Гауелл (Хауелл) Девіс (англ. Howell/Hywel Davis) (1690, графство Пемброк, Вельс — 19 червня 1719, острів Принсіпі) — відомий валійський пірат, який прославився своїми подвигами в Атлантиці та на Карибах. Був добре освіченою та надзвичайно артистичною людиною. Умів добиватися свого не тільки за допомогою гармат і шабель, але широко використовував також й хитрощі, підкуп та обман. Його піратська кар'єра тривала менше ніж рік, проте цього вистачило аби увійти в історію відомим розбійником. Захопив, як мінімум, 15 кораблів.
Гауелл/Хауелл Девіс | |
---|---|
англ. Howell/Hywel Davis | |
Ім'я при народженні | Гауелл Девіс |
Народження | 1690 графство Пемброк, Уельс, Королівство Англія |
Смерть | 19 червня 1719 Принсіпі |
Країна | Уельс |
Гауелл Девіс у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у графстві Пемброк, Уельс. З дитинства мріяв про море, тому обрав морську кар'єру. Служба проходила спокійно. У 1718 році він уже був помічником капітана на бристольському работорговельному шлюпі «Кароґан», який прямував до Барбадосу. Судно було захоплене Едвардом Інглендом, який вподобав собі Гауелла і призначив його капітаном «Кароґана».
Девіс розпочав самостійне плавання, він хотів продати судно аби купити швидший бриг, проте серед команди ніхто окрім нього не бажав ставати піратом — команда вимагала рухатись до Барбадосу. Гауелл був змушений виконати вказівку. Прибувши в пункт призначення, Девіс на три місяці потрапив за ґрати. Саме під час ув'язнення він остаточно вирішив стати піратом.
Коли тюремний термін сплив, йому стало відомо про поступки губернатора Багамських островів. Той ненавидів морських розбійників, проте через нестачу досвідченого особового складу змушений був набирати на службу піратів і складати із них команди, поєднуючи їх із законослухняними моряками. Девіс вирішив спробувати. Йому сильно пощастило — команда шлюпу «Олень», на який його відправив губернатор, складалася переважно з піратів.
Губернаторський шлюп покинув Багами і вийшов у море. Він ще не встиг досягти й Мартиніки, як Девіс підняв бунт. Він проявив лідерські навички і команда одноголосно обрала його капітаном. Відсвяткувавши, пірати взяли курс на Еспаньйолу. Трохи північніше Еспаньйоли їхньою здобиччю стали два французькі торговельні судна. Екіпаж «Оленя» складався із 35 людей. Як тільки їм вдалося захопити перший корабель, вони вивісили на ньому велику ганчірку, яка здалеку нагадувала «Веселого Роджера», і змусили полонених французів знаходитися біля борту і імітувати агресивний настрій. Через велику відстань на другому кораблі вирішили, що відбулася зрада і піратів набагато більше. Загалом, другий корабель повівся на обман і здався без бою. Так малий шлюп Гауелла із скромною командою захопив справді велику здобич і два судна. Команда зрозуміла, що не помилилася із вибором капітана і прагнула рухатись далі.
«Олень» взяв курс на острови Зеленого Мису (Кабо-Верде). Місцевий губернатор чомусь вирішив, що це англійське каперське судно. На честь таких поважних гостей він організував святкову зустріч із бенкетом. Добре погостювавши та поповнивши запаси, пірати рушили до островів південної частини архіпелагу, вибравши за ціль для нападу острівець Маю. Вони обчистили трюми всіх кораблів, які знаходилися в гавані і влаштували набір у команду. Охочих було так багато, що Девіс вирішив приєднати 26-гарматний корабель «Святий Джеймс» і утворити невелику ескадру.
Далі пірати попрямували до берегів Гамбії. Їх ціллю став форт Королівської Африканської компанії, в якому збирали рабів для відправки у різні країни. Девіс переодягнувся у дорогий одяг і у супроводі кількох найпристойніших піратів, які теж були переодягнені, вирушив на сушу. Запевнив командувача фортом, що він знатний вельможа і, що у нього схожий бізнес. А тоді ласкаво та галантно запросив його на обід, який вже начебто чекав на борту. Звісно, командувач форту погодився. Щойно його нога ступила на судно Гавелла, він опинився у піратському полоні. За командувача був заплачений великий викуп. Девісу сподобався власний трюк і він ще не раз застосовував його.
Згодом відбулася зустріч ескадри Девіса з кораблями відомих буканьєрів Ла Буша та Томаса Кокліна. Було організоване застілля, на якому виникла пропозиція об'єднати сили і цим самим створити непереможну піратську ескадру. Адміралом мав стати Гавелл. Проте між п'яними піратами одразу ж почали виникати суперечки. Дуже п'яний Девіс зрозумів, що діла не буде і прямо пояснив це Ля Буше та Кокліну. Було прийнято рішення мирно розійтися.
Протягом декількох наступних місяців Девісу вдалося взяти на абордаж чимало торговельних суден, переважно англійських. Трюми «Оленя» і «Святого Джеймса» наповнилися слоновою кісткою та золотим піском. Постійно дедалі більша кількість здобичі змусила Гавелла відмовитися від «Оленя» і взяти 32-гарматний «Ровер», який згодом став називатися «Роял Ровер».
У червні 1719 року біля узбережжя Гани Девіс захопив одразу три англійські судна, які перевозили рабів. На борту одного із них служив Бартолом'ю Робертс (тоді ще Джон Робертс). Він проявив велике бажання стати піратом і сподобався Девісу через прекрасні навички навігатора. До того ж він був його земляком. Та попри це, Девіс платив йому як і всім.
Незабаром пірати захопили голландський бриг з цінним вантажем. Через кілька тижнів з'ясувалося, що оббивку «Святого Джеймса» поїли личинки. Корабель довелося покинути, а його команда перейшла на «Роял Ровер».
Смерть
Курс було взято на острів Принсіпі. Тоді цей острів був володінням Португалії. Девіс наказав підняти англійський стяг, бажаючи, щоб їхній корабель вважали каперським або військовим. Він знову вирішив розіграти свій улюблений трюк: запросити губернатора на святковий обід і взяти в заручники.
Піратів впустили у гавань. Щоб краще увійти в роль вони захопили французький торговельний шлюп, начебто думаючи, що це піратський корабель. Таким чином Девіс хотів якнайсильніше показати, що його судно каперське. Однак португальці швидко зрозуміли, хто завітав до них у гості. Перш ніж йти на обід до Гавелла, губернатор запросив його на дегустацію відбірного вина зі своїх погребів. Девіс, нічого не підозрюючи, погодився і відплив на двох човнах з невеликою групою піратів у форт. Там на них уже чекали військові — зав'язався бій. Щоб звалити Девіса з ніг довелося зробити п'ять влучних пострілів. Далі задля надійності йому ще й перерізали горлянку.
Помста за смерть Девіса
Губернатор Принсіпі був певен, що убивши Девіса пірати стануть деморалізованими й нездатними до якихось рішучих дій. Проте вони обрали собі за нового капітана Бартолом'ю Роберста, першим наказом якого була помста за смерть Гауелла. «Роял Ровер» несподівано підійшов до форту і обстріляв його з усіх гармат, випаливши все до тла. Португальці були неготовими до таких рішучих дій, вони зазнали великих втрат і серед військових, і серед мирного населення.
Див. також
Джерела
- Джон Метьюз. (2009) Пірати та їхні скарби: Портрети піратів. Махаон-Україна.
- Breverton, Terry (2003) The book of Welsh pirates and buccaneers. Glyndwr Publishing.
- Pickering, David (2006) Pirates. CollinsGem. HarperCollins Publishers, New York, NY. pp 80–82
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gauell Hauell Devis angl Howell Hywel Davis 1690 grafstvo Pembrok Vels 19 chervnya 1719 ostriv Prinsipi vidomij valijskij pirat yakij proslavivsya svoyimi podvigami v Atlantici ta na Karibah Buv dobre osvichenoyu ta nadzvichajno artistichnoyu lyudinoyu Umiv dobivatisya svogo ne tilki za dopomogoyu garmat i shabel ale shiroko vikoristovuvav takozh j hitroshi pidkup ta obman Jogo piratska kar yera trivala menshe nizh rik prote cogo vistachilo abi uvijti v istoriyu vidomim rozbijnikom Zahopiv yak minimum 15 korabliv Gauell Hauell Devisangl Howell Hywel DavisIm ya pri narodzhenniGauell DevisNarodzhennya1690 1690 grafstvo Pembrok Uels Korolivstvo AngliyaSmert19 chervnya 1719 1719 06 19 PrinsipiKrayinaUels Gauell Devis u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u grafstvi Pembrok Uels Z ditinstva mriyav pro more tomu obrav morsku kar yeru Sluzhba prohodila spokijno U 1718 roci vin uzhe buv pomichnikom kapitana na bristolskomu rabotorgovelnomu shlyupi Karogan yakij pryamuvav do Barbadosu Sudno bulo zahoplene Edvardom Inglendom yakij vpodobav sobi Gauella i priznachiv jogo kapitanom Karogana Devis rozpochav samostijne plavannya vin hotiv prodati sudno abi kupiti shvidshij brig prote sered komandi nihto okrim nogo ne bazhav stavati piratom komanda vimagala ruhatis do Barbadosu Gauell buv zmushenij vikonati vkazivku Pribuvshi v punkt priznachennya Devis na tri misyaci potrapiv za grati Same pid chas uv yaznennya vin ostatochno virishiv stati piratom Koli tyuremnij termin spliv jomu stalo vidomo pro postupki gubernatora Bagamskih ostroviv Toj nenavidiv morskih rozbijnikiv prote cherez nestachu dosvidchenogo osobovogo skladu zmushenij buv nabirati na sluzhbu pirativ i skladati iz nih komandi poyednuyuchi yih iz zakonosluhnyanimi moryakami Devis virishiv sprobuvati Jomu silno poshastilo komanda shlyupu Olen na yakij jogo vidpraviv gubernator skladalasya perevazhno z pirativ Gubernatorskij shlyup pokinuv Bagami i vijshov u more Vin she ne vstig dosyagti j Martiniki yak Devis pidnyav bunt Vin proyaviv liderski navichki i komanda odnogolosno obrala jogo kapitanom Vidsvyatkuvavshi pirati vzyali kurs na Espanjolu Trohi pivnichnishe Espanjoli yihnoyu zdobichchyu stali dva francuzki torgovelni sudna Ekipazh Olenya skladavsya iz 35 lyudej Yak tilki yim vdalosya zahopiti pershij korabel voni vivisili na nomu veliku ganchirku yaka zdaleku nagaduvala Veselogo Rodzhera i zmusili polonenih francuziv znahoditisya bilya bortu i imituvati agresivnij nastrij Cherez veliku vidstan na drugomu korabli virishili sho vidbulasya zrada i pirativ nabagato bilshe Zagalom drugij korabel povivsya na obman i zdavsya bez boyu Tak malij shlyup Gauella iz skromnoyu komandoyu zahopiv spravdi veliku zdobich i dva sudna Komanda zrozumila sho ne pomililasya iz viborom kapitana i pragnula ruhatis dali Olen vzyav kurs na ostrovi Zelenogo Misu Kabo Verde Miscevij gubernator chomus virishiv sho ce anglijske kaperske sudno Na chest takih povazhnih gostej vin organizuvav svyatkovu zustrich iz benketom Dobre pogostyuvavshi ta popovnivshi zapasi pirati rushili do ostroviv pivdennoyi chastini arhipelagu vibravshi za cil dlya napadu ostrivec Mayu Voni obchistili tryumi vsih korabliv yaki znahodilisya v gavani i vlashtuvali nabir u komandu Ohochih bulo tak bagato sho Devis virishiv priyednati 26 garmatnij korabel Svyatij Dzhejms i utvoriti neveliku eskadru Dali pirati popryamuvali do beregiv Gambiyi Yih cillyu stav fort Korolivskoyi Afrikanskoyi kompaniyi v yakomu zbirali rabiv dlya vidpravki u rizni krayini Devis pereodyagnuvsya u dorogij odyag i u suprovodi kilkoh najpristojnishih pirativ yaki tezh buli pereodyagneni virushiv na sushu Zapevniv komanduvacha fortom sho vin znatnij velmozha i sho u nogo shozhij biznes A todi laskavo ta galantno zaprosiv jogo na obid yakij vzhe nachebto chekav na bortu Zvisno komanduvach fortu pogodivsya Shojno jogo noga stupila na sudno Gavella vin opinivsya u piratskomu poloni Za komanduvacha buv zaplachenij velikij vikup Devisu spodobavsya vlasnij tryuk i vin she ne raz zastosovuvav jogo Zgodom vidbulasya zustrich eskadri Devisa z korablyami vidomih bukanyeriv La Busha ta Tomasa Koklina Bulo organizovane zastillya na yakomu vinikla propoziciya ob yednati sili i cim samim stvoriti neperemozhnu piratsku eskadru Admiralom mav stati Gavell Prote mizh p yanimi piratami odrazu zh pochali vinikati superechki Duzhe p yanij Devis zrozumiv sho dila ne bude i pryamo poyasniv ce Lya Bushe ta Koklinu Bulo prijnyato rishennya mirno rozijtisya Protyagom dekilkoh nastupnih misyaciv Devisu vdalosya vzyati na abordazh chimalo torgovelnih suden perevazhno anglijskih Tryumi Olenya i Svyatogo Dzhejmsa napovnilisya slonovoyu kistkoyu ta zolotim piskom Postijno dedali bilsha kilkist zdobichi zmusila Gavella vidmovitisya vid Olenya i vzyati 32 garmatnij Rover yakij zgodom stav nazivatisya Royal Rover U chervni 1719 roku bilya uzberezhzhya Gani Devis zahopiv odrazu tri anglijski sudna yaki perevozili rabiv Na bortu odnogo iz nih sluzhiv Bartolom yu Roberts todi she Dzhon Roberts Vin proyaviv velike bazhannya stati piratom i spodobavsya Devisu cherez prekrasni navichki navigatora Do togo zh vin buv jogo zemlyakom Ta popri ce Devis plativ jomu yak i vsim Nezabarom pirati zahopili gollandskij brig z cinnim vantazhem Cherez kilka tizhniv z yasuvalosya sho obbivku Svyatogo Dzhejmsa poyili lichinki Korabel dovelosya pokinuti a jogo komanda perejshla na Royal Rover SmertKurs bulo vzyato na ostriv Prinsipi Todi cej ostriv buv volodinnyam Portugaliyi Devis nakazav pidnyati anglijskij styag bazhayuchi shob yihnij korabel vvazhali kaperskim abo vijskovim Vin znovu virishiv rozigrati svij ulyublenij tryuk zaprositi gubernatora na svyatkovij obid i vzyati v zaruchniki Pirativ vpustili u gavan Shob krashe uvijti v rol voni zahopili francuzkij torgovelnij shlyup nachebto dumayuchi sho ce piratskij korabel Takim chinom Devis hotiv yaknajsilnishe pokazati sho jogo sudno kaperske Odnak portugalci shvidko zrozumili hto zavitav do nih u gosti Persh nizh jti na obid do Gavella gubernator zaprosiv jogo na degustaciyu vidbirnogo vina zi svoyih pogrebiv Devis nichogo ne pidozryuyuchi pogodivsya i vidpliv na dvoh chovnah z nevelikoyu grupoyu pirativ u fort Tam na nih uzhe chekali vijskovi zav yazavsya bij Shob zvaliti Devisa z nig dovelosya zrobiti p yat vluchnih postriliv Dali zadlya nadijnosti jomu she j pererizali gorlyanku Pomsta za smert DevisaGubernator Prinsipi buv peven sho ubivshi Devisa pirati stanut demoralizovanimi j nezdatnimi do yakihos rishuchih dij Prote voni obrali sobi za novogo kapitana Bartolom yu Robersta pershim nakazom yakogo bula pomsta za smert Gauella Royal Rover nespodivano pidijshov do fortu i obstrilyav jogo z usih garmat vipalivshi vse do tla Portugalci buli negotovimi do takih rishuchih dij voni zaznali velikih vtrat i sered vijskovih i sered mirnogo naselennya Div takozhOliv ye LevasserDzherelaDzhon Metyuz 2009 Pirati ta yihni skarbi Portreti pirativ Mahaon Ukrayina Breverton Terry 2003 The book of Welsh pirates and buccaneers Glyndwr Publishing ISBN 1 903529 09 3 Pickering David 2006 Pirates CollinsGem HarperCollins Publishers New York NY pp 80 82