів | ||
| Діяльність | архітектор | ||
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис
Народився 23 липня 1891 року в Катеринославі (нині місто Дніпро).
Батько — титулярний радник Іван Григорович Гегелло, служив земським лікарем у Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії, помер ще до народження сина.
Мати — Олена Костянтинівна (Лашкова), вчителька.
З 1902 року навчався в , після закінчення якої, разом з матір'ю і старшим братом Михайлом (згодом став лікарем), переїхав до Санкт-Петербургу. Ще навчаючись у гімназії, Олександр відвідував вечірні курси малювання та вже тоді зробив свій професійний вибір, бажаючи стати, передусім, художником. До наших часів зберіглося чимало малюнків Гегелло, зроблених ним у Катеринославі в період з 1908 по 1913 роки. Майже усі вони присвячені спорудам на Соборній площі і Потьомкінському саду. Малюнки зберігаються в Державному науково-дослдіному музеї архітектури ім. О. В. Щусєва (Москва, Росія).
У 1910 році вступив до Санкт-Петербурзького політехнічного інституту (ЦДІА СПб, фонд 478, опис 3, справа 1461), після закінчення першого курсу перевівся до Інституту цивільних інженерів. Юнак щосили бажав вступити до Академії мистецтв. Проте йому «довелося» вступити до Інституту цивільних інженерів — провідного вищого навчального закладу в галузі архітектури. У 1920 році, закінчивши врешті-решт Інститут, Гегелло все ж таки вступив до Академії мистецтв, щоправда, на архітектурне відділення, яке успішно закінчив у 1923 році.
На цьому етапі Гегелло приділяє велику увагу не тільки теоретичній, а й практичній підготовці. Він працює помічником архітектора в міській комісії з народної освіті Петроградської міської думи. Під час навчання працював на будівництвах архітектора І. О. Фоміна.
Будинок культури Московсько-Нарвського району (з 1929 р. будинок культури ім. Горького) — став візитною карткою архітектора. Це був перший будинок культури у Ленінграді, побудований у 1927 році. Споруда виявилася видатною як за своїм композиційним рішенням, так і за характером планування головного залу (на 2200 місць) та умілим поєднанням багатьох функцій. Слід відзначити, що в Будинку розташувалися театральний зал, клуб, кінозал на 400 осіб, бібліотека, лекційний зал, зали для танців, ігор та відпочинку, спортивний зал.
Другу світову війну Гегелло зустрів у Ленінграді. З 1941 року він керував роботами з маскування Смольного. Війну пережив у Новосибірську. З 1944 році керував проєктами відновлення та забудови Московського району міста. Зокрема, йому належить проєкт тріумфальної арки на честь Перемоги на Пулковському шосе у Середньої Рогатки, побудованої у 1945 році і до наших часів не збереглася.
З 1950 року розпочався московський етап життя Гегелло. При цьому він виконує робіти для багатьох міст СРСР. Це, зокрема, клуб і житлові будинки на площі Комуни в Севастополі (1948—1951 роки), Будинок Рад в Орлі (1952 рік), комплекс споруд на Центральній площі міста Колпино (1955 рік, співавтор М. А. Шепілєвський).
Протягом наступних тридцяти років він разом з помічниками виконав більше 300 проектів, з яких здійснено понад сто.
Архітектор Олександр Гегелло помер 11 серпня 1965 році у Москві. Особистий архів нараховує 4 тисячі одиниць зберігання і знаходиться у фондах Державного науково-дослдіного музею архітектури ім. О. В. Щусєва.
Кар'єра
- 1916—1924 рр. — помічник в майстерні І. О. Фоміна
- З 1924 року — проектне бюро Будкома (з 1926 р. Будкомгосп)
- 1929—1933 рр. — викладав в Ленінградському інституті інженерів комунального будівництва
- 1936 р. — поїздка до Великої Британії, Франції та Швеції
- 1934—1948 рр. — керівник майстерні № 62 «Ленпроекту»
- 1948—1950 рр. — очолював Ленінградську філію Академії архітектури СРСР
- У роки Великої Вітчизняної війни жив і працював у Новосибірську
- 1950 р. — обраний віце-президентом Академії архітектури
- 1950 р. — переїзд до Москви
- Почесний член Академії будівництва і архітектури СРСР
Ленінград. Проекти і будови
- Будинок культури Московсько-Нарвського району (1925 р .; співавтор Д. Л. Кричевський, конкурс; здійснений в 1927 р .; нині ДК ім. Горького);
- Пам'ятник В. І. Леніну — «Курінь» в Розливі (1926—1927 рр.);
- Тракторна вулиця (1925—1927 рр., Співавтори: О. С. Нікольський, Г. А. Симонов)
- Палац культури «Виборзький» 1925—1929 рр .; співавтор Д. Л. Кричевський);
- Крематорій в Олександро-Невській лаврі (1927 h.);
- Лікарня імені Боткіна (1927—1930 рр., Співавтори: Д. Л. Кричевський, Г. А. Симонов, конкурс відкритий ОАХ);
- Лікарня ім. Ерісмана (1927—1930 рр., Співавтор: М. Д. Фельгер);
- Палац культури імені І. І. Газа (1930—1935 рр.);
- Будинок технічного навчання (1931—1932 рр.);
- «Великий будинок» — НКВД (1931—1933 рр., Співавтори: М. Є. Лансере, А. А. Оль, Н. А. Троцький);
- Житлові будинки Ленсовета, Московський проспект, д. 206а і 208а (1937—1940 рр., Спільно з Сергієм Васильківським)
- Палац кіно (кінотеатр «Гігант») (1933—1935 рр., Співавтор: Д. Л. Кричевський);
- Крематорій (1929 г. — на Волковому кладовищі; 1933 року — в Олександро-Невській лаврі);
- Школа на Мохової вул., Д. 19 (1935 р, співавтори: Д. Л. Кричевський, Є. Г. Груздева);
- Баня на вул. Чайковського, б. 1 (1935 р .; інж. Є. М. Ефраімовіч; побудована в 1939 р);
- Баня на Чкаловському просп.;
- Школа на наб. Робесп'єра (1936 р. співавтор: Н. В. Дроздов);
- Будинок Рад (1936 р. конкурс закритий, співавтор: Л. С. непрямо, Б. С. Ребортовіч, С. Т. Деженков);
- Палац піонерів — нові корпуси (1936—1937 рр., Співавтор: Д. Л. Кричевський);
- Універмаг Московського району (1938 р.);
- «Арка Перемоги» (тимчасова), була встановлена на Середній Рогатці (1945 р.).
Проекти для інших міст
- Лікарня у Вишньому Волочку (1926 р., співавтор Г. О. Симонов);
- Театр в Ташкенті;
- Театр в Полоцьку (1929—1931 рр.);
- Робоче селище на залізничній станції Іня (1942 г.);
- Матроський клуб і житлові будинки на площі Комуни (сучасна площа Ушакова) в Севастополі (1948—1951 рр., Співавтори М. І. Богданов, Л. І. Кірєєв, Воєнпроект-30);
- Будинок Рад в Орлі (1952 г.);
- Пам'ятник В. І. Леніну в Казані (1953 р, скульптор П. П. Яцино);
- Комплекс будівель на Центральній площі міста Колпіно (1955 р .; співавтори: М. А. Шепілевський і М. Я. Климентов).
Нагороди та відзнаки
- 2 листопада 1944 р. — Орден Трудового Червоного Прапора
- 1956 р. — Орден Трудового Червоного Прапора
Публікації Гегелло О.І
- «Вклад зодчих города Ленина в советскую архитектуру». Архитектура и строительство. 1948 г. № 1. Стр. 4-7. (рос.)
- «Из творческого опыта». — Ленинград: Гос. изд-во лит-ры по стр-ву, арх-ре и стр. мат-лам, 1962.
Публікації
- Ігнатов О. Н. Архітектор О. Л. Красносельський.– К.: Будівельник, 1966.– 56 с.
- Исаченко В. Г. Александр Гегелло // Зодчие Санкт-Петербурга. XX век.– СПб.: Лениздат, 2000.– С. 86–99.
- Исаченко В. Г. Архитектура Санкт-Петербурга: справочник-путеводитель.– СПб.: Паритет, 2002.– 414 с.
- Гегелло Александр Иванович // Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Энциклопедический справочник. –М.: Большая Российская Энциклопедия, 1992.
- Гегелло Александр Иванович [ 30 січня 2021 у Wayback Machine.] Знаменитые архитекторы и дизайнеры
Джерела
- Гегелло А. И. Из творческого опыта: Возникновение и развитие архитектурного замысла. — Ленинград: Институт теории и истории архитектуры АСиА СССР. Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1962. — 376 с.
- Вопросы коммунального хозяйства. 1929 г.
- Ежегодник Ленинградского отделения Союза советских архитекторов. Выпуск 1-2 (XV—XVI). Ленинград. 1940 г. С. 78-91, 144, 148, 177.
- «А. И. Гегелло. Архитектурная графика в собрании Государственного музея истории Санкт-Петербурга».//Труды государственного музея истории Санкт-Петербурга. Выпуск 13. СПб. 2006 г. Сост. Кирикова Л. А. С. 127—170.
- Исаченко В. Г. Александр Гегелло //.Зодчие Санкт-Петербурга. XX век. Сост. Исаченко В. Г. СПб.: Лениздат. 2000, С. 86-99.
- Ленинградский дом Советов. Архитектурные конкурсы 1930-х годов. СПб.: ГМИСПб. 2006.
- ЦГИА Спб., фонд 478, опись 3, дело 1461
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- Александр Гегелло //.Зодчие Санкт-Петербурга. XX век. Сост. Исаченко В. Г. СПб.: Лениздат. 2000.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 26 січня 2021.
- (рос.). Комитет по государственному контролю, использованию и охране памятников истории и культуры. 3 червня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 15 липня 2020.
- Васильев Николай Юрьевич, Овсянникова Елена Борисовна. О СТАТУСЕ ЗДАНИЯ МАТРОССКОГО КЛУБА В СЕВАСТОПОЛЕ И АВТОРСТВЕ ЕГО ПРОЕКТА. — 2020. — DOI:10.24411/1998-4839-2020-15004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gegello Oleksandr Ivanovich ros Gegello Aleksandr Ivanovich 23 lipnya 1891 18910723 Katerinoslav 11 serpnya 1965 Moskva radyanskij arhitektor avtor ponad 300 proektiv Gegello Oleksandr IvanovichNarodzhennya 23 lipnya 1891 1891 07 23 Katerinoslav Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 11 serpnya 1965 1965 08 11 74 roki Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannya Sankt Peterburzkij derzhavnij arhitekturno budivelnij universitet Institut civilnih inzhenerivDiyalnist arhitektorZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij arhitekturno budivelnij universitetNagorodiZhittyepisNarodivsya 23 lipnya 1891 roku v Katerinoslavi nini misto Dnipro Batko titulyarnij radnik Ivan Grigorovich Gegello sluzhiv zemskim likarem u Verhnodniprovskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi pomer she do narodzhennya sina Mati Olena Kostyantinivna Lashkova vchitelka Z 1902 roku navchavsya v pislya zakinchennya yakoyi razom z matir yu i starshim bratom Mihajlom zgodom stav likarem pereyihav do Sankt Peterburgu She navchayuchis u gimnaziyi Oleksandr vidviduvav vechirni kursi malyuvannya ta vzhe todi zrobiv svij profesijnij vibir bazhayuchi stati peredusim hudozhnikom Do nashih chasiv zberiglosya chimalo malyunkiv Gegello zroblenih nim u Katerinoslavi v period z 1908 po 1913 roki Majzhe usi voni prisvyacheni sporudam na Sobornij ploshi i Potomkinskomu sadu Malyunki zberigayutsya v Derzhavnomu naukovo dosldinomu muzeyi arhitekturi im O V Shusyeva Moskva Rosiya U 1910 roci vstupiv do Sankt Peterburzkogo politehnichnogo institutu CDIA SPb fond 478 opis 3 sprava 1461 pislya zakinchennya pershogo kursu perevivsya do Institutu civilnih inzheneriv Yunak shosili bazhav vstupiti do Akademiyi mistectv Prote jomu dovelosya vstupiti do Institutu civilnih inzheneriv providnogo vishogo navchalnogo zakladu v galuzi arhitekturi U 1920 roci zakinchivshi vreshti resht Institut Gegello vse zh taki vstupiv do Akademiyi mistectv shopravda na arhitekturne viddilennya yake uspishno zakinchiv u 1923 roci Na comu etapi Gegello pridilyaye veliku uvagu ne tilki teoretichnij a j praktichnij pidgotovci Vin pracyuye pomichnikom arhitektora v miskij komisiyi z narodnoyi osviti Petrogradskoyi miskoyi dumi Pid chas navchannya pracyuvav na budivnictvah arhitektora I O Fomina Budinok kulturi Moskovsko Narvskogo rajonu z 1929 r budinok kulturi im Gorkogo stav vizitnoyu kartkoyu arhitektora Ce buv pershij budinok kulturi u Leningradi pobudovanij u 1927 roci Sporuda viyavilasya vidatnoyu yak za svoyim kompozicijnim rishennyam tak i za harakterom planuvannya golovnogo zalu na 2200 misc ta umilim poyednannyam bagatoh funkcij Slid vidznachiti sho v Budinku roztashuvalisya teatralnij zal klub kinozal na 400 osib biblioteka lekcijnij zal zali dlya tanciv igor ta vidpochinku sportivnij zal Drugu svitovu vijnu Gegello zustriv u Leningradi Z 1941 roku vin keruvav robotami z maskuvannya Smolnogo Vijnu perezhiv u Novosibirsku Z 1944 roci keruvav proyektami vidnovlennya ta zabudovi Moskovskogo rajonu mista Zokrema jomu nalezhit proyekt triumfalnoyi arki na chest Peremogi na Pulkovskomu shose u Serednoyi Rogatki pobudovanoyi u 1945 roci i do nashih chasiv ne zbereglasya Z 1950 roku rozpochavsya moskovskij etap zhittya Gegello Pri comu vin vikonuye robiti dlya bagatoh mist SRSR Ce zokrema klub i zhitlovi budinki na ploshi Komuni v Sevastopoli 1948 1951 roki Budinok Rad v Orli 1952 rik kompleks sporud na Centralnij ploshi mista Kolpino 1955 rik spivavtor M A Shepilyevskij Protyagom nastupnih tridcyati rokiv vin razom z pomichnikami vikonav bilshe 300 proektiv z yakih zdijsneno ponad sto Arhitektor Oleksandr Gegello pomer 11 serpnya 1965 roci u Moskvi Osobistij arhiv narahovuye 4 tisyachi odinic zberigannya i znahoditsya u fondah Derzhavnogo naukovo dosldinogo muzeyu arhitekturi im O V Shusyeva Kar yera1916 1924 rr pomichnik v majsterni I O Fomina Z 1924 roku proektne byuro Budkoma z 1926 r Budkomgosp 1929 1933 rr vikladav v Leningradskomu instituti inzheneriv komunalnogo budivnictva 1936 r poyizdka do Velikoyi Britaniyi Franciyi ta Shveciyi 1934 1948 rr kerivnik majsterni 62 Lenproektu 1948 1950 rr ocholyuvav Leningradsku filiyu Akademiyi arhitekturi SRSR U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zhiv i pracyuvav u Novosibirsku 1950 r obranij vice prezidentom Akademiyi arhitekturi 1950 r pereyizd do Moskvi Pochesnij chlen Akademiyi budivnictva i arhitekturi SRSR Leningrad Proekti i budovi Budinok kulturi Moskovsko Narvskogo rajonu 1925 r spivavtor D L Krichevskij konkurs zdijsnenij v 1927 r nini DK im Gorkogo Pam yatnik V I Leninu Kurin v Rozlivi 1926 1927 rr Traktorna vulicya 1925 1927 rr Spivavtori O S Nikolskij G A Simonov Palac kulturi Viborzkij 1925 1929 rr spivavtor D L Krichevskij Krematorij v Oleksandro Nevskij lavri 1927 h Likarnya imeni Botkina 1927 1930 rr Spivavtori D L Krichevskij G A Simonov konkurs vidkritij OAH Likarnya im Erismana 1927 1930 rr Spivavtor M D Felger Palac kulturi imeni I I Gaza 1930 1935 rr Budinok tehnichnogo navchannya 1931 1932 rr Velikij budinok NKVD 1931 1933 rr Spivavtori M Ye Lansere A A Ol N A Trockij Zhitlovi budinki Lensoveta Moskovskij prospekt d 206a i 208a 1937 1940 rr Spilno z Sergiyem Vasilkivskim Palac kino kinoteatr Gigant 1933 1935 rr Spivavtor D L Krichevskij Krematorij 1929 g na Volkovomu kladovishi 1933 roku v Oleksandro Nevskij lavri Shkola na Mohovoyi vul D 19 1935 r spivavtori D L Krichevskij Ye G Gruzdeva Banya na vul Chajkovskogo b 1 1935 r inzh Ye M Efraimovich pobudovana v 1939 r Banya na Chkalovskomu prosp Shkola na nab Robesp yera 1936 r spivavtor N V Drozdov Budinok Rad 1936 r konkurs zakritij spivavtor L S nepryamo B S Rebortovich S T Dezhenkov Palac pioneriv novi korpusi 1936 1937 rr Spivavtor D L Krichevskij Univermag Moskovskogo rajonu 1938 r Arka Peremogi timchasova bula vstanovlena na Serednij Rogatci 1945 r Proekti dlya inshih mist Likarnya u Vishnomu Volochku 1926 r spivavtor G O Simonov Teatr v Tashkenti Teatr v Polocku 1929 1931 rr Roboche selishe na zaliznichnij stanciyi Inya 1942 g Matroskij klub i zhitlovi budinki na ploshi Komuni suchasna plosha Ushakova v Sevastopoli 1948 1951 rr Spivavtori M I Bogdanov L I Kiryeyev Voyenproekt 30 Budinok Rad v Orli 1952 g Pam yatnik V I Leninu v Kazani 1953 r skulptor P P Yacino Kompleks budivel na Centralnij ploshi mista Kolpino 1955 r spivavtori M A Shepilevskij i M Ya Klimentov Nagorodi ta vidznaki2 listopada 1944 r Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1956 r Orden Trudovogo Chervonogo PraporaPublikaciyi Gegello O I Vklad zodchih goroda Lenina v sovetskuyu arhitekturu Arhitektura i stroitelstvo 1948 g 1 Str 4 7 ros Iz tvorcheskogo opyta Leningrad Gos izd vo lit ry po str vu arh re i str mat lam 1962 PublikaciyiIgnatov O N Arhitektor O L Krasnoselskij K Budivelnik 1966 56 s Isachenko V G Aleksandr Gegello Zodchie Sankt Peterburga XX vek SPb Lenizdat 2000 S 86 99 Isachenko V G Arhitektura Sankt Peterburga spravochnik putevoditel SPb Paritet 2002 414 s Gegello Aleksandr Ivanovich Sankt Peterburg Petrograd Leningrad Enciklopedicheskij spravochnik M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1992 Gegello Aleksandr Ivanovich 30 sichnya 2021 u Wayback Machine Znamenitye arhitektory i dizajneryDzherelaGegello A I Iz tvorcheskogo opyta Vozniknovenie i razvitie arhitekturnogo zamysla Leningrad Institut teorii i istorii arhitektury ASiA SSSR Gosudarstvennoe izdatelstvo literatury po stroitelstvu arhitekture i stroitelnym materialam 1962 376 s Voprosy kommunalnogo hozyajstva 1929 g Ezhegodnik Leningradskogo otdeleniya Soyuza sovetskih arhitektorov Vypusk 1 2 XV XVI Leningrad 1940 g S 78 91 144 148 177 A I Gegello Arhitekturnaya grafika v sobranii Gosudarstvennogo muzeya istorii Sankt Peterburga Trudy gosudarstvennogo muzeya istorii Sankt Peterburga Vypusk 13 SPb 2006 g Sost Kirikova L A S 127 170 Isachenko V G Aleksandr Gegello Zodchie Sankt Peterburga XX vek Sost Isachenko V G SPb Lenizdat 2000 S 86 99 Leningradskij dom Sovetov Arhitekturnye konkursy 1930 h godov SPb GMISPb 2006 CGIA Spb fond 478 opis 3 delo 1461Primitki Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Aleksandr Gegello Zodchie Sankt Peterburga XX vek Sost Isachenko V G SPb Lenizdat 2000 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 26 sichnya 2021 ros Komitet po gosudarstvennomu kontrolyu ispolzovaniyu i ohrane pamyatnikov istorii i kultury 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2020 Vasilev Nikolaj Yurevich Ovsyannikova Elena Borisovna O STATUSE ZDANIYa MATROSSKOGO KLUBA V SEVASTOPOLE I AVTORSTVE EGO PROEKTA 2020 DOI 10 24411 1998 4839 2020 15004