Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гаївка Гаївка раніше Ерделівка Ерделеве Чубарівка до 17 03 2016 Лен

Гаївка (Смолінська селищна громада)

Гаївка (Смолінська селищна громада)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гаївка.

Гаївка (раніше — Ерделівка (Ерделеве), Чубарівка, до 17.03.2016 — Леніна) — село в Україні, у Смолінській селищній громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Смолінська селищна рада. Населення становить 289 осіб.

село Гаївка
Країна image Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський район
Громада Смолінська селищна громада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Колишня назва Ерделівка (Ерделеве),
Чубарівка,
Леніна (до 17.03.2016)
Населення 289
Поштовий індекс 26211
Телефонний код +380 5258
Географічні дані
Географічні координати 48°38′08″ пн. ш. 31°22′44″ сх. д. / 48.63556° пн. ш. 31.37889° сх. д. / 48.63556; 31.37889Координати: 48°38′08″ пн. ш. 31°22′44″ сх. д. / 48.63556° пн. ш. 31.37889° сх. д. / 48.63556; 31.37889
Середня висота
над рівнем моря 		165 м
Найближча залізнична станція Плетений Ташлик
Відстань до
залізничної станції 		30 км
Місцева влада
Адреса ради 26223, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, смт Смоліне, вул. Козакова, 39
Сільський голова Сливенко Тетяна Миколаївна
Карта
image
image
Гаївка
image
image
Гаївка
Мапа

image Гаївка у Вікісховищі

Історія

Село виникло наприкінці XVIII століття.

1859 року у власницькому селі Ерделієва Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 181 особа (87 чоловічої статі та 94 — жіночої), налічувалось 28 дворових господарств.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Ерделеве (Ерделівка), центрі Ерделівської волості, мешкало 355 осіб, налічувалось 76 дворових господарств, існували православна церква й 2 лавки.

«…розкинулось по обидві сторони балки „Копанки“, вулиці нерівні, огорожі плетені, у ставках немає води, худобу поять із криниць, вода солонувата», — таку характеристику села давніх часів ми читаємо в книзі «Результаты подворной переписи Елисаветградского уезда 1883—1885 гг.». Звідси ж дізнаємося, що в селі було три «торговых заведения», чотири «промышленных заведений», функціонувала церква і школа, а  також «волосное управление». Всього у Ерделівці проживало 617 осіб, з них: чоловічої статі — 301, жіночої — 316 (за переписом 1883 р.).

Розподіл населення був таким: колишніх поміщицьких селян (кріпаків) — 99, десятинників — 5, євреїв — 7, дворян — 1, духовних осіб — 2, інших «сословий» — 4.

Більшість селян животіла на дрібних клаптиках землі, а піп та поміщик загарбали до своїх рук усю найкращу землю, що становило 1780 десятин. Лише 201 десятина була у руках бідноти. Це становило 66-70 дворів. Тому селяни змушені іти працювати за безцінь до попа та пана.

За даними 1894 року у селі мешкало 754 особи (393 чоловічої статі та 361 — жіночої), налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, однокласна земська школа на 26 хлопчиків, 2 лавки, шинок, гуртовий винний склад.

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 634 осіб (314 чоловічої статі та 320 — жіночої), з яких всі — православної віри.

У розмові з людьми старшого покоління і тепер можна чути слова «доводилося служити у попа», іти на «заробітки», «відробляти у куркуля», «робити на полі у попа, біля церкви, у саду». На 1 грудня 1916 року в селі працювала школа, у якій навчалося 53 учні. Але було відмовлено в прийнятті до школи 60 учнів… Звідси можна зробити висновок, що підростаюче покоління не завжди могло вчитись письму.

…Наприкінці травня 1918 року в Ерделівку вдерлися німці. Вони зігнали всіх чоловіків до церкви в огорожу, яка знаходилась недалеко від поміщицького маєтку. А з німцями повернувся син поміщика Ерделі — Гліб. За наказом поміщика Гліба Ерделі та його прихвостнів було розстріляно 21 селянина, які розграбили, та зруйнували власність пана Ерделі. Розстріл відбувся так: із церковної огорожі викликали по списку по два чоловіки, яких повели до поміщицького маєтку, де розстріляли.

22-25 лютого 1920 року в Ерделівці під час Зимового походу стояв на відпочинку Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР.

В 1941 році розпочалася Німецько-радянська війна. Улітку 1941 року село було окуповане німцями. На місцевому кладовищі знаходиться могила невідомого радянського партизана. Мешканців села, Андрія Архиповича Богатиренка і Йосипа Івановича Чаловського за участь у партизанському русі нацисти повісили прилюдно у Малій Висці в 1943 році. Під час Німецько-радянської війни на фронтах загинув 51 уродженець Ерделівки.

Після закінчення війни колгоспники села під керівництвом парторганізації відбудували артіль імені Дзержинського. В господарстві працювало 14 тракторів, 9 автомашин, чотири зернових комбайни, 23 електромотори  та багато різного знаряддя. Колгосп мав 1905 га землі.

Разом із зміцненням колгоспу виросли і нові люди. Серед них — знатна ланкова Олена Кирилівна Затуливітер, нагороджена орденом «Знак пошани» за вирощування високих врожаїв цукрових буряків. Іван Порфирович Бабенко, комбайнер колгоспу, нагороджений орденом «Знак пошани» за щорічне збирання врожаю без втрат і збереження техніки. Микола Тимофійович Редько — голова колгоспу, нагороджений орденом «Знак пошани» за вирощування високих врожаїв технічних культур, зокрема цукрових буряків. За добросовісну працю нагороджено медалями Марію Метильову, Олександра Довгаля, Галину Винаренко та інших.

Серед нагороджених орденом «Червоної зірки» за заслуги перед Батьківщиною в час Німецько-радянської війни — Петро Бабенко, Микола Горбатенко. Всього медалями і орденами нагороджені 57 осіб.

У селі працювала восьмирічна школа, дві бібліотеки, фельшерсько-акушерський пункт, два магазини, сільський колгоспний будинок культури на 250 місць.

У післявоєнний час село жило і розвивалось. Було збудовано 25 будинків, селяни купували мотоцикли, телевізори, велосипеди, село радіофіковане і електрифіковане.

Маєток пана Ерделі перебудували. Спочатку був дитячий будинок для дітей-сиріт, а потім піонерський табір, де щоліта відпочивала дітвора з усієї області. Пізніше у його стінах функціонувала школа-інтернат. І так протягом багатьох років радували односельців дзвінкі пісні дітей, освіжаюча прохолода лісу, духмяні квіти на лугах, і ранні співи солов'їв. Аж поки усе це не зруйнували, не  розібрали по цеглині…

На жаль, за роки незалежності село змінилося до болю. Зникла школа, на місці панського маєтку уже нема навіть руїн, порідів ліс, а про колгосп вже й не згадують… Та все ж, село ще живе. На сьогодні[] тут проживає близько 170 осіб і в основному — це люди поважного віку. Молоді мало. З усіх закладів залишився магазин і сільський клуб, де, як і багато років тому, ще лунає дзвінка пісня та звучить щире слово вітання землякам у святкові дні.  Протягом багатьох років, завдяки оптимізму і любові до своєї праці, працюють Василь Семенович Сокур — режисер і  організатор свят, який уже виховав собі зміну, істинний патріот рідного краю — разом із активними і незмінними учасниками художньої самодіяльності.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 272 особи, з яких 110 чоловіків та 162 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 289 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 95,50 %
молдовська 2,77 %
російська 1,73 %

Див. також

Примітки

  1. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1910)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3358)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

  • Погода в селі Гаївка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gayivka Gayivka ranishe Erdelivka Erdeleve Chubarivka do 17 03 2016 Lenina selo v Ukrayini u Smolinskij selishnij gromadi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Smolinska selishna rada Naselennya stanovit 289 osib selo Gayivka Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Novoukrayinskij rajon Gromada Smolinska selishna gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Kolishnya nazva Erdelivka Erdeleve Chubarivka Lenina do 17 03 2016 Naselennya 289 Poshtovij indeks 26211 Telefonnij kod 380 5258 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 38 08 pn sh 31 22 44 sh d 48 63556 pn sh 31 37889 sh d 48 63556 31 37889 Koordinati 48 38 08 pn sh 31 22 44 sh d 48 63556 pn sh 31 37889 sh d 48 63556 31 37889 Serednya visota nad rivnem morya 165 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Pletenij Tashlik Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 30 km Misceva vlada Adresa radi 26223 Kirovogradska obl Novoukrayinskij r n smt Smoline vul Kozakova 39 Silskij golova Slivenko Tetyana Mikolayivna Karta Gayivka Gayivka Mapa Gayivka u VikishovishiIstoriyaSelo viniklo naprikinci XVIII stolittya 1859 roku u vlasnickomu seli Erdeliyeva Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 181 osoba 87 cholovichoyi stati ta 94 zhinochoyi nalichuvalos 28 dvorovih gospodarstv Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Erdeleve Erdelivka centri Erdelivskoyi volosti meshkalo 355 osib nalichuvalos 76 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva j 2 lavki rozkinulos po obidvi storoni balki Kopanki vulici nerivni ogorozhi pleteni u stavkah nemaye vodi hudobu poyat iz krinic voda solonuvata taku harakteristiku sela davnih chasiv mi chitayemo v knizi Rezultaty podvornoj perepisi Elisavetgradskogo uezda 1883 1885 gg Zvidsi zh diznayemosya sho v seli bulo tri torgovyh zavedeniya chotiri promyshlennyh zavedenij funkcionuvala cerkva i shkola a takozh volosnoe upravlenie Vsogo u Erdelivci prozhivalo 617 osib z nih cholovichoyi stati 301 zhinochoyi 316 za perepisom 1883 r Rozpodil naselennya buv takim kolishnih pomishickih selyan kripakiv 99 desyatinnikiv 5 yevreyiv 7 dvoryan 1 duhovnih osib 2 inshih soslovij 4 Bilshist selyan zhivotila na dribnih klaptikah zemli a pip ta pomishik zagarbali do svoyih ruk usyu najkrashu zemlyu sho stanovilo 1780 desyatin Lishe 201 desyatina bula u rukah bidnoti Ce stanovilo 66 70 dvoriv Tomu selyani zmusheni iti pracyuvati za bezcin do popa ta pana Za danimi 1894 roku u seli meshkalo 754 osobi 393 cholovichoyi stati ta 361 zhinochoyi nalichuvalos 127 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva odnoklasna zemska shkola na 26 hlopchikiv 2 lavki shinok gurtovij vinnij sklad Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zmenshilas do 634 osib 314 cholovichoyi stati ta 320 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri U rozmovi z lyudmi starshogo pokolinnya i teper mozhna chuti slova dovodilosya sluzhiti u popa iti na zarobitki vidroblyati u kurkulya robiti na poli u popa bilya cerkvi u sadu Na 1 grudnya 1916 roku v seli pracyuvala shkola u yakij navchalosya 53 uchni Ale bulo vidmovleno v prijnyatti do shkoli 60 uchniv Zvidsi mozhna zrobiti visnovok sho pidrostayuche pokolinnya ne zavzhdi moglo vchitis pismu Naprikinci travnya 1918 roku v Erdelivku vderlisya nimci Voni zignali vsih cholovikiv do cerkvi v ogorozhu yaka znahodilas nedaleko vid pomishickogo mayetku A z nimcyami povernuvsya sin pomishika Erdeli Glib Za nakazom pomishika Gliba Erdeli ta jogo prihvostniv bulo rozstrilyano 21 selyanina yaki rozgrabili ta zrujnuvali vlasnist pana Erdeli Rozstril vidbuvsya tak iz cerkovnoyi ogorozhi viklikali po spisku po dva choloviki yakih poveli do pomishickogo mayetku de rozstrilyali 22 25 lyutogo 1920 roku v Erdelivci pid chas Zimovogo pohodu stoyav na vidpochinku Kinnij polk Chornih Zaporozhciv Armiyi UNR V 1941 roci rozpochalasya Nimecko radyanska vijna Ulitku 1941 roku selo bulo okupovane nimcyami Na miscevomu kladovishi znahoditsya mogila nevidomogo radyanskogo partizana Meshkanciv sela Andriya Arhipovicha Bogatirenka i Josipa Ivanovicha Chalovskogo za uchast u partizanskomu rusi nacisti povisili prilyudno u Malij Visci v 1943 roci Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na frontah zaginuv 51 urodzhenec Erdelivki Pislya zakinchennya vijni kolgospniki sela pid kerivnictvom partorganizaciyi vidbuduvali artil imeni Dzerzhinskogo V gospodarstvi pracyuvalo 14 traktoriv 9 avtomashin chotiri zernovih kombajni 23 elektromotori ta bagato riznogo znaryaddya Kolgosp mav 1905 ga zemli Razom iz zmicnennyam kolgospu virosli i novi lyudi Sered nih znatna lankova Olena Kirilivna Zatuliviter nagorodzhena ordenom Znak poshani za viroshuvannya visokih vrozhayiv cukrovih buryakiv Ivan Porfirovich Babenko kombajner kolgospu nagorodzhenij ordenom Znak poshani za shorichne zbirannya vrozhayu bez vtrat i zberezhennya tehniki Mikola Timofijovich Redko golova kolgospu nagorodzhenij ordenom Znak poshani za viroshuvannya visokih vrozhayiv tehnichnih kultur zokrema cukrovih buryakiv Za dobrosovisnu pracyu nagorodzheno medalyami Mariyu Metilovu Oleksandra Dovgalya Galinu Vinarenko ta inshih Sered nagorodzhenih ordenom Chervonoyi zirki za zaslugi pered Batkivshinoyu v chas Nimecko radyanskoyi vijni Petro Babenko Mikola Gorbatenko Vsogo medalyami i ordenami nagorodzheni 57 osib U seli pracyuvala vosmirichna shkola dvi biblioteki felshersko akusherskij punkt dva magazini silskij kolgospnij budinok kulturi na 250 misc U pislyavoyennij chas selo zhilo i rozvivalos Bulo zbudovano 25 budinkiv selyani kupuvali motocikli televizori velosipedi selo radiofikovane i elektrifikovane Mayetok pana Erdeli perebuduvali Spochatku buv dityachij budinok dlya ditej sirit a potim pionerskij tabir de sholita vidpochivala ditvora z usiyeyi oblasti Piznishe u jogo stinah funkcionuvala shkola internat I tak protyagom bagatoh rokiv raduvali odnoselciv dzvinki pisni ditej osvizhayucha proholoda lisu duhmyani kviti na lugah i ranni spivi solov yiv Azh poki use ce ne zrujnuvali ne rozibrali po ceglini Na zhal za roki nezalezhnosti selo zminilosya do bolyu Znikla shkola na misci panskogo mayetku uzhe nema navit ruyin poridiv lis a pro kolgosp vzhe j ne zgaduyut Ta vse zh selo she zhive Na sogodni koli tut prozhivaye blizko 170 osib i v osnovnomu ce lyudi povazhnogo viku Molodi malo Z usih zakladiv zalishivsya magazin i silskij klub de yak i bagato rokiv tomu she lunaye dzvinka pisnya ta zvuchit shire slovo vitannya zemlyakam u svyatkovi dni Protyagom bagatoh rokiv zavdyaki optimizmu i lyubovi do svoyeyi praci pracyuyut Vasil Semenovich Sokur rezhiser i organizator svyat yakij uzhe vihovav sobi zminu istinnij patriot ridnogo krayu razom iz aktivnimi i nezminnimi uchasnikami hudozhnoyi samodiyalnosti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 272 osobi z yakih 110 cholovikiv ta 162 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 289 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 95 50 moldovska 2 77 rosijska 1 73 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast Primitkiros doref XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg V tipografii Karla Vulfa 1868 LXXX 191 stor kod 1910 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Statisticheskiya dannyya o kazhdom polesenii Izdanie Gubernskago Statisticheskkago komiteta Herson Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1896 XXIV 544 stor kod 3358 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 260 X 270 120 s ros doref Kovalenko Sergij Chorni Zaporozhci istoriya polku K Vidavnictvo Stiks 2012 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Gayivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2014

Дата публікації:
Топ