Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаркавий Ілля Іванович (19 (31) липня 1888, Мусієнкове, Чернеччинська волость, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 1 липня 1937, Розстрільний полігон «Комунарка», Московська область) — радянський військовик, комкор (1935), член ВУЦВК, жертва сталінського Великого терору — розстріляний у 1937 році.
| Ілля Іванович Гаркавий | |
|---|---|
 | |
| Народження | 19 (31) липня 1888 Мусієнкове, Чернеччинська волость, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1 липня 1937[1](48 років) Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
| Країна |  Російська імперія → СРСР |
| Приналежність | РСЧА |
| Освіта | Одеське військове училище |
| Роки служби | 1914–1917 1918–1937 |
| Член | Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
| Звання |  Поручик Комкор |
| Командування | Уральський військовий округ |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився в українській селянській родині.
Навчався у Новомосковській учительській семінарії. Під час революційних подій 1905—1906 років організовував виступи слухачів семінарії. 1906 року кілька місяців переховувався по селах від влади. Потім працював учителем.
1916 року закінчив Одеське військове училище. Під час Першої світової війни — поручник.
1917 — член полкового комітету, голова Кишинівської ради солдатських депутатів, один з організаторів Червоної гвардії у Тирасполі.
Від січня 1918 — в Червоній армії, комендант району Окремої армії Одеського військового округу.
В лютому 1918 вступив до РСДРП(б) (від березня — РКП(б)). Помічник військового керівника Воронезького губернського військового комісаріату.
У квітні-травні 1919 — в. о. начальника штабу 9-ї армії.
У липні-серпні 1919 — начальник штабу 45-ї стрілецької дивізії, під час Південного походу частин Дванадцятої армії — в. о. начальника 45-ї дивізії (серпень-жовтень 1919), від жовтня 1919 до квітня 1921 — начальник штабу цієї дивізії.
Брав участь у боях проти військ Директорії, Денікінців, а також у Польсько-радянській війні
Член Всеросійського ЦВК і ЦВК СРСР.
Після громадянської війни на керівних військових посадах: з 1921 по 1924 рік був начальником штабу військ України і Криму, згодом стрілецької дивізії, замом члена РВР , начальником гарнізону Києва, помічником командувача військами Київського військового округу. Командував стрілецькою дивізією, а з липня 1924 року — стрілецьким корпусом.
З 1928 по 1930 рік начальник командного управління Головного управління РСЧА.
З 1930 року комкор 14-о стрілецького корпусу.
У 1931—1935 роки помічник, пізніше заступник командувача Ленінградського військового округу.
Від 1935 року командувач військами Уральського військового округу і член Військової ради при наркомі оборони СРСР.
Заарештований 11 березня 1937, смертний вирок винесено 1 липня 1937. Того ж дня страчений.
Реабілітований 12 грудня 1956 року.
Мав дружину Емілію Лазарівну (ур. Ортенберг, 1895-1944/45), ув'язнену як дружина ворога народу. За спогадами племінника Петра Якіра, Емілію Гаркаву кинуто на Біломорсько-Балтійський канал, а з початком війни - відправлено з великим жіночим етапом на станцію Долинка, в Карагандинські табори, де вона й померла 1945 року, за місяць до звільнення.
Подружжя Гаркавих мало двох дітей. Молодший син Володимир (1926-1945) перебував до війни в дитячому будинку. Загинув 23 березня 1945 року на фронті. Про старшу дитину нічого невідомо.
Нагороди
- орден Червоного Прапора (1928).
Примітки
- Гарькавый Илья Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Українська Радянська Енциклопедія. Том 2. Видання друге . — Київ: 1979 — стор. 483
- Советская Военная Энциклопедия. Том 2 . — Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1976 — стор. 481
- Победа Советской власти в Молдавии. М., 1978; Сувениров О. Ф. Трагедия РККА: 1937—1938. М., 1998.
- Щусь О. Й. Гаркавий Ілля Іванович [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 54. — .
- БСЭ. Третье издание. Т.6, Газлифт — Гоголево.— М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1971.— С. 136.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garkavij Illya Ivanovich 19 31 lipnya 1888 Musiyenkove Chernechchinska volost Novomoskovskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 1 lipnya 1937 1937 07 01 Rozstrilnij poligon Komunarka Moskovska oblast radyanskij vijskovik komkor 1935 chlen VUCVK zhertva stalinskogo Velikogo teroru rozstrilyanij u 1937 roci Illya Ivanovich GarkavijNarodzhennya19 31 lipnya 1888 Musiyenkove Chernechchinska volost Novomoskovskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert1 lipnya 1937 1937 07 01 1 48 rokiv Rozstrilnij poligon Komunarka Leninskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka KrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnistRSChAOsvitaOdeske vijskove uchilisheRoki sluzhbi1914 1917 1918 1937ChlenCentralnij vikonavchij komitet SRSR i Vserosijskij centralnij vikonavchij komitetZvannya Poruchik KomkorKomanduvannyaUralskij vijskovij okrugVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Garkavij BiografiyaNarodivsya v ukrayinskij selyanskij rodini Navchavsya u Novomoskovskij uchitelskij seminariyi Pid chas revolyucijnih podij 1905 1906 rokiv organizovuvav vistupi sluhachiv seminariyi 1906 roku kilka misyaciv perehovuvavsya po selah vid vladi Potim pracyuvav uchitelem 1916 roku zakinchiv Odeske vijskove uchilishe Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni poruchnik 1917 chlen polkovogo komitetu golova Kishinivskoyi radi soldatskih deputativ odin z organizatoriv Chervonoyi gvardiyi u Tiraspoli Vid sichnya 1918 v Chervonij armiyi komendant rajonu Okremoyi armiyi Odeskogo vijskovogo okrugu V lyutomu 1918 vstupiv do RSDRP b vid bereznya RKP b Pomichnik vijskovogo kerivnika Voronezkogo gubernskogo vijskovogo komisariatu U kvitni travni 1919 v o nachalnika shtabu 9 yi armiyi U lipni serpni 1919 nachalnik shtabu 45 yi strileckoyi diviziyi pid chas Pivdennogo pohodu chastin Dvanadcyatoyi armiyi v o nachalnika 45 yi diviziyi serpen zhovten 1919 vid zhovtnya 1919 do kvitnya 1921 nachalnik shtabu ciyeyi diviziyi Brav uchast u boyah proti vijsk Direktoriyi Denikinciv a takozh u Polsko radyanskij vijni Chlen Vserosijskogo CVK i CVK SRSR Pislya gromadyanskoyi vijni na kerivnih vijskovih posadah z 1921 po 1924 rik buv nachalnikom shtabu vijsk Ukrayini i Krimu zgodom strileckoyi diviziyi zamom chlena RVR nachalnikom garnizonu Kiyeva pomichnikom komanduvacha vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu Komanduvav strileckoyu diviziyeyu a z lipnya 1924 roku strileckim korpusom Z 1928 po 1930 rik nachalnik komandnogo upravlinnya Golovnogo upravlinnya RSChA Z 1930 roku komkor 14 o strileckogo korpusu U 1931 1935 roki pomichnik piznishe zastupnik komanduvacha Leningradskogo vijskovogo okrugu Vid 1935 roku komanduvach vijskami Uralskogo vijskovogo okrugu i chlen Vijskovoyi radi pri narkomi oboroni SRSR Zaareshtovanij 11 bereznya 1937 smertnij virok vineseno 1 lipnya 1937 Togo zh dnya strachenij Reabilitovanij 12 grudnya 1956 roku Mav druzhinu Emiliyu Lazarivnu ur Ortenberg 1895 1944 45 uv yaznenu yak druzhina voroga narodu Za spogadami pleminnika Petra Yakira Emiliyu Garkavu kinuto na Bilomorsko Baltijskij kanal a z pochatkom vijni vidpravleno z velikim zhinochim etapom na stanciyu Dolinka v Karagandinski tabori de vona j pomerla 1945 roku za misyac do zvilnennya Podruzhzhya Garkavih malo dvoh ditej Molodshij sin Volodimir 1926 1945 perebuvav do vijni v dityachomu budinku Zaginuv 23 bereznya 1945 roku na fronti Pro starshu ditinu nichogo nevidomo Nagorodiorden Chervonogo Prapora 1928 PrimitkiGarkavyj Ilya Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 11 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaUkrayinska Radyanska Enciklopediya Tom 2 Vidannya druge Kiyiv 1979 stor 483 Sovetskaya Voennaya Enciklopediya Tom 2 Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1976 stor 481 Pobeda Sovetskoj vlasti v Moldavii M 1978 Suvenirov O F Tragediya RKKA 1937 1938 M 1998 Shus O J Garkavij Illya Ivanovich 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 54 ISBN 966 00 0405 2 BSE Trete izdanie T 6 Gazlift Gogolevo M Izd vo Sovetskaya enciklopediya 1971 S 136